Події

20 лютого відбувся Вечір пам'яті Небесної сотні, організований Науковим товариством Історико-філософського факультету. На заході обговорювались події Революції Гідності, що сколихнула нашу країну у 2013-2014 рр. Відбулося вшанування пам'яті загиблих героїв, обговорення ключових питань, перегляд тематичних відео тадекламування авторських віршів.

P.S. Слава Україні! Героям слава!

           На Історико-філософському факультеті студентами театру «Борисфен» було здійснено 20.02.2018 р. історичну реконструкцію засідання Центральної Ради УНР, на якій 100 років тому було прийнято ІV Універсал. Значимість цього документу в тому, що у ньому проголошувалася незалежність України.

Вперше в новітній історії український народ дійшов до найважливішого рішення - проголошення незалежної суверенної Української держави, остаточно розірвавши відносини з імперським центром і заклавши основи наступного державного будівництва. 3 проголошенням IV Універсалу автономізм і федералізм у складі Росії остаточно йде в минуле української суспільно-політичної думки. IV Універсал надав нового якісного статусу Українській державі; державна влада стала єдиною в межах своєї території, незалежною від інших держав. Українська Центральна Рада нарешті відкинула коливання і пішла на радикальне вирішення земельного питання - головного для країни, у якій переважало сільське населення. Український національний рух знову підтвердив свій демократичний характер: у найважчі для революції дні Центральна Рада продовжувала відстоювати демократичні свободи, права національних меншин. IV Універсал містив конституційні засади державного будівництва, став значним кроком на шляху побудови української державності.

На жаль, історичні рішення Української Центральної Ради були прийняті тоді, коли доля українського демократичного уряду була уже вирішена. Уроки Української національно-демократичною революції взагалі і діяльності Української Центральної Ради зокрема є дуже цінними для сучасної незалежної Україні.

Історична реконструкція була організована таким чином, що усі присутні у залі відчули себе учасниками засідання Центральної Ради. Артистам театру «Борисфен» вдалося передати дух і настрій початку 1918 р.

 

Автор

Доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Саган Г.В.    

   

   


 

 

 

ЗВІТ

ІІ Всеукраїнський студентський турнір з філософії

 

14-15 лютого 2018 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбувся ІІ Всеукраїнський студентський турнір з філософії.

Мета турніру – стимулювання творчої фахової діяльності майбутніх науковців, зустріч з представниками різних наукових шкіл, обмін досвідом та ідеями, ознайомлення молоді з результатами останніх досліджень та найновішими тенденціями у філософській системі знань.

У турнірі взяли участь 25 команд вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації з усіх регіонів нашої країни.

За результатами фінальної гри І місце завоювала команда «Ignoramus et ignorabimus» Національного університету «Острозька академія» у складі Лисовець Наталії Анатоліївни, Процак Соломії Степанівни та Лукащик Мирослави Василівни.

Блискучу гру (ІІ місце) продемонстрували також команди «Воля до життя» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Безверхній Дмитро Олександрович, Рябоконь Дарія Олегівна та Вершигора Наталія Анатоліївна) і «Профани» Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (Кісельова Тетяна Валеріївна, Дудник Олег Феліксович та Татаріна Тетяна Іванівна)

ІІІ призове місце було присуджено командам: Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка.

 

          Рейтинг команд за результатами відбіркових турів (без фіналістів):

1. Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
2. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
3. Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
4. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
5. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
6. Чернігівський національний технологічний університет
7. Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна
8. Київський університет імені Бориса Грінченка
9. Університет державної фіскальної служби
10. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
11. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького
12. Національна академія внутрішніх справ
13. Сумський національний аграрний університет
14. Київський національний університет імені Тараса Шевченка
15. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
16. Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського
17. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
18. Київський національний торговельно-економічний університет
19. Дніпровський державний технічний університет
20. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
21. Буковинський державний медичний університет
22. Державний університет інфраструктури та технологій

 

Усім учасникам були вручені сертифікати, переможці отримали дипломи та подарунки від Державного видавництва «Либідь».

 

 

 

В Університеті Грінченка продовжували те, що започаткував не хтось там, а сам Сократ. А саме: під час філософського студентського турніру згадували його філософські діалоги та шукали істину.


Окрім грінченківців, до пошуку істини долучились студенти-філософи багатьох українських вишів. Та й не лише вони, а й просто любителі відчути себе філософами. Участь у турнірі взяли 25 команд.


Як відомо, ідея філософських турнірів виникла в Стародавній Греції, адже для греків в ті часи "змагатися" означало майже те саме, що "дихати" і "жити". 
В Університеті Грінченка такий загальноукраїнський турнір відбувається вже вдруге. І тут ніхто не ставить під сумнів відому сократівську істину: «Є тільки одне благо – Знання, і тільки одне зло – неуцтво».


Істину шукали, але поки не знайшли. Продовжать шукати завтра. Принаймні завтра – другий день ІІ Всеукраїнського студентського турніру з філософії.
І як тут не згадаєш: «Я знаю тільки те, що нічого не знаю, але інші не знають і цього»…


Разом з усіма до пошуків істини долучились Марія Журенко та Денис Вітковський

 

 

24 січня 2018 р.Історико-філософський факультет  спільно з Інститутом післядипломної педагогічної освіти провели навчально-методичний семінар «Незалежність Української народної республіки та її захисники: герої  Крут», присвячений 100-річчю проголошення незалежності УНР.

У навчально-методичному семінарі взяли участь учителі історії та правознавства усіх районів м. Києва. Виступили науковці Київського університету імені Бориса Грінченка доктор історичних наук, професор Левітас Фелікс Львович та кандидат історичних наук Гуменюк Олена Анатоліївна. Свої методичні розробки та новітні підходи до вивчення подій Української революції представили також вчителі київських шкіл Малик Юлія Олександрівна (СШ №15), кандидат історичних наук Малка Алла Вікторівна. Семінар став справжнім дискусійним майданчиком для науковців та вчителів–практиків.

       22 січня 2018 року студенти Історико-філософського факультету, разом з представниками інших структурних підрозділів Київського університету імені Бориса Грінченка, долучилися до масштабної акції «живий ланцюг Соборності», присвяченої 99-ї річниці Акту Злуки, вшанувавши тим самим історичну подію - об'єднання Східної та Західної України в одне ціле.

.be&t=3m31s" target="_parent">
.be&t=3m31s">Переглянути відео з YouTube

 

 

12  січня 2018 р., студенти історики 3 курсу Історико-філософського факультету разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України, науковим керівником Студентського історичного гуртка «Енігма», Тарасенко О.О., провели круглий стіл на тему: «Життєвий шлях та наукова діяльність Миколи Івановича Костомарова», присвятивши його 200-річчю з дня народження історика.

12312312

Про родина М.І. Костомарова, період його навчання у гімназії та Харківському університеті, про написання першої та другої магістерських дисертацій та захист останньої,  про Київський період життя, працю в Університеті Св. Володимира, про участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та арешт напередодні одруження, про проведений вченим рік у Петропавлівській фортеці та про його заслання у Саратов у 1848-1856 рр. і наукову роботу там, про амністію у 1856 р. та подорож за кордон у 1857 р. і про роздуми вченого під час подорожі,   про повернення у Санкт-Петербург, продовження наукової діяльності, створення української громади, видання часопису "Основа", про одруження в 1875 р., останні роки життя історика, про спогади рідних, близьких, друзів про М. І. Костомарова, про роль і значення М. І. Костомарова у розвитку української та російської історичної науки, про Україну у просторі і часі в його творах у своїх доповідях розповіли студенти Машовець Ірина, Панченко Дмитро, Терещенко Дарина, П’янкова Елизавета, Алексєєнко Костянтин, Шульга Андрій, Кобець Дмитро, Дещиця Андрій, Варнава Валерій, Лободаєв Сергій, Кулик Елизавета, Гулієва Наргіз, Хорець Ірина, Мазур Юрій, Коноваленко Марія, Мухіна Катерина, Сарапина Анастасія, Нехоца Костянтин.

      Висвітлюючи життєвий шлях та наукову діяльність Миколи Івановича Костомарова студенти багато цитували його спомини із автобіографії, намагалися роздумами вченого розповісти про нього. 

Факультет у соціальних мережах