Події

З метою розвитку співробітництва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка з Королівським університетом Белфасту (Велика Британія) відбувся робочий візит декана Факультету суспільно-гуманітарних наук Олени Александрової та заступника декана Віталія Завадського до м. Белфаст з 23 вересня по 27 вересня 2024 року.

Під час робочих зустрічей з адміністрацією, відповідальними особами за міжнародну діяльність та представниками академічної спільноти Школи історії, антропології, філософії та політики й Факультету мистецтв, гуманітарних та соціальних наук був сформований пакет спільних проєктів академічної та наукової колаборації.

SDG 04 min SDG 17 min

belfast1

belfast

З 18 по 20 вересня 2024 року співробітники Київського столичного університету імені Бориса Грінченка – декан Факультету суспільно-гуманітарних наук Олена Александрова, професор кафедри політології та соціології Тетяна Костюк, доцент кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Ольга Дудар, відвідали Столичний університет Осло (Oslo Metropolitan University, Норвегія), зокрема Департамент початкової та середньої освіти.

У ході візиту грінченківці взяли участь у низці зустрічей, спрямованих на розширення двостороннього співробітництва, нові спільні дослідження та проєкти. Досягнуто домовленостей про перспективи розвитку співпраці в контексті дослідження складних питань історії, демократизації освіти та громадянського просвітництва; проведення міжнародного семінару на тему “Роль освіти в постконфліктних суспільствах”; написання спільних наукових статей та реалізацію грантових проєктів; організацію pre-COIL у рамках навчальних дисциплін.

За результатами зустрічей з Хеге Кнудсмоен, міжнародним координатором Департаменту початкової та середньої освіти, та Ранвейгою Йоргенсеною, очільницею відділу інтернаціоналізації вищої освіти та спільних досліджень Столичного університету Осло, заплановано налагодити співпрацю університетів у рамках програми Еразмус+.

Візит грінченківців окреслив нові перспективні напрямки для майбутньої українсько-норвезької співпраці університетів.

 

SDG 04 minSDG 17 min

 

Oslo1 

Oslo2 

Oslo3

     Науковий археологічний семінар (археологічна практика) наших студентів істориків у Національний Києво-Печерський Історико-Культурний Заповідник під керівництвом Відділу археології начолі з Sergiy Taranenko добігає свого завершення. Він викликав цікавість на телебаченні! Вчора були у "1+1". Сьогодні знімав телеканал "Київ" та ще один ютуб-канал. Дякуємо колегам за цікаву і змістовну практику!

Таймінг: 2:10:47

Переглянути на YouTube

     Студенти 1 курсу спеціальності 032 Історія та археологія під час археологічної практики проводять археологічні розкопки у Митрополичому саду Національного заповіднка "Києво-Печерська Лавра". https://kplavra.kyiv.ua/ua/node/3720

448370718 1631206407631888 4181092473760580506 n 

448352271 1631206487631880 276125400994198449 n 

448314151 1631206410965221 578708498690103333 n 

448208617 1631206414298554 3906140175956088502 n 

448173083 1631206320965230 8554866475252600966 n 

448162000 1631206504298545 7732678311995698728 n 

448136201 1631206317631897 5673060813562998977 n 

417469817 1631206304298565 2749017563071954343 n 

 

     Достойною оцінкою зразкових практик підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 032 Історія та археологія в Київський столичний університет імені Бориса Грінченка є акредитація освітньо-наукової магістерської програми "Історія" із визначенням "Зразкова".
     Акредитація зазначеної програми є завершальною в циклі екпертиз Національним агенством забезпечення якості вищої освіти України освітніх програм Faculty of Social Sсiences and Humanities Університету за 5 років. З 9 освітніх програм Факультету - 5 акредитовані із визначенням "Зразкова".
     Єдиним в Україні є поступ підготовки за спеціальністю 032 Історія та археологія в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, коли освітні програми всіх трьох рівнів вищої освіти (бакалаврат, магістратура, PhD) однієї спеціальності акредитовані із визначенням "Зразкова".
     Таке досягнення є результатом наполегливої праці та командної роботи потужного колективу, який прагне досконалості та реалізації найсучасніших практик підготовки фахівців в місті Київ. Висловлюємо щиру подяку всім студентам, колегам та стейкголдерам за вагомий внесок в розвиток вищої освіти.
444214019 1622134051872457 6587631994114000172 n
 

     Новим етапом співробітництва Київський столичний університет імені Бориса Грінченка з Oslo Metropolitan University стало проведення круглого столу "The Holocaust, Holodomor and Genocide in the Contemporary History and Educational Programs", на якому разом з норвезькими колегами обговорювалися питання викладання тематики Холокосту, Голодомору та Геноциду в сучасній освіті. До участі долучилися провідні науковці Факультету суспільно-гуманітарних наук, Факультету романо-германської філології та Інституту післядипломної освіти. Висловлюємо щиру подяку учасникам за підготовані доповіді англійською мовою, високий рівень наукових дискусій та презентацію Університету на міжнародному рівні!

447425239 1626595834759612 3888642312715091777 n 

447296381 1626595761426286 1511616005105172708 n 

447757190 1626595821426280 2370600496695309073 n 

447399018 1626595754759620 3473355959780131812 n 

447414907 1626595434759652 1141273666175092695 n 

447478506 1626595768092952 7074195056515365213 n

 

     24 травня 2024 року за програмою «Тижня науки – 2024» на Факультеті суспільно-гуманітарних наук відбулася XIII Міжнародна конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: міська історія у наративах». Започаткована 2011 року як Всеукраїнська, більше десятиріччя вона була майданчиком для комунікації вчених не лише Києва, але й інших міст України та, згодом, – європейських наукових інституцій. Це уможливило набуття нею міжнародного статусу цього року.

     Співорганізаторами конференції, що курується Міністерством освіти і науки України, стали Інститут історії України й Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Науково-дослідний інститут історичної урбаністики, Інститут східноєвропейських досліджень Карлового університету (Чеська Республіка), Факультет історичних наук Університету Миколая Коперника (Торунь, Польська Республіка).

     У пленарному засіданні та у проблемних дискусіях взяли участь 77 доповідачів, серед яких і знані науковці (14 докторів, професорів), і дослідники-початківці. Вони представляли як вищі навчальні заклади та наукові установи різних регіонів України (окрім Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут історії України НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Науково-дослідний інститут історичної урбаністики, Національну академію Служби безпеки України, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національний заповідник «Києво-Печерська Лавра», Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій, Запорізький національний університет, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Бердянський державний педагогічний університет, Маріупольський державний університет), так і зарубіжні інституції – Оксфордський університет (Велика Британія), Університетський коледж Дубліна (Ірландія), Карлов університет (Чехія), Ягелоннський університет (Польща), Латвійський університет, Музичну академію м. Барселуш (Португалія), громадські організації Швейцарії та Великої Британії (Асоціація Януша Корчака), США (KyivCamp). Особливе зацікавлення учасників викликали доповіді Грехема Фінлея (Graham Finlay), Ірландія, який розглянув роль еміграційних хвиль в історії Дубліна, та Панайотіса Ксенофонтоса (Оксфорд), котрий, окрім презентації спільного з професоркою Анною Гедьо виступу про трагедію греків Надазов’я за часів Голодомору 1932–1933 років, розповів про волонтерську діяльність у Харківській області, здійснювану ним та його співвітчизниками з моменту початку активної фази російсько-української війни, захопивши присутніх рівнем володіння українською мовою. 

     Виступи пленарної та п’яти дискусійних панелей було присвячено обговоренню шляхів осмислення урбаністичної теми в оповідях про місто в часі і просторі, зокрема рефлексії містян у мемуаристиці, щоденниках, епістолярії, белетристиці, осмислення текстів і контекстів міського урбаністичного наративу тощо.

     17 травня 2024 року в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка відбулася VII Всеукраїнська наукова онлайн-конференція «Київські філософські студії - 2024» у рамках Фестивалю науки – 2024 (до Дня науки в Україні).

     Науковий захід з вітальними словами відкрили голова оргкомітету конференції Олена Александрова, декан Факультету суспільно-гуманітарних наук, доктор філософських наук, професор та заступник голови оргкомітету конференції Віталій Андрєєв, заступник декана з наукової роботи Факультету суспільно-гуманітарних наук, доктор історичних наук, професор.

     Пленарна панель була присвячена тематичному спрямуванню «Гуманітарна безпека в умовах війни: виклики сьогодення».

     Під час пленарного засідання (модератор – Олександр Горбань, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства  Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка) з доповідями виступили: Ярослав Пасько, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Україна (тема доповіді «Етика війни і миру у філософії І. Канта (роздуми з нагоди 300-річчя з дня народження мислителя)»); Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, президент Української асоціації релігієзнавців, Україна та Оксана Горкуша, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Україна (тема доповіді «Релігійна безпека в структурі національної безпеки: сучасні виклики»); Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку», Україна (тема доповіді «Метаморфози вітчизняного представницького правління у контексті війни та повоєнної відбудови»); Марина Препотенська, доктор філософських наук, професор, професор-дослідник Університету Raris 1 Pantheon-Sorbonne, Париж, Франція (тема доповіді «Філософський праксис як аналітичний дискурс соціальних процесів»); Олеся Столярчук, доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології особистості та соціальних практик Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Україна (тема доповіді «Особистісна безпека українців: переваги та виклики»); Юлія Горбова, кандидат соціологічних наук, директор науково-дослідного Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, Україна (тема доповіді «Соціальна відповідальність державних та громадських інституцій перед суспільством»).

     Продовжили роботу конференції секційні засідання за напрямами роботи:

  • «Метафізика міста. Києвознавство» (модератор – Марина Колінько, доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
  • «Історико-філософська класика: рецепції та інтерпретації» (модератор – Юрій Омельченко, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
  • «Аналітика соціальних та політичних процесів» (модератор – Тетяна Купрій, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
  • «Актуальні проблеми етики, естетики та філософії культури» (модератор – Світлана Хрипко, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
  • «Аналітика релігійних процесів» (модератор – Ірина Ломачинська, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
  • «Філософія освіти та сучасний освітологічний дискурс» (модератор – Руслана Мартич, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка).

     З ключовими доповідями у дискусіях виступили: Тетяна Вінтонів, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури та мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Семантика і структура топонімів міста Києва»); Оксана Терещенко, доктор філософії, письменниця, громадський діяч, м. Афіни, Греція (тема доповіді «Виклики муніципального простору: досвід співпраці грецьких міст з українськими біженцями»); Тетяна Пояркова, доктор політичних наук, доцент, завідувач кафедри політології та соціології Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Війна як засіб подолання викликів гібридних політичних режимів євразійського/пострадянського простору»); Ірина Ломачинська, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Феномен кіберрелігії в сучасну цифрову добу»).

     Загалом у конференції взяли участь більше 120 учасників – представники більш як 20 закладів вищої освіти міста Києва та багатьох регіонів України. Активну участь у конференції прийняли аспіранти та здобувачі вищої освіти спеціальності 033 Філософія Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та ряду інших закладів вищої освіти міста Києва та різних регіонів України.

Матеріали конференції

 

Сторінка 1 із 49

Факультет у соціальних мережах