Сьогодні, 25 жовтня, в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відбувся дуже змістовний захід, проведений спільно з Чернігівським обласним історичним музеєм імені В.В.Тарновського, - зустріч із науковицею Мариною Будзар. Вона доцент кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка (нині – Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), одна із упорядниць хрестоматії «Борис Грінченко: сам про себе й у спогадах сучасників». Над її створенням працювали також Анна Гедьо, Олег Іванюк та Євген Ковальов.
Під час заходу Марина Будзар розповіла про історію створення хрестоматії. Планувалося, що вона вийде друком як довідкове видання для студентів, аби вони могли почерпнути інформацію про Бориса Грінченка та побачити його як живу людину, а не забронзовілу особистість. Та насправді книга вийшла набагато змістовнішою та глибшою і все вийшло далеко за межі цієї ідеї. Хрестоматія дозволила представити Бориса Грінченка через джерела його особового походження, в яких можна побачити не тільки його самого, але й тих людей, котрі про нього розповідали, надати можливість широкому колу читачів ознайомитися з тим, як Борис Грінченко бачив себе та як його сприймали інші.
До роботи над книгою залучалися і студенти Київського столичного університету імені Б.Грінченка. Вони працювали над набором текстів – спогадів 14 сучасників Бориса Грінченка – Данила Пісочинця, Івана Липи, Дмитра та Марії Грінченків, Івана Білоусова, Миколи Чернявського, Марії Загірньої, Сергія Єфремова, Євгена Чикаленка, Олександра Лотоцького, Дмитра Дорошенка та ін. Всі вони розміщені на сторінках книги у хронологічному порядку. Взявши до рук хрестоматію, читач також познайомиться і з автобіографією Бориса Грінченка, побачить старовинні світлини (деякі з них надав музей-заповідник М.Коцюбинського зі своєї фондової колекції).
Кожен спогад про Грінченка – це можливість пізнати не лише його особистість, а ще і особистість тієї людини, від імені якої написані спогади, епохи, в яку вона жила. Також на сторінках хрестоматії подана автобіографія Бориса Грінченка. Наприкінці книги – старовинні світлини, деякі з них – із фондової колекції музею Михайла Коцюбинського.
Під час заходу враженнями від книги поділився український історик, спеціаліст у галузі історіографії, джерелознавства, археографії, історичного краєзнавства, дослідник Лівобережної України XVII-XIX століття, кандидат історичних наук, професор Олександр Коваленко.
Чимало цікавого про те, як Марія та Борис Грінченки працювали над оформленням каталогів колекції речей Тараса Шевченка для музею імені В.Тарновського розповіла заслужена працівниця культури України, старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені В.Тарновського Світлана Половнікова.
Про те, як переплелися між собою біографії Михайла Коцюбинського та Бориса Грінченка, розповіла заступниця директора з наукової роботи Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Наталія Коцюбинська.
Її розповідь чудово ілюструвала виставка старовинних книг із фондової колекції музею, які понад століття тому Борис Грінченко подарував Михайлові Коцюбинському. Книги цінні ще і тим, що більшість із них мають дарчі написи.
Щиро радіємо з того, що українська наукова спільнота продовжує роботу над створення видань, які допоможуть нам глибше зрозуміти свою історію, осягнувши біографії відомих людей.
Декан факультету, професор Олена Александрова та професор кафедри всесвітньої історії Галина Саган 5-6 жовтня 2024 р. взяли участь у Днях української культури в Загребі.
Програма академії була насичена науковими та культурно-просвітніми заходами, які продемонстрували культурне багатство української діаспори в Республіці Хорватія та науковий інтерес українських та іноземних вчених до історії української громади на Балканах.
Першого дня відбувся форум-презентація сьомої книги "Українці Хорватії: матеріали та документи", під час якого українські та іноземні науковці виступили з доповіддями за опублікованими матетіалами у збірнику. Галина Саган разом з професором Ганною Карась модерували захід. Також Професор Саган виступила з доповіддю на тему: "Діяльність української діаспори Республіки Хорватія з підтримки біженців".
Професор Олена Александрова долучилися до дискусії на круглому столі:"Геноцид Москви українців протягом кількох століть". Олена Александрова та Галина Саган разом з іншими вченими України, висловили велику вдячність жителям та Уряду Хорватії за військову підтримку, гуманітарну допомогу та співпрацю на шляху до членства України в ЄС.
Окрема подяка виголошувалася організатору Днів української культури, президенту Українського культурно-просвітнього товариство Кобзар у Загребі пану Славку Бурді, який черговий раз мобілізував наукові та творчі сили з України, Хорватії, Угорщини Словенії та Італії для важливої наукової і мистецької академії в столиці Хорватії.
З метою розвитку співробітництва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка з Королівським університетом Белфасту (Велика Британія) відбувся робочий візит декана Факультету суспільно-гуманітарних наук Олени Александрової та заступника декана Віталія Завадського до м. Белфаст з 23 вересня по 27 вересня 2024 року.
Під час робочих зустрічей з адміністрацією, відповідальними особами за міжнародну діяльність та представниками академічної спільноти Школи історії, антропології, філософії та політики й Факультету мистецтв, гуманітарних та соціальних наук був сформований пакет спільних проєктів академічної та наукової колаборації.
З 18 по 20 вересня 2024 року співробітники Київського столичного університету імені Бориса Грінченка – декан Факультету суспільно-гуманітарних наук Олена Александрова, професор кафедри політології та соціології Тетяна Костюк, доцент кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Ольга Дудар, відвідали Столичний університет Осло (Oslo Metropolitan University, Норвегія), зокрема Департамент початкової та середньої освіти.
У ході візиту грінченківці взяли участь у низці зустрічей, спрямованих на розширення двостороннього співробітництва, нові спільні дослідження та проєкти. Досягнуто домовленостей про перспективи розвитку співпраці в контексті дослідження складних питань історії, демократизації освіти та громадянського просвітництва; проведення міжнародного семінару на тему “Роль освіти в постконфліктних суспільствах”; написання спільних наукових статей та реалізацію грантових проєктів; організацію pre-COIL у рамках навчальних дисциплін.
За результатами зустрічей з Хеге Кнудсмоен, міжнародним координатором Департаменту початкової та середньої освіти, та Ранвейгою Йоргенсеною, очільницею відділу інтернаціоналізації вищої освіти та спільних досліджень Столичного університету Осло, заплановано налагодити співпрацю університетів у рамках програми Еразмус+.
Візит грінченківців окреслив нові перспективні напрямки для майбутньої українсько-норвезької співпраці університетів.
