24 травня 2024 року за програмою «Тижня науки – 2024» на Факультеті суспільно-гуманітарних наук відбулася XIII Міжнародна конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: міська історія у наративах». Започаткована 2011 року як Всеукраїнська, більше десятиріччя вона була майданчиком для комунікації вчених не лише Києва, але й інших міст України та, згодом, – європейських наукових інституцій. Це уможливило набуття нею міжнародного статусу цього року.

     Співорганізаторами конференції, що курується Міністерством освіти і науки України, стали Інститут історії України й Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Науково-дослідний інститут історичної урбаністики, Інститут східноєвропейських досліджень Карлового університету (Чеська Республіка), Факультет історичних наук Університету Миколая Коперника (Торунь, Польська Республіка).

     У пленарному засіданні та у проблемних дискусіях взяли участь 77 доповідачів, серед яких і знані науковці (14 докторів, професорів), і дослідники-початківці. Вони представляли як вищі навчальні заклади та наукові установи різних регіонів України (окрім Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут історії України НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Науково-дослідний інститут історичної урбаністики, Національну академію Служби безпеки України, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національний заповідник «Києво-Печерська Лавра», Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій, Запорізький національний університет, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Бердянський державний педагогічний університет, Маріупольський державний університет), так і зарубіжні інституції – Оксфордський університет (Велика Британія), Університетський коледж Дубліна (Ірландія), Карлов університет (Чехія), Ягелоннський університет (Польща), Латвійський університет, Музичну академію м. Барселуш (Португалія), громадські організації Швейцарії та Великої Британії (Асоціація Януша Корчака), США (KyivCamp). Особливе зацікавлення учасників викликали доповіді Грехема Фінлея (Graham Finlay), Ірландія, який розглянув роль еміграційних хвиль в історії Дубліна, та Панайотіса Ксенофонтоса (Оксфорд), котрий, окрім презентації спільного з професоркою Анною Гедьо виступу про трагедію греків Надазов’я за часів Голодомору 1932–1933 років, розповів про волонтерську діяльність у Харківській області, здійснювану ним та його співвітчизниками з моменту початку активної фази російсько-української війни, захопивши присутніх рівнем володіння українською мовою. 

     Виступи пленарної та п’яти дискусійних панелей було присвячено обговоренню шляхів осмислення урбаністичної теми в оповідях про місто в часі і просторі, зокрема рефлексії містян у мемуаристиці, щоденниках, епістолярії, белетристиці, осмислення текстів і контекстів міського урбаністичного наративу тощо.

     17 травня 2024 року в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка відбулася VII Всеукраїнська наукова онлайн-конференція «Київські філософські студії - 2024» у рамках Фестивалю науки – 2024 (до Дня науки в Україні).

     Науковий захід з вітальними словами відкрили голова оргкомітету конференції Олена Александрова, декан Факультету суспільно-гуманітарних наук, доктор філософських наук, професор та заступник голови оргкомітету конференції Віталій Андрєєв, заступник декана з наукової роботи Факультету суспільно-гуманітарних наук, доктор історичних наук, професор.

     Пленарна панель була присвячена тематичному спрямуванню «Гуманітарна безпека в умовах війни: виклики сьогодення».

     Під час пленарного засідання (модератор – Олександр Горбань, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства  Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка) з доповідями виступили: Ярослав Пасько, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Україна (тема доповіді «Етика війни і миру у філософії І. Канта (роздуми з нагоди 300-річчя з дня народження мислителя)»); Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, президент Української асоціації релігієзнавців, Україна та Оксана Горкуша, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Україна (тема доповіді «Релігійна безпека в структурі національної безпеки: сучасні виклики»); Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку», Україна (тема доповіді «Метаморфози вітчизняного представницького правління у контексті війни та повоєнної відбудови»); Марина Препотенська, доктор філософських наук, професор, професор-дослідник Університету Raris 1 Pantheon-Sorbonne, Париж, Франція (тема доповіді «Філософський праксис як аналітичний дискурс соціальних процесів»); Олеся Столярчук, доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології особистості та соціальних практик Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Україна (тема доповіді «Особистісна безпека українців: переваги та виклики»); Юлія Горбова, кандидат соціологічних наук, директор науково-дослідного Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, Україна (тема доповіді «Соціальна відповідальність державних та громадських інституцій перед суспільством»).

     Продовжили роботу конференції секційні засідання за напрямами роботи:

• «Метафізика міста. Києвознавство» (модератор – Марина Колінько, доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Історико-філософська класика: рецепції та інтерпретації» (модератор – Юрій Омельченко, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Аналітика соціальних та політичних процесів» (модератор – Тетяна Купрій, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Актуальні проблеми етики, естетики та філософії культури» (модератор – Світлана Хрипко, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Аналітика релігійних процесів» (модератор – Ірина Ломачинська, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка);
• «Філософія освіти та сучасний освітологічний дискурс» (модератор – Руслана Мартич, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка).

     З ключовими доповідями у дискусіях виступили: Тетяна Вінтонів, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури та мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Семантика і структура топонімів міста Києва»); Оксана Терещенко, доктор філософії, письменниця, громадський діяч, м. Афіни, Греція (тема доповіді «Виклики муніципального простору: досвід співпраці грецьких міст з українськими біженцями»); Тетяна Пояркова, доктор політичних наук, доцент, завідувач кафедри політології та соціології Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Війна як засіб подолання викликів гібридних політичних режимів євразійського/пострадянського простору»); Ірина Ломачинська, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема доповіді «Феномен кіберрелігії в сучасну цифрову добу»).

     Загалом у конференції взяли участь більше 120 учасників – представники більш як 20 закладів вищої освіти міста Києва та багатьох регіонів України. Активну участь у конференції прийняли аспіранти та здобувачі вищої освіти спеціальності 033 Філософія Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та ряду інших закладів вищої освіти міста Києва та різних регіонів України.

Матеріали конференції

     25 квітня 2024 р. в онлайн форматі відбулася ХІІ Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених з міжнародною участю «Українська минувшина: війни за ідентичність і незалежність», яку організувала та провела кафедра історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Захід проводився українською та англійською мовами.

     На конференцію було надіслано 60 заявок від представників Сетон Хол Університету (Нью Джерсі, США), Варшавського університету (Польща), Швейцарської асоціації імені Януша Корчака у Женеві (Щвейцарія), шести закладів вищої освіти України: Київського національного університету Тараса Шевченка, Бердянського національного педагогічного університету (тимчасово переміщеного у Запоріжжя), Маріупольського державного університету (тимчасово переміщеного у Київ), Київського національного університету технологій та дизайну, Приазовського національного технічного університету (тимчасово переміщеного у Дніпро), Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, та Інституту історії України Національної академії наук України. Конференція розпочалася з хвилини вшанування пам'яті усіх загиблих українських героїв, які загинули під час війни Росії проти України.

     З вітальним словом до учасників конференції звернулись завідувач кафедри історії України, доктор історичних наук, професор Анна Гедьо та професор Сетон Хол Університету Джеймс К. Дейлі.

     Робота конференції складалася з двох частин: пленарної та секційної. На пленарному засіданні виступили професор Сетон Хол Університету Натаніель Найт, старший науковий співробітник Відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАНУ Олег Бажан, доцент кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Олександр Бонь, завідувач Департаменту історії Сетон Хол Університету, професор Максим Матусевич, член Швейцарської асоціації імені Януша Корчака у Женеві Ентоні Шпільман, заступниця декана з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи Факультету романо-германської філології, доцент кафедри англійської мови та комунікації цього факультету Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Марія Прокопчук. На пленарному засіданні тривало жваве обговорення.

     Після пленарної частини учасники конференції продовжили роботу у двох секціях. Перша секція була присвячена питанням, в яких розкривалися державотворчі процеси на українських землях: військово-політичний та соціально-економічний вимір, проблеми становлення української політичної нації: етапи, боротьба та сучасний стан, та питання історичній пам’яті українського народу у часі та просторі. Робота другої секції торкалася питань ролі особистості у націєтворчих та державотворчих процесах, розвитку української культури в імперську, радянську та пострадянську добу. Загалом було виголошено більше 40 доповідей, які викликали жваву дискусію серед учасників конференції. Наприкінці конференції професори Сетон Хол Університету вислови слова вдячності за можливість долучитися до заходу та послухати доповіді українських молодих дослідників, тематика яких відзначається унікальністю та глибиною дослідження.

     Щиро дякуємо всім, хто брав участь у роботі конференції та запрошуємо на ХІІІ конференцію «Українська минувшина: війни за ідентичність і незалежність» у 2025 р.

      Переглянути програму конференції

Слава Україні! Героям слава!

     19 березня 2024 р. декан факультету Олена Александрова та заступник декана Галина Саган мали честь побувати у складі поважної делегації українських науковців на зустрічі з апостольським нунцієм в Україні Архієпископом Вісвальдасом Кульбокасом.

     Вісвальдас Кульбокас – литовський католицький архієпископ, ватиканський дипломат; з 15 червня 2021 року апостольський нунцій в Україні і титулярний архієпископ Мартани.

     Народився Вісвальдас Кульбокас 14 травня 1974 року в м. Клайпеда. У 1992 році закінчив середню школу в Клайпеді і вступив до Тельшяйської духовної семінарії. З 1994 до 2004 року навчався в Римі в Папському університеті Святого Хреста, де здобув науковий ступінь доктора богослов'я (2001) та ліценціат з канонічного права (2004). 19 липня 1998 року отримав священничі свячення, інкардинований до Тельшяйської дієцезії. У 2001-2004 роках навчався в Папській церковній академії. 1 липня 2004 року розпочав дипломатичну службу у Ватикані як секретар представництва Святого Престолу в Лівані (2004-2007). У 2007-2009 роках був працівником нунціатури в Нідерландах, в Росії (2009-2012). Упродовж 2012-2020 років працював у Відділі відносин з державами Державного Секретаріату Святого Престолу. У 2020-2021 роках – радник нунціатури в Кенії. 15 червня 2021 року Папа Франциск номінував о. Вісвальдаса Кульбокаса апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани. Єпископську хіротонію отримав 14 серпня 2021 року в катедральному соборі святих Станіслава і Владислава у Вільнюсі. Головним святителем був кардинал П'єтро Паролін, державний секретар Святого Престолу, а співсвятителями архієпископ Вільнюський Ґінтарас Ґрушас і єпископ Тельшяйської дієцезії Алґірдас Юревічюс. 1 жовтня 2021 року вручив вірчі грамоти Президенту України. Окрім литовської мови, володіє італійською, французькою, іспанською, англійською, українською та російською мовами.

     На зустрічі з українськими науковцями Архієпископ Вісвальдасом Кульбокасом відповів на більшість запитань, які турбували членів делегації. Вразила щирість, толерантність, мудрість дипломата, його реальне розуміння ситуації в Україні та міжнародне сприйняття російсько-української війни. Вдячні Архієпископу Вісвальдасу Кульбокасу за його зусилля щодо звільнення українців з полону і дієву підтримку волонтерського руху в Україні.

     Висловлюємо щиру подяку Відділенню релігієзнавства Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України за можливість долучитися до такої важливої зустрічі.

     7 березня 2024 року минає 160 років від народження українського релігійного діяча, церковного реформатора, проповідника Василя Липківського (1864-1937).

Василь Липківський боровся за автокефалію українського православ'я, став творцем і першим митрополитом Київським і всієї України відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви.

     У 1919–1927 роках був останнім настоятелем та доглядачем «Софії Київської».

Академік Агатангел Кримський охарактеризував Липківського як «апостола українського релігійно-національного відродження».

За час митрополичого служіння Василь Липківський докладав надзвичайних зусиль до розбудови української православної церкви та спромігся перетворити її на впливовий фактор життя тогочасного українського суспільства. Він відвідав з особистими візитами понад 400 парафій, де зустрічався з вірними УАПЦ.

Також Василь Липківський здійснив численні переклади українською мовою богослужбової та релігійної літератури. Є автором «Історії Української церкви».

Василь Костянтинович Липківський водночас він був талановитим педагогом, публіцистом, письменником і перекладачем.

У віці 73 років Василь Липківський був розстріляний за вироком «трійки» НКВС. Точне місце поховання невідоме (на Лук'янівському цвинтарі в Києві встановлено символічний пам'ятний хрест).

     1989 року був реабілітований «за відсутністю складу злочину». ІІІ помісний Собор УАПЦ 27 листопада 1997 року канонізував Василя (Липківського) як святого в лику священномучеників.

Вшануймо пам’ять великої Людини, знаймо українських синів, без яких було б неможливим наше сьогодення.

https://www.facebook.com/UA.education360/

     На запрошення Національного музею літератури України, мали честь зі студентами ІІ курсу спеціальності "Історії та археологія" побувати на просвітницько-мистецькому заході, приуроченому Павлу Чубинському. Про життя і діяльність Чубинського розповідала співробітниця музею пані Наталія та гостя, дослідниця, відома етнографиня Людмила Іваннікова. Музичні твори виконував "Конкордіум" - творчий колектив студентів з Київської православної богословської академії. Щиро дякуємо усім, хто долучився до організації цього важливого заходу.