Презентація збірника наукових статей викладачів і студентів «Тарас Шевченко та його тексти: читання, інтерпретація, комеморація на межі ХІХ–ХХ століть»
Розвідки, що увійшли до збірника, присвячені рецепції та репрезентації особистого образу Тараса Шевченка та його літературної спадщини у соціокультурних практиках кінця ХІХ – початку ХХ століть. Ідеться про читання Шевченкових творів як важливий засіб формування української національної ідентичності, а також про комеморативні заходи – відзначення Шевченкових роковин і спроби встановити у Києві пам’ятник митцеві.
У статтях розглянуто, як сталася «канонізація» Тараса Шевченка, тобто яким чином концепти з Шевченкової біографії та з його текстів стали ледве чи не найважливішими складниками того «символічного капіталу», який використовувався для творення модерної української нації. Окрім того, продемонстровано, в який спосіб відбувалися спроби ревізії цього канону.
У презентації збірника взяли участь автори статей – доценти кафедри історії України Марина Будзар, Олег Іванюк та Євген Ковальов, а також їхні співавторки – студентки Оксана Болдар, Юлія Топчій, Дар’я Ремінна та Поліна Іщенко. Вони розповіли студентам-першокурсникам про те, як виник задум створити збірник, якими є його концептуальні засади, які джерела й дослідницькі методи знадобилися, аби задум втілився у книгу.
З вітальним словом до учасників презентації звернулися директорка Інституту філології проф. Ірина Руснак і завідувачка кафедри історії України проф. Оксана Салата, які відзначили наукову актуальність шевченкознавчої проблематики, а також звернули увагу на продуктивність навчання через дослідження – принципу, що став лейтмотивом освітнього процесу в нашому Університеті.
Наприкінці зустрічі М. Будзар і Є. Ковальов ознайомили студентський загал з перспективами подальшої діяльності наукового гуртка «Новістика», що постав внаслідок роботи над збірником «Тарас Шевченко та його тексти…».
10 лютого 2021 р. на Історико-філософському факультеті відбулася лекція dr hab. Болеслава Стельмаха, директора Національного інституту архітектури та урбаністики у Варшаві (Польща) «Машина часу. Про театр, що будується в Любліні».
Лекцію відвідали студенти та викладачі нашого Університету та Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Унікальний досвід співпраці істориків-урбаністів та архітекторів у створенні та оновленні міського ландшафту Варшави викликав великий інтерес у студентів та викладачів.
Дякуємо Посольству Республіки Польща за допомогу в організації лекції та співпраці з Інститутом.
Зразкова підготовка здобувачів освіти третього рівня вищої освіти вимагає синергії наукового середовища, людських ресурсів, ефективного менеджменту та прагнення досконалості! Вдале поєднання зусиль колективу професіоналів має проекцію в нашому спільному надбанні - молодих науковцях, підготованих в стінах Університету Грінченка! Все це дозволило Університету акредитувати освітньо-наукову програму "Історія та археологія"(доктор Філософії) із визначенням "Зразкова"(Відповідно до рішення Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти від 15 грудня 2020 року, протокол №24). Висловлюємо щиру подякую спільноті Грінченківців, долучених до розробки, вдосконалення та ефективної реалізації програми за якісне виконання своєї роботи, командну підтримку та взірцеві практики підготовки здобувачів освіти!
Партнери Історико-філософського факультету у 2019-2020 н. р.
1. Білецький Володимир Стефанович - український науковець у галузі гірництва, доктор технічних наук, професор, видавець, редактор, перекладач, дійсний член низки галузевих академій України та НТШ.З З 2017 р. — професор кафедри «Видобування нафти, газу і конденсату» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». З 2020 р. — експерт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Дякуємо за сприяння в організації практики студентів факультету.
2. Голованова Наталія Олександрівна – керівник Відділення "Київ - столиця " Київської малої академія наук учнівської молоді. Дякуємо за організацію спільних освітніх та наукових проектів, зокрема «5 хвилин науки», організація учнівських контрольних робіт.
3. Ахмед Тевке – директор культурно-освітнього центру Сінан-паша в Стамбулі (Туреччина). Дякуємо за сприяння в організації зарубіжного стажування викладачів та студентів факультету, за реалізацію спільних освітніх і наукових заходів.
27 листопада 2020 р. кафедрою всесвітньої історії Історико-філософського факультету була проведена ІV-та Всеукраїнська наукова онлайн конференція «Людина, етнос, нація в світовій історії: державотворчі процеси на європейському просторі (від найдавніших часів до сьогодення)».
За підсумками її роботи була опублікована колективна монографія Człowiek, etnos, naród w historii świata – procesy państwotwórcze na obszarze europejskim (od starożytności po współczesność). Monografia zbiorowa przygotowana z okazji 30-lecia działalności Studium Europy Wschodniej Uniwersytetu Warszawskiego / red. Ihor Sribniak. Warszawa-Paryż, 2020. 350 s.
26 листопада 2020 року викладачі кафедри історії України Салата Оксана та Руслан Куцик взяли участь у Міжнародній конференції українознавчих досліджень (Ukrainian Studies in Prague Conference), яку організував Інститут східноєвропейських досліджень Карлового університету у Празі (Чехія). Під час конференції обговорювалися питання, присвячені проблемам української державності, постколоніальному статусу та ролі української інтелігенції у політичних дискусіях сьогодення.
Дякуємо Радку Мокрику та Валерії Корабльовій за організацію цікавої конференції.
П'ятничний лекторій сьогодні переніс всіх учасників в часових та просторових межах в XIX століття - в часи, коли "перша хвиля" української еміграції в Канаду переживала складні часи освоєння нових земель. Говорили про непрості реалії життя українців та "Калиновий край" в Північній Америці.
Щира подяка пані Ірині Костантюк з Університету Манітоби та її студентам - Іванці Воткін, Вестіну Сазерленду.
