Ви тут: 
  1. Головна
  2. Про Факультет
  3. Новини
  4. Події

Події

     3 червня 2021 р. відбувся семінар з академічної доброчесності для аспірантів ІФФ на тему: «Захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 «Історія та археологія»: академічна доброчесність на шляху до захисту дисертації». Модерував зустріч професор Віталій Андрєєв. Основним доповідачем виступила  Юлія Голубнича-Шленчак. До дискусії долучилися проф. Ігор Срібняк, проф. Роман Додонов, проф. Галина Саган, аспіранти ІФФ.

 

photo 2021 06 03 16 11 42

     Нарешті почалось - 31 травня розпочалась археологічна практика у студентів-істориків 1 курсу Історико-філософського факультету. Цьогоріч місця розкопів будуть у Науково-дослідній лабораторії нашого університету, Національному заповіднику "Києво-Печерська Лавра" (період Русі), с. Пугачівка (балтський могильник), с. Гатне (період Русі). У добру путь і важливих знахідок!

     Автор: Бонь Олександр Іванович

193495002 151722496881675 2415356149353037461 n 1 193941873 2990870204531340 2511589454966090750 n 

194709947 509171757041883 3831228852474299167 n 194881984 276876030854198 1218605877580895030 n

     26 травня 2021 року на Історико-філологічному факультеті відбулася  ювілейна X Всеукраїнська наукова конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: освітні традиції в історії міста», в якій взяли участь науково-педагогічні працівники й студенти Київського університету імені Бориса Грінченка, а також провідні спеціалісти вишів, наукових і музейних установ України й Державного університету у місті Білосток, Республіка Польща. Робота тривала на пленарному засіданні  «Місто як освітній осередок: персональний та інституційний аспекти» та у межах дискусійної платформи «Освітні практики в історії Києва: український контекст». У доповідях конференції було розглянуто низку епізодів з історії освіти у Києві та, ширше, освітнього простору Центрально-Східної Європи у хронологічних межах від початку XVIII до 2‑ї половини XX ст., актуалізовано недостатньо досліджені питання з цієї проблематики, проаналізовано тему формування і розвою освітніх традицій у міському просторі як через біографії окремих особистостей, так і через історію інституцій та співтовариств.

     24–25 травня 2021 р. на базі Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся перший англомовний Відкритий дебатний турнір «Демосфен». За основу організації дебатів було взято формат, запропонований відомим австрійським та британським філософом і соціологом Карлом Попперром. Участь у дебатах взяли команди з Харківського національного педагогічного університеті ім. Г. С. Сковороди, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та Київського університету імені Бориса Грінченка. У перший день відбулися відбіркові раунди, де учасники дебатували актуальні питання пов’язані зі свободою, незалежністю, екологічними проблемами та еміграційними процесами.

     У підсумку за рішенням незалежної суддівської колегії у фінал потрапили команди з Харкова та Києва, яким для диспуту було запропоновано тему «Соціальні мережі – проблема соціальної активності сучасної молоді». За результатами фінальної гри перемогу здобула команда Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди у складі: Анастасії Ільченко, Андрія Закладного та Валерії Ситнікової. Окрім того, було розіграно номінацію «найкращий гравець», яку переконливо здобула студентка Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка Марія Малецька. Вітаємо переможців, бажаємо всім учасникам подальших успіхів та до зустрічі у наступному році.

image 2021 05 24 09 58 51   image 2021 05 24 10 19 23 

image 2021 05 24 11 19 19   image 2021 05 24 12 16 38

     21 травня 2021 року на кафедрі філософії Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася ІV Всеукраїнська наукова конференція «Київські філософські студії».
     У конференції взяли участь філософи України та зарубіжжя, всього 138 осіб, у тому числі: 23 доктора наук, професора, 24 кандидата наук, доцента, 6 старших викладачів без наукового ступеня, 15 аспірантів, 16 магістрантів, 54 здобувача бакалаврату. Конференція проходила в он-лайн форматі.
     Результати своїх філософських пошуків на конференції доповідали представники провідних закладів вищої освіти та наукових установ, зокрема: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України; Інститут фізики НАН України; Національна бібліотека імені В.І. Вернадського; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»; Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова; Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана; Київський національний торгівельно-економічний університет; Одеський національний університет імені І.І. Мечникова; Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Донецький національний університет імені Василя Стуса; Запорізький національний університет; Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова; ДНВЗ «Донецький національній технічний університет»; Волинський національний університет імені Лесі Українки; Поліський національний університет; Державний університет телекомунікацій (м. Київ); Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» та ін.
     Перед початком роботи з вітальним словом до учасників конференції звернулась декан Історико-філософського факультету, доктор філософських наук, професор Олена Александрова.
Пленарне засідання складалося з двох панелей: україномовної та англомовної.
Україномовну панель модерував Роман Додонов, доктор філософських наук, завідувач кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка.
Вже стало традицією відкривати «Київські філософські студії» доповідями, присвяченими метафізіці міста, урбаністиці, києвознавчій проблематиці. В цьому році роль такої доповіді зіграв виступ д. філос. н., професора кафедри філософії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» Марини Препотенської «Філософія міста. Антропоцентричний вимір».
     Доповідь д. філос. н., завідувачки кафедри філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Інни Голубович і к. філос. н., доцента тієї ж кафедри Фаріди Тихомірової була присвячена «Філософським засадам формування субжанру «біографія міста»».
     Володимир Кузнєцов, д. філос. н., проф. Відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г.С. Сковороди виступив з доповіддю на тему «Наукові тексти як носії знання».
Людмила Филипович, д. філос. н., проф., провідний науковий співробітник відділу релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди і Віта Титаренко, д. філос. н., доцент, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, проф. кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка узагальнили результати студентської виробничої практики і ознайомили учасників конференції з проведеним релігієзнавчо-соціологічним аналізом ролі релігійних цінностей в житті українського суспільства.
     Англомовну панель модерував Ярослав Пасько, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка.
     Під час роботи панелі з повідомленнями і доповідями виступили зарубіжні науковці: Abdullah Gökhan Akar, MSc, Marmara University, Turkey (доповідь “School of Islamic Studies as an Experience of Cooperation Between the Istanbul Cultural and Historical Center “Sinan Pasha Medrese” and Borys Grinchenko Kyiv University”); Przemysłąw Strzyżyński, PhD. Department of Philosophy and Dialogue, Theology Faculty, Adam Mickiewicz University in Poznań, Poland (“Problem оf Moral Luck”), Plamen Makariev, PhD in Philosophy, Professor of Political Philosophy, Sofia University “St. Kliment Ohridski”, Bulgaria (“An Ideal of Unmanipulated Public Communication”); Christo Kaftandjiev, Professor of Marketing Communications and Semiotics, Faculty of Journalism, Sofia University, Bulgaria (“Marketing Communications Against Coronavirus – Semiotic And Narrative Aspects”), Dariusz Dobrzański, PhD in Philosophy, Professor of Institute of Philosophy, Adam Mickiewicz University in Poznań, Poland (“Witold Gombrowicz and Orientalism”).
Після обіду конференція продовжила свою роботу по секціям.
     Перша секція об’єднала дослідників, що розробляють проблеми філософії міста та Києвознавства. Друга секція була присвячена історико-філософським питанням, третя – проблемам соціальної філософії, четверта – актуальним проблемам етики, естетики та філософії культури. П’ята секція зібрала релігієзнавців, шоста – фахівців з філософії освіти та освітології, нарешті, сьома – політологів та філософів політики. У виступах учасників конференцій було висвітлено широке коло актуальних тем сучасної гуманітаристики, яке далеко виходило за окреслені в назвах зазначених вище секцій межі.
     Завершилася наукова конференція заключним пленарним засіданням, на якому модератори секцій підсумували результати роботи. Програма і збірка тез «Київських філософських студій-2021» в електронному вигляді розміщена на сайті кафедри філософії, а найбільш значущі статті будуть опубліковані в фаховому журналі «Схід». 

Програма конференції

Збірка матеріалів конференції

 

 

     21 травня 2021 р. у рамках Фестивалю науки – 2021 на Історико-філософському факультеті Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася презентація монографії «Енциклопедія полону: український Раштат (створення та діяльність громади «Самостійна Україна», 1915-1918 рр.)» (автор – завідувач кафедри всесвітньої історії проф. Ігор Срібняк).
     Автор монографії розповів про хід написання книги, здійснив візуалізацію деяких аспектів життєдіяльності полонених українців у таборі Раштат, в якому була створена громада «Самостійна Україна», до складу якої входила ціла низка самоврядних товариств. Заходами їх членів у таборі постав український народний театр, хор, оркестр; була створена кооперативна «Чайна» (буфет) і «Кустарня» (реміснича майстерня з відділеннями різьбарства, малярства, гончарства та ін.). Зусиллями членів «Просвітнього відділу СВУ» та українського активу табору було організоване інтенсивне навчання в таборових школах грамоти та різноманітних освітніх курсах, що дозволяло всім бажаючим набути нових знань з обширу українознавства та різних наук.
     Місію скріплення національної свідомості вояцтва та зміцнення їх морального духу ефективно виконувала таборова газет «Розсвіт». Її видання дозволяло поширювати впливи української громади далеко поза межі табору – до місць перебування робітничих команд з числа полонених українців. Наочним свідченням кардинальних змін в свідомості полонених стало створення в таборі товариства «Запорізька Січ», на базі якої стало можливим організувати формування 1-го Запорізького імені Тараса Шевченка полку, який увійшов до складу «Синьожупанної» дивізії (остання у березні 1918 р. була передислокована до України)
     Під час презентації її учасники долучилися до дискусії й обговорили основні прояви національно-організаційної та культурно-освітньої діяльності полонених вояків українців, які утримувались у згадуваному таборі.
 
  1. Чергове досягнення ІФФ в царині історичної науки!
  2. Конференція "Українська минувшина 2021"
  3. День відкритих дверей Історико-філософського факультету

Сторінка 9 із 49

Факультет у соціальних мережах