День філософії в Університеті Грінченка — це свято мудрості, натхнення та живого мислення!

22 листопада відбувся філософський турнір, присвячений Всесвітньому Дню філософії, який став майданчиком, де студенти проявили себе як справжні мислителі. Їхні аргументи, оригінальні ідеї та пристрасні дискусії нагадали, що філософія — це не лише знання, а й глибока внутрішня потреба шукати істину. Дорогі студенти, ви — майбутнє вітчизняної філософської думки, ми пишаємося вами!

Окрема вдячність декану нашого факультету, талановитій філософині, професору Александровій Олені Станіславівні за ідею турніру, за підтримку, натхнення та створення атмосфери, де мислення процвітає. Ваша відданість справі і глибока мудрість надихають кожного з нас.

Щиро дякуємо своїм колегам, викладачам кафедрифілософії та релігієзнавства, які виступили в ролі журі. Ваші професійні зауваження, влучні коментарі та доброзичлива підтримка зробили цей турнір не лише викликом, а й уроком для кожного учасника.

Цей день ще раз довів, що філософія — це мистецтво жити осмислено, знаходити сенси навіть у складному та створювати мости порозуміння. Нехай цей турнір стане поштовхом для всіх нас до нових ідей і пошуків!

18 листопада 2024 року в нашому Університеті відбувся ІІ Всеукраїнський круглий стіл «Служіння митрополита Василя Липківського: історичний вимір та значення для сучасної України».

Співорганізаторами цього важливого заходу були Київська православна богословська академія та Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Модератором круглого столу була професор, доктор філософських наук, декан Факультету суспільно-гуманітарних наук Олена Александрова.

Зі  вступним словом до учасників круглого столу звернувся в.о. ректора Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Олександр Турунцев. Олександр Петрович зазначив, що наш Університет є спадкоємцем величної справи митрополита Василя Липківського та продовжує розвивати українську освіту та культуру, надихаючись його незламним духом і прагненням до незалежності.

Вітали учасників круглого столу ректор Київської православної богословської академії, доктор богословських наук, професор, протоієрей Олександр Трофимлюк; голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський; онук митрополита Василя Липківського, провідний науковий співробітник Інституту електродинаміки Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор Костянтин Липківський.

На круглому столі були виголошені доповіді провідних науковців нашого Університету, Київської православної богословської академії, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Так,  Ірина Преловська, доктор історичних наук, доктор церковно-історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, професор Київської православної богословської академії виступила з доповіддю на тему: «Ставлення очільника Української Автокефальної Православної Церкви митрополита Василя Липківського до Синодально-Канонічного Томосу Вселенського Константинопольського патріархату 13 листопада 1924 р. До 100-ої річниці з нагоди підписання документу»; Олександр Саган, доктор філософських наук, професор, завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН Украйни – з доповіддю «Державно-церковні відносини в Україні на сучасному етапі: внутрішньополітичний та георелігійний аспекти»;  Андрій Дудченко, доктор філософії з богослов'я, старший викладач кафедри церковно-практичних дисциплін Київської православної богословської академії, головний редактор журналу "Церква і суспільство", священник ПЦУ – з доповіддю «Літургічний розвиток Православної Церкви України на прикладі офіційних богослужбових видань»; Олександр Бонь, доцент кафедри історії України, кандидат історичних наук, доцент – з доповіддю «Служіння і трагедія архієпископа УАПЦ Нестора Шараївського». Доповідь доцента кафедри історії України Олександра Боня відбулась за підтримки та сприяння неурядової організації Sciencе at Risk UA (Берлін, Німеччина).

Загалом, на круглому столі було закцентувано увагу на трьох основних напрямах діяльності митрополита Василя Липківського: його служінні церкві, просвітницькій діяльності та його внеску у збереження української ідентичності.

      05 листопада 2024 року до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку відбулися презентації наукових доробків кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: монографії «Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності» Ігоря Гирича, професора кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, завідувача відділу джерел з нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України, лауреата премії НАН України імені Михайла Грушевського, доктора історичних наук, професора, та монографії «”Жінка, яка проникла в Запорозьку Січ…”: Олена Апанович у науковому та громадському житті України другої половини ХХ ст.» Світлани Савченко, доцента кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

      Ігор Гирич під час презентації свого наукового доробку розповів, що монографія «Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності» містить біографії 10-ти визначних українських істориків-мислителів ІІ половини ХІХ – початку ХХІ століть (Михайла Грушевського, Ольґерда Бочковського, В'ячеслава Липинського, Володимира Антоновича, Олександра Кониського, Євгена Чикаленка, Сергія Єфремова, Андрія Жука, Ярослава Дашкевича, Сергія Білоконя), які зробили великий внесок у розвиток української державницької думки в умовах російської окупації України, розвивали національне державницьке становлення, підготували ідейні основи для здобуття незалежності нашою державою. За результатами Всеукраїнського рейтингу «Книжка року – 2023» праця Ігоря Гирича перемогла у номінації «Минувшина».

      У ході презентації монографії «”Жінка, яка проникла в Запорозьку Січ…”: Олена Апанович у науковому та громадському житті України другої половини ХХ ст.» Світлана Савченко розповіла, що праця присвячена комплексному висвітленню життєвого шляху відомої представниці радянської та пострадянської історіографії Олени Михайлівни Апанович. У монографії використано опубліковані й архівні джерела, значна частина яких вперше вводиться до наукового обігу.

     Праці Ігоря Гирича та Світлани Савченко спонукали учасників заходу до жвавої дискусії.

     Сьогодні, 25 жовтня, в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відбувся дуже змістовний захід, проведений спільно з Чернігівським обласним історичним музеєм імені В.В.Тарновського, -  зустріч із науковицею Мариною Будзар. Вона доцент кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка (нині – Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), одна із упорядниць хрестоматії «Борис Грінченко: сам про себе й у спогадах сучасників». Над її створенням працювали також Анна Гедьо, Олег Іванюк та Євген Ковальов.

     Під час заходу Марина Будзар розповіла про історію створення хрестоматії. Планувалося, що вона вийде друком як довідкове видання для студентів, аби вони могли почерпнути інформацію про Бориса Грінченка та побачити його як живу людину, а не забронзовілу особистість. Та насправді книга вийшла набагато змістовнішою та глибшою і все вийшло далеко за межі цієї ідеї. Хрестоматія дозволила представити Бориса Грінченка через джерела його особового походження, в яких можна побачити не тільки його самого, але й тих людей, котрі про нього розповідали, надати можливість широкому колу читачів ознайомитися з тим, як Борис Грінченко бачив себе та як його сприймали інші.

До роботи над книгою залучалися і студенти Київського столичного університету імені Б.Грінченка. Вони працювали над набором текстів – спогадів 14 сучасників Бориса Грінченка – Данила Пісочинця, Івана Липи, Дмитра та Марії Грінченків, Івана Білоусова, Миколи Чернявського, Марії Загірньої, Сергія Єфремова, Євгена Чикаленка, Олександра Лотоцького, Дмитра Дорошенка та ін. Всі вони розміщені на сторінках книги у хронологічному порядку. Взявши до рук хрестоматію, читач також познайомиться і з автобіографією Бориса Грінченка, побачить старовинні світлини (деякі з них надав музей-заповідник М.Коцюбинського зі своєї фондової колекції).

Кожен спогад про Грінченка – це можливість пізнати не лише його особистість, а ще і особистість тієї людини, від імені якої написані спогади, епохи, в яку вона жила. Також на сторінках хрестоматії подана автобіографія Бориса Грінченка. Наприкінці книги – старовинні світлини, деякі з них – із фондової колекції музею Михайла Коцюбинського.

Під час заходу враженнями від книги поділився  український історик, спеціаліст у галузі історіографії, джерелознавства, археографії, історичного краєзнавства, дослідник Лівобережної України XVII-XIX століття, кандидат історичних наук, професор Олександр Коваленко.

Чимало цікавого про те, як Марія та Борис Грінченки працювали над оформленням каталогів колекції речей Тараса Шевченка для музею імені В.Тарновського розповіла заслужена працівниця культури України, старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені В.Тарновського Світлана Половнікова.

Про те, як переплелися між собою біографії Михайла Коцюбинського та Бориса Грінченка, розповіла заступниця директора з наукової роботи Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Наталія Коцюбинська.

Її розповідь чудово ілюструвала виставка старовинних книг із фондової колекції музею, які понад століття тому Борис Грінченко подарував Михайлові Коцюбинському. Книги цінні ще і тим, що більшість із них мають дарчі написи.

Щиро радіємо з того, що українська наукова спільнота продовжує роботу над створення видань, які допоможуть нам глибше зрозуміти свою історію, осягнувши біографії відомих людей.

З метою розвитку співробітництва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка з Королівським університетом Белфасту (Велика Британія) відбувся робочий візит декана Факультету суспільно-гуманітарних наук Олени Александрової та заступника декана Віталія Завадського до м. Белфаст з 23 вересня по 27 вересня 2024 року.

Під час робочих зустрічей з адміністрацією, відповідальними особами за міжнародну діяльність та представниками академічної спільноти Школи історії, антропології, філософії та політики й Факультету мистецтв, гуманітарних та соціальних наук був сформований пакет спільних проєктів академічної та наукової колаборації.

З 18 по 20 вересня 2024 року співробітники Київського столичного університету імені Бориса Грінченка – декан Факультету суспільно-гуманітарних наук Олена Александрова, професор кафедри політології та соціології Тетяна Костюк, доцент кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Ольга Дудар, відвідали Столичний університет Осло (Oslo Metropolitan University, Норвегія), зокрема Департамент початкової та середньої освіти.

У ході візиту грінченківці взяли участь у низці зустрічей, спрямованих на розширення двостороннього співробітництва, нові спільні дослідження та проєкти. Досягнуто домовленостей про перспективи розвитку співпраці в контексті дослідження складних питань історії, демократизації освіти та громадянського просвітництва; проведення міжнародного семінару на тему “Роль освіти в постконфліктних суспільствах”; написання спільних наукових статей та реалізацію грантових проєктів; організацію pre-COIL у рамках навчальних дисциплін.

За результатами зустрічей з Хеге Кнудсмоен, міжнародним координатором Департаменту початкової та середньої освіти, та Ранвейгою Йоргенсеною, очільницею відділу інтернаціоналізації вищої освіти та спільних досліджень Столичного університету Осло, заплановано налагодити співпрацю університетів у рамках програми Еразмус+.

Візит грінченківців окреслив нові перспективні напрямки для майбутньої українсько-норвезької співпраці університетів.