В Університеті Грінченка продовжували те, що започаткував не хтось там, а сам Сократ. А саме: під час філософського студентського турніру згадували його філософські діалоги та шукали істину.
Окрім грінченківців, до пошуку істини долучились студенти-філософи багатьох українських вишів. Та й не лише вони, а й просто любителі відчути себе філософами. Участь у турнірі взяли 25 команд.
Як відомо, ідея філософських турнірів виникла в Стародавній Греції, адже для греків в ті часи "змагатися" означало майже те саме, що "дихати" і "жити". В Університеті Грінченка такий загальноукраїнський турнір відбувається вже вдруге. І тут ніхто не ставить під сумнів відому сократівську істину: «Є тільки одне благо – Знання, і тільки одне зло – неуцтво».
Істину шукали, але поки не знайшли. Продовжать шукати завтра. Принаймні завтра – другий день ІІ Всеукраїнського студентського турніру з філософії. І як тут не згадаєш: «Я знаю тільки те, що нічого не знаю, але інші не знають і цього»…
Разом з усіма до пошуків істини долучились Марія Журенко та Денис Вітковський
24 січня 2018 р.Історико-філософський факультет спільно з Інститутом післядипломної педагогічної освіти провели навчально-методичний семінар «Незалежність Української народної республіки та її захисники: герої Крут», присвячений 100-річчю проголошення незалежності УНР.
У навчально-методичному семінарі взяли участь учителі історії та правознавства усіх районів м. Києва. Виступили науковці Київського університету імені Бориса Грінченка доктор історичних наук, професор Левітас Фелікс Львович та кандидат історичних наук Гуменюк Олена Анатоліївна. Свої методичні розробки та новітні підходи до вивчення подій Української революції представили також вчителі київських шкіл Малик Юлія Олександрівна (СШ №15), кандидат історичних наук Малка Алла Вікторівна. Семінар став справжнім дискусійним майданчиком для науковців та вчителів–практиків.
22 січня 2018 року студенти Історико-філософського факультету, разом з представниками інших структурних підрозділів Київського університету імені Бориса Грінченка, долучилися до масштабної акції «живий ланцюг Соборності», присвяченої 99-ї річниці Акту Злуки, вшанувавши тим самим історичну подію - об'єднання Східної та Західної України в одне ціле.
12 січня 2018 р., студенти історики 3 курсу Історико-філософського факультету разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України, науковим керівником Студентського історичного гуртка «Енігма», Тарасенко О.О., провели круглий стіл на тему: «Життєвий шлях та наукова діяльність Миколи Івановича Костомарова», присвятивши його 200-річчю з дня народження історика.
Про родина М.І. Костомарова, період його навчання у гімназії та Харківському університеті, про написання першої та другої магістерських дисертацій та захист останньої, про Київський період життя, працю в Університеті Св. Володимира, про участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та арешт напередодні одруження, про проведений вченим рік у Петропавлівській фортеці та про його заслання у Саратов у 1848-1856 рр. і наукову роботу там, про амністію у 1856 р. та подорож за кордон у 1857 р. і про роздуми вченого під час подорожі, про повернення у Санкт-Петербург, продовження наукової діяльності, створення української громади, видання часопису "Основа", про одруження в 1875 р., останні роки життя історика, про спогади рідних, близьких, друзів про М. І. Костомарова, про роль і значення М. І. Костомарова у розвитку української та російської історичної науки, про Україну у просторі і часі в його творах у своїх доповідях розповіли студенти Машовець Ірина, Панченко Дмитро, Терещенко Дарина, П’янкова Елизавета, Алексєєнко Костянтин, Шульга Андрій, Кобець Дмитро, Дещиця Андрій, Варнава Валерій, Лободаєв Сергій, Кулик Елизавета, Гулієва Наргіз, Хорець Ірина, Мазур Юрій, Коноваленко Марія, Мухіна Катерина, Сарапина Анастасія, Нехоца Костянтин.
Висвітлюючи життєвий шлях та наукову діяльність Миколи Івановича Костомарова студенти багато цитували його спомини із автобіографії, намагалися роздумами вченого розповісти про нього.
10 січня 2018 року доцент кафедри філософії Супруненко Анна Петрівна прочитала відкриту лекцію англійською мовою на тему: "Aristotle: Ethics and Politics" для студентів І курсу Історико-філософського факультету спеціальності "Філософія".
10 січня 2018 р., студенти історики 4 курсу Історико-філософського факультету разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України, науковим керівником Студентського історичного гуртка «Енігма», Тарасенко О.О., провели щорічний круглий стіл на тему: «Історики української історіографії».
Про життєвий шлях та наукову спадщину Василя Капніста, Василя Ломиковського, Олександра Рігельмана, Степана Лукомського, Максима Берлинського, Івана Котляревського, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Володимира Антоновича, Василя Ляскоронського, Михайла Грушевського, Дмитра Багалія, Федора Вовка, Івана Крип’якевича, Олександри Єфіменко, Дмитра Дорошенка, Степана Томашівського, Наталії Полонської-Василенко, Омеляна Пріцака, Василя Біднова, Романа Шпорлюка, Дмитра Штогрина, Ярослава Дашкевича, Павла Магочія, Тараса Чухліба у своїх цікавих доповідях розповіли студенти Болдар Оксана, Гончарук Андрій, Захарчук Ірина, Непомняща Вікторія, Савчук Вікторія, Семеха Анна, Ситник Данііл, Ткаченко Анна, Ціломудра Яна, Яворська Анна, Глушенко Валентина, Коханевич Віталій, Мудрак Марина, Стецик Вікторія, Толочко Сергій.
День 23 грудня 2017 р. став третім суботнім музейним днем для студентів першого курсу Інституту людини спеціальностей «Психологія» та для студентів третього курсу Історико-філософського факультету спеціальності «Історія». Ми відвідали Національний художній музей України разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України, науковим керівником Студентського історичного гуртка «Енігма»Тарасенко О.О.
Національний художній музей – музей образотворчого мистецтва в Україні, в Києві. Розташований на вулиці Михайла Грушевського, 6. Один із найбільших і найстаріших в країні. Заснований 1 серпня 1899 р. за часів Російської імперії, на кошти російського уряду та української родини Терещенків. Будівля музею спроектована архітектором Владиславом Городецьким. Музейна колекція створена на основі пожертв Богдана Ханенко, Терещенків, Вікентія Хвойки, Миколи Біляшівського та ін. Відкритий 30 грудня 1904 р. Станом на початок ХХІ ст. музейні фонди нараховують близько 40 тисяч експонатів. Має унікальну колекцію творів українського живопису, скульптури та іконопису від XII–ХХ ст.
Розташований у будівлі, яку створив у 1899 р. архітектор Городецький Владислав Владиславович цілеспрямовано для першого в Києві Міського музею. Але це була переробка проекта талановитого московського архітектора Петра Бойцова, якому уряд не дав ліцензію на практичне будівництво (П. Бойцов багато працював приватним архітектором для багатіїв, а в творчому доробку митця - також проект першої споруди Музею красних мистецтв для Москви, який вибудував Роман Клейн). Споруда витримана у неокласичному стилі (зараз будівля потребує документів на статус пам'ятки архітектури України). Скульптурними оформленням головного фасаду займався Еліо Саль. На будівництво було витрачено 249 тис. карбованців, з яких лише 100 тис. дав уряд і 100 тис. – родина меценатів Терещенків.
Великі заслуги в розвитку закладу належали Богдану та Варварі Ханенкам, Терещенкам, В. Хвойці, М. Біляшівському, Д. Щербаківському, Ф. Ернсту та іншим. Особливо значний внесок в колекцію музею зробив Богдан Ханенко, який подарував свою археологічну колекцію з 3145 предметів, оцінювану в 70 тис. крб (більше половини вартості всіх експонатів музею на час його відкриття).
Роботу з організації й спорудження музею здійснило створене 1897 р. на основі Товариства заохочення мистецтв Київське товариство старожитностей і мистецтв, яке мало на меті «збирання пам'яток в інтересах науки, а також для розвитку естетичного смаку і художньої освіти». 1 серпня 1899 р. у 5 залах 1-го поверху музею відкрили археологічну виставку історичних знахідок Вікентія Хвойки з нагоди XI Всеросійського археологічного з'їзду, що відбувався в Києві. Цей день прийнято вважати датою заснування музею.
Офіційне відкриття й освячення відбулося 23 грудня 1904 р. Тоді музей одержав назву Київський художньо-промисловий і науковий музей імператора Миколи Олександровича. Одночасно вживалися неофіційні назви Музей старожитностей і мистецтв і Київський міський музей. Фактично він став першим загальнодоступним музеєм міста Києва.
Фонди Національного художнього музею України на сьогодні налічують близько 40 000 експонатів, серед яких – шедеври українського та закордонного живопису, скульптури та графіки від часів Київської Русі до сьогодення.
У музеї є одна з найкращих в Україні збірка іконопису, давньої поліхромної скульптури, козацьких портретів XVIII ст., колекція народних картин «Козак Мамай». Також представлені класичні твори живопису XIX ст., український авангард та мистецтво тоталітарної доби, новітні течії живопису межі XX-XXI ст., зібрання графіки від стародруків до сучасності.
Ми мали прекрасну можливість послухати змістовну екскурсію і помилуватися унікальною колекцією творів українського живопису, скульптури та іконопису XII–ХХІ ст., відвідавши зали першого та другого поверху Національного художнього музею України.
