30 вересня 2019 р. за сприяння професора кафедри історії України Анни Гедьо для істориків І курсу було проведено презентацію книги «Археологічна карта Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника», яку провів к.і.н. Сергій Тараненко, завідувач науково-дослідного сектору археології. Студенти дізналися, що видання містить інформацію про археологічні дослідження на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 1914 по 2016 рр. На представленій карті зафіксовано 301 ділянку археологічних досліджень. Інформація по кожній з них подається окремо і включає відомості про автора та рік проведення, вид робіт, глибину і стратиграфію, виявлені об’єкти та знахідки, бібліографічне джерело. Матеріал розміщений за хронологічним принципом і доповнений іменним, предметним покажчиками місць археологічних досліджень.
26-27 вересня 2019 року відбулася ІV Всеукраїнська наукова конференція «Історія та історики в сучасному суспільстві: світовий досвід й українські реалії». Перший день конференція проходила в Київському університеті імені Бориса Грінченка (м. Київ), другий – в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (м. Ніжин). Нашими співорганізаторами були: Інститут історії України НАН України та Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. На конференції обговорювалися питання: Публічна історія як ознака громадянського суспільства; нові соціальні ролі історії та істориків; історична наука та історична політика (політика пам’яті); проблема інструменталізації історії; місце історика в публічному просторі; історик та засоби масової інформації; стандарти професійної діяльності історика. Також було презентовано монографії: «Ми виїхали з Сокиринців …: подорожі родини Ґалаґанів» та «1918-й: два перевороти». У Ніжині працював Круглий стіл «Історичні джерела в академічній науці та університетській освіті: питання методики інтерпретації джерел». У форумі взяло участь близько п’ятдесяти науковців з усієї України.
25 вересня 2019 р. відбувся спільний освітньо-мистецький захід Державного архіву Київської області та Київського університет імені Бориса Грінченка, присвячений відзначенню 160-річчя від Дня народження корифея українського театру П.К.Саксаганського (1859-1940). У програмі заходу працівниками архіву було презентовано унікальні архівних документів про життя та діяльність П.К. Саксаганського. Допомагали вести інформаційну частину студенти ІФФ Яна Мартьянова і Роман Ткаченко. У мистецькій частині студенти та випускники Інституту мистецтва (Юлія Іщук, Валентин Корнійко, Володимир Соболь) показали І-шу дію опери М.Лисенка «Наталка Полтавка». Висловлюємо величезну подяку всім, хто взяв участь у підготовці та проведенні заходу і чекаємо на подальші спільні проекти.
31 липня 2019 р. Міністерство науки і вищої освіти Польщі опублікувало новий перелік часописів, які пройшли його оцінювання («пунктування») (див.: http://www.bip.nauka.gov.pl/akty-prawne-mnisw/komunikat-ministra-nauki-i-szkolnictwa-wyzszego-z-dnia-31-lipca-2019-r-w-sprawie-wykazu-czasopism-naukowych-i-recenzowanych-materialow-z-konferencji-miedzynarodowych-wraz-z-przypisana-liczba-punktow.html). До числа «пунктованих» видань потрапив й український часопис «Схід», який отримав 20 пунктів (його порядковий номер у згадуваному переліку – 29032).
Для «Сходу» входження до цього переліку – значний науковий та іміджевий здобуток, бо з цього моменту всі статті польських науковців, які будуть опубліковані в журналі, даватимуть їм 20 пунктів (вони зараховуватимуться в доробок тієї інституції, яку представляв дослідник на момент публікації статті). Також належиться додати, що статті, опубліковані в тих періодичних виданнях, які не потрапили до переліку Міністерства, будуть оцінені не вище ніж п’ятьма пунктами.
З огляду на те, що «Схід» є науковим журналом за напрямом «історія» і «філософія», відповідні пункти для польських науковців нараховуватимуться тільки у тому випадку, якщо вони задекларували свою відповідну професійну приналежність. Публікуючи свої розвідки в журналі «Схід», польські науковці могли би здобути достатню для звітування кількість пунктів (кожен з них має протягом чотирьох років заявити за місцем своєї роботи чотири свої найбільш «пунктовані» (такі, що отримали найвищу кількість пунктів) статті або монографії). Важливим є те, що здобуті в такий спосіб дослідниками пункти впливатимуть на обсяги фінансування тієї інституції, в яких вони працюють.
Отже, входження журналу «Схід» до престижного польського переліку наукових часописів, в якому фігурує лише кілька українських наукових журналів (серед них: «Грані», «Сумський історико-архівний журнал», «Kyiv-Mohyla Humanities Journal») стало черговим здобутком його менеджменту та дозволяє сподіватись на подальше зростання його рейтингових показників.
Ігор Срібняк
В Київському університеті імені Бориса Грінченкастуденти історико-філософського факультету разом із викладачами університету відзначили 505 річницю перемоги Костянтина Івановича Острозького в битві під Оршею.
8 вересня 2019 року виповнилося 505 років з часу перемоги об’єднаних військ Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та Королівства Польського над військом Московського князівства у битві під Оршею. Ця битва є однією з найславетніших сторінок в історії українського, білоруського, литовського та польського народів, коли їхнє військо на чолі з українським князем Костянтином Івановичем Острозьким, гетьманом Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, розгромило військо московитів під Оршею на р. Кропивній. Битва під Оршею – це досвідспільних зусиль різних народів центральної Європи у боротьбі за своюсвободу та незалежність.
Доцент кафедри дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат архітектури, член Асоціації вчених за інноваційний розвиток України, експерт Центру соціокультурного проектування Міжнародного товариства прав людини Крижанівський Олександр Анатолійович виступив із доповіддю: «Оршанська битва: Історичні події в контексті нумізматики» (до 505 річниці перемоги К.І. Острозького в битві під Оршею, 8 вересня 1514 р).
Доцент кафедри дизайну ознайомив студентів історико-філософського факультету із «Битвою під Оршею» роботи Ханса Крелля (1500 – 1588) зі школи Лукаса Кранаха Старшого. Студенти наочно також могли познайомитися історичними артефактами – монетами, які були в обігу за життя гетьмана Острозького.
Документальна монографія «”Ми виїхали з Сокиринців …”: тревелоги родини Ґалаґанів» продовжує проект публікації документів з фамільного архіву Ґалаґанів – одного з найпомітніших сімейств серед української еліти XVIII–XIX ст. Тут зібрано тревелоги – описи мандрів –щоденники та листи, написані Григорієм Павловичем Ґалаґаном та його родичами у подорожах до Центральної та Західної Європи у 1840‑х – 1860‑х рр. Усі документи в повному обсязі опубліковано вперше. Видання присвячено двохсотріччю з дня народження Григорія Павловича Ґалаґана.
Скачати монографію
Студенти Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка взяли участь у ІV Міжнародній науковій конференції "Європейська інтеграція: історичний досвід та політичні перспективи" (4 червня 2019 р., Краків) та долучилися до реалізації проекту "Польські молодіжні неурядові організації: досвід та значення для формування громадянського суспільства України в контексті міграції українців до Польщі". Проект був реалізований Асоціацією ініціатив молоді Олькуша "SIMO" за фінансової підтримки Малопольського воєводства . Організаторами конференції та розробниками проекту стали студенти та викладачі Педагогічного університету в Кракові. Представники ІФФ отримали можливість поспілкуватися про українську та польську молодь з доктором Радославом Маженським. Перебуваючи в Польщі майбутні історики та філософи зустрілися з віце-консулом України в Кракові Василем Михайлюком та представниками місцевого самоврядування міста Олькуш. Приємним бонусом насиченого вояжу стали прогулянки Львовом, Оломоуцом, Краковом та Олькушем.
