Для розвитку естетичних поглядів, які необхідні філософам задля формування власного світогляду в подальшій роботі, протягом курсу «Естетика» ми намагаємось ознайомлюватись з наочним втіленням категорії естетичного та поняття краси зокрема. 25 вересня 2017 року ми побували у Києво-Печерській лаврі, яка має не лише велике релігійне, а й неперевершене культурне значення. Не дарма у 1990 році Лавра була внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ансамбль споруд, представлений там, має стиль українського бароко. 
      Ансамбль ніби описує життєвий шлях Богородиці – від її дивовижного народження до Успіння. Кожна церква та кожен собор на території Лаври має окрему неповторну форму побудови, яка символізує ту чи іншу визначну подію в житті Богородиці. У печерах – верхніх та нижніх – поховані постаті історичні та легендарні. До прикладу, в Антонієвих печерах, знаходяться мощі того, хто був названий святим Іллєю з Мурома. Чи не той це Ілля Муромець, про якого складали колись билини? 
На території Лаври проходять виставки, знаходяться на постійній основі музеї. Музей книги зберігає безліч раритетів, які є неперевершеною культурною спадщиною України і не тільки. В музеї мініатюр можна побачити втілення шаленого таланту відтворювати речі у дивовижно малому масштабі – чого лишень коштує підкована блоха. А музей коштовностей України зберігає витвори ювелірного мистецтва від доби бронзи і до початку ХХ століття. 
З території Лаври відкривається неперевершений вид на Дніпро та на частину Києва. Тиша, свіже повітря та троянди, що вирощені у лаврських садах та квітниках, спонукають до рефлексії та пошуку внутрішньої гармонії. Відвідати місце, що настільки втілює в собі поняття краси як гармонійності та наповненості космічними ідеями корисно для кожного, а для філософа зокрема, адже такий досвід – ще одна цеглинка у побудову власного світосприйняття.