27 травня 2025 року на Факультеті суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка пройшла XIV Міжнародна наукова онлайн-конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: політика пам’яті у минулому й сьогоденні». Захід об'єднав відомих науковців та молодих дослідників з різних країн, які мали змогу обговорити питання минулого, осмислити виклики сьогодення та окреслити перспективи майбутнього у контексті політики пам'яті.

     Співорганізатори та географія учасників: Цього року співорганізаторами конференції виступили:

• Інститут історії України НАН України
• Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України
• Науково-дослідний інститут історичної урбаністики
• Інститут східноєвропейських досліджень Філософського факультету Карлового університету (Чеська Республіка)
• Факультет історичних наук Університету імені Миколая Коперника в Торуні (Польська Республіка)
• Міжнародна асоціація імені Януша Корчака (Швейцарська Конфедерація).

     У роботі конференції взяли участь науковці з Естонії, Чехії, Польщі, Швейцарії, США, Великої Британії, а також представники закладів вищої освіти, наукових і культурно-освітніх установ Києва, Запоріжжя, Дніпра, Маріуполя, Бердянська, Олександрії, Часового Яру. На пленарному засіданні та у п’яти проблемних дискусіях 98 доповідачів, серед яких були як досвідчені науковці, так і дослідники-початківці, обговорювали широкий спектр актуальних питань – від наукових рефлексій щодо реалізації політики пам’яті до багатоваріантності комеморативних практик.

     Пленарне засідання: Пленарне засідання конференції розпочалося з вітальних слів від Наталії Віннікової, проректорки з наукової роботи та голови Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторки філологічних наук, професорки, та Олени Александрової, деканки Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторки філософських наук, професорки. Учасників конференції також привітали зарубіжні колеги: Джеймс К. Дейлі, професор кафедри педагогічних досліджень Коледжу розвитку людини, культури та медіа Університету Сетон-Холл у штаті Нью-Джерсі (США), і Панайотіс Ксенофонтос, викладач кафедри славістики Оксфордського університету (Велика Британія), доктор філософії.

     Модераторський склад: Модераторами конференції виступили:

• Анна Гедьо, завідувачка кафедри історії України, д.і.н., професорка.
• Марина Будзар, доцентка кафедри історії України, к.і.н., доцентка.
• Вікторія Константінова, директорка Науково-дослідного інституту історичної урбаністики, д.і.н., професорка.
• Віталій Андрєєв, заступник декана з наукової роботи, д.і.н., професор.
• Олександр Бонь, доцент кафедри історії України, к.і.н., доцент.
• Олег Іванюк, доцент кафедри історії України, к.і.н.
• Руслан Куцик, доцент кафедри історії України, к.і.н.
• Марія Прокопчук, доцентка кафедри англійської мови та комунікації, к.пед.н., доцентка.

     На пленарному засіданні тема політики пам’яті розглядалася в історичній перспективі та у контексті оновлення меморіальної культури в умовах воєнного часу. Доповіді представили: Антон Лягуша («Нова меморіальна культура в Україні та експресивний порядок пам’яті»); Володимир Сазонов та Сір’є Купп-Сазонова («Прокремлівські пропагандистські наративи та їхнє історичне коріння, соціально-політичні та мовні нюанси в контексті російсько-української війни»); Сергій Пахоменко («Деколонізація історичної пам’яті в Україні: виклики і пастки»); Анна Гедьо та Олег Іванюк («Політика забуття як інструмент стратегії імперського привласнення Криму (кінець XVIII–ХІХ ст.)»); Анна Яненко («Вільнодумці, подвижники, жертви, пристосуванці чи зрадники: питання оцінки й комеморації інтелектуалів Києва 1920–1930-х рр.»); Тетяна Заболотна («Слідами страт: локації шибениць періоду нацистської окупації в меморіальному ландшафті Києва»); Ігор Гирич («Київська топоніміка і національний наратив: результати й перспективи символічного діалогу»); Ольга Ковалевська («Сучасний street art як спосіб меморіалізації подій війни: польський досвід»). Окрему увагу привернув виступ Олени Стяжкіної на тему «Дні наших міст: простори пам’яті, простори вразливості (друга половина XX — перша чверть XXI ст.)», яка, зокрема, дослідила, як регіональні практики святкування Дня міста в Україні протистояли національному гранд-наративу.

     Робота дискусійних платформ: На конференції також працювали дискусійні платформи: «Політика пам’яті у фокусі наукових рефлексій», «Люди й локуси у просторі міста: лабіринти комеморативних практик», «”Мовою образу”»: літературно-художній контент творення колективної пам’яті», «Комеморативні практики: багатоваріантність реалізації». На них було розглянуто численні варіанти комеморації у міському просторі – від теоретичних концепцій до художньо-образного сегменту творення колективної пам’яті.

Серед доповідей першої – третьої панелей відзначилися виступи Марека Пржигоди («У пошуках народних героїв: гуситський рух у чеській історичній пам’яті»); Інни Шугальової («Голодомор-геноцид в народній пам’яті (друга половина ХХ–ХХІ ст.»); Сергія Білівненка («Контроверсійність оцінки особистості та діяльності Йосипа Гладкого в історіографічних та публічних меморіальних практиках»); Вадима Хмарського («Еволюція образу Іллі Мечникова у синтетичних творах з історії Одеського університету (кінець 19 — початок 21 ст.)»); Юрія Федорика («Православна церковна архітектура на службі імперії: стандартизація православних храмів на Холмщині й Підляшші та її наслідки для українсько-польських стосунків»); Ірини Шандри («Свято-Миколаївські храми у Кам’янському: трансформація символів»); Людмили Касян («Хронікально-документальні сюжети та фільми як складова радянських комеморативних практик») та інших.

     Варто зазначити, що у четвертій і п’ятій секціях успішно виступили молоді дослідники – студенти бакалаврату і магістратури, аспіранти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Запорізького національного університету, Факультету соціальної та мовної комунікації Горлівського інституту іноземних мов. Мовою спілкування на п’ятій секції за участю зарубіжного спікера Ентоні Шпільмана, представника Міжнародної асоціації імені Януша Корчака (Швейцарія), та студентів Факультету романо-германської філології була англійська.

     Сподіваємося, що результативність цьогорічної конференції «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: політика пам’яті у минулому й сьогоденні» стане ґрунтовною основою для подальшого урізноманітнення та поглиблення наукових пошуків у майбутньому.