19 березня 2024 р. декан факультету Олена Александрова та заступник декана Галина Саган мали честь побувати у складі поважної делегації українських науковців на зустрічі з апостольським нунцієм в Україні Архієпископом Вісвальдасом Кульбокасом.
Вісвальдас Кульбокас – литовський католицький архієпископ, ватиканський дипломат; з 15 червня 2021 року апостольський нунцій в Україні і титулярний архієпископ Мартани.
Народився Вісвальдас Кульбокас 14 травня 1974 року в м. Клайпеда. У 1992 році закінчив середню школу в Клайпеді і вступив до Тельшяйської духовної семінарії. З 1994 до 2004 року навчався в Римі в Папському університеті Святого Хреста, де здобув науковий ступінь доктора богослов'я (2001) та ліценціат з канонічного права (2004). 19 липня 1998 року отримав священничі свячення, інкардинований до Тельшяйської дієцезії. У 2001-2004 роках навчався в Папській церковній академії. 1 липня 2004 року розпочав дипломатичну службу у Ватикані як секретар представництва Святого Престолу в Лівані (2004-2007). У 2007-2009 роках був працівником нунціатури в Нідерландах, в Росії (2009-2012). Упродовж 2012-2020 років працював у Відділі відносин з державами Державного Секретаріату Святого Престолу. У 2020-2021 роках – радник нунціатури в Кенії. 15 червня 2021 року Папа Франциск номінував о. Вісвальдаса Кульбокаса апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани. Єпископську хіротонію отримав 14 серпня 2021 року в катедральному соборі святих Станіслава і Владислава у Вільнюсі. Головним святителем був кардинал П'єтро Паролін, державний секретар Святого Престолу, а співсвятителями архієпископ Вільнюський Ґінтарас Ґрушас і єпископ Тельшяйської дієцезії Алґірдас Юревічюс. 1 жовтня 2021 року вручив вірчі грамоти Президенту України. Окрім литовської мови, володіє італійською, французькою, іспанською, англійською, українською та російською мовами.
На зустрічі з українськими науковцями Архієпископ Вісвальдасом Кульбокасом відповів на більшість запитань, які турбували членів делегації. Вразила щирість, толерантність, мудрість дипломата, його реальне розуміння ситуації в Україні та міжнародне сприйняття російсько-української війни. Вдячні Архієпископу Вісвальдасу Кульбокасу за його зусилля щодо звільнення українців з полону і дієву підтримку волонтерського руху в Україні.
Висловлюємо щиру подяку Відділенню релігієзнавства Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України за можливість долучитися до такої важливої зустрічі.
7 березня 2024 року минає 160 років від народження українського релігійного діяча, церковного реформатора, проповідника Василя Липківського (1864-1937).
Василь Липківський боровся за автокефалію українського православ'я, став творцем і першим митрополитом Київським і всієї України відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви.
У 1919–1927 роках був останнім настоятелем та доглядачем «Софії Київської».
Академік Агатангел Кримський охарактеризував Липківського як «апостола українського релігійно-національного відродження».
За час митрополичого служіння Василь Липківський докладав надзвичайних зусиль до розбудови української православної церкви та спромігся перетворити її на впливовий фактор життя тогочасного українського суспільства. Він відвідав з особистими візитами понад 400 парафій, де зустрічався з вірними УАПЦ.
Також Василь Липківський здійснив численні переклади українською мовою богослужбової та релігійної літератури. Є автором «Історії Української церкви».
Василь Костянтинович Липківський водночас він був талановитим педагогом, публіцистом, письменником і перекладачем.
У віці 73 років Василь Липківський був розстріляний за вироком «трійки» НКВС. Точне місце поховання невідоме (на Лук'янівському цвинтарі в Києві встановлено символічний пам'ятний хрест).
1989 року був реабілітований «за відсутністю складу злочину». ІІІ помісний Собор УАПЦ 27 листопада 1997 року канонізував Василя (Липківського) як святого в лику священномучеників.
Вшануймо пам’ять великої Людини, знаймо українських синів, без яких було б неможливим наше сьогодення.
В контексті модернізації змісту та підходів до проведення виробничих практик на Факультеті суспільно-гуманітраних наук долучилися до проєкту "MentorME" від ГО "Освіта 360". Студенти Факультету Валерій Бабіч, Валерія Бойко та Євген Перепелиця стали першими учасниками програми практичної підготовки вчителів.
За задумом організаторів: "Метою проєкту є створення інноваційної програми підготовки вчителів, яка відповідатиме викликам сучасної освітньої парадигми та сприятиме підвищенню якості педагогічної підготовки. Проєкт розробляється на засадах партнерства між університетами та загальноосвітніми закладами, створюючи ефективну систему взаємодії між студентами, вчителями-наставниками та учнями."
На запрошення Національного музею літератури України, мали честь зі студентами ІІ курсу спеціальності "Історії та археологія" побувати на просвітницько-мистецькому заході, приуроченому Павлу Чубинському. Про життя і діяльність Чубинського розповідала співробітниця музею пані Наталія та гостя, дослідниця, відома етнографиня Людмила Іваннікова. Музичні твори виконував "Конкордіум" - творчий колектив студентів з Київської православної богословської академії. Щиро дякуємо усім, хто долучився до організації цього важливого заходу.
26 лютого 2024 року в університеті швейцарського міста Лозанна відбулась наукова конференція, присвячена болючій темі «10 років окупації Криму: наслідки», на якій аналізували проблеми та культурні втрати анексованого Криму й наслідки цього для світової культури.
У конференції взяли участь вчені багатьох організацій та установ світу, зокрема з Лозаннського університету, Цюрихського університету, Бахчисарайського історико-культурного заповідника, Кримського інституту стратегічних досліджень, Базельського університету, Фрайбурзького університету, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, а також Женевського університету. На конференції був присутній заступник Постійного представника України при Відділенні Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних організаціях у Женеві Олег Павлишин.
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка представили Olena Aleksandrova, Galyna Sagan, Віталій та Світлана Андрєєви.
Учасники конференції привернули увагу до української позиції щодо Криму, а також надати наукову інформацію про наслідки колонізаційних наративів і практик агресора. Попри міжнародну заборону використовувати археологічні надбання окупованої країни, російські археологи поводяться зухвало й активно проводять незаконні розкопки. Їхні дії порушують не тільки українське законодавство, а й міжнародне право та конвенції ЮНЕСКО.
Науковці говорили про придушення культури корінного населення Криму, спотворення історії на користь великоросійських наративів і зумисне знищення культурної спадщини, про еміграцію кримських татар до Туреччини з початку окупації півострова. Також учені дослідили вплив анексії на глобальну геополітику та роль гуманітарних наук Росії в ідеологічній підготовці анексії Криму. Йшлося й про боротьбу за військову історію Криму в контексті російсько-української війни та інші важливі теми.
В контексті співробітництва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка з Українським вільним університетом (м. Мюнхен, ФРН) відбулася презентація наукових видань та обмін думками й ідеями подальної наукової колаборації.
Просторові межі українського світу: комплекс уявлень та їхня реалізація в ранньомодерній Україні (XVI–XVIII ст.) /В.Брехуненко, П.Бойко, А. Заяць.
Обговорювали цілісність та окремішність української історії, дискутували про формування потужної політичної суб'єктності України. Говорили про переспективи презентації наукових доробків на міжнародному рівні та майбутні спільні проєкти.
З вітальним словом виступили: Ректор Українського вільного університету, професор, доктор Марія Пришляк, Перший проректор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доцент, кандидат педагогічних наук Лілія Гриневич, Декан Факультету суспільно-гуманітарних наук, доктор філософських наук, професор, Олена Александрова Olena Aleksandrova. З презентаціями видань виступили : доктор історичних наук, професор, Віталій Андрєєв Андрєєв Віталій, професор, доктор історичних наук , завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, професор Українського вільного університету Віктор Брехуненко.
Презентували спеціальності Факультету на Дні відкритих дверей. Щиро сподіваємося побачити абітурієнтів в навчальних аудиторіях 1 вересня в статусі студентів Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Спеціальності Факультету (бакалаврат, магістратура, PhD):
