Цього року студентам нашого інституту поталанило проходити літню археологічну практику в Національному заповіднику «Софія Київська» та у Вишгородському історико-культурному заповіднику.
На досліджуваній території у Вишгороді було знайдено керамічний комплекс XI ст. За оцінками археологів, в XI ст. на території 5-6 га тут діяло 250-300 горнів. На секторах, де були знайдені горни були розкопані уламки керамічних виробів. Колекція кераміки сягає тисячі уламків і цілих виробів. Особливе місце заслуговують знахідки з клеймами майстрів, знахідки з орнаментом.
В одному із секторів було знайдено сміттєву яму з уламками кераміки. Під якою згодом було виявлено чоловіче поховання раднішого періоду – Х століття. Під важкістю ґрунту нижня щелепа відпала, але усі зуби збереглись в напрочуд гарному стані.
Значна частина студентів істориків, які проходили практику відзначилися чималими успіхами також на території Національного заповідника «Софія Київська». Де проробили великий об’єм роботи, для встановлення історичних фактів. Цьогорічні розкопки проводилися на новому місці, де до цього не проводились ніякі археологічні дослідження.
На території митрополичого саду у 1909 році археолог Д. Мілеєв розкопав залишки храму, який більшість дослідників ототожнює з Ірининською церквою, заснованою Ярославом Мудрим.
З 2013 року спільною експедицією Національного заповідника «Софія Київська» та Інституту археології Національної академії наук України, а цього року ще й студентами Інституту суспільства, тут здійснювалися архітектурно-археологічні дослідження досі не вивчених фундаментів південно-східної прибудови до храму. Прибудова до храму являла собою дво- або трикамерну споруду, яка, можливо, слугувала для відправи поминальних богослужінь. Фундаменти прибудови було виконано з каменю та цегли (плінфи), прокладених на вапняно-цем’янковому розчині. Зовнішні та внутрішні поверхні стін прибудови, ймовірно, були потиньковані. На фрагментах тиньку зафіксовано залишки стародавніх написів – графіті. Також графіті знайдено на стінці керамічної посудини. Особливість розкопу в тому, що у прибудові знайдено 34 поховання.
Сукупність археологічних знахідок дозволяє віднести спорудження прибудови до середини ІІ половини XI століття . Після Монгольської навали 1240 рік храм був зруйнований. У 16 – 17 столітті це місце займав цвинтар Софійського монастиря. На далі всі археологічні знахідки мають бути музеєфіковані для збереження майбутнім поколінням.
Розкопки в Софії Київській цього року викликали значний суспільний інтерес. Тому кілька загальноукраїнських телеканалів висвітлювали хід розкопок.
У рамках звітної конференції історики II курсу підготували доповіді щодо найцікавіших знахідок. На підсумковій конференції були присутні археологи-науковці, партнери з Інституту археології НАНУ та Вишгородського історико-культурного заповідника, які здійснювали наукове керівництво. З цікавістю присутні зустріли доповідь Ковальчук В. про екскурсію наших студентів у південну вежу Софійського собору. Практичну складову розкопок у Софії Київській своїй доповіді виклали Трофимченко Н. та Симчич К. А. Гурфінкель та Ю. Комарова розповіли про основні знахідки у Вишгороді. Їх доповідь доповнив виступ В. Заліщука про найцікавіші індивідуальні знахідки у Вишгороді.
Виступили також наші гості – науковий співробітник Вишгородського історико-культурного заповідника Дмитро Валентинович Бібіков. Його презентація підсумовувала розкопки у Вишгороді у 2014 р. Також науковий керівник Дністровської комплексної експедиції Дмитро Костянтинович Чорновіл доповів про можливе місце розкопок наступного археологічного сезону – всесвітньовідому пам’ятку Трипілля Бернашівку.
На майбутнє бажаємо значних успіхів в нашим колегам дослідникам у вивченні археологічних знахідок Києва і України.
О. Бонь, А. Гурфінкель, А. Трофимченко
