Декан факультету, професор Олена Александрова та професор кафедри всесвітньої історії Галина Саган 5-6 жовтня 2024 р. взяли участь у Днях української культури в Загребі.
Програма академії була насичена науковими та культурно-просвітніми заходами, які продемонстрували культурне багатство української діаспори в Республіці Хорватія та науковий інтерес українських та іноземних вчених до історії української громади на Балканах.
Першого дня відбувся форум-презентація сьомої книги "Українці Хорватії: матеріали та документи", під час якого українські та іноземні науковці виступили з доповіддями за опублікованими матетіалами у збірнику. Галина Саган разом з професором Ганною Карась модерували захід. Також Професор Саган виступила з доповіддю на тему: "Діяльність української діаспори Республіки Хорватія з підтримки біженців".
Професор Олена Александрова долучилися до дискусії на круглому столі:"Геноцид Москви українців протягом кількох століть". Олена Александрова та Галина Саган разом з іншими вченими України, висловили велику вдячність жителям та Уряду Хорватії за військову підтримку, гуманітарну допомогу та співпрацю на шляху до членства України в ЄС.
Окрема подяка виголошувалася організатору Днів української культури, президенту Українського культурно-просвітнього товариство Кобзар у Загребі пану Славку Бурді, який черговий раз мобілізував наукові та творчі сили з України, Хорватії, Угорщини Словенії та Італії для важливої наукової і мистецької академії в столиці Хорватії.
З метою розвитку співробітництва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка з Королівським університетом Белфасту (Велика Британія) відбувся робочий візит декана Факультету суспільно-гуманітарних наук Олени Александрової та заступника декана Віталія Завадського до м. Белфаст з 23 вересня по 27 вересня 2024 року.
Під час робочих зустрічей з адміністрацією, відповідальними особами за міжнародну діяльність та представниками академічної спільноти Школи історії, антропології, філософії та політики й Факультету мистецтв, гуманітарних та соціальних наук був сформований пакет спільних проєктів академічної та наукової колаборації.
З 18 по 20 вересня 2024 року співробітники Київського столичного університету імені Бориса Грінченка – декан Факультету суспільно-гуманітарних наук Олена Александрова, професор кафедри політології та соціології Тетяна Костюк, доцент кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Ольга Дудар, відвідали Столичний університет Осло (Oslo Metropolitan University, Норвегія), зокрема Департамент початкової та середньої освіти.
У ході візиту грінченківці взяли участь у низці зустрічей, спрямованих на розширення двостороннього співробітництва, нові спільні дослідження та проєкти. Досягнуто домовленостей про перспективи розвитку співпраці в контексті дослідження складних питань історії, демократизації освіти та громадянського просвітництва; проведення міжнародного семінару на тему “Роль освіти в постконфліктних суспільствах”; написання спільних наукових статей та реалізацію грантових проєктів; організацію pre-COIL у рамках навчальних дисциплін.
За результатами зустрічей з Хеге Кнудсмоен, міжнародним координатором Департаменту початкової та середньої освіти, та Ранвейгою Йоргенсеною, очільницею відділу інтернаціоналізації вищої освіти та спільних досліджень Столичного університету Осло, заплановано налагодити співпрацю університетів у рамках програми Еразмус+.
Візит грінченківців окреслив нові перспективні напрямки для майбутньої українсько-норвезької співпраці університетів.
Науковий археологічний семінар (археологічна практика) наших студентів істориків у Національний Києво-Печерський Історико-Культурний Заповідник під керівництвом Відділу археології начолі з Sergiy Taranenko добігає свого завершення. Він викликав цікавість на телебаченні! Вчора були у "1+1". Сьогодні знімав телеканал "Київ" та ще один ютуб-канал. Дякуємо колегам за цікаву і змістовну практику!
Таймінг: 2:10:47
Переглянути на YouTube
Студенти 1 курсу спеціальності 032 Історія та археологія під час археологічної практики проводять археологічні розкопки у Митрополичому саду Національного заповіднка "Києво-Печерська Лавра". https://kplavra.kyiv.ua/ua/node/3720
Акредитація зазначеної програми є завершальною в циклі екпертиз Національним агенством забезпечення якості вищої освіти України освітніх програм Faculty of Social Sсiences and Humanities Університету за 5 років. З 9 освітніх програм Факультету - 5 акредитовані із визначенням "Зразкова".
Єдиним в Україні є поступ підготовки за спеціальністю 032 Історія та археологія в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, коли освітні програми всіх трьох рівнів вищої освіти (бакалаврат, магістратура, PhD) однієї спеціальності акредитовані із визначенням "Зразкова".
Таке досягнення є результатом наполегливої праці та командної роботи потужного колективу, який прагне досконалості та реалізації найсучасніших практик підготовки фахівців в місті Київ. Висловлюємо щиру подяку всім студентам, колегам та стейкголдерам за вагомий внесок в розвиток вищої освіти.
Новим етапом співробітництва Київський столичний університет імені Бориса Грінченка з Oslo Metropolitan University стало проведення круглого столу "The Holocaust, Holodomor and Genocide in the Contemporary History and Educational Programs", на якому разом з норвезькими колегами обговорювалися питання викладання тематики Холокосту, Голодомору та Геноциду в сучасній освіті. До участі долучилися провідні науковці Факультету суспільно-гуманітарних наук, Факультету романо-германської філології та Інституту післядипломної освіти. Висловлюємо щиру подяку учасникам за підготовані доповіді англійською мовою, високий рівень наукових дискусій та презентацію Університету на міжнародному рівні!
24 травня 2024 року за програмою «Тижня науки – 2024» на Факультеті суспільно-гуманітарних наук відбулася XIII Міжнародна конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: міська історія у наративах». Започаткована 2011 року як Всеукраїнська, більше десятиріччя вона була майданчиком для комунікації вчених не лише Києва, але й інших міст України та, згодом, – європейських наукових інституцій. Це уможливило набуття нею міжнародного статусу цього року.
Співорганізаторами конференції, що курується Міністерством освіти і науки України, стали Інститут історії України й Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Науково-дослідний інститут історичної урбаністики, Інститут східноєвропейських досліджень Карлового університету (Чеська Республіка), Факультет історичних наук Університету Миколая Коперника (Торунь, Польська Республіка).
У пленарному засіданні та у проблемних дискусіях взяли участь 77 доповідачів, серед яких і знані науковці (14 докторів, професорів), і дослідники-початківці. Вони представляли як вищі навчальні заклади та наукові установи різних регіонів України (окрім Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут історії України НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Науково-дослідний інститут історичної урбаністики, Національну академію Служби безпеки України, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національний заповідник «Києво-Печерська Лавра», Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій, Запорізький національний університет, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Бердянський державний педагогічний університет, Маріупольський державний університет), так і зарубіжні інституції – Оксфордський університет (Велика Британія), Університетський коледж Дубліна (Ірландія), Карлов університет (Чехія), Ягелоннський університет (Польща), Латвійський університет, Музичну академію м. Барселуш (Португалія), громадські організації Швейцарії та Великої Британії (Асоціація Януша Корчака), США (KyivCamp). Особливе зацікавлення учасників викликали доповіді Грехема Фінлея (Graham Finlay), Ірландія, який розглянув роль еміграційних хвиль в історії Дубліна, та Панайотіса Ксенофонтоса (Оксфорд), котрий, окрім презентації спільного з професоркою Анною Гедьо виступу про трагедію греків Надазов’я за часів Голодомору 1932–1933 років, розповів про волонтерську діяльність у Харківській області, здійснювану ним та його співвітчизниками з моменту початку активної фази російсько-української війни, захопивши присутніх рівнем володіння українською мовою.
Виступи пленарної та п’яти дискусійних панелей було присвячено обговоренню шляхів осмислення урбаністичної теми в оповідях про місто в часі і просторі, зокрема рефлексії містян у мемуаристиці, щоденниках, епістолярії, белетристиці, осмислення текстів і контекстів міського урбаністичного наративу тощо.
