15 травня 2018 р. одні з остатніх занять з курсу «Середньовічна і ранньомодерна історія Сходу» були присвячені кулінарним традиціям країн Сходу. Заняття проводилося у теоретично-практичному вимірі. Студенти розповідали про зародження та формування кулінарних особливостей в країнах Сходу. Про традиції ведичної кухні розповів Ректор Київської духовної академії свідомості Крішни в Україні Абгінандана дас. Після теоретичної частини, відбулася дегустація страв, які готували самі студенти. Також гості пригощали студентів своїми традиційними стравами та подарували набір книг про історію їхньої релігійної громади для бібліотеки університету.

15 травня 2018 року на запрошення кафедри історії України до історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка завітав доктор Марек Пжегода (Marek Příhoda)(Інститут східноєвропейських досліджень, Філософський факультет Карлового університету Прага, Чехія).

Доктор Марек Пжегода прочитав лекцію для студентів, магістрів та аспірантів історико-філософського факультету та факультету права і міжнародних відносин «Українське питання та чеське суспільство ХІХ століття». Під час лекції було представлене чеське суспільство ХІХ століття та суспільно-політична думка щодо українського питання. Її еволюція та зміни у свідомості відомих чеських діячів. Лекція спонукала до цікавої дискусії і запитань студентів та викладачів.

Після лекції на кафедрі історії України відбулася зустріч доктора Марека Пжегоди із викладачами та представниками наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених історико-філософського факультету, на якій було обговорено перспективні напрямки можливої співпраці між нашими університетами.

            26 квітня на історико-філософському факультеті відбувся науково-практичний семінар «Історична антропологія як новітня парадигма осмислення минувшини людства» в рамках презентації видання Драч О. О., Борисенко Н. М. «Історія медицини і фармації (з найдавніших часів до середини ХVІІ ст.):навчальний посібник»

На семінарі були присутні студенти 1 курсу спеціальності «історія», магістранти напряму «історія» та викладачі факультету

        Модератор: проф. Драч Оксана Олександрівна.

       26 квітня 2018 року студенти ІІ-IV курсу Історико-філософського факультету спеціальності 032 «Історія та археологія» побували на «Вечорі індійської культури», що проходив у Будинку актора (київська кенаса). На початку заходу ми мали нагоду послухати почесного гостя Повноважного посла Індії в Україні пана Манодж Кумара Бхарті,  який розповів про сучасне життя в Індії, її перспективи і плани. Після цього відбувся концерт, під час якого ми познайомитися з індійськими піснями, танцями, театральними  постановками.

       По завершенню заходу наші студенти мали змогу поспілкуватися та сфотографуватися з послом.

         21 квітня представники Історико-філософського факультету спільно з представниками інших структурних підрозділів Київського університету імені Бориса Грінченка долучилися до весняної толоки в парку «Наталка» на Оболоні.

     З нагоди Дня довкілля цей захід проводиться в усіх столичних парках, скверах та на прибудинкових територіях міста Києва. Грінченківці із задоволенням допомагали громаді Києва покращити територію парку, зокрема, його прибережної зони.

20 квітня співробітники та студенти Історико-філософського факультету долучилися до висадки кущів троянд на території навчального корпусу №1. Відтепер, ці квіти прикрашатимуть подвір'я Київського університету імені Бориса Грінченка та стануть окрасою Оболоні.

18 квітня 2018 року, в День пам’яток історії та культури та Міжнародний день пам’яток і визначних місць, магістранти Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка відвідали Верховну РадуУкраїни, де відбулися парламентські слухання «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні».

Слухання відкрилазаступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд.Основну доповідь зробив міністр культури України Євген Нищук. Він наголосив, що культура є мірилом захисту прав людини, й окупація Криму та війна на сході держави лише підтверджує це,адже «ворог прагне влучити в серце нації, знищити його ідентичність». За словами міністра, вже зараз потрібно вибудувати стратегію відновлення культурного шару українського простору та розгалужену систему правового регулювання. До списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО увійшли 6 об’єктів, розташованих на території України. Стан збереження багатьох пам’яток викликає значне занепокоєння, тільки 9% із 130 тис пам’яток мають затверджені зони охорони.

Голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету з питань культури і духовності Сергій Тарута у своїй доповіді акцентував увагу на ключовій ролі інтелектуального капіталу у державотворенні.

Учасники парламентських слухань у своїх виступах, котрі були присвячені таким темам як нерухома культура спадщина та рухома культура спадщина, нематеріальна культурна спадщина не лише аналізували поточну ситуацію у сфері охорони культурної спадщини, а й висловлювали конкретні експертні рекомендації, покликані поліпшити ситуацію у зазначеній сфері. Окремо було акцентовано увагу на проблемі охорони культурної спадщини тимчасово окупованих територій.Учасники слухань висловили низку пропозицій, у тому числі щодо ухвалення законів, спрямованих на приведення українського законодавства до міжнародних норм та стандартів, а також посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини. 

А студенти-грінченківці отримали досвід роботи вищого законодавчого органу нашої держави.