Змістовний та цікавий звіт декана Історико-філософського факультету Олени Станіславівни Александрової сьогодні був представлений на зборах трудового колективу Історико-філософського факультету. Живе й конструктивне обговорення досягнень та перпектив роботи команди факультету створило позитивну атмосферу офіційного заходу. Дякуємо ректору Київського університету імені Бориса Грінченка Віктору Олександровичу Огнев'юку за пропозиції та корисні настанови до подальшої роботи колективу ІФФ!
Події
Представили Київський університет імені Бориса Грінченка та спеціальності Історико-філософського факультету на #ДопитливихDay в ТРЦ "Караван" . Як стати істориком, археологом, політологом або філософом розповідали потенційним абітурієнтам викладачі ІФФ.
#ДопитливихDay - проект спрямований на сприяння інформуванню молоді щодо можливостей отримання сучасної освіти! У заході взяли участь близько 3 тисяч відвідувачів ТРЦ "Караван".
20 вересня 2018 р. на Історико-філософському факультеті Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація, інтерпретація та циркуляція», у якій взяли участь провідні науковці Інституту історії України НАН України, інших академічних установ та вищих навчальних закладів України.
Під час обговорення виступів було порушено питання про відсутність концепції історичної освіти, що ускладнює дотримання принципу об’єктивності та історизму в історичних дослідженнях. Важливою проблемою, на думку, більшості вчених, стало формування нових міфів в умовах прозорості наукових досліджень та доступу до інформації учнів загальноосвітніх навчальних закладів та студентів.
У дискусії взяли участь студенти та магістри Історико-філософського факультету, які показали значні розбіжності у викладанні історії у школі та вищих навчальних закладах України.
19 вересня завідувач кафедри філософії Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, Додонов Роман Олександрович дає інтерв'ю сайту новин depo.ua
"Вплив російської гібридної агресії на свідомість населення Донбасу"
30 серпня 2018 року НДЛ археології історико-філософського факеультету приймала учасників міжнародного семінару, присвяченого підсумкам наукового дослідницького проекту, присвяченого вивченню історії хліборобства Єврації.
Над дослідницьким проектом під назвою "Археоботанічне дослідження відбитків культурних рослин на неолітико-хальколітичній та енеолітичній кераміці Правобережної України за методом Replica-SEM" упродовж трьох років працювали дослідники з України (вчені з Інституту археології НАН України і Київського університету імені Бориса Грінченка) та Японії (університет Мейдзі, Токіо).
Головною метою проекту боло віднайдення відбитків культурних рослин на керамічних виробах та рештках обмазки будівель з колекцій, зібраних українськими археологами під час розкопок, починаючи з 40-50-х років ХХ ст. Ці колекції зберігаються у наукових фондах Інституту археології. Було задіяно і матеріали з розкопок НДЛ археології, проведених у 2016-2018 рр.
Технології для зняття відбитків рослин та їх подальшого вивчення запропонували японські дослідники. Керівник проекту з боку університету Мейдзі, доктор Ейко Ендо, кілька разів приїздила з помічниками до Києва для проведення пошукових робіт. Тут вона знайшла помічників і в НДЛ археології — лаборанта Тетяну Бондаренко та м.н.с. Марію Відейко, які не лише допомогали в пошуках відбитків, але й успішно опанували методику зняття відбитків з давньої кераміки (у спілкуванні та роботі допомогло відмінне знання англійської мови), зокрема із розкопок трипільських поселень Коломійців Яр та Майданецьке.
Особливу увагу приділено пошукам відбитків проса. Адже його батьківщиною вважається Східна Азія. Однак час і шляхи поширення проса у Європу і досі лишаються загадкою. В останні роки для пошуків відповідей на неї здійснено декілька міжнародних проектів. Таким чином НДЛ археології долучилася і до вирішення цього актуального наукового питання. Нажаль, поки що просо було виявлено лише в одному місці — в університетьській їдальні, де його використовують при приготуванні супа та голубців (між іншим, ця сторона української кухні була високо оцінена усіма гостями).
Під час роботи переглянуто понад 20000 фрагментів посуду, з яких знать понад 350 відбитків різних рослин, в тому числі культурних. Їх подальше вивчення та відтворення з використанням скануючого мікроскопу в лабораторії університету Мейдзі дало змогу дізнатися чимало нового про асортимент не лише культурних рослин, але й супутньої їм флори, з якої мали справу мешканці поселень давніх хліборобів 7000-4000 років тому. Отож надії на ефективність та перспективність методу Replica-SEM виявилися цілком виправданими. Завдяки співпраці отримано нову та важливу інформацію про господарство давніх хліборобів на теренах України
Для підведення підсумків проекту на семінар до Києва приї хали не лише учасники пректу з Японії, але і відомі палеоботаніки з Литви, Німеччини, які також працювали і працюють над матеріалами з України. Учасників семінару привітали проректор з наукової роботи, доктор Наталія Вінникова та декан історико-філософського факультету, доктор Олена Александрова. Вступне слово виголосила Галина Пашкевич, доктор біологічних наук, яка вже кілька десятиліть досліджує палеоботанічні матеріали в Україні.
Відбувся досить плідний обмін результатами досліджень. Д-р Гідре Мотузайте-Матузевичуйте (Інститут історії Литви Вільнюського університету) давно працює над темою поширення хліборобства у Євразії, зокрема в Україні. Вона співпрацює з українськими археологами, визначаючи палеоботанічні знахідки з розкопок.
Д-р Вібке Кірлейс (унівеситет М.Кіль) вже кілька років працює з українськими матеріалами, в тому числі із спільних розкопок на трипільскому протомісті біля с. Майданецького. При вивченні обмазки жител було використано томографію, що дало змогу визначити не лише кількість рослинних домішок у будівельних матеріалах, але й виявити фітоліти — кам'янілі рештки деяких рослин.
Дослідниця також оприлюднила свіжу інформацію про датування решток проса, виявленого свого часу на поселеннях бронзового віку та в еллінських містах на території України. Це чи не найдавніші знахідки цього злаку в наших краях, датовані близько 3200-2600 років тому.
Отримали слово на семінарі і працівники НДЛ археології, які поділилися результатами власних досліджень Зокрема, Марія Відейко у своїй доповіді привернула увагу до перспектив пошуку відбитків рослин на... будівельних матеріалах з поселень трипільскої культури, наголосивши на необхіжності збирати подібні знахідки для вивчення їх палеоботаніками. У НДЛ археології вже створено цілу колекцію з понад ста таких зразків, частина знахідок опублікована і достуупна для подальшого вивчення. Важливим також є досвід співпраці, який надав змогу дослідити зразки із розкопок українських дослідників за допомогою найсучасніших технологій, доступних колегам з Японії та Німеччини.
Програма була досить напруженою, адже упродовж дня роботи семінару виголошено 12 доповідей. Однак знайшовся час і на запитання, і на дискусію. Усі буди згодні на тому, що результати досліджень є важливими, цікавими. Наприкінці відбулося обговорення структури та змісту публікації результатів досліджень у міжнародних виданнях, отже попереду на співробітників НДЛ ще чекає чимало цікавої та корисної роботи.
Михайло Відейко
зав. НДЛ археології
історико-філософського факультету
Київського університету імені Бориса Грінченка
Програма семінару
Учасники семінару у приміщенні НДЛ археології історико-філософського факультету
Виступ на семінарі м.н.с.. НДЛ археології Марії Відейко
Співробітники НДЛ археології під час пошуків відбитків рослин на кераміці з розкопок трипільських поселень
30 травня 2018 р. на Історико-філологічному факультеті за сприяння кафедри історії України відбулася VІІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА: ДЖЕРЕЛА, ПОСТАТІ, ЯВИЩА».
Студенти 8 факультетів та Інститутів вищих навчальних закладів України надіслали 38 доповідей для виступів. Зокрема, студенти Факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у Луцьку, історики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника» у Івано-Франківську, Історичний факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка, Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка спеціальності «Дизайн» і «Видавнича справа і редагування», Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка спеціальності «Країнознавство», «Право», «Міжнародна інформація» та Історико-філософський факультет Київського університету імені Бориса Грінченка, а також наукові співробітники Національної історичної бібліотеки України.
Із вітальним словом до учасників конференції звернулась завідувач кафедри історії України Історико-філологічного факультету Київського університету імені Бориса Грінченка доктор історичних наук, професор Оксана Олексіївна Салата. Модератором конференції була кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Історико-філологічного факультету Київського університету імені Бориса Грінченка Ольга Олексіївна Тарасенко.
На пленарному засіданні, яке було присвячене сторіччю проголошення Української Народної Республіки, із доповідями виступили Кудлай Олександра Борисівна, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії Української революції (1917-1921 рр.) Інституту історії України НАН України «Проголошення УНР та утворення незалежної Української держави: шлях від ІІІ до ІV Універсалу УЦР» та Олександр Іванович Бонь, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Історико-філологічного факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Перше захоплення Києва більшовиками: документальні свідчення».
Першу секцію, присвячену питанням історії і культури України, модерувала Ольга Сергіївна Мусіяченко, Голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених Київського університету імені Бориса Грінченка, викладач циклової комісії суспільних дисциплін і правознавства Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка.
На першій секції із змістовними доповідями виступили: Самчинська Анна, студентка 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Кераміка черняхівської культури на території Середнього Подніпров’я», Івашко Яна, студентка 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Імперська політика щодо римо-католицьких та уніатських церков у Правобережжі Україні після повстання 1830–1831 рр.», Гайсенюк Марія, студентка 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Формування образу Тимчасового уряду на сторінках газети «Киевлянин» у період лютневої революції 1917 р.», Чус Владислав, студент 3 курсу Університетського коледжу спеціальності «Видавнича справа і редагування» Київського університету імені Бориса Грінченка, Ковальчук Михайло, студент 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Знищення української інтелігенції в урочищі Сандармох», Ситник Данііл, студент 4 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Передумови, причини та процес утворення 14-ї гренадерської дивізії Ваффен-СС «Галичина», Толочко Сергій, студент 4 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Трішки про «Київ-1500», Омельченко Євгенія, студентка 4 курсу спеціальності «Дизайн» Університетського коледжу
Другу секцію, присвячену краєзнавчим дослідженням в історії України, модерувала Гайсенюк Марія, Голова Наукового товариства студентів Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, студентка 2 курсу. У другій секції виступили Волошінська Ніна Олександрівна, завідувач сектору історичного краєзнавства науково-методичного відділу Національної історичної бібліотеки України із доповіддю «Інформаційні ресурси Національної історичної бібліотеки України на допомогу краєзнавцю-досліднику» та Чеховська Інна Володимирівна, головний бібліограф науково-методичного відділу Національної історичної бібліотеки України із доповіддю «Путівник по краєзнавчих ресурсах ОУНБ України на сайті Національної історичної бібліотеки України на допомогу краєзнавцю-досліднику», а також Захарчук Ірина, студентка 4 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка із доповіддю «Доля окремих українців в окупованому Старокостянтинові».
Щиро вдячні всім учасникам конференції. До нових зустрічей у 2019 р.
