Обов’язкова умова успішного поступу історичної науки – налагодження контактів між науковцями, забезпечення умов для обміну думками, пошуку нових дослідницьких підходів, критичного аналізу презентованих науковому загалу концепцій. Ще одним підтвердженням безумовної слушності такої тези стала ІІ Міжнародна конференція «Україна, Русь в Нову добу: влада і еліта», що відбулася в Кракові (Республіка Польща) 18–20 листопада цього року. Організатором конференції виступила Польська Академія наук (Краківське відділення), співорганізаторами стали Інститут історії Яґеллонського університету та Київський університет імені Бориса Грінченка.

Усього було заслухано 24 реферативних доповіді провідних дослідників ранньомодерної доби в Польщі та України. Польська сторона була представлена науковцями Варшави (док. хаб., проф. Марек Вагнер, док. хаб., проф. Мирослав Нагельськи), Любліна (док. Артур Горак), Кракова (док. хаб. Войцех Кравчук, док. хаб. Марек Ференц, док. хаб., проф. Петр Борек, док. хаб. Ярослав Століцки тощо). Україну репрезентували дослідники зі Львова (д.і.н, проф. Володимир Александрович, д.і.н., проф. Ігор Скочиляс, к.і.н. Олексій Вінниченко, к.і.н. Оксана Вінниченко), Києва (д.і.н. Наталя Старченко), Харкова (д.і.н., проф. Людмила Посохова), Полтави (д.і.н. Юрій Волошин). Улаштовувачем конференції з боку України став завідувач кафедри історії України д.і.н., проф. Віталій Михайловський, в її роботі взяли участь викладачі кафедри д.і.н., проф. Віталій Щербак, к.і.н. Марина Будзар.

У рефератах, виголошених на шести тематичних панелях конференції, було розглянуто як загальні проблеми історії України та Польщі другої половини XVI–XVIII ст. (стан державно-правничої сфери, соціальні зобов’язання на рівнях магнат/слуга/клієнт, козацьке військо у кампаніях та коронного війська у воєнних кампаніях кінця XVI – першої половини XVII ст., особливості формування козацького стану як «нової еліти» у межах Речі Посполитої та Гетьманщини тощо), так і більш «вузькі», але не менш значущі питання військово-політичної, соціальної, культурної історії двох країн (стан освіченості подільської шляхти XVI ст. за юридичними документами епохи, майстри західноєвропейського походження у львівському художньому середовищі XVII ст., ідеали та практика виховання «дітей козацьких» на Лівобережжі та Слобожанщині у XVIII ст., тестаменти першої половини XVIII ст. як джерело вивчення шляхетського стану тощо). Кожна панель мала завершення у формі нетривалої за часом, але гострої дискусії, що дозволило систематизувати та осмислити інформацію за усіма доповідями.

Вдалим роком організаторів, на наш погляд, став виступ молодих істориків у межах спеціальної панелі в останній день конференції, де були представлені студенти бакалаврської та магістерської освітніх програм Інституту історії Яґеллонського університету, Києво-Могилянської академії та Київського університету імені Бориса Грінченка. Наш університет гідно презентували студенти IV (Софія Фиськович, Наталя Куляниця) та V (Тетяна Зотова) курсів.

Нарешті зазначимо, що ця конференція стала другою у низці заходів, метою яких є сталі наукові контакти між Яґеллонським університетом та Київським університетом імені Бориса Грінченка (перша, «Ранньомодерна людина: простір – влада – право XVI–XVIII ст. », відбулася 12–13 вересня 2103 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка). Це дає надію на продовження плідної співпраці між нашими вишами у майбутньому.

Програма
Інформаційний лист
Плакат
Програма секції молодих вчених з Києва і Кракова