У 1971-1976 рр. навчався на історичному факультеті Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.
З 1976 по 1979 рр. – науковий співробітник Музею народної архітектури та побуту УРСР.
З 1979 по 1999 рр. – науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
З 1999 по 2013 рр. – професор кафедри історії Національного університету “Києво-Могилянська академія”.
Від 2002 р. – член редколегії журналу «Сторінки історії: збірник наукових праць».
З 2003 по 2012 рр. – голова спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій з історії в НаУКМА.
Впродовж 2004-2013 рр. – голова редколегії часописів: «Наукові записки НаУКМА. Історичні науки» та «Магістеріум. Історичні студії».
2005–2013 рр. – член спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій з історії у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова.
Від 2013 р. - професор кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка (нині – Київського столичного університету імені Бориса Грінченка).
З 2015 по 2021 рр. – голова спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій з історії Київського університету імені Бориса Грінченка.
Від 2016 р. – головний редактор наукового журналу «Київські історичні студії».
Професійні та наукові інтереси
Наукові інтереси охоплюють проблеми ранньомодерного суспільства України, українського державотворення та історії українського козацтва.
Підготував 5 кандидатів історичних наук за спеціальністю: 07.00.01 – історія України та одного доктора філософії з історії PhD.
Публікації
Автор понад 400 наукових публікацій, в т. ч. 5 монографій.
«Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648-1654 рр.» К.: Наукова думка, 1989. 127 с.
«Формування козацького стану в Україні (друга половина XV – середина XVII ст.)». К.: Ін-т історії України НАН України,1997. 180 с.; «Україна – козацька держава. Ілюстрована історія українського козацтва у 5175 фотосвітлинах» / у співавт. К.: Емма, 2004. 1216 с.;
«Українське козацтво: формування соціального стану (друга половина XV – середина XVII ст.)». К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2000, 2006. 296 с.; «Українське козацтво. Золоті сторінки історії» / у співавт. К.: Кристал Бук, 2015. – 399 с.;
«Історія Запорозької Січі» / у співавт. К.: Арій, 2023. 240 с.;
«Документи українського козацтва XVI – першої половини XVII ст.: універсали, листування, угоди, присяги» / у співавт. К.: Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, 2016. 608 с.
«Державна ідея в ранньомодерній Україні». Вінниця: Твори, 2019. 220 с.
Роль козацтва у становленні етнічної свідомості українців (друга половина XVI – середина XVII ст.) // Сторінки історії. Збірник наукових праць / Нац. техн. ун-т України «КПІ» / ред. кол.: С.О. Костилєва (гол. ред.). 2020. № 51. С. 9–23.
Following the Footsteps of the Oldest Cossack Centre in Zaporizhzhia, founded by Prince Dmytro Vyshnevetskyi // Kyiv-Mohyla Humanities Journal / editor-in-chief Maryna Tkachuk. 2023. № 10. S. 132–144.
Стажувався у Варшавському ун-ті (1991), Ягеллонському ун-ті (1994) (Польща) та Гіссенському ун-ті (Німеччина, 2012).
Нагороджений знаками МОН України «Відмінник освіти України» (2005), «Петро Могила» (2009). Подяка київського міського голови «За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки» (2004), почесна відзнака «Срібний клейнод Родини Мазеп» (2012).