Збори членів Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Історико-філософського факультету

10 жовтня 2017 р. відбулися Збори членів Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вченихІсторико-філософського факультету. З 31 члена, присутніми були 25, що визначало зібрання легітимним. Порядок денний передбачав розгляд двох основних питань:

1. Звіт діючого голови Наукового Товариства факультету Куцика Руслана за 2016–2017 навчальний рік.

2. Обрання таємним голосуванням голови, заступника та призначення секретаря Наукового товариства факультету.

За підсумками таємного голосування головою Наукового товариства Історико-філософського факультету стала Марія Гайсенюк, діючий секретар Наукового товариства Факультету, лаборант кафедри історії України, студентка ІІ курсу спеціальності «Історія та археологія; заступником – Денис Гаджарі, студент І курсу спеціальності «Історія та археологія»; секретарем – Яна Івашко, студентка ІІ курсу спеціальності «Історія та археологія;

Вітаємо Марію Гайсенюк з перемогою і бажаємо наснаги та плідної праці на благо факультету й Університету!

   Протягом двох тижнів небайдужі працівники та студенти Історико-філософського факультету зібрали благодійну допомогу для українських військових бійців АТО військової частини №3018 та військовим частинам, які перебувають на ротації у Тактично-стратегічному центрі ЗСУ (Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Дівички). Люди принесли продукти харчування, одяг, батарейки для тепловізорів, ліки та інші необхідні речі.

    Адміністрація Факультету дуже вдячна всім співробітникам та студентам за допомогу!

5 жовтня 2017 року студенти III та IV курсів спеціальності «Філософія» відвідали Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, де проходила релігіознавча наукова конференція «Вплив віри бахаї на сучасні релігійні тенденції у світі». Конференція була приурочена до 200-річчю з дня народження засновника віри бахаї – Бахаулли. Організаторами наукового заходу були Українська асоціація релігієзнавців, відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, філософські кафедри київських університетів, у тому числі кафедра філософії Київського університету імені Бориса Грінченка, Молодіжна асоціація релігієзнавців за підтримки Національних Духовних Зборів Бахаї України.

Студенти дізналися про основні принципи віри бахаї, згідно з якими є єдиний Бог і всі релігії – лише вираз «незмінної віри в Бога», а людство – єдиний народ, який має жити в мирі. Вчення Бахаулли містить духовні істини, спільні для всіх релігій, а також закони і настанови, що призначені для розв’язання проблем, які постають перед людством у нашу історичну епоху. Сьогодні громади бахаї функціонують у 234 країнах та незалежних територіях, посідаючи за розповсюдженням друге (після християнства) місце в світі.

        Серед учасників конференції були як відомі в Україні науковці – проф. Колодний А.М., проф. Филиппович Л.О., так і молоді фахівці, які присвятили свої дослідження цьому унікальному духовному феномену. Підводячи підсумки організатори заходу висловили надію, що популяризація релігіознавчих знань сприятиме формуванню культури міжконфесійного спрямування, толерантності, миру та злагоди.

5 жовтня студенти ІФФ відвідали Презентацію фотовиставки "Об'єктивНА історія", що відбувалася на території Національного музею історії України у Другій Світовій Війні та прийняли участь у "Музейній платформі історика", де поспілкувалися із дослідниками документальних та фото архівів УПА Василем Гуменюком та Володимиром Третяком. Темою зустрічі була: "Віднайдена історія".

Літом 2017 року, як і попередні літні місяці з 2004 року, відбулась археологічна практика для студентів-істориків. Після вивчення археології України, вони мали змогу на практиці не тільки зміцнити свої знання, а і набути практичних навичок. Після чотирьох тижнів наполегливої праці студенти могли з впевненістю стверджувати, що вони стали справжніми істориками і археологами.

Про свої здобутки студенти доповіли на  27 вересня. На неї були запрошені і студенти першого курсу. Для них це була корисна інформація, яка дала уявлення про їх майбутню практику.

Цього року частина студентів завдяки вже тривалій співпраці з Інститутом археології НАНУ, Вишгородським історико-культурним заповідником,  працювала у Вишгороді. Про це доповіли: Кирильчук Богдан, Прокопенко Дмитро, Коваленко Григорій “Поховання на розкопках у Вишгороді”; Петренко Дмитро, Кайстрюков Валерій “Середньовічна плінфа на розкопках у Вишгороді”.

Про археологічні розкопки у Києво-Печерські лаврі, які другий рік поспіль проходили у Митрополичому саду, також доповіли студенти. Із цікавістю слухали доповіді: Лісовенко Анастасії, Дишкант Анастасії “Аналіз будівельних матеріалів на розкопках у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику”; Світлого Р. та Ковальчука М. “Опис палеозоологічної колекції”; Станішевської А. Та Степанчук А. “Використання пірофілітового сланцю в Давньоруський час”.

Цього липня практика у Вишгороді і Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбувалась під керівництвом к.і.н., доцента О.І. Боня і вперше під керівництвом д.і.н., завідувача науково-дослідної лабораторії археології М.Ю. Відейка проводились археологічні розвідки на Обухівщині. Про ці розвідки доповідали: Кучма Р. та Івашко Я. «Археологічні пам’ятки біля с. Шевченкове та в урочищі Травневий Яр»; Гаврілова Я. “Археологічні пам’ятки в урочищі Коломійців Яр біля с. Копачів й у районі с. Застугна”; Левченко В. “Владів Яр”.

Як і у 2014 та 2015 рр. у липні-серпні цього року у співробітництві з Товариством “Польща — Схід”, студент 2 курсу Костянтин Алексеєнко та співробітник і студент-заочник нашого університету Олександр Масаілов брали участь у міжнародній експедиції у Великопольсткому воєводстві. Вони поділились результатами розкопок та враженнями від кількох екскурсій у історичні міста Польської республіки.

Після цього виступили керівники від баз практики:

К. і. н. Тараненко Сергій Пантелійович (Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник), який високо оцінив старання студентів-грінченківців на розкопках у Митрополичому саду та вручив грамоти кращим студентам від імені керівництва заповідника. А також Бібіков Дмитро Валентинович (Інститут археології НАНУ, Вишгородський історико-культурний заповідник) подякував за наполегливу працю у Вишгороді. Про участь наших студентів у розкопках у Феофанії розповів Зоценко Іван Володимирович (Інститут археології НАНУ).

Готується до друку довідник для студентів Київського університету імені Бориса Грінченка «2017. Миті історії: особи й події» Автори-упорядники М.М. Будзар, С.В. Виноградов, О.Л. Іванюк, О.О Салата.

Навчальний посібник є частиною методичного забезпечення викладання навчального курсу «Українські студії». Він має форму довідника, в якому матеріали подано за календарним принципом. Основну увагу приділено ключовим подіям і окремим особам які залишили помітний слід в історії України. Матеріал який включено до видання репрезентує різні сфери життєдіяльності соціуму - науку, політику, державотворення, просвітництво мистецтво. Кожна стаття подана у такий спосіб, щоб поєднати стислі біографічні відомості про людину з аналізом її творчого доробку.

27вересня 2017 р,  студенти історики 4 курсу Історико-філософського факультету разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України, науковим керівником Студентського історичного гуртка «Енігма», Тарасенко О.О., відвідали Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського - меморіальний музей українського історика та політичного діяча Михайла Грушевського, розташований у меморіальному будинку родини Грушевських міста Києва (вул. Паньківська. 9).

Кожен українець знає ім’я Михайла Грушевського. Більшість уявляє його державотворцем, і мало хто, як друга, вчителя, люблячого сина, чоловіка і ніжного турботливого батька. Але не кожному випала щаслива нагода побувати в гостинній оселі академіка, поринути в його наукову «лабораторію», світ уподобань, відчути неповторну ауру великої дружньої родини.

На двох поверхах Музею представлено меморіальну та історичну частини експозиції. Основу формування колекцій Музею склали рідні Михайла Грушевського, яких музейні працівники зуміли знайти у Києві, Львові, Стрию та США. В експозиції Музею представлені меблі, побутові речі, особисті документи, рукописи, найповніше в Україні зібрання творів Михайла Грушевського та видань за його редакцією; листи історика та його рідних, книги з бібліотеки зі штампами вченого та дарчими написами відомих науковців. Іконографічна колекція включає понад 500 фотодокументів, з них -  оригінальних світлини М. Грушевського періоду 1876-1931 років.