Сьогодні, 28 квітня о 15.00 розпочався День відкритих дверей Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка на платформі Zооm. Усіх гостей ми познайомили з особливостями та переваги навчання на спеціальностях, які здобувають студенти на нашому факультеті, а саме: "Історія та археологія», «Філософія» та «Політологія». Ми розповіли нашим гостям про особливості освітніх програм, студентську академічну мобільність, міжнародні контакти факультету, познайомили з пільгами та соціальними гарантіями, які отримують наші студенти. Зі своїми враженнями від навчання в Університеті поділилися студенти нашого факультету. Щиро дякуємо усім, хто завітав до нас на сьогоднішній захід. Велике спасибі викладачам і студентам, які долучилися до організації та проведення Дня відкритих дверей ІФФ.
22 квітня 2020 р. на Історико-філософському факультеті відбулась надзвичайно цікава лекція Артура Таніковського, доктора гуманітарних наук, історика мистецтва, видавця, стипендіата Фонду Костюшка в Нью-Йорку, члена польської секції Міжнародної асоціації мистецтвознавців (AICA). Лекція мала міждисциплінарний характер тому викликала дискусію.
30 березня 2021 р. студенти та викладачі факультету мали нагоду прослухати надзвичайно пізнавальну та аналітичну лекцію доктора Національного інституту урбаністики та архітектури (Польща) Аліції Гзовської на тему: "Соціалістична глобалізація; польські архітектори та містобудівники на глобальному Півдні під час холодної війни". У лекції йшлося про участь польських архітекторів та будівельників у розбудові міст країн Арабського світу та кран Африки. Пані Аліція детально висвітлила різні сторони, так званого, глобального соціалістичного будівництва. Велике спасибі пані Аліції за чудову лекцію.
Презентація збірника наукових статей викладачів і студентів «Тарас Шевченко та його тексти: читання, інтерпретація, комеморація на межі ХІХ–ХХ століть»
Розвідки, що увійшли до збірника, присвячені рецепції та репрезентації особистого образу Тараса Шевченка та його літературної спадщини у соціокультурних практиках кінця ХІХ – початку ХХ століть. Ідеться про читання Шевченкових творів як важливий засіб формування української національної ідентичності, а також про комеморативні заходи – відзначення Шевченкових роковин і спроби встановити у Києві пам’ятник митцеві.
У статтях розглянуто, як сталася «канонізація» Тараса Шевченка, тобто яким чином концепти з Шевченкової біографії та з його текстів стали ледве чи не найважливішими складниками того «символічного капіталу», який використовувався для творення модерної української нації. Окрім того, продемонстровано, в який спосіб відбувалися спроби ревізії цього канону.
У презентації збірника взяли участь автори статей – доценти кафедри історії України Марина Будзар, Олег Іванюк та Євген Ковальов, а також їхні співавторки – студентки Оксана Болдар, Юлія Топчій, Дар’я Ремінна та Поліна Іщенко. Вони розповіли студентам-першокурсникам про те, як виник задум створити збірник, якими є його концептуальні засади, які джерела й дослідницькі методи знадобилися, аби задум втілився у книгу.
З вітальним словом до учасників презентації звернулися директорка Інституту філології проф. Ірина Руснак і завідувачка кафедри історії України проф. Оксана Салата, які відзначили наукову актуальність шевченкознавчої проблематики, а також звернули увагу на продуктивність навчання через дослідження – принципу, що став лейтмотивом освітнього процесу в нашому Університеті.
Наприкінці зустрічі М. Будзар і Є. Ковальов ознайомили студентський загал з перспективами подальшої діяльності наукового гуртка «Новістика», що постав внаслідок роботи над збірником «Тарас Шевченко та його тексти…».
Скачати презентацію
10 лютого 2021 р. на Історико-філософському факультеті відбулася лекція dr hab. Болеслава Стельмаха, директора Національного інституту архітектури та урбаністики у Варшаві (Польща) «Машина часу. Про театр, що будується в Любліні».
Лекцію відвідали студенти та викладачі нашого Університету та Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Унікальний досвід співпраці істориків-урбаністів та архітекторів у створенні та оновленні міського ландшафту Варшави викликав великий інтерес у студентів та викладачів.
Дякуємо Посольству Республіки Польща за допомогу в організації лекції та співпраці з Інститутом.
