Дата: 30 вересня 2016 року
Місце проведення: вул. Маршала Тимошенка, 13-Б (актова зала)
Початок реєстрації: 12:00
30 вересня (п’ятниця) о 13:00 в актовій залі навчального корпусу № 1 (вул. Маршала Тимошенка, 13-Б) розпочне роботу Конференція трудового колективу Університету.
Просимо зауважити, що до 12:45 необхідно зареєструватись всім делегатам від структурних підрозділів!
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
1. Вибори членів лічильної комісії.
2. Про утворення постійно діючої Президії Конференції трудового колективу.
3. Про припинення повноважень попереднього складу Вченої ради.
4. Обрання виборних представників від структурних підрозділів до складу Вченої ради Університету.
5. Про внесення змін до Положення про Вчену раду Університету.
6. Прийняття Кодексу корпоративної культури Університету.
7. Прийняття Декларації академічної доброчесності.
8. Про перейменування вулиці Маршала Тимошенка в Оболонському районі міста Києва.
Список виборних представників від структурних підрозділів
до складу Вченої ради Університету
1. Бєлєнька Ганна Володимирівна – завідувач кафедри дошкільної освіти, Педагогічного інституту доктор педагогічних наук, професор.
2. Буніятова Ізабелла Рафаїлівна – завідувач кафедри германської філології Інституту філології, доктор філологічних наук, професор.
3. Відейко Михайло Юрійович – завідувач науково-дослідної лабораторії археології, доктор історичних наук, старший науковий співробітник.
4. Вінтонів Михайло Олексійович – професор кафедри української мови Інституту філології, доктор філологічних наук, доцент.
5. Воскобойнікова-Гузєва Олена Вікторівна – завідувач кафедри бібліотекознавства та інформології Інституту журналістики, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник.
6. Гаврилюк Олег Вікторович – завідувач кафедри міжнародних відносин та міжнародного права Факультету права та міжнародних відносин, доктор економічних наук, професор.
7. Гладкова Валентина Миколаївна – професор кафедри управління Факультету інформаційних технологій та управління, доктор педагогічних наук, професор.
8. Даценко Юлія Олександрівна – радник ректора з правових та кадрових питань.
9. Дерека Тетяна Григорівна – завідувач кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту Факультету здоров’я, фізичного виховання і спорту, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент.
10. Ковбасенко Юрій Іванович – завідувач кафедри світової літератури Інституту філології, кандидат філологічних наук, професор.
11. Кротова Тетяна Федорівна – професор кафедри дизайну Інституту мистецтв, доктор мистецтвознавства, доцент.
12. Лозова Ольга Миколаївна – завідувач кафедри практичної психології Інституту людини, доктор психологічних наук, професор.
13. Мартиненко Світлана Миколаївна – завідувач кафедри початкової освіти Педагогічного інституту, доктор педагогічних наук, професор.
14. Нікітенко Олександр Іванович – завідувач кафедри публічного та приватного права Факультету права та міжнародних відносин, доктор юридичних наук, професор.
15. Новохатько Леонід Михайлович – завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики, доктор історичних наук, професор.
16. Олексюк Ольга Миколаївна – завідувач кафедри теорії і методики музичного мистецтва Інституту мистецтв, доктор педагогічних наук, професор.
17. Рамський Андрій Юрійович – доцент кафедри фінансів та економіки Факультету інформаційних технологій та управління, доктор економічних наук, доцент.
18. Романенкова Юлія Вікторівна – завідувач кафедри образотворчого мистецтва Інституту мистецтв, доктор мистецтвознавства, професор.
19. Салата Оксана Олексіївна – завідувач кафедри Історії України Історико-філософського факультету, доктор філософських наук, професор.
20. Сегеда Тетяна Прокопівна – професора кафедри фізичної реабілітації та біокінезіології Факультету здоров’я, фізичного виховання і спорту, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник.
21. Сисоєва Світлана Олександрівна – завідувач науково-дослідної лабораторії освітології, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України.
22. Скрипник Тетяна Вікторівна – професор кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти Інституту людини, доктор психологічних наук, старший науковий співробітник.
23. Хоружа Людмила Леонідівна – завідувач кафедри теорії та історії педагогіки Педагогічного інституту, доктор педагогічних наук, професор.
24. Чеснокова Ганна Вадимівна – професор кафедри англійської філології та перекладу Інституту філології, кандидат філологічних наук, професор.
28 вересня 2016р. Декан Історико-філософського факультету відвідав гуртожиток
за адресою вул. Кіквідзе 35 та ознайомився з умовами проживання студентів.
28 вересня,напередодні 75-ї річниці трагедії у Бабиному Яру, студенти Факультету разом з великою грінченківською родиною відвідали урочище Бабин Яр та вшанували пам’ять загиблих.
29 вересня 2016 р. – 150 років від дня народження відомого українського історика, громадського та політичного діяча, голови Центральної Ради Української Народної республіки (1917-1918 рр.) Михайла Сергійовича Грушевського.
Науково-освітня громада нашого університету, долучаючись до відзначення ювілею ініціювала цілу низку заходів, спрямованих на вивчення та популяризацію діяльності Михайла Грушевського. Зокрема, 26 травня 2016 р. відбулася VI Всеукраїнська науково-практична конференція«Київ і кияни у соціокультурному просторі України: особистість в історії». У своїх доповідях учасники конференції порушили чимало актуальних наукових питань: проаналізовано працю «Історія України-Руси»: ставлення М. Грушевського до проблеми з’ясування передумов, причин та рушійних сил повстання під проводом Богдана Хмельницького; окреслено засади редакційної політики М. Грушевського в журналі «Україна» впродовж 1924-1930 рр.; на матеріалах щоденника М. Грушевського охарактеризовано його навчання в Університеті Св. Володимира у Києві; висвітлено взаємини М. Грушевського та О. Новицького у контексті формування українських інтелектуальних мереж.
23 вересня 2016 року відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії: минуле, сучасне, майбуття». Конференція пройшла у форматі дискусії та обговорені актуальних проблем світової та української історіографії, зокрема й доробку Михайла Грушевського в українській історіографії. Учасники конференції наголосили на необхідності проведення конференцій, які б сприяли формуванню нової методологічної парадигми і використанню у наукових історичних, філософських дослідженнях цивілізаційного підходу.
13 вересня 2016 р. студенти історики 4 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка разом із керівником Студентського історичного наукового гуртка «Enigma» к.і.н., доцентом кафедри Історії України О.О. Тарасенко відвідали Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (філію Музею історії міста Києва), що розташований у будинку родини Грушевських, який від початку ХХ століття був справжнім осередком і символом українського руху.
23 листопада 2016 р. спільно з кафедрою методики суспільно-гуманітарної освіти і виховання Інституту післядипломної педагогічної освіти заплановано проведення методологічного столу, присвяченого висвітленню ролі Михайла Грушевського у державотворчому процесі українського народу.
Протягом жовтня-грудня 2016 р. заплановане проведення цілої низки лекцій, присвячених діяльності Михайла Грушевського та його науковим дослідженням.
21 вересня 2016 р. кафедрою Всесвітньої історії проведено методологічний семінар «Грушевський: перебування в еміграції»
Київські історичні студії
Київські історичні студії (зміст)
Готується до видання 2 номер за 2016 рік наукового журналу «Київські історичні студії», присвяченого Михайлу Грушевському
26 вересня 2016 р. студенти 4 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна робота» разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України, керівником Студентського наукового історичного гуртка «Enigma» Тарасенко О.О. відвідали із екскурсією Національний музей історії України — провідний історичний музей України.
Розташований з 1944 року у м. Києві, на Старокиївській горі — місці народження української столиці. У музеї історії України зберігаються цінні етнографічні, археологічні, нумізматичні колекції, колекції холодної та вогнепальної зброї, виробів зі скла, фарфору, стародруки, твори живопису графіки та скульптури. Також є колекція документів XV-XXI століть, козацьких клейнодів, універсалів, грамот, листів гетьманів та козацької старшини.
Сьогодні за кількістю і значенням колекцій Національний музей історії України є одним із провідних музеїв України. Його фондові зібрання налічують понад 800 тис. од. зб. Вони представляють історію України від найдавніших часів до сьогодення.
Написані студентами враження про відвідання експозиції Національного музею історії України переконують, що сучасна молодь зацікавлена історією, культурою рідної землі та прагне поглиблювати свої знання.
17 вересня студенти на викладачі Факультету права та міжнародних відносин та Історико – філософського факультету відвідали Музей народної архітектури та побуту в Пирогові і протягом одного дня побували на Полтавщині і Наддніпрянщині, на Поліссі, Поділлі і в Карпатах.
Долучаючись руками і серцем до того сакрального простору, який складався упродовж віків поколіннями предків, наші наймолодші вихованці, разом з тим, за допомогою своїх т’ютерів – студентів координаторів старших курсів та кураторів спробували стати однією командою – справжньою DreamTeam, у якій панує повага та підтримка, де кожен, залишаючись особистістю, є найважливішою складовою свого Факультету та свого Університету.
Ми будемо і надалі, по – новому, відкривати разом із нашими студентами різні куточки Києва та України тим самим запалюючи в наших серцях інтерес до життя в найкращих його проявах
29 вересня 2016 р. виповнюється 150 років від дня народження Великого сина українського народу, видатного історика, вченого, суспільно-політичного, громадського діяча Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934), перед величчю якого схиляються всі українці.
13 вересня 2016 р. студенти історики 4 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка разом із керівником Студентського історичного наукового гуртка «Enigma» к.і.н., доцентом кафедри Історії України О.О. Тарасенко відвідали Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (філію Музею історії міста Києва), що розташований у будинку родини Грушевських, який від початку ХХ століття був справжнім осередком і символом українського руху. Це єдина будівля, що вціліла до наших днів від київської садиби Грушевських. Студенти побували в гостинній оселі академіка, поринули в його наукову «лабораторію», світ уподобань, відчули неповторну ауру великої дружньої родини, дізналися про Михайла Грушевського не тільки як про визначного вченого і державотворця, але і як друга, вчителя, люблячого сина, чоловіка і ніжного турботливого батька.
У будинку на вул. Паньківській, 9 мешкав не лише Михайло Грушевський, а також його донька Катерина - історик, етнограф, соціолог; брат Олександр - літературознавець та історик; небіж та учень вченого Сергій Шамрай. У різний час тут мешкали знані представники української науки та культури: академік ВУАН Олекса Новицький, художники Анатоль Петрицький, Василь та Федір Кричевські. В оселі Грушевських бували відомі діячі Центральної Ради, співробітники Історичної секції ВУАН та члени Наукового товариства імені Шевченка. Музей Михайла Грушевського - це меморіальний комплекс родини, яка послужилася українському рухові і музей самого українського руху, на чолі якого упродовж десятиліть стояв його провідник Михайло Грушевський.
Під час екскурсії студенти дізналися про родовід Михайла Грушевського, його гімназійні та університетські студії, про Михайла Грушевського як професора першої на українських землях кафедри історії України у Львівському університету, про історію створення Михайлом Грушевським «Історії України-Руси», про його керівництво Науковим товариством імені Шевченка у Львові та Українським науковим товариством у Києві, про формування історична школи Михайла Грушевського, про його суспільно-політичну та публіцистичну діяльність, про діяльність Михайла Грушевського на чолі новітнього українського парламенту у 1917-1918 роках, про роки життя родини Грушевських на еміграції, про ВУАН-івський період вченого, про «почесне» вигнання Михайла Грушевського, почули спомини про цю надзвичайну людину.
Багатство фактографічного й іконографічного матеріалу, людяна, жива експозиція, неймовірна, неповторна атмосфера Київського музею Михайла Грушевського, аура речей, світлин, музейних композицій зачаровують та вражають. Студенти історики переконалися, що Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського запалює пам’ять, серце, розум як символ українського національного відродження, українського духу.
Студенти щиро вдячні за надзвичайно цікаву, змістовну, пізнавальну екскурсію, яку провів провідний науковий співробітник музею Кучеренко Микола Олександрович.
ФОТОЗВІТ:
