КОНЦЕПЦІЯ

Центру досліджень суспільства

        кафедри філософії та релігієзнавства

       Факультету суспільно-гуманітарних наук

            Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

1. Дослідження суспільства як аналітичний акт

У сучасних умовах значно зростає роль аналітичної діяльності при формуванні стратегії і тактики управління складними соціальними системами (регіонами, галузями, транснаціональними корпораціями та державами). Аналіз поточної ситуації й тенденцій розвитку тієї чи іншої сфери функціонування системи, побудова прогнозів, пошук шляхів виходу з кризових ситуацій, прийняття рішень є комплексним завданням, яке щодня вимушені вирішувати фахівці. Разом з тим, процес управління складними системами характеризуються високою динамічністю, складністю, багатоаспектністю, наявністю пересічних потоків впливів, що виходять одночасно з різних джерел. Суттєво збільшився рівень невизначеності прийнятих рішень у всіх сферах управління.

Сучасний етап розвитку держави в умовах глобалізації вимагає від спеціалістів та керівників постійної уваги до різних аспектів політичного та соціального життя. Управління суспільними процесами потребує не тільки традиційних систем збору та обробки інформації, а й оновлених аналітичних моделей, що дозволяють оперативно оцінити реальний стан, передбачити тенденції розвитку та проаналізувати можливі наслідки управлінських рішень. Постійний моніторинг і оцінка змінного внутрішнього та зовнішнього середовища – важливе завдання для суб’єкта політичного процесу. Сьогодні цей комплекс завдань дозволяють вирішити аналітичні центри.

2. Принципи аналітичної діяльності.

Аналітика (грец. Άναλυτικά – буквально: «мистецтво аналізу») – частина мистецтва міркування, яка розглядає вчення про аналіз – операції уявного або реального розчленовування цілого (речі, властивості, процесу або відносини між предметами) на складові частини, що виконується в процесі пізнання або предметно-практичної діяльності людини. Аналітика є основою інтелектуальної, логіко-мисленнєвої діяльності, спрямованої на вирішення практичних завдань. У її основі лежить не стільки констатація фактів, скільки принцип «випередження подій», що дозволяє організації або індивідові прогнозувати майбутній стан об'єкта аналізу.

Аналітичне мислення – особливий тип логічного мислення, що характеризується умінням швидко знаходити ефективне і оптимальне рішення в тій чи іншій ситуації.

Основними принципами аналітичної діяльності є:

Цілеспрямованість– орієнтація аналітичної діяльності на досягнення конкретних цілей вирішуваних завдань (результатів в практичній діяльності).

Системність– комплексний аналіз вирішуваних проблем з урахуванням їх місця, ролі і взаємозв'язків в загальній структурі забезпечення діяльності організації.

Актуальність– аналітична діяльність повинна витікати з потреб практики, мати високу міру важливості в даний момент, в цій ситуації, для вирішення конкретної проблеми. Окрім цього, дослідження можуть проводитися з питань не таким актуальним на даний момент часу, але що має перспективу розвитку, може ускладнити ситуацію в досліджуваній області.

Сучасність– отримання і видача результатів аналітичній діяльності в необхідні терміни, в зручному виді і у формі, призначеній для безпосереднього використання адресатом.

Активність– проведення аналітичної діяльності і видача її результатів незалежно від конкретних запитів користувачів з певним попередженням і елементами прогнозування. Для забезпечення ефективності дослідження потрібне визначення динаміки розвитку ситуації, що вивчається, і передбачення можливих негативних наслідків, встановлення і пояснення закономірностей зміни показників, що характеризують ситуацію, розробка сценаріїв її розвитку і експертне прогнозування.

Ініціативність– виявлення і опис проблем, формулювання завдань і способів їх рішення. Вироблення не лише оцінних результатів, але і конструктивних пропозицій і рекомендацій.

Достовірність– облік істинності початкових даних аналізу, точності використовуваних кількісних даних, міри об'єктивності і обґрунтованості виводів, оцінок, пропозицій.

Об'єктивність– відсутність тенденційності, неупереджене відношення аналітика до дослідження і його результатів.

Повнота– використання усієї наявної інформації, що відноситься до вирішуваних завдань. При цьому передбачається висунення і перевірка усіх можливих варіантів розвитку подій, версій про суть і причини явища, що вивчається, визначення закономірностей його розвитку.

Безперервність– організація постійно діючого інформаційно-аналітичного моніторингу обстановки, своєчасно і з заданою мірою деталізації того, що відбиває основні зміни в досліджуваній ситуації.

Альтернативність– наявність у кожного співробітника аналітичного підрозділу можливості вільно висловити свою незалежну думку за результатами проведеного дослідження і довести його до вищого за рангом керівництва.

Гнучкість– можливість швидкої адаптації до змін суспільно-політичної обстановки без модифікації структури методів і засобів реалізації аналітичної роботи – виключно за рахунок внесення змін до метазмінних.

Аргументованість– отримання аргументованих результатів аналітичної роботи на основі сучасних досягнень науки, ефективних інформаційних і аналітичних технологій, прагнення до об'єктивно істинного і перевіреного знання, використання усього комплексу пізнавальних принципів.

3. Компетентності, формування яких забезпечує здатність фахівця до аналітичного мислення

Інструментальний рівень процесу формування аналітичного мислення у майбутніх фахівців гуманітарного профілю, зокрема, філософів та політологів, включає наступні компетентності:

І. Вільне володіння базовим категорійно-поняттєвим та аналітично-дослідницьким апаратом сучасної науки:

­ теоретико-методологічна та категоріальна обізнаність загальнонаукових і спеціальних методів та дослідницьких підходів, розуміння етико-практичної значущості знання;

­ ключові політологічні поняття, теорії і методи до аналізу владно-політичних відносин політичних акторів, інститутів та ідей відповідно до певного історичного або сучасного контексту.

ІІ. Аналітично-текстологічна обізнаність.

Здатність конструювати дизайн, розробляти програму та виконувати політологічні дослідження з використанням якісних і кількісних методів та інструментарію прикладного аналізу. Здатність реферування, рецензування, коментування та анотування першоджерел та дослідницької літератури з політичної проблематики, можливість застосовувати навички наукового редагування.

ІІІ. Стратегічний аналіз.

Здатність формулювати пропозиції в стратегії проектів, використовуючи відповідні інструменти. Здатність управляти ресурсами у відповідності з цілями та планами робіт.

ІV. Прогностичні компетентності.

Здатність використовувати результати політичної діагностики, брати участь у роботі з прогнозування політичних процесів та проблемних ситуацій, інтерпретація політичних процесів та розробка прогнозів подальшого перебігу подій.

V. Навички в організаційній діяльності.

Спроможність професійно виконувати політико-організаційні, експертні, дорадчі та консультаційні функції на національному та міжнародному ринку праці; здатність до планування, організації та управління своєю професійною діяльністю і роботою різних колективів.

4. Місія Центру.

Місія Центру дослідження суспільства (далі – Центр) кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (далі – Університет) полягає у формуванні у майбутніх професіоналів – філософів та політологів зазначених вище компетентностей.

Центр створюється відповідно до нової освітньої стратегії Університету з її орієнтиром на підвищення якості підготовки фахівця – лідера, який відповідає потребам сучасного ринку праці, закріплення отриманих студентами теоретичних знань за обраною спеціальністю, формування самостійної, творчої та ініціативної особистості, набуття досвіду практичної роботи.

5. Мета і завдання Центру

Центр створюється з метою організації практично-орієнтованого освітнього середовища в галузі філософії та політології, яке б сприяло підвищенню ефективності підготовки студентів через напрацювання у них навичок аналітичного мислення, загальних і фахових компетентностей.

Основними завданнями діяльності Центру є:

- забезпечення практичної реалізації навчального процесу спеціальностей «Філософія» та «Політологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з дисциплін:

- Філософські студії (Історія філософії,Теоретична філософія, Соціальна філософія);

- Аналітичні студії (Соціологія, Демографія, Всесвітня історія, Інформаційно-аналітична діяльність, Проектування соціальних систем, Політична квантифікація);

- Практична політологія (Політична система України, Політична географія, Політичне лідерство, Політичні комунікації та ЗМІ).

- забезпечення проходження виробничої (аналітичної) практики студентів спеціальності «Політологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та виробничої (асистентської) практики (основної та спеціалізації) спеціальності «Філософія» другого (магістерського) рівня вищої освіти в аспекті реалізації їх наступних завдань:

- здобуття практичних навичок аналітичної діяльності;

- проведення практичних занять з предметів групи формування аналітичних компетентностей, вдосконалення методики викладання навчальних дисциплін;

- аналіз роботи Центру з метою формування аналітичних висновків щодо вдосконалення подальших напрямів його діяльності.

Результатом функціонування Центру є напрацювання у студентів спеціальностей «Філософія» та «Політологія» знань, вмінь та навичок, що узагальнюються у вигляді наступних компетентностей:

Загальні компетентності:

Інструментальні компетентності:

Вирішення комплексних проблем (розвиненість рефлексії)

Логічне мислення (здатність до аналізу, синтезу та узагальнення інформації)

Когнітивна гнучкість (здатність до розширення наявних меж знань)

Міжособистісні компетентності:

Комунікаційна взаємодія (здатність до ефективної комунікаційної діяльності)

Емоційний інтелект (здатність розуміти емоційні стани інших людей та формувати соціальні відносини)

Об’єктивна оцінка (здатність до аргументованого мислення).

Системні компетентності:

Орієнтація на високий результат (здатність формувати стратегії досягнення цілей)

Управління людьми (здатність впливати на людей задля отримання бажаного результату)

Фахові компетентності:

Логіко-герменевтичні компетентності:

Професійна обізнаність (здатність розуміти та інтерпретувати знання в галузі філософії та політології)

Методологічна та герменевтико-текстологічна обізнаність (здатність поєднувати знання різних методів наукового дослідження)

Науково-гуманітарний горизонт мислення (здатність оцінювати об’єкти наукового знання)

Організаційно-управлінські компетентності:

Ефективна взаємодія у професійному середовищі

Навички в організаційно-управлінській діяльності

Аналітичні компетентності:

Практичне використання філософської та політологічної освіченості (здатність до формування різних форм і методів соціально-філософського, політологічного та релігієзнавчого пізнання).

5. Організаційні засади діяльності Центру

Центр досліджень суспільства є одним з базових центрів компетентностей Факультету суспільно-гуманітарних наук. Він створюється за наказом ректора Університету і працює на засадах самоврядування. Діяльність Центру досліджень суспільства спрямована на підвищення престижу Університету, зміцнення та розвиток його матеріально-технічної бази.

Центр створюється як структурний підрозділ кафедри філософії та релігієзнавства і не є юридичною особою. Всі фінансові розрахунки Центр досліджень суспільства здійснює через розрахунковий рахунок Університету.

Центр працює на базі Факультету суспільно-гуманітарних наук за напрямом освітніх програм спеціальностей 033 «Філософія» та 052 «Політологія». Навчально-науково-практичне керівництво діяльністю Центру здійснюють закріплені за ним викладачі кафедри філософії та релігієзнавства.

Центр забезпечує проведення практичних занять студентів спеціальностей «Філософія» та «Політологія» та організовує для них виробничу практику у тісному контакті з відділом практики та студентським науковим товариством Університету.

Центр досліджень суспільства розміщується за місцезнаходженням Факультету суспільно-гуманітарних наук Університету та використовує його матеріально-технічну базу.

Університет:

- визначає перспективні напрямки роботи Центру досліджень суспільства відповідно до освітніх профілів спеціальностей «Філософія» та «Політологія»;

- забезпечує кваліфіковане керівництво професійною діяльністю Центру досліджень суспільства викладачами Університету чи запрошеними фахівцями;

- виділяє приміщення для діяльності Центру досліджень суспільства та обладнує його відповідними матеріально-технічними засобами.

Центр як підрозділ Університету зобов'язаний:

-  реалізувати основні цілі Нової освітньої стратегії Університету;

- діяти у межах Корпоративного кодексу Університету та нормативно-правових актів, що регулюють освітню діяльність в Україні;

-  забезпечувати дбайливе ставлення до майна Університету, що надане Центру досліджень суспільства у користування.

Дана Концепція є підставою для розробки Положення про Центр досліджень суспільства кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.