7 березня 2017 р. на Історико-філософському факультеті Київського університету імені Бориса Грінченка на кафедрі філософії відбувся Круглий стіл «Ідеології в добу постісторії: криза сенсів». Метою круглого столу стало обговорення змісту плюралістичної ідеологічної моделі для українського політикуму.
У ньому взяли участь представники наукової спільноти, сфери вищої освіти, засобів масової інформації та громадських організацій. Модератором заходу виступив доктор філософських наук, професор Я. І. Пасько.
Відкриваючи захід завідувач кафедри філософії І.М. Ломачинська зауважила про важливість об’єднання академічної наукової спільноти на засадах ідеологічної легітимації європейських цінностей, започаткувавши дискусію щодо ролі ідеологій в сучасному українському суспільстві.
Учасники обговорення проф. Л. Шашкова, проф. М. Бойченко, доц. В. Дегтяр (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) окреслили перелік проблем, пов’язаних з легітимацією європейських цінностей в українському суспільстві, запропонували для обговорення питання перспектив розвитку нашої країни в добу «занепаду ідеологій». Проф. М. Препотенська (Національний технічний університет України «КПІ ім. Ігоря Сікорського»), проф. В. Попов (Донецький національний університет імені Василя Стуса) та проф. О. Білокобильський (Український інститут стратегій глобального розвитку і адаптації) звернули увагу на неможливість прямого запозичення в український суспільний дискурс європейських ідеологічних трендів, наголошуючи на соціально інтегративній ролі ідеологій, їх значенні в контексті ціннісної кризи. Проф. М. Тур, проф. О. Панич (Видавництво «Дух і літера»), доц. А. Супруненко та доц. О. Маслак (Центр гуманітарної освіти НАН України) обговорили можливі моделі концепту «третього шляху», спрямованого на подолання крайнощів лівого та правого, соціалістичного та ліберального полюсів традиційного політико-ідеологічного спектра.
Учасники дискусії особливо зауважили про небезпеку розхитування стабільності і закликали до суспільної єдності, посилення ролі соціальних інститутів, партнерського діалогу між владою та громадянським суспільством в умовах ціннісного та ідеологічного плюралізму.
7 березня 2017 р. «Історики» ІІ курсу відвідали літературно-меморіальний музей, присвячений Тарасу Шевченку, де представлений київський період його життя. Музей розміщений у будинку чиновника Івана Житницького, що споруджено 1835 р. на колишньому Козиному болоті (тепер пров. Шевченка, 8-а, ). Тут квартирував поет з весни 1846 до свого арешту — 5 квітня 1847 року.
Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка, перший музей Кобзаря, створений 1928 року, з 1966 року - філія Державного музею Т. Г. Шевченка (нині - Національний музей Тараса Шевченка).
Після реставрації 1992-1995 рр. створено нову експозицію «Тарас Шевченко в Києві», що існує з невеликими змінами й досьогодні. Сучасна експозиція в повному обсязі розкриває тему перебування Т. Шевченка в Києві під час трьох його приїздів на батьківщину, насамперед проживання його в будинку 1846 року.
Фондова колекція музею складається з унікальних цінностей: меморіальних речей Т. Шевченка, його офортів, автографів, фотографій, першодруків творів поета. Представлені акварелі М.Сажина, унікальні гравюри краєвидів Києва, світлини 19 століття, роботи видатних художників на шевченківську тематику, твори декоративно-прикладного мистецтва.
За спогадами сучасників відтворена кімната, в якій жив Тарас Шевченко. Особливу увагу в ній привертає робочий стіл поета, на якому представлені унікальні експонати: ручка, перо, чорнильниця, кавник, баклажка Т.Шевченка, люлька, подарована поету М. Костомаровим.
3 березня 2017 року студенти Історико-філософського факультету прийняли участь у гостьовій лекції «Встановлення дипломатичних зв’язків України з країнами Сходу», яку організувала кафедра східних мов та перекладу. На лекцію були запрошені Турянський Ігор Мефодійович - Надзвичайний та Повноважний посол, перший голова місії України в Республіці Туреччина та Сергійчук Володимир Іванович - доктор наук, професор, голова правління Українсько-турецького центру "Сяйво". Надзвичайний та повноважний посол Турянський І. М. та проф. Сергійчук В. І. поділилися цікавими аспектами практичного досвіду становлення дипломатичних зв'язків між Україною та Республікою Туреччина.
Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулася до знань,
турбуйтеся про головні , найважливіші джерела
духовної культури – бібліотеки.
В.Сухомлинський
27-28 лютого 2017 р. студенти 1 курсу спеціальності «Філософія» ввійшли в чарівний світ Книги.Під керівництвом доцента кафедри філософії Купрій Т.Г. три групи першокурсників відвідали Національну історичну бібліотеку України, Національну бібліотеку України імені Ярослава Мудрого, Національну бібліотеку України імені В.І. Вернадського. Керівники баз практик познайомили філософів з книгою не тільки як з джерелом знань, але як з кораблем думки, який плаває хвилями часу і несе свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління. Бажаємо нашим першокурсникам міцно тримати освітній штурвал і повернутися через два тижні духовно загартованими особистостями.
Дякуємо нашим колегам і партнерам за гостинність і практичну допомогу, а також всім, хто долучився до практики та спрямовує наше підростаюче покоління до набуття як фахових, так і соціальних компетентностей!
25 лютого 2017 року студенти Історико-філософського факультету долучилися до відкриття пам’ятника поетесі, учасниці українського визвольного руху Олені Телізі на території Національного історико - меморіального заповідника «Бабин Яр».
24 лютого 2017 року на Історико-філософському факультеті відбулася зустріч із журналісткою, експертом правозахисної організації «Кримська правозахисна група» Сєдовою Іриною Валеріївною, котра провела для студентів другого курсу, групи ІСб-1-15-4.0д, лекцію на тему «Мілітаризація Криму». Ініціатором заходу виступила доцент кафедри історії України Будзар Марина Михайлівна.
В ході доповіді були визначені мілітаризовані аспекти життя сучасного Криму з моменту його анексії Росією у кінці лютого 2014 р. до сьогодні. Було наголошено на особливостях формування проросійської позиції у кримчан, на інформаційних маніпуляціях, які застосовуються окупаційною владою, а також на ключових аспектах щодо психологічного впливу на свідомість кримської молоді. Під час проведення лекції студенти переглянули презентацію у якій висвітлювалась суспільно-політична ситуація в Криму. Між студентами та Іриною Валеріївною розвинулася активна дискусія щодо методів та механізмів протидії російській пропаганді.
20 лютого студенти історико-філософського факультету разом із студентами ФІТУ та ФПТМВ прийняти участь у запаленні лампадок на Майдані Незалежності в День пам'яті Героїв Небесної Сотні
