27 травня 2025 року на Факультеті суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка пройшла XIV Міжнародна наукова онлайн-конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: політика пам’яті у минулому й сьогоденні». Захід об'єднав відомих науковців та молодих дослідників з різних країн, які мали змогу обговорити питання минулого, осмислити виклики сьогодення та окреслити перспективи майбутнього у контексті політики пам'яті.

     Співорганізатори та географія учасників: Цього року співорганізаторами конференції виступили:

• Інститут історії України НАН України
• Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України
• Науково-дослідний інститут історичної урбаністики
• Інститут східноєвропейських досліджень Філософського факультету Карлового університету (Чеська Республіка)
• Факультет історичних наук Університету імені Миколая Коперника в Торуні (Польська Республіка)
• Міжнародна асоціація імені Януша Корчака (Швейцарська Конфедерація).

     У роботі конференції взяли участь науковці з Естонії, Чехії, Польщі, Швейцарії, США, Великої Британії, а також представники закладів вищої освіти, наукових і культурно-освітніх установ Києва, Запоріжжя, Дніпра, Маріуполя, Бердянська, Олександрії, Часового Яру. На пленарному засіданні та у п’яти проблемних дискусіях 98 доповідачів, серед яких були як досвідчені науковці, так і дослідники-початківці, обговорювали широкий спектр актуальних питань – від наукових рефлексій щодо реалізації політики пам’яті до багатоваріантності комеморативних практик.

     Пленарне засідання: Пленарне засідання конференції розпочалося з вітальних слів від Наталії Віннікової, проректорки з наукової роботи та голови Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторки філологічних наук, професорки, та Олени Александрової, деканки Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторки філософських наук, професорки. Учасників конференції також привітали зарубіжні колеги: Джеймс К. Дейлі, професор кафедри педагогічних досліджень Коледжу розвитку людини, культури та медіа Університету Сетон-Холл у штаті Нью-Джерсі (США), і Панайотіс Ксенофонтос, викладач кафедри славістики Оксфордського університету (Велика Британія), доктор філософії.

     Модераторський склад: Модераторами конференції виступили:

• Анна Гедьо, завідувачка кафедри історії України, д.і.н., професорка.
• Марина Будзар, доцентка кафедри історії України, к.і.н., доцентка.
• Вікторія Константінова, директорка Науково-дослідного інституту історичної урбаністики, д.і.н., професорка.
• Віталій Андрєєв, заступник декана з наукової роботи, д.і.н., професор.
• Олександр Бонь, доцент кафедри історії України, к.і.н., доцент.
• Олег Іванюк, доцент кафедри історії України, к.і.н.
• Руслан Куцик, доцент кафедри історії України, к.і.н.
• Марія Прокопчук, доцентка кафедри англійської мови та комунікації, к.пед.н., доцентка.

     На пленарному засіданні тема політики пам’яті розглядалася в історичній перспективі та у контексті оновлення меморіальної культури в умовах воєнного часу. Доповіді представили: Антон Лягуша («Нова меморіальна культура в Україні та експресивний порядок пам’яті»); Володимир Сазонов та Сір’є Купп-Сазонова («Прокремлівські пропагандистські наративи та їхнє історичне коріння, соціально-політичні та мовні нюанси в контексті російсько-української війни»); Сергій Пахоменко («Деколонізація історичної пам’яті в Україні: виклики і пастки»); Анна Гедьо та Олег Іванюк («Політика забуття як інструмент стратегії імперського привласнення Криму (кінець XVIII–ХІХ ст.)»); Анна Яненко («Вільнодумці, подвижники, жертви, пристосуванці чи зрадники: питання оцінки й комеморації інтелектуалів Києва 1920–1930-х рр.»); Тетяна Заболотна («Слідами страт: локації шибениць періоду нацистської окупації в меморіальному ландшафті Києва»); Ігор Гирич («Київська топоніміка і національний наратив: результати й перспективи символічного діалогу»); Ольга Ковалевська («Сучасний street art як спосіб меморіалізації подій війни: польський досвід»). Окрему увагу привернув виступ Олени Стяжкіної на тему «Дні наших міст: простори пам’яті, простори вразливості (друга половина XX — перша чверть XXI ст.)», яка, зокрема, дослідила, як регіональні практики святкування Дня міста в Україні протистояли національному гранд-наративу.

     Робота дискусійних платформ: На конференції також працювали дискусійні платформи: «Політика пам’яті у фокусі наукових рефлексій», «Люди й локуси у просторі міста: лабіринти комеморативних практик», «”Мовою образу”»: літературно-художній контент творення колективної пам’яті», «Комеморативні практики: багатоваріантність реалізації». На них було розглянуто численні варіанти комеморації у міському просторі – від теоретичних концепцій до художньо-образного сегменту творення колективної пам’яті.

Серед доповідей першої – третьої панелей відзначилися виступи Марека Пржигоди («У пошуках народних героїв: гуситський рух у чеській історичній пам’яті»); Інни Шугальової («Голодомор-геноцид в народній пам’яті (друга половина ХХ–ХХІ ст.»); Сергія Білівненка («Контроверсійність оцінки особистості та діяльності Йосипа Гладкого в історіографічних та публічних меморіальних практиках»); Вадима Хмарського («Еволюція образу Іллі Мечникова у синтетичних творах з історії Одеського університету (кінець 19 — початок 21 ст.)»); Юрія Федорика («Православна церковна архітектура на службі імперії: стандартизація православних храмів на Холмщині й Підляшші та її наслідки для українсько-польських стосунків»); Ірини Шандри («Свято-Миколаївські храми у Кам’янському: трансформація символів»); Людмили Касян («Хронікально-документальні сюжети та фільми як складова радянських комеморативних практик») та інших.

     Варто зазначити, що у четвертій і п’ятій секціях успішно виступили молоді дослідники – студенти бакалаврату і магістратури, аспіранти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Запорізького національного університету, Факультету соціальної та мовної комунікації Горлівського інституту іноземних мов. Мовою спілкування на п’ятій секції за участю зарубіжного спікера Ентоні Шпільмана, представника Міжнародної асоціації імені Януша Корчака (Швейцарія), та студентів Факультету романо-германської філології була англійська.

     Сподіваємося, що результативність цьогорічної конференції «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: політика пам’яті у минулому й сьогоденні» стане ґрунтовною основою для подальшого урізноманітнення та поглиблення наукових пошуків у майбутньому.

     16 травня 2025 року в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка відбулася VIII Всеукраїнська наукова онлайн-конференція «Київські філософські студії - 2025» у рамках Фестивалю науки – 2025 (до Дня науки в Україні).

     Науковий захід з вітальними словами відкрили голова оргкомітету конференції Олена Александрова, декан Факультету суспільно-гуманітарних наук, доктор філософських наук, професор та заступник голови оргкомітету конференції Віталій Андрєєв, заступник декана з наукової роботи Факультету суспільно-гуманітарних наук, доктор історичних наук, професор.

     Пленарна панель була присвячена тематичному спрямуванню «Гуманітарна безпека в умовах викликів сьогодення», що суголосно науково-дослідній темі, яку розробляє кафедра філософії та релігієзнавства – «Гуманітарна безпека України в контексті системних і позасистемних викликів сучасності» (державний реєстраційний номер: 0122U202038).

     Під час пленарного засідання (модератор – Олександр Горбань, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка) з доповідями виступили: Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, президент Української асоціації релігієзнавців, Україна (тема доповіді «Релігійна безпека в структурі гуманітарної безпеки в умовах війни»); Леонід Чупрій, доктор політичних наук, професор, заступник Президента Української Академії геополітики та геостратегії, професор кафедри психології, педагогіки та суспільних дисциплін Державного податкового університету, Україна (тема доповіді «Чи можливий розпад російської неоімперії в умовах сучасних викликів»); Олеся Столярчук, доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології особистості та соціальних практик Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Україна (тема доповіді «Саморозвиток особистості: переваги та ризики»); Тетяна Костюк, доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри політології та соціології Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Соціо-гуманітарний вимір сучасних та повоєнних викликів для України»); Юлія Горбова, кандидат соціологічних наук, директор науково-дослідного Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, Україна (тема доповіді «Ставлення громадян України до соціально-політичної ситуації на тимчасово окупованих територіях»); Лариса Осадча, кандидат філософських наук, професор кафедри філософської антропології, філософії культури та культурології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Україна (тема доповіді «Емоційна історія культури: між пам’яттю і практикою»).

     Продовжили роботу конференції секційні засідання за напрямами роботи:

• «Метафізика міста. Києвознавство» (модератор – Лариса Тарасюк, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Історико-філософська класика: рецепції та інтерпретації» (модератор – Юрій Омельченко, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Аналітика соціальних та політичних процесів» (модератор – Тетяна Купрій, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Актуальні проблеми етики, естетики та філософії культури» (модератор – Світлана Хрипко, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Аналітика релігійних процесів» (модератор – Ірина Ломачинська, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Філософія освіти та сучасний освітологічний дискурс» (модератор – Руслана Мартич, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка).

     З ключовими доповідями у дискусіях виступили: Світлана Вінтонів-Бахарєва, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Урбаністичний простір як інформаційна і метафізична система»); Оксана Горкуша, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України (тема доповіді «Сакральний вимір російсько-української війни: конфесійна ідентичність та кордони між світами»); Інна Гурова, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка (тема доповіді «Культурна спадщина і креативні індустрії у забезпеченні сталого (збалансованого) розвитку: український досвід»); Ірина Ломачинська, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Світоглядні виклики гібридних війн у релігійному просторі цифрової доби»).

     Загалом у конференції взяли участь більше 130 учасників – представники закладів вищої освіти та наукових установ міста Києва та багатьох регіонів України. Активну участь у конференції прийняли аспіранти та здобувачі вищої освіти спеціальності В10 Філософія Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та ряду інших закладів вищої освіти міста Києва та регіонів України.

     Переглянути програму конференції

     Матеріали конференції

     30.04.2025 року відбулася віртуальна академічна мобільність студентів Факультету суспільно-гуманітарних наук. Захід «Ukraininian-Norwegian students input in bridging Academia for sustainable development», організований Факультетом суспільно-гуманітарних наук спільно з Столичним університетом Осло (Oslo Metropolitan University) об'єднав студентів та викладачів у форматі динамічного співробітництва. Одним з елементів спільної роботи стало проведення серії лекцій (професор Anders Granås Kjøstvedt, д.ф.н., професор Олена Александрова, д.наук з держ.управління Тетяна Костюк, к.і.н., доцент Віталій Завадський).

Previous Next

  Київський столичний університет імені Бориса Грінченка 24 квітня 2025 року став місцем проведення ХІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених із міжнародною участю «Українська минувшина: війни за ідентичність і незалежність». З болем у серці та непохитною вірою в перемогу науково-педагогічні працівники й студенти Університету Грінченка, інших вітчизняних вишів, симпатики України з зарубіжних університетів, усі небайдужі до історії та майбутнього нашої держави взяли участь у заході, підготовленому й проведеному кафедрою історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук.

  Попри щоденні обстріли й болючі втрати, наукова спільнота об’єднала зусилля, щоб осмислити складні епізоди української історії, зрозуміти витоки багатовікової боротьби за свободу й самовизначення, знайти у минулому силу для протистояння викликам сьогодення.

  У роботі конференції взяли участь не лише українські науковці, а й наші вірні друзі з провідних вищих навчальних закладів світу: Університету Сетон Хол (США), Оксфордського університету (Велика Британія), Варшавського університету (Польща). Їхня підтримка й солідарність є безцінними у цей надважкий для України час.

  Учасниками конференції стали досвідчені вчені й наукова молодь з науково-освітніх і культурно-освітніх закладів України, таких, як Київський столичний університет імені Бориса Грінченка; Маріупольський державний університет; Бердянський державний педагогічний університет; Приазовський державний технічний університет; Ужгородський національний університет; Ліцей № 245 «Гелікон» Оболонського району м. Києва; Національний музей народної архітектури та побуту України.

  Конференція розпочалася з хвилини мовчання на честь героїв, які віддали свої життя за свободу та незалежність України. Ця мить була не формальністю, а моментом єднання сердець, згуртованих прагненням захисту України.

  Вже віншувальні промови, з якими виступили поважні представники української науково-освітньої спільноти, а також наші міжнародні друзі, були просякнуті прагненням об’єднати духовні та інтелектуальні зусилля, спрямувавши їх на осмислення трагічних сторінок історії України й спільний пошук шляхів до перемоги.

  Зі словами привітання виступили:

  Наталія Віннікова – докторка філологічних наук, професорка, голова Вченої ради та проректорка з наукової роботи та міжнародної діяльності Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

  Олена Александрова – докторка філософських наук, професорка, деканка Факультету соціально-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

  Джеймс К. Дейлі – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогічних досліджень Коледжу розвитку людини, культури та медіа Університету Сетон Хол (Нью-Джерсі, США). Його тепле слово підтримки стало виявом щирої солідарності американських колег з українським народом у його боротьбі за свободу.

  Максим Матусевич – доктор філософії, професор, завідувач Департаменту історії Сетон Хол Університету (Нью Джерсі, США). Його аналіз історичних паралелей і сучасних викликів нагадав про важливість історичної пам’яті у формуванні майбутнього.

  Натаніель Найт – доктор філософії, професор, професор Департаменту історії, Директор Програми російських та східноєвропейських досліджень Сетон Хол Університету (Нью Джерсі, США). Його роздуми стали закликом до єдності у протистоянні агресії та захисті демократичних цінностей.

  Ці виступи, сповнені мудрості, почуття солідарності з Україною та віри в її сили, стали потужним зарядом енергії для всіх учасників конференції, надихаючи на плідну роботу й пошук відповідей на найскладніші питання нашої історії.

  Пленарне засідання, на якому провідні науковці презентували свої дослідження та поділилися глибокими роздумами про ключові моменти української історії, стало кульмінацією конференції, місцем не лише для наукових доповідей, але й для живих свідчень історії.

  Пленарна частина конференції розпочалася з глибокого занурення в тему громадянської ініціативи в часи війни, яке здійснив доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Факультету права та міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, Ігор Жалоба. Його доповідь, «Громадянська ініціатива в часи війни» стала не просто академічним дослідженням, а емоційним портретом трансформації українського суспільства у вирі війни. Ігор Жалоба відтворив складні настрої, що панували в українському соціумі напередодні 24 лютого 2022 року, коли в суспільстві поряд з невірою, навіть попри численні попередження, в можливість повномасштабного вторгнення, зароджувалися перші паростки громадянської самоорганізації, усвідомлення нагальної потреби взяти ініціативу у свої руки. Доповідач підкреслив, що це було не просто реакцією на загрозу, а виявом зрілості громадянського суспільства, його готовності відповідати за власну долю. Особливу емоційну силу надали виступу світлини з навчань цивільних, які готувалися до захисту своїх міст. На цих кадрах – звичайні люди, без військового досвіду, але сповнені рішучості та патріотизму, освоюють тактику, вчаться надавати першу допомогу, будують барикади. Ігор Жалоба наголосив, що українське суспільство продемонструвало вражаючу здатність до адаптації, взаємодопомоги й мобілізації ресурсів, що стало несподіванкою для агресора й прикладом для всього світу.

  Професор кафедри історії України Віталій Андрєєв виступив з емоційною та правдивою розповіддю «У боротьбі за Україну: оборона Києва очима самовидця (лютий – квітень 2022 р.)». Його свідчення стали не лише цінним історичним джерелом, а й нагадуванням про героїзм і стійкість киян у перші, найважчі, дні повномасштабного вторгнення. Професор Андрєєв не лише аналізував події, він ділився особистими спогадами про початок ворожої навали, коли він разом із сином став на захист рідного міста. Його розповідь, супроводжувана світлинами тих трагічних днів, стала потужним нагадуванням про героїзм звичайних киян, які стали воїнами, про незламний дух нації, що повстала проти агресора. Цей виступ, сповнений болю та гідності, викликав глибокий емоційний відгук у присутніх, підкреслив нерозривний зв’язок між історичною наукою та живою історією, що твориться на наших очах.

  Ключовим моментом пленарного засідання стала доповідь шановного гостя з Оксфордського університету, доктора Панайотіса Ксенофонтоса, на тему «Стійте поруч: волонтерство як вияв підтримки України». У своїй промові вчений звернув увагу на неймовірний феномен міжнародної солідарності, що проявився у потужному волонтерському русі на підтримку України. Він підкреслив, що безкорислива допомога з боку світової спільноти є не лише матеріальною підтримкою, а й символом єдності та віри в справедливість. Доповідь нагадала усім присутнім про те, що Україна не одна у своїй боротьбі за свободу, що світ стоїть пліч-о-пліч з українським народом, підтримуючи його, надаючи йому необхідну допомогу.

  Особливе місце в пленарному засіданні посіла доповідь магістра Костянтина Алєксеєнка «Війна та цінності: за що ми боремося очима добровольця». У виступі Костянтина теоретичні роздуми поєдналися з потужним візуальним наративом завдяки світлинам, зробленим безпосередньо на передовій, – цим живим свідченням тих випробувань, з якими стикаються добровольці на фронті, тих цінностей, які їх мотивують. Зображення побратимів, окопів, зруйнованої техніки, миті відпочинку й зустрічі з цивільними – кожна фотографія розповідала свою історію про мужність, взаємодопомогу, любов до Батьківщини й прагнення захистити свій народ.
Робота секцій була організована за трьома ключовими напрямами, що дозволило учасникам глибше зануритися в конкретні аспекти української історії та культури.

  Секція 1 – «Формування української політичної нації: етапи, боротьба, сучасний стан» – була присвячена дослідженню складного й багатогранного процесу становлення української нації, починаючи від давніх часів і до сьогодення, обговоренню його ключових стадій і викликів, з якими стикалася Україна на шляху до самовизначення.

  У роботі секції активну участь взяли студенти Школи дипломатії та міжнародних відносин Сетон Хол Університету, представивши цікаві та ґрунтовні дослідження з актуальних питань. Зокрема, Мадлен Крущинскі зосередилася на аналізі «Тактики Росії у придушенні суверенітету України», Авері Качмарський присвятив свою доповідь темі «Стійкість у Криму: історія кримських татар», Клер Дьювек розкрила тему «Геополітична головоломка: піднесення українського націоналізму», а Еллісон Бодакен дослідила питання «Релігія і російсько-українська війна». Їхні роботи стали цінним внеском у дискусію та продемонстрували високий рівень зацікавленості молодого покоління американських дослідників у вивченні складних історичних та політичних процесів в Україні.

  Секція 2 – «На шляху до незалежності: військово-політичні та соціально-економічні аспекти державотворення в Україні. Українська культура: між імперією, радянщиною та незалежністю. Історична пам’ять як фактор національної ідентичності: український досвід» –зосередилася на аналізі військово-політичних і соціально-економічних чинників, що впливали на процес формування української держави, а також на дослідженні форм української культури в контексті імперського минулого, радянської спадщини й боротьби за незалежність. Окрему увагу було приділено ролі історичної пам’яті у формуванні національної ідентичності.
  Секція 3 – «Герої та антигерої: роль особистості в історії України» –присвячувалася дослідженню ролі видатних особистостей в історії України, їхньому внеску у боротьбу за незалежність і розбудову держави. Учасники обговорили як героїчні постаті, так і контроверсійні фігури, намагаючись об’єктивно оцінити їхній вплив на хід історії.

  XIII Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених із міжнародною участю стала не лише важливою науковою подією, а й потужним виявом єдності, сили духу й незламної віри в перемогу України. Традиційно, конференція стала майданчиком для плідної співпраці між представниками різних факультетів Університету: суспільно-гуманітарних наук, права та міжнародних відносин, української філології, культури та мистецтва, здоров’я, фізичного виховання і спорту, романо-германської філології.

  Висловлюємо глибоку вдячність кожному, хто долучився до роботи цього наукового форуму. З надією на подальшу співпрацю, запрошуємо на XIV конференцію «Українська минувшина: війни за ідентичність і незалежність» у 2026 року.

  Слава Україні! Героям слава!

    9 квітня 2025 р. у День відкритих дверей у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, наш Факультет Суспільно-гуманітарних Наук активно долучився до спілкування з майбутніми абітурієнтами. Щиро віримо, що незабаром наші сьогоднішні гості-старшокласники стануть нашими студентами.

     Факультет суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка взяв участь у конкурсі наукових проєктів, організованим Центром управління та культури в Європі Університету Санкт-Галлен (Швейцарія), та отримав фінансування на проведення дворічного дослідження та міжнародної літньої школи.

     Спільний швейцарсько-український проєкт «QR-код Чорноморського регіону» (Black Sea Quaint Region Code (Black Sea QR Code)) буде реалізовано в Університеті Грінченка впродовж 2025-2026 рр. і включатиме з-поміж іншого дослідження Чорноморського регіону у ретро та сучасному глобальному контексті, екзогенні та ендогенні чинники (не)стабільності в регіоні, миру та вирішення конфліктів/трансформації, Чорноморський регіон в контексті переплетення національних ідентичностей, культур і релігій. Завершальним етапом проєкту буде проведення тижневої літньої школи на базі Університету Грінченка для широкої аудиторії вітчизняних та зарубіжних науковців, представників ЗВО країн регіону, здобувачів вищої освіти та усіх зацікавлених осіб.

     Проєкт реалізовуватиме високопрофесійна команда представників різних кафедр ФСГН під загальним керівництвом декана, доктора філософських наук, професора Олени Александрової, координатором є доктор наук з державного управління, професор кафедри політології та соціології Тетяна Костюк. До експертизи в рамках літньої школи будуть запрошені представники ЗВО-партнерів з Туреччини, Грузії, Болгарії, Румунії.

     Цей пілотний проєкт співпраці з освітньо-науковими інституціями Швейцарії відкриває широкі перспективи для Університету загалом та для Факультету зокрема.