24 листопада 2016 р. студенти 4 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О.відвідалиНаціональний музей Тараса Шевченка, який   розташований у садибі Миколи Терещенко із 1949 року.

У 2014 році до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка у музеї було проведено ремонтно-реставраційні роботи, підготовано і відкрито нову експозицію, де вперше за всю історію музею в приміщенні на бульварі Шевченка, 12 створено умови для постійного представлення доробку Тараса Шевченка-художника (як живопису, так і графіки) в оригіналі.

Експозиція Музею відтворює історичний, літературний, художній контекст доби життя Тараса Шевченка та його значення для України, розкриває його вагоме місце у світовій культурі через історію геніальної Людини, що складається з історії про родовід, історії про те, як і чому представник петербурзької богеми, на якого чекало блискуче майбутнє успішного, модного й вочевидь благополучного художника, обирає інший шлях – для себе й свого народу, – уклавши «Кобзар» 1840 року.

Експозиція Музею дозволяє глибше осягнути у усвідомити, що Тарас Шевченка це:

– український поет – автор поетичних збірок, поем, драми «Назар Стодоля», російськомовних повістей, ідейний натхненник Києво-Мефодіївського товариства;

– художник – випускник Петербурзької академії мистецтв, автор чималої кількості олійних полотен, в тому числі портретів та автопортретів, акварелей, рисунків;

– офортист – академік гравюри: один із перших в тогочасній Російській імперії, автор багатьох офортів на класичні та власні сюжети;

– громадський діяч, просвітитель – своїм коштом склав та видав «Буквар» для недільних шкіл, планував видати також граматику, арифметику, географію, брав участь у підготовці першого номеру журналу «Основа», популяризатор класичного мистецтва серед простого люду;

– основоположник нової української літератури, який втілив у поетичній формі норми народнорозмовної мови, котрі стали основою для створення української літературної мови.

Увага, зацікавлення та шанування студентів, з якими вони оглядали експозицію Музею, їхні враження переконують, що Тарас Шевченко живе в серцях української молоді ХХІ століття та впливає на її плекання своїми пророчими словами та ділами.