Вирує Київ.
Наш бентежний Київ!
І спогадам – ні краю, ні кінця…
Лиш плесо неба і хрести Софії
У безгомінні сивого слінця.
 Ігор Растівський

Пізнавати світ навколо себе і відчувати його –це іноді воістину прекрасно, тим більше, якщо це прекрасне майже поряд з тобою.
Нагода відвідати справді сакральне і величне випала нам, студентам 2-го курсу, групи філософія у четвер 24 грудня.
Дякуючи Налії Дмитрівні Ковальчук ми дізнались які таємниці і скарби зберігають у собі стіни Софіївського собору. Нас чарували стародавні фрески і малюнки на стінах собору. Якась невимовно тепла і свята атмосфера у цього історичного місця.

Сенсом нашої прогулянки було поглянути на історичні пам'ятки не просто як на тисячолітні будови, а як на місце в якому зосереджена багатовікова культура. Проходячи крізь ворота, ти потрапляєш ніби в інший світ: тихий, безтурботний, який приносить заспокоєння.

Софіївський собор має не звичайну конструкцію - 13 куполів. І щодо їх кількості існують різні теорії: одні вважають, що це символ 13-ти племен, інші - 12 учнів і Христа.

У самій назві Софіївського собору вже закладений глибокий сенс. Софія - символ мудрості і святості, саме цим поняттям і присвячений собор.

Така прогулянка не могла закінчиться простим «Спасибі! До побачення! », Вона наштовхувало на роздуми. У цей день ми по-новому відкрили для себе українську культуру і стикнулися з тим стародавньому світом, який зберігає в собі Київ. З’явилось відчуття того, що час завмер і зупинився. В такі хвилини розумієш : історія – поруч з тобою!

Текст: Марія Гуменюк, Ігор Растівський