У книзі «Я маю намір з моїх листів до тебе зробити свій журнал…»: листи Григорія Ґалаґана до дружини» репрезентовано комплекс листів з багаторічного листування Григорія Ґалаґана (1819–1888), одного з найпомітніших представників владної еліти Лівобережної України XIX ст., крупного землевласника, суспільно-політичного та культурно-освітнього діяча, з дружиною, Катериною Ґалаґан, уродженою Кочубей (1826–1896). Листи утворюють епістолярний цикл значної змістовно-інформаційної ваги. Його провідна тема – участь автора у діях уряду із розгортання процесу «емансипації селян» – доповнюється відомостями про функціонування кількох взаємопов’язаних соціально-комунікативних мереж, що визначені завданнями громадсько-політичної діяльності, соціокультурними пріоритетами; родинними та господарсько-службовими контактами автора.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ТА СКАЧАТИ КНИГУ
З нагоди вшанування пам’яті Бориса Дмитровича Грінченка 1 вересня 2017 року відбулася Урочиста церемонія покладання квітів до його пам’ятника. Традиційно віддати шану прийшли представники ректорату, студентської молоді, співробітники Університету, серед яких були представники Історико-філософського факультету.

31 серпня 2017 року відбулися Організаційні збори студентів – першокурсників, на якій вступники познайомились з представниками Адміністрації, професорсько – викладацьким складом Факультету, кураторами академічних груп, дізналися про особливості організації навчального та виховного процесу, можливості, які надає Факультет та Університет для особистісного становлення та розвитку студента.

23 серпня співробітники Історико-філософського факультету, разом з великою Грінченківською родиною, відзначили День Державного Прапора України

Фондом досліджень стародавніх цивілізацій, FRAC, США Київським університетом імені Бориса Грінченка та НАН України було проведено Міжнародний науково-практичний семінар з археології 12- 13 червня 2017 р.
на базі Історико-філософського факультету.
Проведено заняття організовані у формі лекцій та практичних занять, присвячені археологічній консервації знахідок та основам досліджень з використанням мікроскопії.
Семінар пройшов під керівництвом доктора Енн Марія Фесрбах (Dr. AnnMariaFeuerbach) CIIIA, знаного фахівця у галузі археологічної металургії та кераміки.
На заняттях були відпрацьовані методики аналізу і документації мікро- та макроструктури стародавніх виробів з кераміки та чорного металу, а також отримання зразків для аналізу і підготовки відповідної документації, в доповненні до лекції з археологічної консервації.
Подяка доктору Енн Марії Феєрбах
Подяка фонду досліджень стародавніх цивілізацій (FRAC, США) в особі Ірини Форостян
8.06.2017р. в 411 аудиторії відбулася Звітна конференція ради студентського самоврядування історико-філософського факультету.
Делегати факультету мали змогу ознайомитися з напрямками діяльності та результатами роботи комісій студентського самоврядування ІФФ. Голова Ради студентського самоврядування – П`янкова Єлизавета виступила зі звітною промовою, що охоплювала результати роботи за 2016-2017 навчальний рік. Підсумки доповіді підбивали результати роботи кожної комісії, участь ради студентського самоврядування ІФФ в університетських заходах, були визначені напрямки роботи студентського самоврядування на наступний рік. Основним у звіті проголошувалися події, які відбувалися протягом року за сприянням, ініцїюванням а також долученням до інших структурних підрозділів Студентського самоврядування ІФФ.
На конференції були присутні проректор з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи – Бєлофастова Таїсія Юріївна, декан факультету – Александрова Олена Станіславівна, заступник декана з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи – Мохнтаюк Ігор Олексійович.
Загальним голосуванням студентів був затверджений звіт конференції. Важливо зазначити щона подальший рік було затверджено план роботи, а також окреслено основні напрямки і діяльності РСС історико-філософського факультету.
Переглянути або скачати план роботи РСС історико-філософського факультету, а також звіт РСС можна за посиланнями:
ЗВІТ (переглянути) (скачати)
План роботи РСС ІФФ (переглянути) (скачати)
Лауреат цьогорічної Нагороди імені Івана Виговського –
професор Київського університету імені Бориса Грінченка
ІГОР СРІБНЯК
22 травня 2017 р. у Варшавському університеті відбулась церемонія вручення Нагороди імені Івана Виговського, яка є під патронатом Президента Польщі, та має своїм завданням відзначення заслуг громадян України у розвитку науки і культури, розбудові громадянського суспільства, обстоюванні демократичних цінностей та європейського вектору розвитку України.
Номінанти цієї нагороди визначаються рішенням її Капітули, яка складається з делегатів 25 провідних університетів та вищих шкіл Польщі. Цього року цю наукову відзнаку, яка передбачає проходження кількамісячного наукового стажування в Польщі, отримали 10 українських науковців.
Лауреатом Нагороди ім. І.Виговського у 2017 р. став проф. д-р Ігор Срібняк, завідувач кафедри всесвітньої історії історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка. Його наукове стажування триватиме один рік, в рамках якого лауреат має відвідати 6 університетів Польщі, в яких провадитиме виклади та презентуватиме результати своїх наукових пошукувань перед польськими викладачами та студентами.
Підсумком його наукової роботи має стати публікація низки статей з історії української військової еміграції в міжвоєнній Польщі, видання монографії «Каліш: центр українського життя в Польщі (1921-1939 рр.)» та друк чергового випуску польсько-українського журналу «Над Віслою і Дніпром: Польща і Україна в європейській перспективі – минуле і сьогодення».
Докладніше про церемонію вручення також див.:
http://studium.uw.edu.pl/odbyla-sie-ceremonia-wreczenia-nagrody-im-iwana-wyhowskiego/
З вітального листа Президента Польщі п. Анджея Дуди
(повний текст листів Президента Польщі та Маршалка Сейму додаються):
«Складаю сердечні поздоровлення цьогорічному лауреатові Нагороди – пану професору Ігореві Срібняку з Київського університету імені Бориса Грінченка. Дослідження пана професора стосуються історії польсько-українських взаємин в міжвоєнному часі, і зокрема долі українських вояків – наших союзників у війні з більшовиками, – є цінним внеском у розвиток знань про нашу спільну історію. Поваги заслуговує доробок пана професора як головного редактора наукового часопису «Над Віслою і Дніпром: Польща і Україна в європейській перспективі – минуле і сьогодення» Є переконаний, що річний науково-дидактичний побут в шістьох польських університетах буде для пана професора засобом для нових досягнень і встановлення близьких контактів з польськими дослідниками і студентами».