На Факультеті суспільно-гуманітарних наук відбулися перші в новому навчальному році Збори трудового колективу. За результатами обговорення та голосування від колективу ФСГН висунуто до участі в конкурсі на посаду декана кандидатуру в.о. декана Факультету, доктора історичних наук, професора Віталія Андрєєва. Також був обраний Голова Зборів трудового колективу - доктор, історичних наук, професор Віталій Щербак та секретар - кандидат історичних наук, доцент Тетяна Купрій. Окремим голосуванням обрано виборних представників до складу Вченої ради Факультету (введено доктора філософських наук, професора Миколу Стадника та доктора історичних наук, професора Віталія Щербака за посадою).

     27 травня 2025 року на Факультеті суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка пройшла XIV Міжнародна наукова онлайн-конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: політика пам’яті у минулому й сьогоденні». Захід об'єднав відомих науковців та молодих дослідників з різних країн, які мали змогу обговорити питання минулого, осмислити виклики сьогодення та окреслити перспективи майбутнього у контексті політики пам'яті.

     Співорганізатори та географія учасників: Цього року співорганізаторами конференції виступили:

• Інститут історії України НАН України
• Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України
• Науково-дослідний інститут історичної урбаністики
• Інститут східноєвропейських досліджень Філософського факультету Карлового університету (Чеська Республіка)
• Факультет історичних наук Університету імені Миколая Коперника в Торуні (Польська Республіка)
• Міжнародна асоціація імені Януша Корчака (Швейцарська Конфедерація).

     У роботі конференції взяли участь науковці з Естонії, Чехії, Польщі, Швейцарії, США, Великої Британії, а також представники закладів вищої освіти, наукових і культурно-освітніх установ Києва, Запоріжжя, Дніпра, Маріуполя, Бердянська, Олександрії, Часового Яру. На пленарному засіданні та у п’яти проблемних дискусіях 98 доповідачів, серед яких були як досвідчені науковці, так і дослідники-початківці, обговорювали широкий спектр актуальних питань – від наукових рефлексій щодо реалізації політики пам’яті до багатоваріантності комеморативних практик.

     Пленарне засідання: Пленарне засідання конференції розпочалося з вітальних слів від Наталії Віннікової, проректорки з наукової роботи та голови Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторки філологічних наук, професорки, та Олени Александрової, деканки Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторки філософських наук, професорки. Учасників конференції також привітали зарубіжні колеги: Джеймс К. Дейлі, професор кафедри педагогічних досліджень Коледжу розвитку людини, культури та медіа Університету Сетон-Холл у штаті Нью-Джерсі (США), і Панайотіс Ксенофонтос, викладач кафедри славістики Оксфордського університету (Велика Британія), доктор філософії.

     Модераторський склад: Модераторами конференції виступили:

• Анна Гедьо, завідувачка кафедри історії України, д.і.н., професорка.
• Марина Будзар, доцентка кафедри історії України, к.і.н., доцентка.
• Вікторія Константінова, директорка Науково-дослідного інституту історичної урбаністики, д.і.н., професорка.
• Віталій Андрєєв, заступник декана з наукової роботи, д.і.н., професор.
• Олександр Бонь, доцент кафедри історії України, к.і.н., доцент.
• Олег Іванюк, доцент кафедри історії України, к.і.н.
• Руслан Куцик, доцент кафедри історії України, к.і.н.
• Марія Прокопчук, доцентка кафедри англійської мови та комунікації, к.пед.н., доцентка.

     На пленарному засіданні тема політики пам’яті розглядалася в історичній перспективі та у контексті оновлення меморіальної культури в умовах воєнного часу. Доповіді представили: Антон Лягуша («Нова меморіальна культура в Україні та експресивний порядок пам’яті»); Володимир Сазонов та Сір’є Купп-Сазонова («Прокремлівські пропагандистські наративи та їхнє історичне коріння, соціально-політичні та мовні нюанси в контексті російсько-української війни»); Сергій Пахоменко («Деколонізація історичної пам’яті в Україні: виклики і пастки»); Анна Гедьо та Олег Іванюк («Політика забуття як інструмент стратегії імперського привласнення Криму (кінець XVIII–ХІХ ст.)»); Анна Яненко («Вільнодумці, подвижники, жертви, пристосуванці чи зрадники: питання оцінки й комеморації інтелектуалів Києва 1920–1930-х рр.»); Тетяна Заболотна («Слідами страт: локації шибениць періоду нацистської окупації в меморіальному ландшафті Києва»); Ігор Гирич («Київська топоніміка і національний наратив: результати й перспективи символічного діалогу»); Ольга Ковалевська («Сучасний street art як спосіб меморіалізації подій війни: польський досвід»). Окрему увагу привернув виступ Олени Стяжкіної на тему «Дні наших міст: простори пам’яті, простори вразливості (друга половина XX — перша чверть XXI ст.)», яка, зокрема, дослідила, як регіональні практики святкування Дня міста в Україні протистояли національному гранд-наративу.

     Робота дискусійних платформ: На конференції також працювали дискусійні платформи: «Політика пам’яті у фокусі наукових рефлексій», «Люди й локуси у просторі міста: лабіринти комеморативних практик», «”Мовою образу”»: літературно-художній контент творення колективної пам’яті», «Комеморативні практики: багатоваріантність реалізації». На них було розглянуто численні варіанти комеморації у міському просторі – від теоретичних концепцій до художньо-образного сегменту творення колективної пам’яті.

Серед доповідей першої – третьої панелей відзначилися виступи Марека Пржигоди («У пошуках народних героїв: гуситський рух у чеській історичній пам’яті»); Інни Шугальової («Голодомор-геноцид в народній пам’яті (друга половина ХХ–ХХІ ст.»); Сергія Білівненка («Контроверсійність оцінки особистості та діяльності Йосипа Гладкого в історіографічних та публічних меморіальних практиках»); Вадима Хмарського («Еволюція образу Іллі Мечникова у синтетичних творах з історії Одеського університету (кінець 19 — початок 21 ст.)»); Юрія Федорика («Православна церковна архітектура на службі імперії: стандартизація православних храмів на Холмщині й Підляшші та її наслідки для українсько-польських стосунків»); Ірини Шандри («Свято-Миколаївські храми у Кам’янському: трансформація символів»); Людмили Касян («Хронікально-документальні сюжети та фільми як складова радянських комеморативних практик») та інших.

     Варто зазначити, що у четвертій і п’ятій секціях успішно виступили молоді дослідники – студенти бакалаврату і магістратури, аспіранти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Запорізького національного університету, Факультету соціальної та мовної комунікації Горлівського інституту іноземних мов. Мовою спілкування на п’ятій секції за участю зарубіжного спікера Ентоні Шпільмана, представника Міжнародної асоціації імені Януша Корчака (Швейцарія), та студентів Факультету романо-германської філології була англійська.

     Сподіваємося, що результативність цьогорічної конференції «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: політика пам’яті у минулому й сьогоденні» стане ґрунтовною основою для подальшого урізноманітнення та поглиблення наукових пошуків у майбутньому.

     16 травня 2025 року в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка відбулася VIII Всеукраїнська наукова онлайн-конференція «Київські філософські студії - 2025» у рамках Фестивалю науки – 2025 (до Дня науки в Україні).

     Науковий захід з вітальними словами відкрили голова оргкомітету конференції Олена Александрова, декан Факультету суспільно-гуманітарних наук, доктор філософських наук, професор та заступник голови оргкомітету конференції Віталій Андрєєв, заступник декана з наукової роботи Факультету суспільно-гуманітарних наук, доктор історичних наук, професор.

     Пленарна панель була присвячена тематичному спрямуванню «Гуманітарна безпека в умовах викликів сьогодення», що суголосно науково-дослідній темі, яку розробляє кафедра філософії та релігієзнавства – «Гуманітарна безпека України в контексті системних і позасистемних викликів сучасності» (державний реєстраційний номер: 0122U202038).

     Під час пленарного засідання (модератор – Олександр Горбань, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка) з доповідями виступили: Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, президент Української асоціації релігієзнавців, Україна (тема доповіді «Релігійна безпека в структурі гуманітарної безпеки в умовах війни»); Леонід Чупрій, доктор політичних наук, професор, заступник Президента Української Академії геополітики та геостратегії, професор кафедри психології, педагогіки та суспільних дисциплін Державного податкового університету, Україна (тема доповіді «Чи можливий розпад російської неоімперії в умовах сучасних викликів»); Олеся Столярчук, доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології особистості та соціальних практик Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Україна (тема доповіді «Саморозвиток особистості: переваги та ризики»); Тетяна Костюк, доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри політології та соціології Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Соціо-гуманітарний вимір сучасних та повоєнних викликів для України»); Юлія Горбова, кандидат соціологічних наук, директор науково-дослідного Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, Україна (тема доповіді «Ставлення громадян України до соціально-політичної ситуації на тимчасово окупованих територіях»); Лариса Осадча, кандидат філософських наук, професор кафедри філософської антропології, філософії культури та культурології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Україна (тема доповіді «Емоційна історія культури: між пам’яттю і практикою»).

     Продовжили роботу конференції секційні засідання за напрямами роботи:

• «Метафізика міста. Києвознавство» (модератор – Лариса Тарасюк, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Історико-філософська класика: рецепції та інтерпретації» (модератор – Юрій Омельченко, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Аналітика соціальних та політичних процесів» (модератор – Тетяна Купрій, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Актуальні проблеми етики, естетики та філософії культури» (модератор – Світлана Хрипко, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Аналітика релігійних процесів» (модератор – Ірина Ломачинська, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Філософія освіти та сучасний освітологічний дискурс» (модератор – Руслана Мартич, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка).

     З ключовими доповідями у дискусіях виступили: Світлана Вінтонів-Бахарєва, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Урбаністичний простір як інформаційна і метафізична система»); Оксана Горкуша, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України (тема доповіді «Сакральний вимір російсько-української війни: конфесійна ідентичність та кордони між світами»); Інна Гурова, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка (тема доповіді «Культурна спадщина і креативні індустрії у забезпеченні сталого (збалансованого) розвитку: український досвід»); Ірина Ломачинська, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Світоглядні виклики гібридних війн у релігійному просторі цифрової доби»).

     Загалом у конференції взяли участь більше 130 учасників – представники закладів вищої освіти та наукових установ міста Києва та багатьох регіонів України. Активну участь у конференції прийняли аспіранти та здобувачі вищої освіти спеціальності В10 Філософія Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та ряду інших закладів вищої освіти міста Києва та регіонів України.

     Переглянути програму конференції

     Матеріали конференції

     30.04.2025 року відбулася віртуальна академічна мобільність студентів Факультету суспільно-гуманітарних наук. Захід «Ukraininian-Norwegian students input in bridging Academia for sustainable development», організований Факультетом суспільно-гуманітарних наук спільно з Столичним університетом Осло (Oslo Metropolitan University) об'єднав студентів та викладачів у форматі динамічного співробітництва. Одним з елементів спільної роботи стало проведення серії лекцій (професор Anders Granås Kjøstvedt, д.ф.н., професор Олена Александрова, д.наук з держ.управління Тетяна Костюк, к.і.н., доцент Віталій Завадський).