4 квітня 2017 р. о 16:00 в аудиторії 407 відбувся Восьмий Міжнародний телеміст у формі Скайп конференції між магістрами істориками Сетон Хол університету, Нью Джерсі, США (керівник професор Дейлі Д. К.) та магістрами істориками Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка (керівник доцент Тарасенко О. О.).
Восьмий Міжнародний телеміст був присвячений звіту українських істориків про виконання їхньої частини американсько-українського науково-дослідницького проекту «Дослідження історії української діаспори США на прикладі штату Нью Джерсі за допомогою цифрових технологій у гуманітарних науках».
Українська команда у складі магістрантів істориків 5 курсу Івана Глаза та Дар’ї Олійник і наукового керівника проекту з української сторони кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України Тарасенко Ольги Олексіївни прозвітувала про результати проведеного дослідження українською та англійською мовами.
Українські учасники проекту дослідили історичні причини міграції, характер і масштаб еміграції українського населення, окреслили досліджену інформацію у восьми блоках, а саме: 1)Міграція. 2)Перший українець на американській землі Іван Богдан. 3)Діаспора.Українська діаспора.Західна і східна українська діаспора. 4)Еміграція українського населення. 5)Чотири хвилі української еміграції. 6)Українська громада у США. 7)60 українсько-американських організацій, створених українською діаспорою протягом 4 хвиль у штаті Нью Джерсі. 8)Інформація про 12 українсько-американських організацій, створених українською діаспорою штату Нью-Джерсі протягом 4 хвиль.
У проведеному проекті українська команда: розкрила форми міграції українців продовж історії українського народу і прийшла до висновку, що в Україні переважає зовнішня міграція, розкрила історичні причини зовнішньої міграції українців, а також внутрішні і зовнішні фактори міграції українців; розповіла про теслю Івана Богдана (за іншою легендою лікар Іван Богун) з Коломиї, який приїхав у Новий Світ у 1608 р. і якого українська діаспора США вважає першим українцем на американській землі; означила чинники, які обумовлюють утворення діаспори; з’ясувала відмінність між поняттями «еміграція» та «діаспора» та різноманітні тлумачення поняття «українська діаспора» і проілюструвала її поділ на західну і східну та її чотири хвилі.
Цікавою стала розвідка про ту частину української діаспори, представники якої мешкають на українських етнічних землях, але внаслідок різних обставин ці землі увійшли до складу інших держав (Молдови, Румунії, Угорщини, Польщі, Білорусі, Російської Федерації). А українці, їхні нащадки і наступні покоління, які жили і живуть на цих втрачених українських територіях вже входять до складу української діаспори. Проілюстровані карти чітко окреслюють розселення українців на українських етнічних землях та втрачені українські етнічні території на яких із давніх часів проживало і проживає на своїй етнічній українській землі українське населення.
Українська команда охарактеризувала західну українську діаспору, яка нараховує понад 5 мільйонів українців, чотири хвилі її творення та проілюструвала карту розселення та еміграції українців у світі у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Надзвичайно вразило дослідників проекту вивчення історії формування східної української діаспори, яка нараховує понад 10 мільйонів українців, створювалася шляхом переселення українців до внутрішніх губерній Російської імперії та до республік колишнього СРСР. На картах було продемонстровано цілі українські етнічні райони на яких до середини першої половини XX ст. сформувалися заселені українцями землі Жовтий, Малиновий, Зелений, Сірий клини. Карти Російської Федерації, карти світу та карти розселення, кількості і частки українців у складі Російської імперії у 1897 р. та Російської Федерації у 1926 р., до початку масових репресій, та карта етнічних українців в СРСР за переписом 1989 р. промовисто ілюструють вагу та значущість українців у житті як Російської імперії так і СРСР.
Українські учасники проекту проаналізовали та творчо використали літературу щодо проблеми еміграції українського народу та української діаспори загалом та переклали цю інформацію на англійську мову.
Емоційним акордом проекту стало вивчення інформації про життя українських американців у США, яка також була перекладена на англійську мову.
Логічною кульмінацією проекту стало проведення дослідження про діяльність 60 українсько-американських організацій, створених українською діаспорою протягом 4 хвиль у штаті Нью Джерсі. У проекті більш детальніше висвітлено інформацію про 12 із них.
Детальніше ознайомитись із результатами проведеного американсько-українського науково-дослідницького проекту «Дослідження історії української діаспори США на прикладі штату Нью Джерсі за допомогою цифрових технологій у гуманітарних науках» можна на сторінці проекту за посиланням: http://www.viseyes.org/visualeyes/?1092
Щиро бажаємо всім учасникам проекту плідної праці та нових звершень!
22 березня 2017 року студенти Історико-філософського факультету відвідали "Музей історичних коштовностей України" розташований на території Києво-Печерського заповідника.
Під час навчальної екскурсії в супроводі доцента кафедри історії України Боня О. І., першокурсники змогли поглибити рівень обізнаності з добою залізного віку та закріпити теоретичні знання на практиці. Для юних істориків було проведено змістовну та цікаву екскурсію і представлено найбільшу у світі колекцію Скіфського золота, включно зі знаменитою нагрудною царською прикрасою пектораллю.Групі надзвичайно пощастило з екскурсоводом, який захоплено охарактеризував кожен експонат в музеї, розповів маловідомі факти з історичних епох та поділився власним досвідом з майбутніми колегами. Дана екскурсія була проведена у формі діалогу, що дозволило студентам побути не лише слухачами, а й активними учасниками інформаційно-пояснювального процесу, виступивши у ролі фахівців.
Як бонус, охочі змогли отримала можливість ознайомитися із іншими експозиціями музею, серед яких не можливо не відмітити пам’ятки Київської Русі, та прогулятися територією церкви Спаса на Берестові.
Студенти – історики щиро дякують адміністрації музею за привітність та професійність робочого колективу і теплу атмосферу, яка панує у Ваших залах ! Тож, бажаємо Вам успіхів, процвітання, примноження кількості цінних експонатів та вдячних відвідувачів!
30 березня 2017 рокузавідувач кафедри історії України Салата Оксана Олексіївна, взяла участь у круглому столі “Музейна педагогіка як засіб національно-патріотичного виховання учнівської молоді”, організованому КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» м. Біла Церква для педагогів та керівників музеїв навчальних закладів Київщини.
Захід був присвячений 85-річчю утворення Київської області.
У засіданні круглого столу взяли участь провідні науковці з музейної справи, педагоги-керівники музеїв навчальних закладів, краєзнавці, методисти та працівники краєзнавчих музеїв м. Білої Церкви і м. Переяслава Хмельницького.
У своєму виступі Салата Оксана Олексіївна розкрила основні аспекти патріотичного та духовного виховання учнівської молоді засобами музейної педагогіки; методи та прийоми роботи з молоддю молодшого та старшого шкільного віку у класичному та шкільному музеях; представила досвід європейських музеїв з візуалізації та моделювання експозиційного матеріалу.
28 березня 2017 р. студентський театрі «Борисфен» зустрічав учнів київських шкіл та своїх давніх шанувальників прем’єрою вистави М.Гоголя «Майська ніч». Чудова постановка Сарапиної Анастасії (ІІ курс «Історія») та Растівського Ігора (ІІІ курс "Філософія") перенесла Нас у прекрасні українські вечори часів Миколи Гоголя, змусила пережити безліч емоцій і переживань, в які ми занурилися, ставши частиною вистави. Артисти чудово зіграли свої ролі. А танок мавок не залишив нікого байдужим до дівочих чар.
Шановні наші артисти, ми вами пишаємося і чекаємо на нові постановки.
28 березня 2017 р. в Київському університеті імені Бориса Грінченка за ініціативи Інституту післядипломної педагогічної освіти та Історико-філософського факультету відбувся круглий стіл для учителів та методистів середніх загальноосвітніх закладів м. Києва «Українська революція 1917–1921-х рр.: від академічної науки до шкільної аудиторії». Під час заходу були представлені наступні доповіді: «Українська революція 1917–1920-х рр. як історичний феномен» доповідач – Левітас Фелікс Львович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Київського університету імені Бориса Грінченка; «Українська революція 1917–1920-х рр.: уроки минулого» доповідач – Марочко Василь Іванович, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, керівник Центру досліджень геноциду українського народу та «Українська революція 1917–1921 рр. як один із етапів державотворення» – доповідач Салата Оксана Олексіївна, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка.
Крім того, в рамках круглого столу вчителі київських шкіл: Лоха Людмила Олексіївна, заслужений вчитель України, вчитель-методист ліцею «Поділ» №100, Бондарь Олеся Миколаївна, переможець конкурсу «Вчитель року – 2012», вчитель ліцею «Поділ» №100, Бондар Тетяна Миколаївна, вчитель історії школи №286, Ковальов Василь Єгорович, старший вчитель ліцею ім. І.Богуна, Богдановська Людмила Петрівна, кандидат педагогічних наук, вчитель-методист гімназії «Міленіум» провели ряд майстер-класів.
27-29 березня 2017 рокустуденти-філософидругого курсувідвідали низку національних і державних музеїв Києва в рамках дисциплін культурологічного блоку спеціальності, а також музейно-архівної практики. Під час навчальних екскурсій у супроводі доцента кафедри філософії Купрій Т.Г. в Музеї книги і друкарства України, Музеї історії Києва, Літературно-меморіальному музеї Михайла Булгакова, Київському музеї О.С. Пушкіна та Національному музеї Тараса Шевченка другокурсники отримали багато цікавої інформації здебільшого про розвиток друкованих тематичних та автобіографічних видань. Були вражені раритетними і унікальними музейними пам’ятками, які відтворюють особливості історичного розвитку нашої держави і її яскравих особистостей. Культурно-просвітницькі центри не тільки формують світобачення людини і громадянина, а й впливають на філософське мислення майбутніх фахівців.
Справжнім подарунком для однієї з підгруп виявився справжній квест по столичним музеям. Кожного дня протягом тижня вони будуть опинятися на екскурсії в новому музеї. Опис подорожей по Історико-меморіальному музею Михайла Грушевського, Музею Шолом-Алейхема, Музею культурної спадщини (діаспори), Музею шістдесятництва, Українському Дому студенти-другокурсники із захопленням презентують і в Університеті, і в соціальних мережах.
Глибока вдячність керівництву київських музеїв, нашим друзям і партнерам, у спільній практичній підготовці майбутніх фахівців спеціальності «Філософія».
16 березня на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди відбувся ІІ (заключний) тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Історичні науки».
За результатами Підсумкової науково-практичної конференції диплом ІІ ступеня здобула Кулик Вікторія, студентка V курсу Історико-філософського факультету.
Вітаємо переможницю і наукового керівника Будзар Марину Михайлівну, кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України Історико-філософського факультету.
Бажаємо успіхів і подальших наукових здобутків!
