31 жовтня 2017 року на Історико-філософському факультеті Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся круглий стіл «Українська революція в особах», присвячений століттю Української революції 1917 – 1921 років. У ньому взяли участь студенти 4 курсу спеціальності «Історія» та студенти першого курсу спеціальності «Української філології». У фокусі дискусії були основні особи революції: М. Грушевський, В. Винниченко, М. Міхновський, С. Єфремов, С. Петлюра, Д. Донцов, Д. Дорошенко.
24 жовтня 2017 р. відбувся Загальноуніверситетський науковий колоквіум«Феномен міста: національна ідентичність у мультикультурному просторі сучасного міста».
Кафедра історії України організувала наукову дискусію, присвячену різноманітним проблемам життя сучасного міста.
У колоквіумі взяли участь викладачі, аспіранти та студенти Історико-філософського факультету, Інституту людини, Факультету права та міжнародних відносин та Університетського коледжу.
До обговорення було запропоновано цікаві питання міської історії та соціокультурних процесів, зокрема:
- Міська культура як середовище розвитку етнокультурних процесів.
- Специфіка формування субкультур у мультикультурному місті.
- Етнічність як фактор ідентичності в контексті її впливу на мультикультурний простір мегаполісу.
- Особливості національної ідентичності як детермінанти розвитку мультикультурного міста.
- Форми національної ідентичності в сучасній урбаністичній культурі.
Під час коловіуму відбулася цікава дискусія, яка стосувалася різноманітних аспектів феномену міста: філософії, історії, культурології, політології, літератури, компаративістики тощо. Особливу увагу було приділено соціокультурним аспектам життя сучасного міста.
Усі наукові доробки учасників колоквіуму планується видати у науковій збірці.
20 жовтня 2017 р. співробітники кафедри історії України доценти О. Л. Іванюк та Є. А. Ковальов провели профорієнтаційну бесіду з учнями старших класів у спеціалізованій школі №17 Подільського району Києва. Школярі познайомилися з освітніми традиціями та засадами корпоративної культури грінченківської університетської спільноти. Старшокласники також дізналися про умови здобуття вищої історичної освіти та перспективу фахової самореалізації історика у сучасному світі. Йшлося, зокрема, про відповідальність інтелектуалів-істориків за творення національної ідентичності, політику пам’яті та зміцнення громадянського суспільства.
Київський університет імені Бориса Грінченка пропонує абітурієнтам високоякісну освіту і може допомогти їм стати успішними особистостями – таким був лейтмотив зустрічі зі школярами. Зацікавленість старшокласників змістом бесіди, засвідчена їхніми численними питаннями про університетську освіту і майстерність історика, дає надійну підставу вірити, що у майбутньому студентські лави у нашому університеті аж ніяк не порожнітимуть.
18жовтня 2017 р., студенти історики 4 курсу Історико-філософського факультету разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України, науковим керівником Студентського історичного гуртка «Енігма», Тарасенко О.О., провели щорічний круглий стіл на тему: «Історики - дослідники українського козацтва», присвятивши цей захід Дню українського козацтва, Дню захисника Вітчизни та Святу Покрови Богородиці, які ми відзначили 14 жовтня.
У своїх цікавих доповідях студенти Сергій Толочко, Олег Гальчук, Андрій Гончарук, Даніїл Ситник, Ірина Захарчук, Марина Мудрак, Анна Семеха, Валентина Глушенко, Оксана Болдар, Віталій Коханевич, Антон Надікта розповіли про українських істориків Володимира Боніфатієвича Антоновича, Дмитра Івановича Яворницького, Михайла Сергійовича Грушевського, Івана Петровича Крип’якевича, Омеляна Петровича Оглоблина, Валерія Андрійовича Смолія та приділили особливу увагу працям із історії українського козацтва у науковій спадщині істориків.
14 жовтня студенти Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, на чолі з новообраною головою студентської ради факультету Дишкант Анастасією, відвідали фестиваль лицарських боїв, організованих київським історичним клубом «КиївГрад». На фестивалі було безліч розваг і майстер-класів. Охочі могли опанувати базові навички з гончарства і ткацтва, навчитися стрільби з луку та бою на мечах. Також, на фестиваль завітали гості з о. Хортиця і усі присутні мали змогу спробувати себе у ролі справжнього козака. Зокрема, бажаючі завітали на майстер-клас, щоб навчитися мистецтву бойового батога. Був проведений конкурс по метанню ножів та сокир. Родзинкою фестивалю стали бої на ристалищі. На ньому змагалися команди з Молдови та України. Організатори подбали про гостей фестивалю, і у прохолодний осінній день усі присутні змогли насолоджуватися теплим чаєм або кавою, слухаючи лекцію про одяг Київської Русі у княжій залі. Вцілому, учасники та гості фестивалю отримали купу позитивних вражень, нові знання та досвід.
5 жовтня 2017 року Будзар Марина Михайлівна, доцент кафедри історії України історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, презентувала у Чернігівському історичному музеї ім. В. В. Тарновського видання, здійснене у співавторстві з доцентом тієї ж кафедри Ковальовим Євгеном Аркадійовичем, – епістолярну збірку «”Я хочу з моїх листів до тебе зробити свій журнал”: листи Григорія Ґалаґана до дружини». Чернігів невипадково був обраний для презентації збірки, що увібрала в себе 32 листи з багаторічного листування громадського діяча, просвітителя, мецената Г. Ґалаґана з дружиною Катериною Ґалаґана, уродженою Кочубей. З цим містом та усією Чернігівщиною пов’язані важливі моменти життя та діяльності автора листів, їх героями є В. Тарновський-старший, інші представники чернігівського дворянства козацько-старшинського походження, зокрема А. Лизогуб, В. Дунін-Борковський, М. Бороздна тощо. Значна кількість артефактів з інтер’єрів дідичного маєтку Ґалаґанів у селі Сокиринці (зараз – Ічнянського району Чернігівської області) зберігається як в CHOIMі, так і в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Ґалаґана. Книга викликала живе зацікавлення присутніх, серед яких були музейники, працівники Чернігівського обласного архіву, Чернігівської обласної бібліотеки імені В. Г. Короленка, Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.
3 жовтня 2017 р. студенти другого курсу спеціальності «дизайн» та «музичне мистецтво» разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Гуменюк Оленою Анатоліївною відвідали Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ). Екскурсія архівними, бібліотечними та музейними фондами архіву відбулась в рамках курсу «Історія української еміграції». Директор архіву – Мага Ірина Миколаївна ознайомила студентів з історією архівної справи в Україні, роботою ЦДАЗУ, його структурою, напрямами діяльності та фондами. Начальник відділу використання інформації документів – Горбунова Галина Анатоліївна на прикладі архівних та музейних документів розповіла студентам про українські студентські організації на еміграції, культурні заходи діаспорян, мистецькі колективи та їх діяльність за кордоном у ХХ ст. Особливий інтерес викликали стародруки, рідкісні та рукописні книги ХVI ст. із т.зв. «Пряшівської колекції».
Цього року ЦДАЗУ відзначає 10-річчя від дня створення. За ці роки архів сповна виконав, покладену на нього нелегку місію – збагачувати Національний архівний фонд документами української діаспори, зберігати, досліджувати та популяризувати історико-культурну спадщину світового українства. У ЦДАЗУ зберігаються документи середини ХVI – початку ХХІ ст. Історія ХХ ст. представлена документами української еміграції міжвоєнного, воєнного та повоєнного періодів. Серед них є документи Українського вільного університету в Празі, Української господарської академії в Подєбрадах, Українського наукового інституту в Берліні, Центрального союзу українського студентства, Державного центру Української Народної Республіки в екзилі тощо.
В рамках відзначення 10-ріяччя ЦДАЗУ на базі архіву заплановано провести ряд відкритих лекцій з тематики українського молодіжного руху на еміграції доцентом кафедри історії України Гуменюк Оленою Анатоліївною за участю студентів Київського університету імені Бориса Грінченка. А також передбачається підписання договору про співпрацю між Історико-філософським факультетом та Центральним державним архівом зарубіжної україніки.
