30 серпня 2018 року НДЛ археології історико-філософського факеультету приймала учасників міжнародного семінару, присвяченого підсумкам наукового дослідницького проекту, присвяченого вивченню історії хліборобства Єврації.
Над дослідницьким проектом під назвою "Археоботанічне дослідження відбитків культурних рослин на неолітико-хальколітичній та енеолітичній кераміці Правобережної України за методом Replica-SEM" упродовж трьох років працювали дослідники з України (вчені з Інституту археології НАН України і Київського університету імені Бориса Грінченка) та Японії (університет Мейдзі, Токіо).
Головною метою проекту боло віднайдення відбитків культурних рослин на керамічних виробах та рештках обмазки будівель з колекцій, зібраних українськими археологами під час розкопок, починаючи з 40-50-х років ХХ ст. Ці колекції зберігаються у наукових фондах Інституту археології. Було задіяно і матеріали з розкопок НДЛ археології, проведених у 2016-2018 рр.
Технології для зняття відбитків рослин та їх подальшого вивчення запропонували японські дослідники. Керівник проекту з боку університету Мейдзі, доктор Ейко Ендо, кілька разів приїздила з помічниками до Києва для проведення пошукових робіт. Тут вона знайшла помічників і в НДЛ археології — лаборанта Тетяну Бондаренко та м.н.с. Марію Відейко, які не лише допомогали в пошуках відбитків, але й успішно опанували методику зняття відбитків з давньої кераміки (у спілкуванні та роботі допомогло відмінне знання англійської мови), зокрема із розкопок трипільських поселень Коломійців Яр та Майданецьке.
Особливу увагу приділено пошукам відбитків проса. Адже його батьківщиною вважається Східна Азія. Однак час і шляхи поширення проса у Європу і досі лишаються загадкою. В останні роки для пошуків відповідей на неї здійснено декілька міжнародних проектів. Таким чином НДЛ археології долучилася і до вирішення цього актуального наукового питання. Нажаль, поки що просо було виявлено лише в одному місці — в університетьській їдальні, де його використовують при приготуванні супа та голубців (між іншим, ця сторона української кухні була високо оцінена усіма гостями).
Під час роботи переглянуто понад 20000 фрагментів посуду, з яких знать понад 350 відбитків різних рослин, в тому числі культурних. Їх подальше вивчення та відтворення з використанням скануючого мікроскопу в лабораторії університету Мейдзі дало змогу дізнатися чимало нового про асортимент не лише культурних рослин, але й супутньої їм флори, з якої мали справу мешканці поселень давніх хліборобів 7000-4000 років тому. Отож надії на ефективність та перспективність методу Replica-SEM виявилися цілком виправданими. Завдяки співпраці отримано нову та важливу інформацію про господарство давніх хліборобів на теренах України
Для підведення підсумків проекту на семінар до Києва приї хали не лише учасники пректу з Японії, але і відомі палеоботаніки з Литви, Німеччини, які також працювали і працюють над матеріалами з України. Учасників семінару привітали проректор з наукової роботи, доктор Наталія Вінникова та декан історико-філософського факультету, доктор Олена Александрова. Вступне слово виголосила Галина Пашкевич, доктор біологічних наук, яка вже кілька десятиліть досліджує палеоботанічні матеріали в Україні.
Відбувся досить плідний обмін результатами досліджень. Д-р Гідре Мотузайте-Матузевичуйте (Інститут історії Литви Вільнюського університету) давно працює над темою поширення хліборобства у Євразії, зокрема в Україні. Вона співпрацює з українськими археологами, визначаючи палеоботанічні знахідки з розкопок.
Д-р Вібке Кірлейс (унівеситет М.Кіль) вже кілька років працює з українськими матеріалами, в тому числі із спільних розкопок на трипільскому протомісті біля с. Майданецького. При вивченні обмазки жител було використано томографію, що дало змогу визначити не лише кількість рослинних домішок у будівельних матеріалах, але й виявити фітоліти — кам'янілі рештки деяких рослин.
Дослідниця також оприлюднила свіжу інформацію про датування решток проса, виявленого свого часу на поселеннях бронзового віку та в еллінських містах на території України. Це чи не найдавніші знахідки цього злаку в наших краях, датовані близько 3200-2600 років тому.
Отримали слово на семінарі і працівники НДЛ археології, які поділилися результатами власних досліджень Зокрема, Марія Відейко у своїй доповіді привернула увагу до перспектив пошуку відбитків рослин на... будівельних матеріалах з поселень трипільскої культури, наголосивши на необхіжності збирати подібні знахідки для вивчення їх палеоботаніками. У НДЛ археології вже створено цілу колекцію з понад ста таких зразків, частина знахідок опублікована і достуупна для подальшого вивчення. Важливим також є досвід співпраці, який надав змогу дослідити зразки із розкопок українських дослідників за допомогою найсучасніших технологій, доступних колегам з Японії та Німеччини.
Програма була досить напруженою, адже упродовж дня роботи семінару виголошено 12 доповідей. Однак знайшовся час і на запитання, і на дискусію. Усі буди згодні на тому, що результати досліджень є важливими, цікавими. Наприкінці відбулося обговорення структури та змісту публікації результатів досліджень у міжнародних виданнях, отже попереду на співробітників НДЛ ще чекає чимало цікавої та корисної роботи.
Михайло Відейко
зав. НДЛ археології
історико-філософського факультету
Київського університету імені Бориса Грінченка
Програма семінару
Учасники семінару у приміщенні НДЛ археології історико-філософського факультету
Виступ на семінарі м.н.с.. НДЛ археології Марії Відейко
Співробітники НДЛ археології під час пошуків відбитків рослин на кераміці з розкопок трипільських поселень
30 травня 2018 р. на Історико-філологічному факультеті за сприяння кафедри історії України відбулася VІІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА: ДЖЕРЕЛА, ПОСТАТІ, ЯВИЩА».
Студенти 8 факультетів та Інститутів вищих навчальних закладів України надіслали 38 доповідей для виступів. Зокрема, студенти Факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у Луцьку, історики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника» у Івано-Франківську, Історичний факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка, Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка спеціальності «Дизайн» і «Видавнича справа і редагування», Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка спеціальності «Країнознавство», «Право», «Міжнародна інформація» та Історико-філософський факультет Київського університету імені Бориса Грінченка, а також наукові співробітники Національної історичної бібліотеки України.
Із вітальним словом до учасників конференції звернулась завідувач кафедри історії України Історико-філологічного факультету Київського університету імені Бориса Грінченка доктор історичних наук, професор Оксана Олексіївна Салата. Модератором конференції була кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Історико-філологічного факультету Київського університету імені Бориса Грінченка Ольга Олексіївна Тарасенко.
На пленарному засіданні, яке було присвячене сторіччю проголошення Української Народної Республіки, із доповідями виступили Кудлай Олександра Борисівна, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії Української революції (1917-1921 рр.) Інституту історії України НАН України «Проголошення УНР та утворення незалежної Української держави: шлях від ІІІ до ІV Універсалу УЦР» та Олександр Іванович Бонь, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Історико-філологічного факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Перше захоплення Києва більшовиками: документальні свідчення».
Першу секцію, присвячену питанням історії і культури України, модерувала Ольга Сергіївна Мусіяченко,Голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених Київського університету імені Бориса Грінченка, викладач циклової комісії суспільних дисциплін і правознавства Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка.
На першій секції із змістовними доповідями виступили: Самчинська Анна, студентка 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Кераміка черняхівської культури на території Середнього Подніпров’я», Івашко Яна, студентка 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Імперська політика щодо римо-католицьких та уніатських церков у Правобережжі Україні після повстання 1830–1831 рр.», Гайсенюк Марія, студентка 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Формування образу Тимчасового уряду на сторінках газети «Киевлянин» у період лютневої революції 1917 р.», Чус Владислав, студент 3 курсу Університетського коледжу спеціальності «Видавнича справа і редагування» Київського університету імені Бориса Грінченка, Ковальчук Михайло, студент 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Знищення української інтелігенції в урочищі Сандармох», Ситник Данііл, студент 4 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Передумови, причини та процес утворення 14-ї гренадерської дивізії Ваффен-СС «Галичина», Толочко Сергій, студент 4 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Трішки про «Київ-1500», Омельченко Євгенія, студентка 4 курсу спеціальності «Дизайн» Університетського коледжу
Другу секцію, присвячену краєзнавчим дослідженням в історії України, модерувала Гайсенюк Марія, Голова Наукового товариства студентів Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, студентка 2 курсу. У другій секції виступили Волошінська Ніна Олександрівна, завідувач сектору історичного краєзнавства науково-методичного відділу Національної історичної бібліотеки України із доповіддю «Інформаційні ресурси Національної історичної бібліотеки України на допомогу краєзнавцю-досліднику» та Чеховська Інна Володимирівна, головний бібліограф науково-методичного відділу Національної історичної бібліотеки України із доповіддю «Путівник по краєзнавчих ресурсах ОУНБ України на сайті Національної історичної бібліотеки України на допомогу краєзнавцю-досліднику», а також Захарчук Ірина, студентка 4 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка із доповіддю «Доля окремих українців в окупованому Старокостянтинові».
Щиро вдячні всім учасникам конференції. До нових зустрічей у 2019 р.
«КИЇВ І КИЯНИ У МУЛЬТИКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ:
ПІДСУМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ІСТОРИКО-УРБАНІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
23 травня 2018 року в рамках Фестивалю науки в Історико-філософському факультеті Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася VІII Всеукраїнська науково-практична конференція «Київ і кияни у мультикультурному просторі України: підсумки і перспективи історико-урбаністичних досліджень»
Участь у конференції взяли провідні науковці України та м. Києва.
З вітальним словом виступила декан Історико-філософського факультету Александрова Олена Станіславівна.
З доповідями на пленарному засіданні конференції виступили:Гирич Ігор Борисович, завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАНУ, доктор історичних наук(тема: «Чи потрібна в києві деколонізація та дерусифікція міського інтелектуального простору?»);Товстоляк Надія Миколаївна, доцент кафедри історії України та правознавства Криворізького державного педагогічного університету, кандидат історичних наук, доцент (тема: «Сторінками київського життя родини Тарновських»)Цеунов Ігор Андрійович, провідний архівіст Наукового архіву Інституту археології НАН України; Черкаська Дар’я Володимирівна, докторант Центру археології Стаффордширського університету (Сток-он-Трент, Великобританія), кандидат історичних наук (тема: «FOYERRADICAL»ХВ. Вовка:до питання взаємовідносин інтелектуалів і влади у російській імперії»).З доповідями також виступили вчені кафедри історії України та всесвітньої історії.
Після пленарного засідання конференції відбулося засідання двох дискусійних панелей: «Джерелознавчі здобутки міської історії», «Біографістика та національно-культурні розвідки у контексті міської історії».
Учасники заходу взяли участь у дискусіях, під час яких було запропоновано декілька перспективних наукових проектів.
Матеріали конференції будуть опубліковані у науковому фаховому журналі «Київські історичні студії».
17-18 травня 2018 року у Київському університеті імені Бориса Грінченка (КУБГ) відбулася Наукова конференція «Київські філософські студії». Співорганізаторами заходу стали Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України та Молодіжна асоціація релігієзнавців.
У роботі конференції взяли участь науковці Києва і Варшави, Запоріжжя і Полтави, Миколаєва і Кривого Рогу, Вінниці й Житомира, Слов’янська і Мелітополя, Переяслав-Хмельницького та Ірпеня, і навіть шотландського міста Глазго. Про своє бажання виступити на конференції заявили 120 філософів, істориків, політологів, соціологів, у тому числі: 29 докторів наук, професорів, 30 кандидатів наук, доцентів, 5 старших викладачів і наукових співробітників без ступеня, 20 аспірантів, 12 магістрантів, 24 студенти бакалаврату.
Відкрила конференцію декан Історико-філософського факультету КУБГ, д. філос. н., проф. Александрова О.С. У своїй вітальній промові вона побажала плідної роботи учасникам студій та звернула увагу на наявність серед них як досвідчених філософів, так і початківців – студентів і аспірантів, які роблять лише перші кроки в науці. У такий спосіб, відзначила вона, забезпечується естафета поколінь, транслюються наукові традиції.
Пленарне засідання, за задумом організаторів, складалося з трьох сесій-панелей, кожна з яких була присвячена одному з пріоритетних напрямків досліджень. Так, перша сесія мала назву «Метафізика міста». І глибоко символічним є факт, що «Київські філософські студії» розпочалися з доповіді д. філос. н., професора Ковальчук Н.Д. «Київ як символ святості». Доповідач аргументовано продемонструвала концентрацію святості в Києві, відкрила приховані культурні смисли духовного простору міста, проводячи паралелі між Києвом та Єрусалимом. Змістовне продовження проблематики філософії міста відбулося в обговоренні, в якому взяли участь д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ Пасько Я.І., аспірантка Донецького національного університету імені Василя Стуса Гуржи К.Л., магістрантка спеціальності «Філософія» КУБГ Іванова О.О., аспірант кафедри філософії КУБГ Чеснокова В.І. Кожен з них знайшов власні аспекти загальної урбаністичної проблематики.
Друга пленарна сесія «Формування компетентностей фахівців засобами філософії» була присвячена актуальному питанню навчання філософії у середній школі. З доповіддю «Філософія та філософування у Новій українській школі» виступила к. філос. н., доцент кафедри філософії Факультету філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова,доц.Адаменко Н.Б. Тему розвинула к. філос. н., ст. наук. співр. відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України Кришмарел В.Ю. Про методичні напрацювання грінченківців щодо формування у студентів філософських компетентностей розповідалак. філос. н., керівник Центру критичного мислення Історико-філософського факультету КУБГ доц.Бондар Т.І. А магістрантка спеціальності «Філософія» КУБГ Курбонова Н.Ф. повідомила про досвід навчання філософії у приватній школі «Афіна».
Третя пленарна сесія була присвячена соціально-філософським аспектам гуманітарної безпеки. Про концепт «гібридна війна» та висновки колективного дослідження, подані в україно-польській монографії «Гібридна війна: in verbo et in praxi», розповів д. філос. н., завідувач кафедри філософії КУБГ, проф. Додонов Р.О. Він презентував вказане видання та відрекомендував авторський колектив, члени доповіли про результати своїх теоретичних пошуків. До складу цього колективу увійшли д. філос. н., професор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди проф. Базалук О.О.;д. філос. н., директор навчально-наукового Інституту гуманітарних наук Університету державної фіскальної служби України проф. Мандрагеля В.А.; д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ проф. Додонова В.І.;к. соц. наук, доцент Університету Єврорегіональної економіки імені Альчіде де Гаспері в Йозефові (Варшава, Польща) Новікова К.; к. філос. н., докторант кафедри філософії Донецького національного університету імені Василя Стуса доц. Колінько М.В.; кандидати філософських наук Білецький В.В., Ковальський Г.Є., Халіков Р.Х.,Штоквиш О.А. та інші дослідники.
Після перерви конференція продовжила свою роботу в секціях.
Перша секція «Історико-філософська класика: рецепції та інтерпретації» (керівники – д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ, доц. Шепетяк О.М. і к. філос. н., доцент кафедри філософії КУБГ Брижник В.М.) об’єднала істориків філософії.
Друга, найчисельніша секція «Соціокультурні парадигми сучасності» (керівники – д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ, проф. Додонова В.І. і к. філос. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Овсянкіна Л.А.) аналізувала сучасний стан соціуму засобами соціальної філософії.
В третій секції (керівники – к. філос. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Хрипко С.А. і к. і. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Купрій Т.Г.) обговорювали «Актуальні проблеми філософії культури, етики та естетики».
Четверта секція «Буття релігії в українському соціумі» (керівники – д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ, проф. Ломачинська І.М. і к. філос. н., доцент кафедри філософії КУБГ Титаренко В.В.) зібрала релігієзнавців.
П’ята секція (керівники – д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ, проф. Горбань О.В., і к. філос. н., доцент кафедри філософії КУБГ Мартич Р.В.) мала назву «Філософія освіти та сучасний освітологічний дискурс».
Нарешті, у шостій секції (керівники – д. політ. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Панасюк Л.В. і к. політ. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Супруненко А.П.) висвітлювалися «Фундаментальні та прикладні виміри політичної науки».
За даними Оргкомітету «Київських філософських студій-2018», кількість доповідачів у секціях розподілилася наступним чином:
18 травня 2018 року «Київські філософські студії» продовжили свою роботу в форматі круглих столів. Так, зокрема, один з них був ініційований Молодіжною асоціацією релігієзнавців (МАР) і мав назву «Релігія в сучасній культурі». Модератором засідання був к. філос. н., президент МАР Халіков Р.Х. Учасники «круглого столу» обговорили повідомлення аспірантки кафедри філософії Донецького національного університету імені Василя Стуса Гуржи К.Л. «Міф міста в контексті іконічного повороту в гуманітарній науці», к. філос. н., докторанта кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Кисельова О.С. «Релігія в публічній сфері і три шляхи її релігієзнавчого осмислення». Старший науковий співробітник відділу філософії та історії релігії Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, к. філос. н. Титаренко В.В. презентувала свою монографію «Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві». Президент МАР Халіков Р.Х. виступив з повідомленням «Нова релігійність і контрсекулярна ідеологія».
Підводячи підсумки роботи конференції, слід вказати на високий теоретичний рівень доповідей професорів, доцентів, аспірантів, студентів. Секції та «круглі столи» стали майданчиками апробації індивідуальних філософських пошуків, що є особливо важливим для молодих дослідників напередодні захисту магістерських дисертацій та бакалаврських робіт. На секціях відбувалася жвава дискусія в обговоренні практично кожного виступу. Конференція наочно продемонструвала свою життєздатність, і її організатори сподіваються, що цьогорічні філософські студії стануть початком нової традиції Історико-філософського факультету.
Наприкінці наведемо декілька характерних відгуків гостей:
Ксенія Панькова (кандидат соціологічних наук, м. Київ): «Під час роботи конференції панувала тепла, творча атмосфера доброзичливості й щирості, яка сприяє плідному обговоренню теоретичних питань. Відчувається демократичний дух академічної установи без статусної прірви між викладачами й студентами. У центрі уваги знаходилася не посада чи регалії, а істина, критерієм оцінки доповідачів – рівень їх філософської культури. Саме так і має бути».
Олег Кисельов (докторант, м. Київ): «Я перший раз в стінах грінченківського університету, вражає матеріальна база, обладнання аудиторій оргтехнікою, в таких умовах хочеться працювати. Сподіваюся повернутися наступного року, запрошуйте».
Олександра Бібік (аспірантка, м. Вінниця): «Мене приємно здивувала якість доповідей. Нещодавно була на Днях науки філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, так деякі виступи були на порядок вище, аніж ті, що лунали там».
Катерина Горбенко (аспірантка, м. Слов’янськ): «Конференція проведена на високому організаційному рівні, починаючи від зустрічі та розселення гостей, реєстрації учасників – і завершуючи друком програми, електронної збірки з текстами доповідей та повідомлень».
З програмою конференції та текстами доповідей і повідомлень можна ознайомитися за посиланнями:
З нагоди Дня вишиванки 17 травня у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбувся студентсько-викладацький флешмоб, до якого долучився й історико-філософський факультет. У флешмобі взяли участь сотні прихильників української культури.
Видання "Я маю намір з моїх листів до тебе зробити свій журнал...": листи Григорія Ґалаґана до дружини, упорядниками якого є викладачі історико-філософського факультету Марина Михайлівна Будзар та Євгеній Аркадійович Ковальов, втрапило до Топ-10 Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу – 2017», започаткованого Інститутом біографічних досліджень НБУВ.
16 травня на Історико-філософському факультеті Київського університету імені Бориса Грінченка був проведений круглий стіл «Українська діаспора: досвід і перспективи взаємодії», організований Центром дослідження історії української еміграції та діаспори, що був створений у 2017 р. на кафедрі історії України. Захід відбувся за участі українських та іноземних (з Білорусі та Чехії) науковців, аналітиків, громадських діячів. У ході роботи круглого столу обговорювались актуальні питання, присвячені організації та діяльності центрів української діаспори та їх взаємозв’язок із Батьківщиною; проблемам дослідження та популяризації культурної спадщини української еміграції та діаспори, а також напрямкам роботи емігрантських та діаспорних організацій в історичній ретроспективі та на сучасному етапі.
У роботі круглого столу, окрім членів кафедри історії України – співробітників Центру дослідження історії української еміграції та діаспори, взяли участь: доктор наук, керівник Інституту східноєвропейських досліджень Філософського факультету Карлового університету в Празі – Марек Пжегода; член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор – Степан Віднянський; завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор – Марина Палієнко; завідувач відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Наукової бібліотеки імені В.І.Вернадського, доктор історичних наук – Тетяна Антонюк; аналітики – Роман Кабачій (спеціаліст з історії україно-польських відносин у ХХ ст.) та Оксана Рудовіч із Білорусі (досліджує проблему самоідентифікації в середовищі українських та білоруських діаспор на сучасному етапі), а також представники Музею української діаспори, Науково-дослідного інституту українознавства та інших наукових та освітніх установ України.
Зокрема, директор Центрального державного архіву зарубіжної україніки – Ірина Мага, відзначила, що даний круглий стіл стане чудовою нагодою та новим «дискусійним полем» для обговорення та вирішення актуальних питань, пов’язаних з дослідження історії та, навіть, сучасності українських емігрантських та діаспорних осередків.
