КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ПРОТОКОЛ № 2

засідання кафедри філософії

 

м. Київ                                                                                             15 вересня 2020 р.

 

ПРИСУТНІ: д.філос.н., проф. О.С. Александрова, декан ІФФ; д. філос. н., проф. Р.О. Додонов, завідувач кафедри; д. філос. н., проф. В.І. Додонова, професор кафедри; д. філос. н., проф. О. В. Горбань, професор кафедри; д. філос. н., проф. Я.І. Пасько, професор кафедри; д. філос. н., проф. М. Г. Тур, професор кафедри; д. філос. н., проф. І.М. Ломачинська, професор кафедри; д. філос. н., доц. О.М. Шепетяк, професор кафедри; д. політ. н., доц. Л. В. Панасюк, доцент кафедри; д. політ. н., доц. О.Б. Балацька, доцент кафедри; к. філос. н., доц. Т. І. Бондар, доцент кафедри; к. філос. н., доц. Л. А. Овсянкіна, доцент кафедри; к. філос. н., доц. С.А. Хрипко, доцент кафедри; к. філос. н. Р.В. Мартич, доцент кафедри; к. політ. н. Г.А. Лавриненко, доцент кафедри; к. і. н., доц. Т.Г. Купрій, доцент кафедри; к. філос. н., доц. М.В. Колінько, доцент кафедри; М.О. Малецька, секретар кафедри.

ЗАПРОШЕНІ: д. філос. н., проф., професор кафедри філософії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Дзьобань О.П.; д.філос.н., проф., завідувач відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України Филипович Л.О.; д. філос. н., проф., провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України Саган О.Н.; д. філос. н., проф., завідувач кафедри філософії природничих факультетів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Голубович І.В.; д. філос. н, професор, завідувач Відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Лях В.В.; д. держ. упр., проф., завідувач кафедри суспільного розвитку і суспільно-владних відносин Національної академії державного управління при Президентові України, експерт Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва; експерт ГО «Центр - розвиток демократії» Гонюкова Л.В.; к. філос. н., доц. старший науковий співробітник відділу філософії та історії релігії відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Титаренко В.В.; д. філос. н., доц., завідувач кафедри філософії та соціально-гуманітарних дисциплін Національної академії статистики, обліку та аудиту Гаврилюк Т.В.; д. п. н., професор, дійсний член НАПН України, академік-секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН Сисоєва С.О.; керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Рейтерович І.В.; д. філос.н., доцент, заступник завідуючого відділом з питань релігій, забезпечення права громадян на свободу совісті та віросповідання Департаменту гуманітарної та соціальної політики Секретаріату Кабінету міністрів України Владиченко Л.Д.; д.т.н., проф., директор дослідно-видавничої фундації «Український культурологічний центр», дійсний член Наукового товариства імені Шевченка Білецький В.С.; д.філос. н., проф,. проректор з навчально-виховної роботи ХНПУ імені Г.С. Сковороди Бережна С.В.; менеджерка ГО «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”» Золотухіна В.; аспірантка 3 року навчання з наукової спеціальності «Філософія» Безпрозванна Т.О., аспірант 4 року навчання з наукової спеціальності «Релігієзнавство» Гребенюк П.М.

 

Порядок денний:

• Обговорення відкритої лекції Шепетяка О.М., доктора філософських наук, доцента, професора кафедри філософії.
• Звіт О.М. Шепетяка про роботу на посаді професора.
• Про рекомендацію Шепетяка О.М. на отримання вченого звання професора.
• Обговорення досвіду провідних університетів світу в підготовці та роботі PhD програм.
• Про внесення змін до освітньо-наукової програми і навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти за ОНП «Філософія» для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.
• Про внесення змін до освітньо-наукової програми і навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти за ОНП «Релігієзнавство» для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.
• Затвердження індивідуальних навчальних планів та індивідуальних наукових планів аспірантів 1 року навчання.
• Про особливості початку нового року на 1 курсі спеціальностей «Філософія» (бакалаврат та магістратура) та «Політологія».
• Про використання ЕНК в навчальному процесі.
• Різне.

 

1. СЛУХАЛИ:

Р.О. Додонова, доктора філософських наук, професора, завідувача кафедри філософії, який повідомив, що 10 вересня 2020 року відбулася відкрита лекція професора кафедри філософії Шепетяка О.М., прочитана для студентів 2 курсу денної форми навчання ОКР «Бакалавр», спеціальності «Філософія» з дисципліни «Історія філософії: Філософія Нового часу XVI-XVIII століть» на тему: «Філософія Англійського Просвітництва».

На відкритій лекції були присутні 19 викладачів, з них:

представники адміністрації: декан Історико-філософського факультету, доктор філософських наук, професор О.С. Александрова; заступник декана Історико-філософського факультету з науково-педагогічної та навчальної роботи, кандидат історичних наук, доцент В.М. Завадський.

завідувач кафедри філософії:, доктор філософських наук, професор Р.О. Додонов;

викладачі: доктор філософських наук, професор О.В. Горбань; доктор філософських наук, професор В.І. Додонова; доктор філософських наук, професор І.М. Ломачинська; доктор філософських наук, професор Я.І. Пасько; кандидат філософських наук, доцент Т.І. Бондар; кандидат філософських наук, доцент С.А. Хрипко; кандидат філософських наук, доцент М.В. Колінко; кандидат філософських наук, доцент Л.А. Овсянкіна; кандидат філософських наук Р.В. Мартич; кандидат політичних наук А.А. Лавриненко; кандидат історичних наук, доцент Т.Г. Купрій.

ВИСТУПИЛИ:

• Д-р філос. н., проф., професор кафедри філософії Додонова В.І., яка зазначила, що проведена лекція справила гарне враження. Викладач вільно володіє матеріалом. Особливо вдалим моментом заняття стало відтворення лектором заочної «дискусії» між Дж. Локком і Ф. Беконом, яка допомогла забезпечити реконструкцію теоретичного дискурсу. Заняття відповідало робочій програмі курсу та попередньо визначеному плану. Була використана мультимедійна презентація у корпоративному стилі, яка дозволила проілюструвати поданий матеріал. Заняття було логічно побудованим і відповідало вимогам викладання у вищій школі. Все це дає підстави зробити висновок, що лекція О.М. Шепетяка відповідає встановленим вимогам і заслуговує високої оцінки.
• К. філос. н., доц., професор кафедри філософії Колінько М.В., яка зазначила, що проблематика лекції була дуже цікавою та зрозумілою для студентів. У ході лекції на прикладі постаті Дж. Локка були розкриті загальні риси філософії Просвітництва. Лектор продемонстрував суто європейський підхід до висвітлення даної теми, він майстерно наводив виразні приклади і проводив паралелі з професійною діяльністю студентів. В кінці лекції були зроблені ґрунтовні висновки. Проведене заняття відповідає вимогам до лекційних занять у ВНЗ. Оцінка якості лекції: позитивна.
• К. філос. н., доц., доцент кафедри філософії Хрипко С.А., яка зазначила, що лекція була проведена на високому науково-методичному рівні. Професор Шепетяк О.М. у ході заняття послідовно розкрив специфіку філософської думки епохи Просвітництва, використовуючи при цьому засоби переконання та логічної аргументації, а також наводячи цікаві яскраві приклади. Лектор продемонстрував гарні ораторські здібності та манеру викладання. В цілому лекція відповідає встановленим вимогам і заслуговує позитивної оцінки.
• К. філос. н., доц., доцент кафедри філософії Мартич Р.В., яка зазначила, що протягом дистанційного заняття викладач зміг на дуже високому рівні підтримувати емоційний зв’язок із аудиторією, що є свідченням його високого професіоналізму. Матеріал лекції було викладено системно, послідовно, чітко та динамічно. Студенти мали змогу законспектувати основні положення лекції, визначення та висновки. Професор Шепетяк О.М. зосередив увагу на всіх дискусійних моментах поданого матеріалу та повністю розкрив тему. Лекцію проведено на належному науково-методичному рівні, її можна оцінити позитивно.
• К. філос. н., доц., доцент кафедри філософії Бондар Т.І., яка зазначила, що лекція була проведена на високому науковому рівні. На занятті була використана мультимедійна презентація, яка дозволила яскраво проілюструвати поданий матеріал. Лектор мав постійний контакт з аудиторією. Теоретичний матеріал лекції заклав основу для подальшої самостійної роботи студентів. Мету та завдання заняття було досягнуто. Лекції відповідає вимогам вищої школи щодо організації навчального процесу і заслуговує позитивної оцінки.
• К. політ. н., доц., доцент кафедри філософії Купрій Т.Г., яка наголосила на тому, що тема лекції відповідала робочій програмі навчальної дисципліни. Заняття проходило за попередньо визначеним планом і було логічно структурованим. Протягом лекції викладач продемонстрував високий професійний рівень викладання матеріалу та власну ерудицію. Складні питання роз’яснювалися доступною мовою, проводився асоціативний зв’язок. Темп викладання був оптимальним, що надало змогу присвятити увагу усім основним питанням лекції та зробити узагальнюючі висновки. Як побажання, хочу додати, що на занятті бажано збільшити контакт з аудиторією для проведення зворотного зв’язку. В цілому лекція відповідає встановленим вимогам і заслуговує позитивної оцінки.
• К. політ. н., доц., доцент кафедри філософії Лавриненко Г.А., яка високо оцінила лекцію, яка була проведена О.М. Шепетяком, зазначивши, що викладач системно розглянув важливі питання лекції, присвячені філософії Нового часу та доби Просвітництва. Теоретичний матеріал лекції заклав основу для подальшої самостійної роботи студентів. В кінці заняття були зроблені ґрунтовні висновки. Мету та завдання заняття було досягнуто. Лекція відповідає встановленим вимогам і заслуговує позитивної оцінки.
• К. філос. н., доц., доцент кафедри філософії Овсянкіна Л.А., яка зазначила, що матеріал лекції було викладено на високому науково-методичному рівні. Лектор логічно обґрунтував базові ідеї філософії англійського Просвітництва, наводив цікаві приклади, які допомогли створити певне занурення в історичну епоху. Студенти мали змогу законспектувати основні положення лекції, визначення та висновки. Лектор зосередив увагу на всіх дискусійних моментах поданого матеріалу та повністю розкрив тему. Лекцію проведено на високому професійному рівні, її можна оцінити позитивно.
• Д-р філос. н., проф., професор кафедри філософії Горбань О.В., який зазначив, що лекція була проведена на високому професійному рівні та враховувала рівень підготовки студентів. Була використана презентація, яка забезпечила якісне сприйняття матеріалу. Викладач продемонстрував креативність у висвітленні питань лекції, що надало можливість студентам краще засвоїти матеріал і неоднозначно подивитися на відомі речі. Лекція відповідає встановленим вимогам і заслуговує позитивної оцінки.
• Д-р філос. н., проф., завідувач кафедри філософії Додонов Р.О., який зазначив, що лекція була проведена на високому професійному рівні, враховувала усі вимоги до дистанційного навчання. Була використана мультимедійна презентація, яка забезпечила якісне сприйняття матеріалу студентами. Шепетяк О.М. висвітив загальні риси філософії Просвітництва взагалі та англійського просвітництва – зокрема (хоча можна було згадати про філософів «другого плану»: Толланда, Коллінза, Шефтсбері). Протягом заняття лектор використовував наочність, що спряло аргументованому розкриттю теми. Викладач також продемонстрував невимушене спілкування із аудиторією. В цілому лекція створює позитивне враження, відповідає встановленим вимогам і заслуговує позитивної оцінки.

УХВАЛИЛИ:

Визнати відкриту лекцію О.М. Шепетяка на тему «Філософія Англійського Просвітництва» такою, що була проведена на високому науково-методичному рівні, що відповідає вимогам вищої школи.

 

2. СЛУХАЛИ:

Звіт О.М. Шепетяка про роботу на посаді професора.

З вересня 2016 року займаю посаду професора кафедри філософії Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка.

Відзначений Премією Президента України для молодих вчених. Є почесним науковим співробітником відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України.

Є заступником голови спеціалізованої вченої ради Д26.133.07 з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертації на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук в зі спеціальностей 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії та 09.00.11 – релігієзнавство в Київському університеті імені Бориса Грінченка. Підготував одного кандидата наук. Є активним учасником наукових товариств: Українське Богословське Наукове Товариство, Українська асоціація релігієзнавців, International Association for the History of Religions, European Association for the Study of Religions, Львівське філософське товариство імені К. Твардовського. Є членом редколегій наукових журналів «Українське релігієзнавство» (Інститут філософії імен Г.С. Сковороди НАНУ, Українська асоціація релігієзнавців) та «Проблеми гуманітарних наук. Філософія» і «Людинознавчі студії. Філософія» (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка).

Викладаю навчальні дисципліни «Історія філософії: Філософія Стародавнього Сходу», «Історія філософії: Антична філософія», «Метафізика та онтологія», «Історія релігії», «Практична філософія: Філософська герменевтика», «Філософський аналіз феномену науки», «Герменевтика і лінгвофілософія пізнання», «Релігії Давнього Світу», «Логіка та методологія наукового пізнання», «Методика викладання релігієзнавства». Забезпечую наукове керівництво курсовими та бакалаврськими роботами.

Автор 103 наукових і навчально-методичних праць. Після захисту докторської дисертації і здобуття вченого звання доцента вийшли друком 39 публікацій, з яких: дві статі опубліковані у журналах, що входять до наукометричної бази Web of Science.

УХВАЛИЛИ: Звіт про науково-педагогічну діяльність доктора філософських наук О.М. Шепетяка про роботу на посаді професора кафедри філософії затвердити.

ГОЛОСУВАЛИ:

«За» – одноголосно;

«Проти» – немає;

«Утримались» – немає.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію завідувача кафедри, д. філос. н., проф. Р.О. Додонова про рекомендацію Шепетяка Олега Михайловича до участі у балотуванні на присвоєння вченого звання професора.

Шепетяк Олег Михайлович закінчив Дрогобицький катехитичний інститут, здобувши спеціальність «Богослов'я» у 2003 році. У 2006 р. закінчив Іннсбрукський університет Леопольда-Франца (Австрія), здобувши спеціальність «Філософія», кваліфікацію філософа, викладача філософії. У 2006 в Іннсбрукському філософському інституті здобув ступінь ліценціата філософії. Доктор філософії з 2007 року. Дисертацію захистив в Іннсбрукському університеті Леопольда-Франца (Австрія) зі спеціальності «філософія науки». У 2010 році переатестував закордонний науковий ступінь на спецраді К 76.051.08 в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича та отримав диплом кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.09 – філософія науки.

Доктор філософських наук з 2015 року. Дисертацію захистив на спецраді Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України зі спеціальності 09.00.11 – релігієзнавство. Доцент кафедри філософії з 2016 року. Вчене звання присвоєне на підставі рішення вченої ради Київського університету імені Бориса Грінченка. Стаж педагогічної роботи у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації – 13 років і 11 місяців. У Київському університеті імені Бориса Грінченка на постійній основі працюю з вересня 2013 року.

Працював на посадах викладача кафедри філософії й кафедри німецької філології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, викладача кафедри філософії Українського Католицького Університету, доцента кафедри філософії Інституту суспільства Київського університету імені Бориса Грінченка.

В обговоренні кандидатури О.М. Шепетяка щодо участі у балотуванні на присвоєння вченого звання професора взяли участь: декан Історико-філософського факультету, д. філос. н., проф. О.С. Александрова, завідувач кафедри, д. філос. н., проф. Р.О. Додонов, д. філос. н., д. філос. н., проф. М.Г. Тур, к. філос. н., доц. С.А. Хрипко, які позитивно оцінили його педагогічну і науково-методичну роботу та рекомендували порушити клопотання перед вченою радою Історико-філософського факультету про допуск Шепетяка Олега Михайловича до участі у балотуванні на присвоєння вченого звання професора.

УХВАЛИЛИ: Клопотати перед вченою радою Історико-філософського факультету про участь Шепетяка Олега Михайловича, доктора філософських наук (спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство), доцента кафедри філософії, у балотуванні щодо присвоєння йому вченого звання професора.

ГОЛОСУВАЛИ:

«За» – одноголосно;

«Проти» – немає;

«Утримались» – немає.

4. СЛУХАЛИ:

Про зміст, організацію й наповнення навчальної дисципліни «Філософія і методологія наукової діяльності» для слухачів PhD програм, у зв’язку з переглядом і уточненнями установчих документів різних спеціальностей підготовки аспірантів Київського університету імені Бориса Грінченка.

ВИСТУПИЛИ:

проф. Горбань О.В. відзначив, що навчальна дисципліна «Філософія і методологія наукової діяльності» входить в обов’язкову частину навчального плану усіх освітніх-наукових програм 9 рівня (за НРК України). Тому, важливо мати узгоджену програму для аспірантів усіх спеціальностей. Оскільки стандартів для кожної спеціальності немає, потрібно виробити один універсальний перелік компетентностей та програмних результатів навчання з цієї дисципліни, щоб надавати усім молодим науковцям однаково високий рівень науково-методологічної підготовки, який сприяє вирішенню реальних наукових проблем, таких як виокремлення об’єкту та предмету наукового пошуку, розробка методології власного дисертаційного дослідження, підготовка і оформлення наукових робіт різного рівня, етична саморефлексія наукової діяльності, академічна доброчесність тощо.

проф. Додонов Р.О. відзначив, що формування високого рівня філософсько-методологічної культури та наукової етики слухачів PhD дисциплін повинні відштовхуватися від навичок, які вони отримали на попередніх рівнях вищої освіти, з урахуванням існуючих стандартів до усіх спеціальностей підготовки. У зв’язку з цим, запропонував такі цілі для цієї дисципліни: «Формування у здобувачів наукового ступеня «доктор філософії» парадигми наукового мислення, осягнення основних напрямків розвитку філософії науки як галузі філософського знання, її становлення в рамках світової та вітчизняної філософської думки, тенденціями сучасних наукових парадигм, вивчення і освоєння ними методології і навичок науково-дослідницької роботи, а також формування моральних цінностей наукової діяльності через засвоєння її нормативних засад, розвиток і саморозвиток професійної етичної культури на рефлексивній основі».

проф. Ломачинська І.М. наголосила на тому, що цей предмет формує не вузько спеціалізовані компетентності для кожної галузі, а загальні вміння застосовувати наукову методологію в своїй професійній діяльності, формувати моральні цінності дослідника, дотримуватися академічної доброчесності, тому зміст програми не може звужуватися до вузьких завдань і специфічних тем, а, навпаки, повинен давати можливість молодим науковцям отримати широкий базис, який вони зможуть спрямовувати на власний вибір, залежно від спеціальності, тематики й наукового інтересу. Відповідно, завданнями курсу можуть бути формування таких навичок: 1) формування високого рівня філософсько-методологічної культури з метою виконання дослідницьких завдань; 2) удосконалення наявних дослідницьких якостей, розвиток здатності до самостійної наукової роботи; 3) розвиток вміння творчо застосовувати наукознавчі і методологічні знання в професійній діяльності; 4) здобуття навичок використання методів дослідження наукових ідей та текстів; 5) критичне осмислення подій та явищ наукового життя, використання філософської рефлексії для формування власної наукової світоглядної парадигми; 6) використання наукової методології в оформлення матеріалу власного наукового дослідження; 7) визначити особливості науки та її взаємозв’язок з іншими способами пізнавальної діяльності; 8)  розкриття соціальної значущості дотримання науковцем норм етики у дослідницькій діяльності; 9) ознайомлення здобувача з принципами, нормами і правилами  поведінки дослідника у різних сферах його діяльності; 10) формування моральних цінностей дослідника, академічної чесності при виконанні різних наукових завдань; 11) аналіз результатів наукової діяльності на рефлексивній основі,  самоаналіз своїх вчинків у різних її сферах; 12) розвиток у аспірантів умінь опрацьовувати різні інформаційні джерела відповідно до норм наукової етики.

проф. Хоружа Л.Л. підкреслила важливість формування глибоких навичок наукового мислення, що передбачає застосування критичних оцінок щодо отриманої інформації, використовуючи закони логіки, раціональні міркування та правила конструктивної критики, уміння аргументувати власну точку зору, відрізняти факти від припущень, формувати обґрунтовані оціночні судження. Також слід звернути увагу на формування у аспірантів здатності вибудовувати професійну та громадську діяльність на основі норм етики та гідності, керуватися професійними стандартами у конкурентному середовищі.

 Саме тому, результатами такої підготовки повинні бути такі компетентності:

• здатність до усвідомлення сучасних проблем розвитку суспільства, людського буття, духовної культури;
• здатність вибудовувати професійну та громадську діяльність на основі норм етики та гідності, керуватися професійними стандартами у конкурентному середовищі.
• здатність піддавати критичній оцінці отриману інформацію, застосовуючи закони логіки, раціональні міркування та правила конструктивної критики; уміння аргументувати власну точку зору, відрізняти факти від припущень, формувати обґрунтовані оціночні судження.
• здатність аналізувати, систематизувати й використовувати у професійній сфері наукову та навчально-методичну інформацію. Здатність до нестандартних рішень типових задач і нестандартних завдань на основі проведення фундаментальних і прикладних досліджень.
• здатність до розуміння та осмислення загальних основ наукової етики;
• здатність до розуміння специфіки наукової діяльності вченого-дослідника;
• здатність до розуміння сутності основних категорій наукової етики, особливостей їхньої реалізації у діяльності науковців;
• уміння співвідносити структуру наукової пізнавальної діяльності з етичними вимогами до дослідника;
• здатність усвідомлювати основні вимоги до наукової етики дослідника;
• здатність виявляти, аналізувати несприятливі фактори та негативні наслідки, помилкові, афектні дії у науковій діяльності; вміння виділяти етичні аспекти наукової діяльності, давати моральну оцінку мотивам, засобам та наслідкам дій; давати моральну оцінку явищам наукової діяльності.

Ухвалили:

• Взяти до уваги висловлені побажання щодо програмних компетентностей та програмних результатів навчання, які запропонували фахівці у ході обговорення.
• Затвердити наступне формулювання цих компонентів робочої програми навчальної дисципліни «Філософія і методологія наукової діяльності»:

Мета вивчення курсу: формування у здобувачів наукового ступеня «доктор філософії» парадигми наукового мислення, осягнення основних напрямків розвитку філософії науки як галузі філософського знання, її становлення в рамках світової та вітчизняної філософської думки, тенденціями сучасних наукових парадигм, вивчення і освоєння ними методології і навичок науково-дослідницької роботи, а також формування у здобувачів наукового ступеня «доктор філософії» моральних цінностей наукової діяльності через засвоєння її нормативних засад, розвиток і саморозвиток професійної етичної культури на рефлексивній основі.

Завдання курсу:

• формування високого рівня філософсько-методологічної культури з метою виконання дослідницьких завдань;
• удосконалення наявних дослідницьких якостей, розвиток здатності до самостійної наукової роботи;
• розвиток вміння творчо застосовувати наукознавчі і методологічні знання в професійній діяльності;
• здобуття навичок використання методів дослідження наукових ідей та текстів;
• критичне осмислення подій та явищ наукового життя, використання філософської рефлексії для формування власної наукової світоглядної парадигми;
• використання наукової методології в оформлення матеріалу власного наукового дослідження
• визначити особливості науки та її взаємозв’язок з іншими способами пізнавальної діяльності;
• розкриття соціальної значущості дотримання науковцем норм етики у дослідницькій діяльності;
• ознайомлення здобувача з принципами, нормами і правилами поведінки дослідника у різних сферах його діяльності;
• формування моральних цінностей дослідника, академічної чесності при виконанні різних наукових завдань;
• аналіз результатів наукової діяльності на рефлексивній основі, самоаналіз своїх вчинків у різних її сферах;
• розвиток у аспірантів умінь опрацьовувати різні інформаційні джерела відповідно до норм наукової етики.

Програмні результати навчання:

• здатність до усвідомлення сучасних проблем розвитку суспільства, людського буття, духовної культури;
• здатність вибудовувати професійну та громадську діяльність на основі норм етики та гідності, керуватися професійними стандартами у конкурентному середовищі.
• здатність піддавати критичній оцінці отриману інформацію, застосовуючи закони логіки, раціональні міркування та правила конструктивної критики; уміння аргументувати власну точку зору, відрізняти факти від припущень, формувати обґрунтовані оціночні судження.
• здатність аналізувати, систематизувати й використовувати у професійній сфері наукову та навчально-методичну інформацію. Здатність до нестандартних рішень типових задач і нестандартних завдань на основі проведення фундаментальних і прикладних досліджень.
• здатність до розуміння та осмислення загальних основ наукової етики;
• здатність до розуміння специфіки наукової діяльності вченого-дослідника;
• здатність до розуміння сутності основних категорій наукової етики, особливостей їхньої реалізації у діяльності науковців;
• уміння співвідносити структуру наукової пізнавальної діяльності з етичними вимогами до дослідника;
• здатність усвідомлювати основні вимоги до наукової етики дослідника;

здатність виявляти, аналізувати несприятливі фактори та негативні наслідки, помилкові, афектні дії у науковій діяльності; вміння виділяти етичні аспекти наукової діяльності, давати моральну оцінку мотивам, засобам та наслідкам дій; давати моральну оцінку явищам наукової діяльності.

5. СЛУХАЛИ:

Александрову О.С., гаранта ОНП «Філософія»; Додонова Р.О. про внесення змін до освітньо-наукової програми і навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти за ОНП «Філософія» для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (план та опис ОНП «Філософія» додаються). Необхідність змін викликана загальноуніверситетською уніфікацією планів підготовки докторів філософії, а також оптимізацією навчального процесу з урахуванням порад стейкхолдерів.

ВИСТУПИЛИ:

Дзьобань О.П. (рецензент програми) надав схвальну характеристику підготовці здобувачів вищої освіти за ОНП «Філософія» для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти та висловив побажання щодо підсилення науково-дослідної складової ОНП.

Лях В.В. як представник роботодавців звернув увагу на необхідність перерозподілу кредитів між освітніми компонентами ОНП «Філософія» для посилення практичної складової ОНП. Зазначено було необхідність збільшити обсяг кредитів на дослідницьку практику з метою підготовки здобувачів до науково-дослідницької діяльності.

Рейтерович І.В. (представник роботодавців) схвально висловилися щодо необхідності збільшення обсягу дослідницької практики для здобувачів освіти за ОНП «Філософія» для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти та акцентував увагу на важливості цієї практики для формування компетентного спеціаліста в сфері аналітики соціальних процесів.

Гаврилюк Т.В. (представник роботодавців) підтримала збільшення обсягу кредитів на дослідницьку практику.

Бережна С.В. (представник роботодавців) також висловила згоду, однак зазначила важливість науково-викладацької практики для здобувачів вищої освіти.

Сисоєва С.О. (представник роботодавців) зазначила, що програмні компетентності ОНП повністю корелюють з програмними результатами навчання та вказала на відсутність необхідності внесення будь-яких змін в цей блок.

Владиченко Л.Д. (представник роботодавців) також висловилася щодо актуальності фахових компетентностей, які формує ОНП «Філософія» і зазначила, що змінювати цей блок немає потреби.

Білецький В.С. (представник роботодавців) прокоментував актуальність ОК ОНП, зокрема відзначив «Мегатенденції сучасного суспільного розвитку» цікавим та важливим для фахівців у сфері соціальної філософії.

Безпрозванна Т.О. (аспірантка) звернула увагу на необхідність уточнення назви дисципліни «Наукова комунікація англійською мовою». Означена назва дисципліни обмежує вивчення аспірантами інших іноземних мов в рамках ОНП «Філософія», у зв’язку з чим була висловлена пропозиція замінити назву цієї дисципліни на «Наукова комунікація іноземною мовою».

Саган О.Н. (представник роботодавців) підтримав пропозицію аспірантки Безпрозванної Т.О., так як можливість вивчення різних іноземних мов в рамках ОНП «Філософія» розширює потенціал встановлення зв’язків з іноземними науковцями, а, отже, сприяє налагодженню міжкультурного наукового діалогу.

Гонюкова Л.В. (представник роботодавців) зазначила, що здатність здобувачів освіти долучатись не лише до англомовного наукового дискурсу, а й до наукової діяльності, що ведеться іншими мовами, є важливою для фахівця-філософа, аналітика в сучасному світі.

 

УХВАЛИЛИ:

Клопотати перед Вченою радою ІФФ про внесення змін до освітньо-наукової програми і навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти за ОНП «Філософія».

 

5. СЛУХАЛИ:

Ломачинську І.М., гаранта ОНП «Релігієзнавство»; Додонова Р.О. про внесення змін до освітньо-наукової програми і навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти за ОНП та «Релігієзнавство» для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (план та опис ОНП «Релігієзнавство» додаються). Необхідність змін викликана загальноуніверситетською уніфікацією планів підготовки докторів філософії, а також оптимізацією навчального процесу з урахуванням порад стейкхолдерів.

 

ВИСТУПИЛИ:

• Саган О.Н (рецензент програми) надав схвальну характеристику підготовці здобувачів вищої освіти за ОНП «Релігієзнавство» для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти та висловив наступне побажання: враховуючи важливість науково-дослідницької діяльності для аспірантів, передбачити форму поточного (залікового) контролю для окремих модульних складових дисципліни «Стратегії наукових досліджень».
• Рейтерович І.В. (представник роботодавців) погодився з необхідністю підсилення науково-дослідницької складової програми і запропонував підсумковий контроль у вигляді заліку з дисципліни «Науково-дослідна інфраструктура в галузі».
• Владиченко Л.Д. (представник роботодавців) зазначила, що науково-дослідницька діяльність передбачає не лише теоретичну, але й практичну складову, тому запропонувала перерозподілити кредити між освітніми компонентами ОНП «Релігієзнавство» для посилення практичної складової ОНП. Було внесено пропозицію щодо збільшення обсягу кредитів на дослідницьку практику з метою підготовки здобувачів до викладацької діяльності.
• Гаврилюк Т.Г. (рецензент програми) підтримала збільшення обсягу кредитів на дослідницьку практику, однак, задля оптимізації навчального процесу в аспекті проведення обох видів практик та подальшої роботи над дисертаційним дослідженням, запропонувала проведення науково-викладацької практики перед дослідницькою, у різних семестрах.
• Халіков Р.Х. (представник роботодавців) звернув увагу на необхідність уточнення форм підсумкового контролю вибіркової частини ОНП «Релігієзнавство».
• Титаренко В.В зазначила, що враховуючи необхідність підсилення форм підсумкового контролю у вибірковій частині ОНП «Релігієзнавство», доцільно передбачити форми залікового контролю для всіх дисциплін релігієзнавчого спрямування вибіркового блоку.
• Филипович Л.О. (представник роботодавців) зазначила важливість дисциплін вибіркового блоку для подальшого формування фахових компетентностей здобувача, тому запропонувала перерозподілити кількість годин між дисциплінами вибіркового блоку задля більш доцільного їх кількісного унормування.
• Гребенюк П.М. (аспірант) вказав на окремі складнощі у адаптації аспірантів першого курсу до навчального процесу, тому доцільно було б зменшити кількість годин тижневого навантаження у першому семестрі навчання за рахунок його збільшення у третьому семестрі.

 

УХВАЛИЛИ:

Клопотати перед Вченою радою ІФФ про внесення змін до освітньо-наукової програми і навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти за ОНП «Релігієзнавство».

 

6. СЛУХАЛИ:

Александрову О.С., Додонову В.І., Ломачинську І.М. та Шепетяка О.М. про затвердження індивідуальних навчальних планів та індивідуальних наукових планів аспірантів 1 року навчання спеціальності 033 «Філософія» Гаврильченка Р.В., Версетілова Д.І. та спеціальності 031 «Релігієзнавство» Ужва В.О., Харченка В.А.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити індивідуальні навчальні плани та індивідуальні наукові плани аспірантів 1 року навчання спеціальності 033 «Філософія» Гаврильченка Р.В., Версетілова Д.І. та спеціальності 031 «Релігієзнавство» Ужва В.О., Харченка В.А.

 

7. СЛУХАЛИ:

Додонова Р.О. з інформацією про особливості початку нового навчального року на 1 курсі спеціальностей «Філософія» (бакалаврат та магістратура) та «Політологія». Завідувач кафедри зазначив, що блок «Університетські студії» буде вичитано аудиторно та наголосив на аудиторному початку занять та поділі груп на підгрупи.

УХВАЛИЛИ:

Інформацію завідувача кафедри взяти до відома.

 

8. СЛУХАЛИ:

Додонова Р.О. з інформацією про використання ЕНК в навчальному процесі. Завідувач кафедри підкреслив необхідність створення оболонок та формування журналів оцінок навіть для курсів, частина з занять на яких викладається аудиторно.

 

УХВАЛИЛИ:

Інформацію завідувача кафедри взяти до відома.

Завідувач кафедри філософії                                                     Р.О. Додонов

 

 

Секретар кафедри                                                                        М.О. Малецька