Навчання та науково-дослідний семінар (археологічна практика) в Києво-Печерській лаврі закінчилася, але це не відміняє того, що відпочинок потрібно проводити з користю.

     Після практики у Національному заповіднику Києво-Печерська лавра  та надання дозволу на вільний прохід до Археологічного хабу, ми стараємося частіше навідуватися туди. Іноді для допомоги працівникам сектору археології, бо це місця для нас стало мов рідне, іноді для здобуття нових знань та інформації. Розповісти я хочу про два нещодавніх візити: перший був для допомоги з розкладанням колекції пляшок різних періодів до стелажу. Під час цієї роботи була ще лекція, яка розповіла історію колекції скла.

     Другий похід був пов’язаний з конференцією, яка була присвячена археологу та музейнику Володимиру Богусевичу. Там йшлося як і про саму постать В. Богусевича так про його відкриття в Києві, Чернігові, Сумах та Каневі.

     Думаю, що це не останні походи туди.

     Лазько Єлизавета.

     Цьогорічна aрхеологічна експедиція Київського університету імені Бориса Грінченка під керівництвом завідувача НДЛ Археології Mihail Videyko вирушила до с. Мала Клітинка Вінницької області. В дослідженнях беруть участь студенти першого курсу спеціальності "Історія та археологія", які проходять археологічну практику, опановуючи методики практичного вивчення пам'яток історії . Об'єктом наукових пошуків став маєток XIX ст. та прилеглі території, історія яких сягає XVII ст.

     Мирний лютий. Ми, студенти історико-філософського факультету, усіма своїми вміннями й великим бажанням гуртуємося в команду «Аматерасу». Тоді час зйомок, творчих напрацювань і спілкування у форматі онлайн. Кожен у своєму домі по всій Україні, та навіть на відстані для «Калейдоскопу культур», єдині! Вдавалося втілювати, хотілося. Тоді день, який змінив наше життя. Лютий лютує. Ми забули про той спокій, яким презентували обрану країну. Тепер вчимося. Учимося жити й знаходити, бодай, маленьку, але радість. Зараз по-іншому усвідомлюємо цінність того моменту, коли в Японії ніби спиняється час. Цвіт сакури! Так і ми повинні навчитися впіймати ту мить, якою охоплені. Що бачимо, чуємо, відчуваємо. Сьогодні переможно на творчому етапі, ще трохи й переможно у вільній Україні!

     7 червня 2022 року завідувачка кафедри історії України Салата Оксана прочитала лекцію для вчителів Вінницької області «Історичне протистояння: Друга світова та російсько-українська війна у свідомості сучасних українців». Тема надзвичайно зацікавила учителів, тому всі присутні взяли активну участь у дискусії. Відбулася рефлексія, критичного осмислення і дискусії. Говорили про те, що у нинішній війні, в якій Україна відстоює свою державність, суб’єктність та ідентичність, такі речі, як історія, пам’ять і розуміння минулого, стали ключовим фактором. Історичні наративи продовжують відігравати значну роль, поки війна триває, та матимуть не менше значення для розбудови стійкої держави і суспільства після перемоги.

     З перших днів повномасштабного вторгнення росії до України наші студенти вступили до загонів Територіальної оборони та Збройних Сил України. Так, у ТО служать такі студенти: Кузьміч Денис, Жмайло Віталій, Бурканов Артем, Стрижак Ігор, Поліщук Катерина, Найченко Діана. На службу до ЗСУ вступили Виноградський Костянтин, Щербак Володимир та Алі Рошан.
Наші студенти-захисники відразу долучилися до виконання воєнних та спеціальних заходів, спрямованих на ліквідацію низки загроз та відбиття рашистської агресії з метою охорони та захисту державного суверенітету, забезпечення умов для надійного функціонування державних органів влади та цивільного життя населення України.
     Ми пишаємося Вами, наші захисниками, безмежно Вам вдячні за відвагу, мужність та стійкість. Бажаємо Вам невпинної життєвої енергії у виконанні святого обов’язку – захисті Вітчизни, вірних Вам побратимів і везіння. Нехай Вас завжди оминає будь-яка небезпека.
     Слава нашим захисникам!!
     Слава Україні!!

     Польський культурно-освітній центр, кафедра історії України і кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка провели три зустрічі польського розмовного клубу.
     У п'ятницю, 6 травня 2022 р., відбулась перша зустріч, присвячена польським фільмам. Учасники обговорювали низку питань — якою мовою зазвичай дивимося польські фільми; що визначає наш вибір — сюжет чи мова; як часто маємо змогу переглядати польські фільми на широкому екрані; чи можливо вивчити історію з історичних фільмів; як добре ми знаємо польських акторок і акторів. Дякуємо к.ф.н. Уляні Левко за організацію заходу, студентам і магістрантам Історико-філософського факультету та Інституту філології Ярославу Чужбі, Андрієві Кузьменку, Мар'яні Лах, Валерію Бабічу, Максиму Говорусі, Володимиру Безпальку, Андрію Печеніну, Альоні Войтюк та Святославу Рублику за активну участь у дискусії та пропозиції наступних зустрічей.
     У понеділок, 16 травня 2022 р. ми збиралися вдруге, щоб поговорити про наукову фантастику. Запропоновану учасниками клубу тему “Люди і/чи роботи” (Ludzie i/ lub roboty) розглядали на зразках оповідань Станіслава Лема та Айзека Азімова. Дякуємо студентам і магістрантам Історико-філософського факультету та Інституту філології Мар'яні Лах, Ярославу Чужбі, Андрієві Кузьменку, Валерію Бабічу, Максиму Говорусі, Альоні Войтюк та Святославу Рублику за натхненне обговорення та цікаві співставлення у випадку американського фантаста оригінальних текстів та польських перекладів, а доц. кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Уляні Левко за організацію заходу.

     31 травня 2022 р., на третій зустрічі (“„Mój największy wróg, mój najlepszy przyjaciel” – profesor Moriarty i doktor Watson w ekranizacjach”) обговорювалися екранізації творів Артура Конан Дойля, Дякуємо студентам Ярославу Чужбі, Андрієві Кузьменку, Мар'яні Лах, Валерію Бабічу, магістрантці Альоні Войтюк за активну участь у дискусії та цікаву оглядову частину, д.ф.н. Сніжані Жигун за фахові коментарі. Дякуємо Уляні Левко за організацію серії заходів у рамках діяльності Польського культурно-освітнього центру.

     25 травня 2022 року на Історико-філологічному факультеті в онлайн-форматі відбулася XI Всеукраїнська наукова конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України XIX – початку XX ст.: місто як інформаційно-комунікаційний осередок», в якій взяли участь науково-педагогічні працівники, аспіранти й студенти Київського університету імені Бориса Грінченка, а також представники наукової спільноти вишів, музейних установ України. Робота тривала на пленарному засіданні «Місто як інформаційний осередок: влада і громада» й у межах дискусійної платформи «Засоби масової інформації та місто: історичний контекст». У доповідях конференції було розглянуто вкрай актуальні на сьогодні проблеми оформлення та функціонування міста в Україні як осередку мереж соціокультурних контактів, як інформаційно-комунікаційного центру у хронологічних межах XIX – початку XXI ст., передусім через призму співіснування влади й громади у Києві у загальноукраїнському контексті, а також проаналізовано питання еволюції засобів масової інформації в місті через історію діяльності міських співтовариств.