Київський столичний університет імені Бориса Грінченка 24 квітня 2025 року став місцем проведення ХІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених із міжнародною участю «Українська минувшина: війни за ідентичність і незалежність». З болем у серці та непохитною вірою в перемогу науково-педагогічні працівники й студенти Університету Грінченка, інших вітчизняних вишів, симпатики України з зарубіжних університетів, усі небайдужі до історії та майбутнього нашої держави взяли участь у заході, підготовленому й проведеному кафедрою історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук.
Попри щоденні обстріли й болючі втрати, наукова спільнота об’єднала зусилля, щоб осмислити складні епізоди української історії, зрозуміти витоки багатовікової боротьби за свободу й самовизначення, знайти у минулому силу для протистояння викликам сьогодення.
У роботі конференції взяли участь не лише українські науковці, а й наші вірні друзі з провідних вищих навчальних закладів світу: Університету Сетон Хол (США), Оксфордського університету (Велика Британія), Варшавського університету (Польща). Їхня підтримка й солідарність є безцінними у цей надважкий для України час.
Учасниками конференції стали досвідчені вчені й наукова молодь з науково-освітніх і культурно-освітніх закладів України, таких, як Київський столичний університет імені Бориса Грінченка; Маріупольський державний університет; Бердянський державний педагогічний університет; Приазовський державний технічний університет; Ужгородський національний університет; Ліцей № 245 «Гелікон» Оболонського району м. Києва; Національний музей народної архітектури та побуту України.
Конференція розпочалася з хвилини мовчання на честь героїв, які віддали свої життя за свободу та незалежність України. Ця мить була не формальністю, а моментом єднання сердець, згуртованих прагненням захисту України.
Вже віншувальні промови, з якими виступили поважні представники української науково-освітньої спільноти, а також наші міжнародні друзі, були просякнуті прагненням об’єднати духовні та інтелектуальні зусилля, спрямувавши їх на осмислення трагічних сторінок історії України й спільний пошук шляхів до перемоги.
Зі словами привітання виступили:
Наталія Віннікова – докторка філологічних наук, професорка, голова Вченої ради та проректорка з наукової роботи та міжнародної діяльності Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Олена Александрова – докторка філософських наук, професорка, деканка Факультету соціально-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Джеймс К. Дейлі – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогічних досліджень Коледжу розвитку людини, культури та медіа Університету Сетон Хол (Нью-Джерсі, США). Його тепле слово підтримки стало виявом щирої солідарності американських колег з українським народом у його боротьбі за свободу.
Максим Матусевич – доктор філософії, професор, завідувач Департаменту історії Сетон Хол Університету (Нью Джерсі, США). Його аналіз історичних паралелей і сучасних викликів нагадав про важливість історичної пам’яті у формуванні майбутнього.
Натаніель Найт – доктор філософії, професор, професор Департаменту історії, Директор Програми російських та східноєвропейських досліджень Сетон Хол Університету (Нью Джерсі, США). Його роздуми стали закликом до єдності у протистоянні агресії та захисті демократичних цінностей.
Ці виступи, сповнені мудрості, почуття солідарності з Україною та віри в її сили, стали потужним зарядом енергії для всіх учасників конференції, надихаючи на плідну роботу й пошук відповідей на найскладніші питання нашої історії.
Пленарне засідання, на якому провідні науковці презентували свої дослідження та поділилися глибокими роздумами про ключові моменти української історії, стало кульмінацією конференції, місцем не лише для наукових доповідей, але й для живих свідчень історії.
Пленарна частина конференції розпочалася з глибокого занурення в тему громадянської ініціативи в часи війни, яке здійснив доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Факультету права та міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, Ігор Жалоба. Його доповідь, «Громадянська ініціатива в часи війни» стала не просто академічним дослідженням, а емоційним портретом трансформації українського суспільства у вирі війни. Ігор Жалоба відтворив складні настрої, що панували в українському соціумі напередодні 24 лютого 2022 року, коли в суспільстві поряд з невірою, навіть попри численні попередження, в можливість повномасштабного вторгнення, зароджувалися перші паростки громадянської самоорганізації, усвідомлення нагальної потреби взяти ініціативу у свої руки. Доповідач підкреслив, що це було не просто реакцією на загрозу, а виявом зрілості громадянського суспільства, його готовності відповідати за власну долю. Особливу емоційну силу надали виступу світлини з навчань цивільних, які готувалися до захисту своїх міст. На цих кадрах – звичайні люди, без військового досвіду, але сповнені рішучості та патріотизму, освоюють тактику, вчаться надавати першу допомогу, будують барикади. Ігор Жалоба наголосив, що українське суспільство продемонструвало вражаючу здатність до адаптації, взаємодопомоги й мобілізації ресурсів, що стало несподіванкою для агресора й прикладом для всього світу.
Професор кафедри історії України Віталій Андрєєв виступив з емоційною та правдивою розповіддю «У боротьбі за Україну: оборона Києва очима самовидця (лютий – квітень 2022 р.)». Його свідчення стали не лише цінним історичним джерелом, а й нагадуванням про героїзм і стійкість киян у перші, найважчі, дні повномасштабного вторгнення. Професор Андрєєв не лише аналізував події, він ділився особистими спогадами про початок ворожої навали, коли він разом із сином став на захист рідного міста. Його розповідь, супроводжувана світлинами тих трагічних днів, стала потужним нагадуванням про героїзм звичайних киян, які стали воїнами, про незламний дух нації, що повстала проти агресора. Цей виступ, сповнений болю та гідності, викликав глибокий емоційний відгук у присутніх, підкреслив нерозривний зв’язок між історичною наукою та живою історією, що твориться на наших очах.
Ключовим моментом пленарного засідання стала доповідь шановного гостя з Оксфордського університету, доктора Панайотіса Ксенофонтоса, на тему «Стійте поруч: волонтерство як вияв підтримки України». У своїй промові вчений звернув увагу на неймовірний феномен міжнародної солідарності, що проявився у потужному волонтерському русі на підтримку України. Він підкреслив, що безкорислива допомога з боку світової спільноти є не лише матеріальною підтримкою, а й символом єдності та віри в справедливість. Доповідь нагадала усім присутнім про те, що Україна не одна у своїй боротьбі за свободу, що світ стоїть пліч-о-пліч з українським народом, підтримуючи його, надаючи йому необхідну допомогу.
Особливе місце в пленарному засіданні посіла доповідь магістра Костянтина Алєксеєнка «Війна та цінності: за що ми боремося очима добровольця». У виступі Костянтина теоретичні роздуми поєдналися з потужним візуальним наративом завдяки світлинам, зробленим безпосередньо на передовій, – цим живим свідченням тих випробувань, з якими стикаються добровольці на фронті, тих цінностей, які їх мотивують. Зображення побратимів, окопів, зруйнованої техніки, миті відпочинку й зустрічі з цивільними – кожна фотографія розповідала свою історію про мужність, взаємодопомогу, любов до Батьківщини й прагнення захистити свій народ.
Робота секцій була організована за трьома ключовими напрямами, що дозволило учасникам глибше зануритися в конкретні аспекти української історії та культури.
Секція 1 – «Формування української політичної нації: етапи, боротьба, сучасний стан» – була присвячена дослідженню складного й багатогранного процесу становлення української нації, починаючи від давніх часів і до сьогодення, обговоренню його ключових стадій і викликів, з якими стикалася Україна на шляху до самовизначення.
У роботі секції активну участь взяли студенти Школи дипломатії та міжнародних відносин Сетон Хол Університету, представивши цікаві та ґрунтовні дослідження з актуальних питань. Зокрема, Мадлен Крущинскі зосередилася на аналізі «Тактики Росії у придушенні суверенітету України», Авері Качмарський присвятив свою доповідь темі «Стійкість у Криму: історія кримських татар», Клер Дьювек розкрила тему «Геополітична головоломка: піднесення українського націоналізму», а Еллісон Бодакен дослідила питання «Релігія і російсько-українська війна». Їхні роботи стали цінним внеском у дискусію та продемонстрували високий рівень зацікавленості молодого покоління американських дослідників у вивченні складних історичних та політичних процесів в Україні.
Секція 2 – «На шляху до незалежності: військово-політичні та соціально-економічні аспекти державотворення в Україні. Українська культура: між імперією, радянщиною та незалежністю. Історична пам’ять як фактор національної ідентичності: український досвід» –зосередилася на аналізі військово-політичних і соціально-економічних чинників, що впливали на процес формування української держави, а також на дослідженні форм української культури в контексті імперського минулого, радянської спадщини й боротьби за незалежність. Окрему увагу було приділено ролі історичної пам’яті у формуванні національної ідентичності.
Секція 3 – «Герої та антигерої: роль особистості в історії України» –присвячувалася дослідженню ролі видатних особистостей в історії України, їхньому внеску у боротьбу за незалежність і розбудову держави. Учасники обговорили як героїчні постаті, так і контроверсійні фігури, намагаючись об’єктивно оцінити їхній вплив на хід історії.
XIII Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених із міжнародною участю стала не лише важливою науковою подією, а й потужним виявом єдності, сили духу й незламної віри в перемогу України. Традиційно, конференція стала майданчиком для плідної співпраці між представниками різних факультетів Університету: суспільно-гуманітарних наук, права та міжнародних відносин, української філології, культури та мистецтва, здоров’я, фізичного виховання і спорту, романо-германської філології.
Висловлюємо глибоку вдячність кожному, хто долучився до роботи цього наукового форуму. З надією на подальшу співпрацю, запрошуємо на XIV конференцію «Українська минувшина: війни за ідентичність і незалежність» у 2026 року.
Слава Україні! Героям слава!
