Історія кохання… У кожного вона своя… Романтична, сумна, бо твої почуття так і залишилися тільки твоїми, чи щаслива історія взаємного кохання з першого погляду, захоплююче-пристрасна чи курйозна. Напередодні свята закоханих - Дня святого Валентина - за ініціативи НМЦ соціально-гуманітарної взаємодії та організації дозвілля студентів в Університеті Грінченка було проведено конкурс «Моя історія кохання». Його учасники ділились творчістю, на яку надихнули їх власні почуття, а когось - красива історія кохання батьків, друзів, колег. Проілюстрована фотографіями лавсторі, відеоролик, фотоколаж, комікс – кожен сам обирав формат розповіді. Всього на конкурс надійшло 32 роботи, які було розміщено на сторінках НМЦ у соцмережі Facebook. Переможців визначили вподобайки поціновувачів.

   Отже, серед співробітників найцікавішими історіями поділилися:

• заступниця декана Історико-філософського факультету з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи Галина Саган – І місце;
• викладачка кафедри фінансів та економіки Факультету інформаційних технологій та управління Валентина Руденко – ІІ місце;
• професорка кафедри філософії Історико-філософського факультету Віта Титаренко – ІІІ місце.

   Серед робіт, надісланих студентською молоддю Університету, найпопулярнішими стали:

• колективна робота (до її створення долучилися 5 закоханих пар) студентів Факультету права та міжнародних відносин – І місце;
• історія студентки першого курсу Інституту людини Анастасії Теніхівської – ІІ місце;
• робота студентки першого курсу Інституту журналістики Ольги Шок – ІІІ місце.

Вітаємо переможців!

Бажаємо всім щирого, всеохоплюючого, неповторно-прекрасного почуття кохання, яке, «чіпнувши серця струнок», як казковий чарівник, перетворить будні у справжнє свято!

     Сьогодні, 10 лютого 2022 р., в рамках музейно педагогічної практики, студенти-історики  4 курсу (напрямок "Історична урбаністика", керівник від факультету Бонь О.І.) побували у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. Цікавою та корисною була екскурсія для студентів у музейній частині архіву-музею, де є меморіальні кімнати О.Довженка, М. Глущенка та інших митців. Також студенти записались до архіву і мають тепер доступ до цієї важливої архівної скарбниці України.

     Сьогодні, 18 листопада 2021 року, святкуємо Всесвітній день філософії  - Міжнародний день ООН, проголошений на 33-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 2005 році, який відзначається щорічно у третій четвер листопада.

     В Україні він відзначається з  2006 року після проведення міжнародний науковий симпозіуму,  присвяченого цьому дню. 

     Суть святкування вбачається в тому, щоб знайти спільну платформу обговорення глобальних соціокультурних перетворень, що відбуваються в наш час, залучити людей до філософської спадщини, відкрити сферу повсякденного мислення для нових ідей і стимулювати публічні дебати мислителів і громадянського суспільства щодо викликів, які встають перед соціумом сьогодні.

     Вітаємо усіх професійних філософів, а також усіх, хто любить мислити та шукати відповіді на вічні питання людства.

     16 листопада 2021 р. на Історико-філософському факультеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Феномен сучасної еміграції: глобальні та національні виклики» до 100-річчя «Акції допомоги» президента Чехословаччини Томаша Масарика

     В організації конференції взяли участь Інститут східноєвропейських досліджень Філософського факультету Карлового університету у Празі та Історико-філософський факультет Київського університету імені Бориса Грінченка. Учасників привітали деканка Історико-філософського факультету Олена Александрова та директор Інституту східноєвропейських досліджень Філософського факультету Станіслав Туміс,

     З актуальними питаннями сучасної української еміграції виступили вчені Карлового університету, зокрема директор Інституту східноєвропейських досліджень Філософського факультету Станіслав Туміс, співробітник Інституту східноєвропейських досліджень Філософського факультету Марек Пршігода, науковий працівник Інституту східноєвропейських досліджень Радомир Мокрик, докторант Інституту східноєвропейських досліджень Іван Нагорняк та співробітниця Слов’янської бібліотеки – Національної бібліотеки Чеської Республіки Анна Хлєбіна. Питання діяльності української діаспори в україно-американських організаціях штату Нью Джерсі, США представив доктор освітніх наук, професор, Департаменту освітніх досліджень Коледжу освіти і соціальних послуг Сетон Хол Університету, Нью-Джерсі, США Джеймс К. Дейлі

     Свої наукові дослідження презентували відомі українські вчені професор, завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Олександр Удод, професор, директорка Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон, професор, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марина Палієнко, радниця з консульських питань Посольства України в Грецькій республіці Ганна Тищенко, співробітники та здобувачі Київського університету імені Бориса Грінченка.

     У ході конференції відбулася цікава конструктивна дискусія, у якій взяли участь студенти та аспіранти Київського університету імені Бориса Грінченка.

     Під час конференції були окреслені перспективи майбутньої співпраці та грантових програм обох університетів.

     Дорогі студенти та колеги, щиросердечно вітаємо з Днем української писемності та мови! Віримо у нашу рідну мову, як велику силу, що об'єднує, надихає та оберігає! Нехай для кожного з нас українська мова завжди буде духовним джерелом життя!

     4 жовтня студентам першого курсу спеціальності «Історія та археологія» було репрезентовано видання «Листи Петра Рєдкіна Василю Тарновському-старшому: 1833–1866» – результат спільного проєкту викладачів і студентів кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка й наукових співробітників Чернігівського обласного історичного архіву ім. В. В. Тарновського. Ця публікація містить 30-річне листування російського урядовця українського походження, науковця-юриста, педагога Петра Григоровича Рєдкіна (1808–1891) з українським землевласником, громадським діячем і добродійником Василем Васильовичем Тарновським-старшим (1810–1866), що є видатною пам’яткою культури й важливим історичним джерелом. Епістолярний комплекс зберігається у фондах ЧОІМ.

     М. М. Будзар ознайомила студентів зі структурою і змістом видання, наголосивши на важливості проєкту: налагодження співпраці між навчальними закладами й музейними установами й реалізація принципу навчання через дослідження. Також перед першокурсниками виступила студентка III курсу Тетяна Терещенко, котра є однією з співупорядниць видання.

     Презентація відбулася у межах лекції з дисципліни «Етнографія», викладач якої – доцент кафедри історії України О. Л. Іванюк – є одним з керівників студентського наукового гуртку «Новістика». Видання здійснювалося за планом роботи гуртку.

Скачати презентацію книги

Скачати видання

     80 років тому, 29–30 вересня 1941 року, в Києві сталася одна з найбільших трагічних подій в історії міста і в історії України періоду Другої світової війни, коли у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв. Відтак Бабин Яр став символом Голокосту і нацистських злочинів загалом. Адже масові страти там тривали і надалі.

     Усього упродовж 1941-1943 років було знищено близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору.