Події

     Пізнаємо ріноманіття культур та релігій світу у п'ятничному лекторії. Сьогодні спілкувалися про Коран та філософське осмислення його сутності з Мухаммадом Сеййїді (м. Стамбул Туреччина, культурний центр Сінан-Паша). Велика подяка пану Мухаммаду, перекладачу Діляверу Саїдахметову, колективу центра Сінан-Паша та Духовному управлінню мусульман України "Умма".

     6 листопада - День визволення Києва від націстських загарбників! 77 років тому зруйноване місто почало відлік мирного життя! Гітлерівська окупація Києва тривала 778 днів – з 19 вересня 1941 р. до 6 листопада 1943 р. Визволенню столиці передувала складна військова операція, яка вартувала сотні тисяч життів.

124196230 824162718336265 6031425449269736377 n

124006824 824162711669599 449146838784916451 o

     3 листопада 2020 року у Київському університеті імені Бориса Грінченка за підтримки Посольства Республіки Польща в Україні відбулося відкриття Польського культурно-освітнього центру.
 
     З вітальним словом виступив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцкі, проректор з науково-педагогічної та міжнародної діяльності Київського університету імені Бориса Грінченка Лілія Гриневич, директор Національного інституту архітектури та урбаністики у Варшаві Болеслав Стельмах, заступник директора Національного інституту архітектури та урбаністики у Варшаві Томаш Славінський, декан факультету політичних наук та безпеки Університету Миколая Коперника в Торуні Збігнев Карпус, декан Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка Олена Александрова, завідувач відділу російської, української і білоруської літератури Гуманітарного інституту католицького університету Іоанна Павла ІІ Альберт Новацкі.
 
     Завідувач кафедри історії України, Салата Оксана представила Польський культурно-освітній центр на Історико-філософському факультеті, вона також презентувала досягнення у співпраці з закладами вищої освіти Республіки Польща та науковими установами, серед яких Ягеллонський університет у Кракові, Університет імені Адама Міцкевича у Познані, Люблінський католицький університет Іоанна Павла ІІ, Університету імені Яна Длугоша у Ченстохові, Білостоцький університет, Педагогічний університет імені Комісії народної освіти у Кракові, Університет Миколая Копєрніка в Торуні, Національний інститут архітектури та урбаністики у Варшаві. Окреслила основні напрямки діяльності Польського культурно-освітнього центру, серед них:
         - Запрошення до участі у діяльності Центру провідних науковців обох країн.
         - Накопичення та оприлюднення інформаційних матеріалів краєзнавчої тематики Польщі.
         - Участь у Програмах Європейського Союзу - ERASMUS+.
         - Налагодження та розвиток контактів з дипломатичними структурами Польщі, культурно-освітніми закладами, національно-культурними об'єднаннями.
         - Проведення лекцій, бесід та заходів з історії, культури і релігії, мистецтва, народних традицій із залученням вітчизняних та зарубіжних науковців.
         - Реалізація програм академічної мобільності.
         - Організація спільних міжнародних проектів (літніх шкіл, конференцій, форумів та ін.) із залученням учасників з інших університетів Європи та світу.
         - Здійснення наукових проектів спільно із ЗВО Польщі і України, закладами освіти, науковими та культурно-освітніми фундаціями, громадськими організаціями.
         - Сприяння в організації курсів з вивчення польської мови.
 
     Дякуємо Пані Еві Матушек-Загаті за сприяння у відкритті Польського культурно-освітнього центру та всіх, хто долучився до цієї важливої події. Запрошуємо до співпраці.
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
Відкриття Польського...
Відкриття Польського культурно-освітнього центру в Університеті Грінченка
 
 

     Впевнений старт п'ятничного лекторія на Історико-філософському забезпечила позитивна атмосфера та цікавинки з лекції професора Лукаша Доная з Університету Адама Міцкевича в Познані.
     Щира подяка пану Лукашу Донаю! Також висловлюємо подяку Ульяні Левко за професійний синхронний переклад!

 

    У вересні 2020 року вийшла друком одноосібна монографія за авторства доктора історичних наук, професора, завідуючої кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка Оксани Салати «Information confrontation of nazi Germany and the USSR in the occupied territories of Ukraine (1941–1944)». Монографія, присвячена розкриттю інформаційного протистояння нацистської Німеччини та СРСР на окупованих територіях України в роки Другої світової війни. Представлено інформаційну конфронтацію двох держав у вітчизняній та зарубіжній історіографії; розкрито основні принципи інформаційної політики нацистської Німеччини і Радянського Союзу; концепцію військово-політичної стратегії нацистської Німеччини щодо Східних окупованих територій. Автор показала найсучасніші, для того часу, механізми, засоби та методи поширення інформації серед населення, які були застосовані. Інформаційна політика держав у роки Другої світової війни стала важливим елементом міжнародної політики, саме тому її вивчення є актуальним і вкрай необхідним сьогодні.

122329575 4554450237961012 4033868375439503210 o    122014113 4554450161294353 8791435254308209645 o

     За запрошенням Міжнародної асоціації історії релігії (International Association for the History of Religions) та Інституту Філософії НАН України 22 жовтня 2020 р. Студенти Історико-філософського факультету взяли участь у лекторії «Senior Women Scholars of Religion Reflect on their Academic Journeys» провідних науковців-філософів та релгієзнавців, у форматі вебінару. До світового наукового дискурсу долучилися студенти та аспіранти спеціальності «Філософія» й «Релігієзнавство»: Шубіна Аліса, Руденко Андрій, Пашанова Марина, Король Ольга, Деркач Альона, Малецька Марія, Безпрозванна Тетяна, Олійник Іван, Гребенюк Петро (спеціальність «Релігієзнавство», PhD).
     Лектори: Rosalind Hackett - професор Університету Теннесі Кноксвіль (США), Catherine Wessinger – професор університету Лойола (Новий Орлеан, США), Eileen Barker – професор соціології Лондонської школи економіки (Велика Британія) - представили власні наукові доробки, продемонстрували актуальні напрямки досліджень в царині філософії. Окремим блоком були презентована рефлексія релігієзнавчих досліджень сучасності.
 

     8 жовтня 2020 р. на факультеті відбувся круглий стіл на тему: «Академічна культура дослідника-гуманітарія: стандарти та дискусійні питання». До участі у заході були залучені аспіранти та викладачі факультету. Зокрема, аспірант Максим Резник виступив з темою «Основні принципи та базові навички академічного письма», Марія Мотуз – «Плагіат як феномен в історії науки», Вікторія Ковальчук – «Система запобігання плагіату: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні», Тетяна Безпрозвана – «Санкції за порушення академічної доброчесності: нормативна база, реалії перспективи вирішення проблеми». До дискусії долучилися викладачі та аспіранти факультету: Віталій Андрєєв, Роман Додонов, Галина Саган, Руслан Куцик, Богдан Безпалько. Зі своїм досвідом роботи на ниві відстоювання академічної доброчесності поділилася молодша наукова співробітниця Університетської бібліотеки Галина Тимофєєва. Модератором круглого сталу був професор Віталій Андрєєв. Дискусія видалася надто жвавою і цікавою, що черговий раз засвідчило її важливість і корисність у процесі формування академічної культури молодого дослідника. 

 

Факультет у соціальних мережах