Студентський театр «Борисфен», яким керує професор кафедри всесвітня історія Г.В.Саган, 14 листопада 2016 р. відвідав Спеціалізовану СШ № 53 м. Києва, де в рамках тижня української мови виступив з виставою «Садок вишневий коло хати», поставленої за сценарієм молодої української письменниці Надії Симчич. Вистава та студентська гра настільки захопила учнів школи, що вони виявили бажання записатися до нас у театр. У відповідь, ми запросили їх вступати до нашого університету, аби їхнє бажання реалізувалося.
Велика подяка нашим студентам, які находили час для репетицій та гарно зіграли в гостях: Горбатовському Дмитру («Інформатика» VІ курс), Болдар Оксані («Історик» ІІІ курс), Растівському Ігорю («Філософія» ІІІ курс), Сарапиній Анастасії («Історик» ІІ курс), Карлашу Дмитру («Країнознавство» ІІІ курс), Світлому Руслану («Історик» І курс), Луковій Лесі («Історик» І курс), Самчинській Ганні («Історик» І курс) та Кирильчуку Богдану («Історик» І курс).
14 листопада 2016 р. студенти 3 груп Інституту людини спеціальності «Психологія», «Соціальна робота» та «Практична психологія» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали Національний музей українського народного декоративного мистецтва - один із найбільших художніх музеїв України, який розташований на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у приміщеннях колишніх митрополичих покоїв і прилеглої до них домової Благовіщенської церкви, які є пам′ятками архітектури ХVІІІ - початку ХХ ст.
Колекція музею була започаткована у 1899 р. як одна із складових збірки новоутвореного Міського музею старожитностей і мистецтв, перейменованого у 1904 р. у Київський художньо-промисловий і науковий музей. У наш час музейну збірку складають понад 75 тис. творів традиційного народного та професійного декоративного мистецтва України від ХV ст. до наших днів. Це різноманітні за матеріалом, формою, декоруванням і призначенням предмети домашнього вжитку, перетворені руками талановитих майстрів у високохудожні мистецькі твори. Всі вони мають яскраво визначені регіональні відмінності.
У працях професійних художників декоративного мистецтва простежуються використання усталених народних традицій і тенденція до створення складних просторових композицій образно-асоціативного змісту. В експозиції музею, яка займає площу 1500 кв. м., представлені всі види народного мистецтва України: килимарство, ткацтво, вибійка, вишивка, кераміка, різьблення та розпис по дереву, художня обробка шкіри, рогу та металу, скло, фарфор, писанкарство, народний живопис та іконопис.
Раритетами музейної збірки є дерев’яний різьблений хрест у срібній оправі 1576 р., глиняні кахлі ХV - ХVІІІ ст., козацькі люльки та порохівниці ХVІІІ - ХІХ ст., шовкові ткані пояси ХVІІІ ст., гаптовані золотими та срібними нитками предмети церковного шитва ХVІІІ ст., гутне скло ХVІ - ХVІІІ ст., вироби провідних порцелянових і фаянсових підприємств України ХVІІІ - ХІХ ст.: Києво-Межигірської фаянсової фабрики та Волокитинського фарфорового заводу.
В окремій залі представлені живописні полотна народного художника України Катерини Білокур (1900 - 1961). Вони по праву вважаються перлиною музейної колекції і належать до скарбниці світового мистецтва.
Неповторна атмосфера казково засніженої Києво-Печерської Лаври та змістовне наповнення колекції Національного музею українського декоративно-прикладного мистецтва переповнили студентів емоційним піднесенням, зацікавленням та вдячністю за можливість прилучитися до безцінних творінь народних майстрів України.
Історико-філософський факультет святкує День української писемності та мови. До свята долучились студенти, викладачі та співробітники факультету. Прийняли участь у Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності.
V Всеукраїнський студентський турнір з історії
7-9листопада 2016 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбувся V Всеукраїнський студентський турнір з історії.
Мета турніру – стимулювання творчої фахової діяльності майбутніх молодих науковців, зустріч з представниками різних наукових шкіл, обмін досвідом та ідеями, ознайомлення молоді з результатами останніх досліджень та найновішими тенденціями в історичній галузі знань.
У турнірі взяли участь 24 командивищих навчальних закладів ІV рівня акредитації з усіх регіонів нашої країни.
Результатом напруженої, але, безперечно, цікавої гри стала перемога (І місце) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Блискучу гру продемонстрували також команди Харківського національного університету імеін В.Н. Каразіна та Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
ІІІ призове місце завоювали 5 команд: Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Донецький національний університет ім. Василя Стуса, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди.
Усім учасникам були вручені сертифікати, переможці отримали дипломи та подарунки від Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань», Видавництва «Либідь», видавництва «Наукова Думка», відкритого акціонерного товариства «МОНФАРМ», від громадської організації “Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору”.
Команда Київського національного університету імені Тараса Шевченка отримала також головний приз Турніру – статуетку давньогрецької богині перемоги Ніки.
Прем'єр-міністр нагородив лауреатів Премії Кабінету Міністрів за особливі досягнення молоді у розбудові України
2 листопада відбулося урочисте врученняПремії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. Під час нагородження лауреатів Прем'єр-міністр Володимир Гройсман зазначив: “Ви є справжніми лідерами, які ведуть за собою і роблять свій внесок у розбудову нашої держави. У різних сферах, у різний час ви хочете бути корисними для своєї країни, і в кожної людини це викликає і повагу, і довіру".
Глава Уряду закликав юнаків і дівчат та громадянське суспільство, у цілому, бути активними агентами змін, що необхідні країни. “Важливо, щоби ми змогли змінити ситуацію в країні, зробити Україну сильною 45-мільйонною прекрасною успішною країною. З вашою допомогою!” - наголосив Прем'єр-міністр. Він також зауважив, що у всі часи молодь була рушійною силою, яка створює, а не руйнує.
Володимир Гройсман подякував за лідерство та ті успіхи, які вже досягнуті, та побажав присутнім нових звершень і перемог. До слів вдячності та щирих побажань приєднався і Міністр молоді та спорту Ігор Жданов. “Пишаюся, що у нас є така надзвичайно талановита й відповідальна молодь”, - зазначив Міністр.
Ігор Жданов наголосив, що всі 18 переможців достойні нагороди, а грошовий еквівалент Премії у цьому році становить 50 тисяч гривень. Разом з коштами лауреати отримують диплом і нагрудний знак.
У свою чергу, молоді активісти подякували Уряду та Міністерству, зауваживши, що сьогоднішні лауреати є уособленням потужних команд і колективів, усіх небайдужих, тих, у кого болить серце за Україну.
Участь у церемонії нагородження взяв і заступник Міністра молоді та спорту Олександр Ярема.
Нагадаємо, список лауреатів затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 671-р "Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України". Із текстом документу можна ознайомитися за посиланням>>>.
Щиро вітаємо студентів І курсу з вдалим виступом на шоу – презентації «Ось ми які» !
Ми пишаємось вами, ви в нас найкращі!
27 жовтня 2016 р. студенти 3 груп 1 курсу спеціальностей «Психологія» та «Практична психологія» Інституту людини разом із к.і.н, доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету, керівником студентського історичного наукового гуртка«Енігма» Тарасенко О.О. відвідали експозиції Музею Івана Гончара.
Музей Івана Гончара – це легендарна скарбниця, утворена звитягою однієї Людини. Від середини 1950-х років талановитий митець Іван Макарович Гончар (1911-1993) в умовах протистояння тоталітарному режимові провадив титанічну збиральницько-народознавчу роботу, в результаті якої постала збірка перлин народних старожитностей XVI-XX ст., а його хата-майстерня перетворилася на своєрідний «Ноїв ковчег» української культури.
В 1993 р.у Києві було створено державний Музей І.М. Гончара. Згодом, у 1999 р., він перетворився на Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»), а у 2009 р.Музей здобув статус національного.
Зібрання Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» налічує понад 20 тисяч творів народного мистецтва, предметів традиційного побуту й звичаєвої обрядовості, стародруків, архівних матеріалів, живописних і скульптурних робіт І.М. Гончара.
При Центрі діють: студія української народної вишивки, клуби народної пісні і танцю, відбуваються майстер-класи з різних галузей народного мистецтва, проводяться мистецькі «вечорниці», фольклорні свята і фестивалі, ярмарки народних ремесел, організовуються конференції, круглі столи, семінари-практикуми.
Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» як науково-мистецький та культурно-просвітницький заклад перетворюється на один із провідних осередків збереження і примноження національної культурної спадщини, формування духовно повноцінної нації, як про це мріяв його незабутній фундатор Іван Макарович Гончар: «Усе, що ви побачите в Музеї, хай збудить у вас почуття палкої, найщирішої любові до поетичної душі Матері-України і хай любов ця стане могутнім стимулом для її прекрасного майбутнього та буйного розквіту».
Експозиція музею висвітлює різні прояви традиційної культури українського народу – красу народного побуту, християнські та національні ідеали українців, людські взаємини та спілкування з природою.
Народний побут, мистецтво, звичаєвість, фольклор Іван Гончар розглядав комплексно як конкретні вияви цілісного буття народу, постійно нагадуючи своїм відвідувачам: «Ось перед вами чарівна душа нашого великого і стародавнього українського народу. Його думи, його поезія, його хист, його віковічний дух зафіксовані в оцих безцінних скарбах, які ви бачите перед собою. У цих невеличких затишних світлицях ви відчуєте широкі простори нашої рідної Батьківщини, відчуєте запашність і чарівність стародавньої полянської землі – Київщини і Волині, екзотичної Галичини і мальовничої Полтавщини, краси України – Поділля, багатобарвної Чернігівщини. Тут ви відчуєте дух козацької волі, що буяла в розлогих степах України. Тут ви відчуєте глибину віків нашої славної історії, сприймете шелест жита, шум гаїв, спів соловейка, щебетання жайворонка, сльози матері і щастя закоханої дівчини…».
Враження, якими діляться студенти після відвідання Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» переконують, що українська молодь XXI ст. прагне глибше відчути красу рідного землі, долучитися до безцінних витоків культури, традицій, звичаїв українського народу.
