20 квітня 2023 р. відбулася ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція для молодих вчених «Українська минувшина: війни за ідентичність і незалежність» в онлайн форматі, яку в одинадцятий раз організувала та провела кафедра історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського університету імені Бориса Грінченка.
На конференцію було подано 51 доповідь від представників семи вищих навчальних закладів України: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Маріупольського державного університету, Ужгородського державного університету, Київського університету імені Бориса Грінченка, Навчально-наукового інституту менеджменту та психології Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України.
Важливими і актуальними були виступи на пленарному засіданні дослідників Романа Подкура, Тетяни Шептицької, Руслана Куцика, Михайла Лашка, Ольги Мусіяченко. Учасники конференції виголошували доповіді та обговорювали питання на трьох секціях: «Війни за незалежність в історії України: політичний, військовий та особистісний вимір. Українська державність в історичній пам’яті, «Війни за ідентичність: соціокультурні процеси в імперську, радянську та пострадянську добу» та «Роль особистості у збереженні української ідентичності».
Щиро дякуємо всім, хто брав участь у роботі конференції та запрошуємо на ХІІ конференцію «Українська минувшина» у 2024 р.
19 жовтня 2022 року відбулися Збори трудового колективу Факультету суспільно-гуманітарних наук, в яких взяли участь 53 делегати - науково-педагогічних працівників, студентів та інші категорії. До роботи Зборів долучився проректор з міжнародної діяльності, кандидат історичних наук Огризко Володимир Станіславович.
Головою Зборів трудового колективу факультету було обрано Андрєєва Віталія Миколайовича, професора кафедри історії України, доктора історичних наук, професора та секретаря – Купрій Тетяну Георгіївну, кандидатку історичних наук, доцентку кафедри філософії та релігієзнавства.
На порядку денному були представлені питання про обрання виборних представників з числа працівників до складу вченої ради Факультету та розгляд пропозицій до Плану (Стратегії) розвитку Університету на 2023-2028 рр.
Проректор з міжнародної діяльності Огризко Володимир Станіславович звернув увагу на сильні сторони роботи факультету, його лідерську позицію та високі здобутки, водночас запропонував кожній з кафедр факультету розробляти свою наукову тему, приділяти більше уваги міжнародній діяльності, науковим виданням тощо.
З пропозиціями до Програми (стратегії) розвитку Київського Університету імені Бориса Грінченка на 2023-2028 рр. виступили представники кафедр та студентства. Зокрема, завідувач кафедри археології та давньої історії Відейко Михайло Юрійович звернув увагу на необхідності впорядкування науково-дослідної роботи, в т.ч. і тематики курсових досліджень відповідно до освітніх програм та планових тем, а також залучення аспіратів до організації наукових конференцій, видання електронних видань та матеріалів конференцій.
Завідувач кафедри всесвітньої історії Срібняк Ігор Володимирович озвучив пропозиції, напрацьовані викладачами кафедри:
1. Програми подвійних дипломів із зарубіжними ЗВО.
2. Нова маркетингова стратегія з популяризації освітніх програм.
3. Розширення міжнародної співпраці з університетами Польщі, Німеччини, Хорватії, проведення «літніх» шкіл.
4. Врахувати гендерний аспект у звертанні до професорів (пане професоре, пані професорко).
Завідувачка кафедри політології та соціології Пояркова Тетяна Костянтинівна виступила з такими напрацьованими кафедрою пропозиціями:
- створення підстав й юридичного забезпечення надання платних освітніх послуг для проведення стажування на базі кафедри політології та соціології у межах країни;
- зарахування участі здобувачів у зарубіжних конференціях, вебінарах, телемостах як апробації результатів дослідження при захисті курсових та кваліфікаційних робіт бакалаврів й магістрантів;
- ініціація підписання угод з представництвами України за кордоном для проходження практики, стажування учасників освітнього процесу кафедри політології і соціології;
- ініціація міжфакультетської співпраці із закордонними ЗВО для проведення науково-дослідної роботи кафедр факультету;
- договори про співпрацю із закордонними ЗВО для реалізації права на академічну мобільність;
- участь у грантових програмах Європейської Комісії (Еразмус+).
Виступив також доцент кафедри історії України Бонь Олександр Іванович з необхідністю врахування виховної складової навчального процесу в умовах війни, зокрема наголосив на важливості виховання громадянина, який би належним чином представляв інтереси України на міжнародних теренах.
Професор кафедри історії України Щербак Віталій Олексійович запропонував бачення майбутнього Університету в його стратегічному розвитку як освітнього і наукового центру для студентів і викладачів через вирішення практичних завдань.
Заступниця декана з науково-педагогічної і соціально-гуманітарної роботи Саган Галина Василівна відзначила високий рівень патріотизму студентів та потужну громадянську позицію вихованців факультету.
Завідувачка кафедри історії України Гедьо Анна Володимирівна звернула увагу на розвиток києвознавчих студій та проведенні вже 12 років поспіль Всеукраїнської наукової конференції «Київ і кияни в соціокультурному аспекті». Цього року планується присвятити темі «Місто в системі військово-політичного конфлікту».
Завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Остащук Іван Богданович наголосив на розробці певних позицій кафедри: створенні системного інтегрального курсу «Історія і філософія української національної ідеї», який складатиметься з низки окремих курсів (читатимуться протягом бакалаврату у всіх підрозділах університету з урахуванням їх специфіки). Приклад курсів: «Філософські та політичні ідеї «Братства тарасівців», «Грінченкознавство», «Історія звитяг української зброї», «Філософія українського націоналізму», «Місця пам'яті українського визвольного руху» тощо. Такий інтегральний курс має бути поєднаний з практикою: в Україні є музеї національно-визвольних змагань, місця пам'яті і героїзму, пов'язані з історією національного руху, які студенти зможуть відвідувати або брати участь у відновленні чи їх збереженні. В рамках реалізації курсу можуть бути додатково створені: "Братство молодих тарасівців", Центр дослідження національного руху (або національної ідеї).
Представниця студентства на Зборах трудового колективу Єрмолаєва Дарія Вячеславівна відзначила високий рівень патріотизму студентів факультету та їхню волонтерську діяльність, а також важливість представлення України на міжнародних заходах шляхом участі у фестивалях, конференціях тощо.
Рішення про прийняття пропозицій щодо Програми (Стратегії) розвитку Університету було прийнято одноголосно.
Рішенням Зборів трудового колективу Факультету суспільно-гуманітарних наук було обрано представників до складу вченої ради факультету: професора кафедри всесвітньої історії Надтоку Геннадія Михайловича, професора кафедри філософії та релігієзнавства Горбаня Олександра Володимировича, доцентку кафедри філософії та релігієзнавства Мартич Руслану Василівну, старшого наукового співробітника кафедри археології та давньої історії Гошко Тетяну Юріївну, студента 1 курсу спеціальності «Філософія» Іщука Антона Миколайовича, студента 2 курсу спеціальності «Політологія» Нестеренка Захара Ігоровича.
На Зборах трудового колективу було прийняте рішення про обрання головою профспілки Факультету суспільно-гуманітарних наук Завадського Віталія Миколайовича.
Вітаємо шановних працівників та бажаємо плідної праці, міцного здоров’я та перемоги!
Навчання та науково-дослідний семінар (археологічна практика) в Києво-Печерській лаврі закінчилася, але це не відміняє того, що відпочинок потрібно проводити з користю.
Після практики у Національному заповіднику Києво-Печерська лавра та надання дозволу на вільний прохід до Археологічного хабу, ми стараємося частіше навідуватися туди. Іноді для допомоги працівникам сектору археології, бо це місця для нас стало мов рідне, іноді для здобуття нових знань та інформації. Розповісти я хочу про два нещодавніх візити: перший був для допомоги з розкладанням колекції пляшок різних періодів до стелажу. Під час цієї роботи була ще лекція, яка розповіла історію колекції скла.
Другий похід був пов’язаний з конференцією, яка була присвячена археологу та музейнику Володимиру Богусевичу. Там йшлося як і про саму постать В. Богусевича так про його відкриття в Києві, Чернігові, Сумах та Каневі.
Думаю, що це не останні походи туди.
Лазько Єлизавета.
