9 квітня 2025 р. у День відкритих дверей у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, наш Факультет Суспільно-гуманітарних Наук активно долучився до спілкування з майбутніми абітурієнтами. Щиро віримо, що незабаром наші сьогоднішні гості-старшокласники стануть нашими студентами.
Факультет суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка взяв участь у конкурсі наукових проєктів, організованим Центром управління та культури в Європі Університету Санкт-Галлен (Швейцарія), та отримав фінансування на проведення дворічного дослідження та міжнародної літньої школи.
Спільний швейцарсько-український проєкт «QR-код Чорноморського регіону» (Black Sea Quaint Region Code (Black Sea QR Code)) буде реалізовано в Університеті Грінченка впродовж 2025-2026 рр. і включатиме з-поміж іншого дослідження Чорноморського регіону у ретро та сучасному глобальному контексті, екзогенні та ендогенні чинники (не)стабільності в регіоні, миру та вирішення конфліктів/трансформації, Чорноморський регіон в контексті переплетення національних ідентичностей, культур і релігій. Завершальним етапом проєкту буде проведення тижневої літньої школи на базі Університету Грінченка для широкої аудиторії вітчизняних та зарубіжних науковців, представників ЗВО країн регіону, здобувачів вищої освіти та усіх зацікавлених осіб.
Проєкт реалізовуватиме високопрофесійна команда представників різних кафедр ФСГН під загальним керівництвом декана, доктора філософських наук, професора Олени Александрової, координатором є доктор наук з державного управління, професор кафедри політології та соціології Тетяна Костюк. До експертизи в рамках літньої школи будуть запрошені представники ЗВО-партнерів з Туреччини, Грузії, Болгарії, Румунії.
Цей пілотний проєкт співпраці з освітньо-науковими інституціями Швейцарії відкриває широкі перспективи для Університету загалом та для Факультету зокрема.
28 березня відзначаємо Всесвітній день історика.
Насправді, довгий час історія належала до літератури та мистецтва. Не випадково в грецькій міфології покровителькою історії вважалася одна з муз у вигляді молодої жінки з сувоєм папірусу або пергаменту в руці. Ім’я музи історії «Кліо» походить від грецького слова «прославляю». Перші хроніки, літописи, біографії присвячувалися переважно прославленню правителів.
Одним з перших відомих нам істориків, який збирав та записував великі діяння еллінів (греків) та варварів, а також розповідав про війни, що між ними велися, був Геродот – грецький науковець, що жив в 5 столітті до н.е. До наших днів дійшла його праця «Історія».
Першим українським істориком та основоположником історіографії у Київській Русі вважається видатний філософ та вчений – літописець Нестор, що народився у 1056 році. Він був ченцем Києво-Печерської Лаври та усе своє життя він присвятив літописанню. Його перу належать відомі біографічні праці «Житіє Феодосія Печерського» та «Житіє Бориса і Гліба».
Проте Літописець Нестор отримав всесвітнє визнання після створення зведеної історії Київської Русі та став автором важливої історичної, правової та філософської праці «Повість минулих літ». Цьому твору Нестор присвятив все своє життя.
До сьогодні професія історика не втратила своєї значущості, адже допомагає об’єктивно висвітлювати події минулого, сучасності, а також попереджати або прогнозувати майбутній розвиток суспільства.
Письменник Максим Рильський влучно зауважив, що «хто не пам'ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». Важливо вивчати історію народів, які жили до нас, досліджувати досвід та історію власного народу, щоб не припускатись помилок у майбутньому та робити життя кращим.
07 (19) березня 2025 року виповнюється 161 рік від дня народження Василя Липківського, митрополита Київського і всієї України відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви.
Василь Костянтинович Липківський був українським релігійним діячем, церковним реформатором, проповідником. Водночас він був талановитим педагогом, публіцистом, письменником і перекладачем.
У 1919–1927 роках був останнім настоятелем та доглядачем «Софії Київської».
Академік Агатангел Кримський охарактеризував Липківського як «апостола українського релігійно-національного відродження».
За час митрополичого служіння Василь Липківський докладав надзвичайних зусиль до розбудови української православної церкви та спромігся перетворити її на впливовий фактор життя тогочасного українського суспільства. Він відвідав з особистими візитами понад 400 парафій, де зустрічався з вірними УАПЦ.
Також Василь Липківський здійснив численні переклади українською мовою богослужбової та релігійної літератури. Є автором «Історії Української церкви».
У віці 73 років Василь Липківський був розстріляний за вироком «трійки» НКВС. Точне місце поховання невідоме (на Лук'янівському цвинтарі в Києві встановлено символічний пам'ятний хрест).
1989 року був реабілітований «за відсутністю складу злочину». ІІІ помісний Собор УАПЦ 27 листопада 1997 року канонізував Василя (Липківського) як святого в лику священномучеників.
Отець Василь Липківський на той час був законовчителем Першої української гімназії, з якої і виросте Університет Грінченка.
25 лютого 2025 року на Факультеті суспільно-гуманітарних наук відбувся вебінар з академічної доброчесності під час якого відбулося обговорення проєкту Закону України «Про академічну доброчесність»: основні положення та механізм реалізації". Спікер Михайло Мішин (аспірант кафедри історії України, співробітник МОН України). Модерацію заходу здійснював проф. Віталій Андрєєв. Також під час вебінару заступник декана з науково-методичної та навчальної роботі Віталій Завадський презентував наявні практики перевірки студентських курсових та кваліфікаційних робіт та антиплагіат.
21 січня 2025 року були проведені Збори трудового колективу Факультету суспільно-гуманітарних наук. Ключовим питанням порядку денного було обговорення та затвердження звіту декана Факультету за 2024 рік. За результатами голосування, всі 44 присутніх учасники зборів надали позитивну оцінку роботі декана Олени Александрової та діяльності Факультету суспільно-гуманітарних наук.
