28 березня відзначаємо Всесвітній день історика.
Насправді, довгий час історія належала до літератури та мистецтва. Не випадково в грецькій міфології покровителькою історії вважалася одна з муз у вигляді молодої жінки з сувоєм папірусу або пергаменту в руці. Ім’я музи історії «Кліо» походить від грецького слова «прославляю». Перші хроніки, літописи, біографії присвячувалися переважно прославленню правителів.
Одним з перших відомих нам істориків, який збирав та записував великі діяння еллінів (греків) та варварів, а також розповідав про війни, що між ними велися, був Геродот – грецький науковець, що жив в 5 столітті до н.е. До наших днів дійшла його праця «Історія».
Першим українським істориком та основоположником історіографії у Київській Русі вважається видатний філософ та вчений – літописець Нестор, що народився у 1056 році. Він був ченцем Києво-Печерської Лаври та усе своє життя він присвятив літописанню. Його перу належать відомі біографічні праці «Житіє Феодосія Печерського» та «Житіє Бориса і Гліба».
Проте Літописець Нестор отримав всесвітнє визнання після створення зведеної історії Київської Русі та став автором важливої історичної, правової та філософської праці «Повість минулих літ». Цьому твору Нестор присвятив все своє життя.
До сьогодні професія історика не втратила своєї значущості, адже допомагає об’єктивно висвітлювати події минулого, сучасності, а також попереджати або прогнозувати майбутній розвиток суспільства.
Письменник Максим Рильський влучно зауважив, що «хто не пам'ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». Важливо вивчати історію народів, які жили до нас, досліджувати досвід та історію власного народу, щоб не припускатись помилок у майбутньому та робити життя кращим.
07 (19) березня 2025 року виповнюється 161 рік від дня народження Василя Липківського, митрополита Київського і всієї України відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви.
Василь Костянтинович Липківський був українським релігійним діячем, церковним реформатором, проповідником. Водночас він був талановитим педагогом, публіцистом, письменником і перекладачем.
У 1919–1927 роках був останнім настоятелем та доглядачем «Софії Київської».
Академік Агатангел Кримський охарактеризував Липківського як «апостола українського релігійно-національного відродження».
За час митрополичого служіння Василь Липківський докладав надзвичайних зусиль до розбудови української православної церкви та спромігся перетворити її на впливовий фактор життя тогочасного українського суспільства. Він відвідав з особистими візитами понад 400 парафій, де зустрічався з вірними УАПЦ.
Також Василь Липківський здійснив численні переклади українською мовою богослужбової та релігійної літератури. Є автором «Історії Української церкви».
У віці 73 років Василь Липківський був розстріляний за вироком «трійки» НКВС. Точне місце поховання невідоме (на Лук'янівському цвинтарі в Києві встановлено символічний пам'ятний хрест).
1989 року був реабілітований «за відсутністю складу злочину». ІІІ помісний Собор УАПЦ 27 листопада 1997 року канонізував Василя (Липківського) як святого в лику священномучеників.
Отець Василь Липківський на той час був законовчителем Першої української гімназії, з якої і виросте Університет Грінченка.
25 лютого 2025 року на Факультеті суспільно-гуманітарних наук відбувся вебінар з академічної доброчесності під час якого відбулося обговорення проєкту Закону України «Про академічну доброчесність»: основні положення та механізм реалізації". Спікер Михайло Мішин (аспірант кафедри історії України, співробітник МОН України). Модерацію заходу здійснював проф. Віталій Андрєєв. Також під час вебінару заступник декана з науково-методичної та навчальної роботі Віталій Завадський презентував наявні практики перевірки студентських курсових та кваліфікаційних робіт та антиплагіат.
21 січня 2025 року були проведені Збори трудового колективу Факультету суспільно-гуманітарних наук. Ключовим питанням порядку денного було обговорення та затвердження звіту декана Факультету за 2024 рік. За результатами голосування, всі 44 присутніх учасники зборів надали позитивну оцінку роботі декана Олени Александрової та діяльності Факультету суспільно-гуманітарних наук.
День філософії в Університеті Грінченка — це свято мудрості, натхнення та живого мислення!
22 листопада відбувся філософський турнір, присвячений Всесвітньому Дню філософії, який став майданчиком, де студенти проявили себе як справжні мислителі. Їхні аргументи, оригінальні ідеї та пристрасні дискусії нагадали, що філософія — це не лише знання, а й глибока внутрішня потреба шукати істину. Дорогі студенти, ви — майбутнє вітчизняної філософської думки, ми пишаємося вами!
Окрема вдячність декану нашого факультету, талановитій філософині, професору Александровій Олені Станіславівні за ідею турніру, за підтримку, натхнення та створення атмосфери, де мислення процвітає. Ваша відданість справі і глибока мудрість надихають кожного з нас.
Щиро дякуємо своїм колегам, викладачам кафедрифілософії та релігієзнавства, які виступили в ролі журі. Ваші професійні зауваження, влучні коментарі та доброзичлива підтримка зробили цей турнір не лише викликом, а й уроком для кожного учасника.
Цей день ще раз довів, що філософія — це мистецтво жити осмислено, знаходити сенси навіть у складному та створювати мости порозуміння. Нехай цей турнір стане поштовхом для всіх нас до нових ідей і пошуків!
18 листопада 2024 року в нашому Університеті відбувся ІІ Всеукраїнський круглий стіл «Служіння митрополита Василя Липківського: історичний вимір та значення для сучасної України».
Співорганізаторами цього важливого заходу були Київська православна богословська академія та Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Модератором круглого столу була професор, доктор філософських наук, декан Факультету суспільно-гуманітарних наук Олена Александрова.
Зі вступним словом до учасників круглого столу звернувся в.о. ректора Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Олександр Турунцев. Олександр Петрович зазначив, що наш Університет є спадкоємцем величної справи митрополита Василя Липківського та продовжує розвивати українську освіту та культуру, надихаючись його незламним духом і прагненням до незалежності.
Вітали учасників круглого столу ректор Київської православної богословської академії, доктор богословських наук, професор, протоієрей Олександр Трофимлюк; голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський; онук митрополита Василя Липківського, провідний науковий співробітник Інституту електродинаміки Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор Костянтин Липківський.
На круглому столі були виголошені доповіді провідних науковців нашого Університету, Київської православної богословської академії, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Так, Ірина Преловська, доктор історичних наук, доктор церковно-історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, професор Київської православної богословської академії виступила з доповіддю на тему: «Ставлення очільника Української Автокефальної Православної Церкви митрополита Василя Липківського до Синодально-Канонічного Томосу Вселенського Константинопольського патріархату 13 листопада 1924 р. До 100-ої річниці з нагоди підписання документу»; Олександр Саган, доктор філософських наук, професор, завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН Украйни – з доповіддю «Державно-церковні відносини в Україні на сучасному етапі: внутрішньополітичний та георелігійний аспекти»; Андрій Дудченко, доктор філософії з богослов'я, старший викладач кафедри церковно-практичних дисциплін Київської православної богословської академії, головний редактор журналу "Церква і суспільство", священник ПЦУ – з доповіддю «Літургічний розвиток Православної Церкви України на прикладі офіційних богослужбових видань»; Олександр Бонь, доцент кафедри історії України, кандидат історичних наук, доцент – з доповіддю «Служіння і трагедія архієпископа УАПЦ Нестора Шараївського». Доповідь доцента кафедри історії України Олександра Боня відбулась за підтримки та сприяння неурядової організації Sciencе at Risk UA (Берлін, Німеччина).
Загалом, на круглому столі було закцентувано увагу на трьох основних напрямах діяльності митрополита Василя Липківського: його служінні церкві, просвітницькій діяльності та його внеску у збереження української ідентичності.
05 листопада 2024 року до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку відбулися презентації наукових доробків кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: монографії «Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності» Ігоря Гирича, професора кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, завідувача відділу джерел з нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України, лауреата премії НАН України імені Михайла Грушевського, доктора історичних наук, професора, та монографії «”Жінка, яка проникла в Запорозьку Січ…”: Олена Апанович у науковому та громадському житті України другої половини ХХ ст.» Світлани Савченко, доцента кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Ігор Гирич під час презентації свого наукового доробку розповів, що монографія «Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності» містить біографії 10-ти визначних українських істориків-мислителів ІІ половини ХІХ – початку ХХІ століть (Михайла Грушевського, Ольґерда Бочковського, В'ячеслава Липинського, Володимира Антоновича, Олександра Кониського, Євгена Чикаленка, Сергія Єфремова, Андрія Жука, Ярослава Дашкевича, Сергія Білоконя), які зробили великий внесок у розвиток української державницької думки в умовах російської окупації України, розвивали національне державницьке становлення, підготували ідейні основи для здобуття незалежності нашою державою. За результатами Всеукраїнського рейтингу «Книжка року – 2023» праця Ігоря Гирича перемогла у номінації «Минувшина».
У ході презентації монографії «”Жінка, яка проникла в Запорозьку Січ…”: Олена Апанович у науковому та громадському житті України другої половини ХХ ст.» Світлана Савченко розповіла, що праця присвячена комплексному висвітленню життєвого шляху відомої представниці радянської та пострадянської історіографії Олени Михайлівни Апанович. У монографії використано опубліковані й архівні джерела, значна частина яких вперше вводиться до наукового обігу.
Праці Ігоря Гирича та Світлани Савченко спонукали учасників заходу до жвавої дискусії.
