Події

 

Влітку 2018 року, як і протягом п’ятнадцяти років, відбулась археологічна практика для студентів-істориків Історико-філософського факультету. Чотири тижні працювали у кількох місцях під керівництвом к.і.н., доцента кафедри історії України О. І. Боня. Вже впродовж трьох років, студенти-історики працювали у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику, у камеральній лабораторії Інституту археології Національної академії наук України та на Щекавицькій 46. Окрема невелика група з шести студентів працювала на новій унікальній пам’ятці на Київщині в с. Пугачівці — найбільшому за останні десять років могильнику та городищі балтів у Східній Європі. Цікавою і корисною була практика для студентів-істориків на опонімній пам’ятці Трипільської культури — поселенні у с. Трипілля на Київщині під керівництвом д.і.н. завідувача науково-дослідної лабораторії археології М. Ю. Відейка. Тепер студенти можуть з впевненістю сказати, що вони стали справжніми істориками.

Про результати практики студенти доповіли на звітній конференції з археологічної практики 26 вересня 2018 р.:

1. Петращук Софія, Колоша Єлизавета, Шкраб Анастасія: Робота у камеральній лабораторії Інституту археології НАН України у 2018 році.

2. Собчук Анастасія, Ладнюк Яна:Індивідуальні знахідки у камеральній лабораторії відділу археології Києва.

3. Скуміна Ірина, Орлик Христина:Археологічні дослідження на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

4. Сухарь Ірина, Шабранська Вікторія: Археологічні дослідження на території Митрополичого саду.

5. Коломієць Дмитро: Оборонна стіна ХІІ ст. у Митрополичому саду.

5. Журенко Ангеліна, Данильченко Анастасія: Археологічна практика 2018 року на вулиці Щекавицькій 46.

6. Хохлов Денис, Ткаченко Роман: Археологічні дослідження на могильнику і городищі балтів поблизу с. Півнівка.

З цікавістю послухали доповідь д.і.н. завідувача науково-дослідної лабораторії археології М. Ю. Відейка. про розкопки біля с. Трипілля на Київщині

Підвели риску під доповідями керівники від бази практики:

1) Бібіков Дмитро Валентинович (Інститут археології НАНУ): Дослідження на в. Щекавицькій 46 у 2018 р.

2) Зоценко Іван Володимирович (Інститут археології НАНУ): Археологічні дослідження у Київській області у 2018 р.

3)Махота Олена Олегівна (Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник): “Археологічні дослідження у Митрополичому саду Києво-Печерської лаври у 2018 році”.

Про археологічні розкопки у Києво-Печерські лаврі доповіли студенти .

 

 

Звіт

Лауреата Нагороди імені І.Виговського

завідувача кафедри всесвітньої історії Історико-філософського факультету

Київського університету імені Бориса Грінченка

док. іст. наук, проф. Ігоря Срібняка

(стаж: Uniwersytet Warszawski,

серпень-вересень 2018 рр.)

 

Науково-дослідна діяльність:

Науково-пошукова робота в Архіві актів нових, Центральному військовому архіві, Національній бібліотеці та Бібліотеці Варшавського університету.

Підготовлено та передано до друку 9 статей:

Działalność narodowo-organizacyjna Związku Wyzwolenia Ukrainy w oboziejeńców armii cesarskiej Rastatt w Niemcach (1915-1918) // Wschodnioznawstwo. – Wrocław, 2018. – № 26.

На захисті інтересів вояцтва (військово-фахова та громадська діяльність Миколи Шаповала у таборах інтернованих Військ УНР у Польщі, 1921 – квітень 1923 рр.) // OdarmiikomputowejdonarodowejV. StudiaofiarowaneprofesorowiWaldemarowiRezmerowiw 70-tą rocznicę urodzin. Toruń, 2018.

Білорус з українським світоглядом (формування національної ідентичності невідомого автора віршованого щоденника у таборі полонених українців Раштат, 1915-1917 рр.) // Białoruskie Zeszyty Historyczne. – Białystok, 2018. – № 50.

Інтернована Армія УНР в Польщі (1921-1924 рр.): «блиск і злидні» історіографічного доробку польських та українських істориків за останню чверть століття // Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі europejskiej – przeszłość і teraźnіejszość. Zbiór prac naukowych dedykowanych profesorowie G.Nadtoke w60-tą rocznicę urodzin. – Toruń-Kijów: Consortium scientifico-éducatif international Lucien Febvre, 2018. – T.2. (в друці).

Табір інтернованих вояків армії УНР в Александрові, Польща навесні-влітку 1921 р. (за матеріалами ЦДАВО України) // Схід. – К., 2018. – № 4(156).

«Всі ми живемо надією, що вернемо на Вкраїну…» (становище інтернованих вояків-українців у таборі Александрів Куявський, Польща, взимку 1920-1921 рр.) // Сумська старовина. – Суми, 2018. – № LІІ.

Крадіж найціннішого… (або як архівні зібрання Української Бібліотеки імені Симона Петлюри опинились у Москві) // Уманська старовина. – Умань, 2018. – Вип.5.

Створення та діяльність Електротехнічної школи у таборі інтернованих Військ УНР Каліш, Польща (1921-1922 рр.) // Емінак: науковий щоквартальник. – Київ-Миколаїв, 2018. – № 3(23). – Т.2.

«Несемо ми хрест… в терновім вінку колючих дротів…» (інтерновані вояки-українці в таборі Стшалково, Польща у 1922-1923 рр.) //Київські історичні студії: науковий журнал / Київ. ун-т ім. Б.Грінченка; ред. кол. В.О.Щербак та ін. – К., 2018. – № 1(6).

 

Редакційна діяльність:

Редагування польсько-українсько-білоруської збірки наукових праць Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі europejskiej – przeszłość і teraźnіejszość..

 

Публікаційна активність:

Стаття в SKOPUS (у співавторстві):

Палиенко М., Срибняк И. Дмитрий Бантыш-Каменский (1788-1850): портрет историка в контексте эпохи // Rusin: InternationalHistoricalJournal. – Chisinau (Moldova), 2018. – Vol.52. – Issue 2. – S.221-237. (DOI:10.17223/18572685/52/16) http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24163

За сприяння StudiumuEuropyWschodniejопубліковано:

Монографія:

Sribniak I. Encyklopedia jeniectwa: ukraiński Aleksandrów. – Warszawa-Paryż: Międzynarodowykonsorciumnaukowo-edukacyjnyim.LucienaFebvra, 2018. – 88 s. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24208

Статті:

1. Срібняк І. Санітарно-епідеміологічний стан табору інтернованих вояків-українців Александрів (Польща), грудень 1920 – липень 1921 рр. // ScienceRise: ScientificJournal. – 2018. – Vol.7(48). – S.15-18. (DOI: 10.15587/2313-8416.2018.140133) http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24160

2. Срібняк І. «Не гнийте в бараках, творіть життя тут, на цьому маленькому місті, огородженому дротами…» повсякдення інтернованих вояків-українців у Александрові (Польща) у висвітленні таборової періодики, 1921 р. // Європейські історичні студії: науковий журнал. – К., 2018. – № 10. – С.217-252. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24180

3. Срібняк І. Генеральний штаб армії УНР (специфіка діяльності в умовах інтернування у таборах Польщі, 1921-1924 рр.) // ScienceRise: ScientificJournal. – 2018. – Vol.8(49). – S.10-13. (DOI: 10.15587/2313-8416.2018.141072) http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24184

 

     Змістовний та цікавий звіт декана Історико-філософського факультету Олени Станіславівни Александрової сьогодні був представлений на зборах трудового колективу Історико-філософського факультету. Живе й конструктивне обговорення досягнень та перпектив роботи команди факультету створило позитивну атмосферу офіційного заходу. Дякуємо ректору Київського університету імені Бориса Грінченка Віктору Олександровичу Огнев'юку за пропозиції та корисні настанови до подальшої роботи колективу ІФФ!


      Представили Київський університет імені Бориса Грінченка та спеціальності Історико-філософського факультету на #ДопитливихDay в ТРЦ "Караван" . Як стати істориком, археологом, політологом або філософом розповідали потенційним абітурієнтам викладачі ІФФ.
#ДопитливихDay - проект спрямований на сприяння інформуванню молоді щодо можливостей отримання сучасної освіти! У заході взяли участь близько 3 тисяч відвідувачів ТРЦ "Караван".

 

20 вересня 2018 р. на Історико-філософському факультеті Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація, інтерпретація та циркуляція», у якій взяли участь провідні науковці Інституту історії України НАН України,  інших академічних установ та вищих навчальних закладів України.
 
Під час обговорення виступів було порушено питання про відсутність концепції історичної освіти, що ускладнює дотримання принципу об’єктивності та історизму в історичних дослідженнях. Важливою проблемою, на думку, більшості вчених, стало формування нових міфів в умовах прозорості наукових досліджень та доступу до інформації учнів загальноосвітніх навчальних закладів та студентів.
 
У дискусії взяли участь студенти та магістри Історико-філософського факультету, які показали значні розбіжності у викладанні історії у школі та вищих навчальних закладах України.

 

     19 вересня завідувач кафедри філософії Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, Додонов Роман Олександрович дає інтерв'ю сайту новин depo.ua

     "Вплив російської гібридної агресії на свідомість населення Донбасу"

 

 

Факультет у соціальних мережах