19 травня 2023 року на кафедрі філософії та релігієзнавства Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася VI Всеукраїнська наукова конференція «Київські філософські студії».
В роботі конференції взяли участь 140 дослідників, у т.ч. 22 доктори наук, професори, 23 кандидати наук, доценти і викладачі без наукового ступеня, 12 аспірантів, 73 студента. Окрім організаторів конференції – Київського університету імені Бориса Грінченка та Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України – учасниками філософського форуму були представники Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету «Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського», Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Київського національного університету технологій та дизайну, Національної академії статистики, обліку та аудиту, Київського національного університету будівництва і архітектури, Запорізького національного університету, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Хмельницького національного університету, Сумського державного університету, Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Східноукраїнського університету імені Володимира Даля, Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська Лавра».
З привітанням до учасників конференції звернулись завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Київського університету імені Бориса Грінченка д. філос. н., проф. Іван Богданович Остащук і завідувачка відділу історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, д. філос. н., проф. Л.О. Филипович. Вітальне слово від Людмили Олександрівни природньо перетворилось у теоретичну доповідь, адже в ньому були розкриті методологічні виклики релігієзнавству під час війни. При цьому поряд з теоретичними викликами, які потребують переусвідомлення, як от методологічні принципи об’єктивності та контекстуальності, перед українською наукою релігієзнавчою постали й практичні виклики.
Серед останніх – відверто антиукраїнська діяльність УПЦ (МП), зокрема, проблема «повернення України» до Києво-Печерської Лаври. Тому не дивно, що на пленарному засіданні обговорювались гострі питання духовної сфери в умовах російської агресії. З доповіддю «Про необхідність суспільного діалогу навколо ситуації в Києво-Печерській Лаврі» виступив в.о. Генерального директора Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська Лавра», к. і. н. Максим Анатолійович Остапенко. Він не лише вказав на точки дотику Лаври та української історії, але й запросив Університет до співробітництва в науково-дослідній сфері, а викладачів та студентів – відвідати заповідник з екскурсією.
Тему Лаври продовжила д. філос. н., проф. Ломачинська Ірина Миколаївна, авторка ґрунтовної монографії «Монастирі України». Вона запропонувала розглядати Києво-Печерську Лавру як міфологізоване місце пам’яті.
«Трансформації православ’я в Україні в умовах війни» аналізувала д. філос. н., проф. Гаврилюк Тетяна Вікторівна, завідувачка кафедри філософії, права та соціально-гуманітарних дисциплін Національної академії статистики, обліку та аудиту.
Темою доповіді д. філос. н. Павла Юрійовича Павленка, провідного наукового співробітника відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України був «Протестантизм в Україні в умовах російсько-української війни».
Завершувала цю сесію пленарного засідання конференції доповідь к. філос. н., доцента, старшого наукового співробітника відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Олега Васильовича Бучми «Релігія, права людини, національна безпека у вимірі війни Росії проти України». Обговорення релігієзнавчих проблем органічно перейшло у секційний формат.
Традиційна англомовна сесія пленарного засідання «Київських філософських студій», яка цього року об’єднала науковців зі Сполучених Штатів Америки, Польщі, Румунії, Литви, також не обійшла теми російської агресії. Так, президентка Литовської соціологічної асоціації д-р Діана Янушаускайнте, головна наукова співробітниця відділу соціальних змін Дослідницького інституту соціології Литовського Центру соціальних наук презентувала доповідь на тему «Війна Росії проти України та її наслідки для безпеки в Литві та за її межами».
Про культурні війни розмірковував д. філос. н., професор Інституту філософії Університету Адама Міцкевича в Познані Даріуш Добжанський.
З ґрунтовною філософською проблемою «Етика миру та її легітимація» виступила професорка Єпін Ху з Ради дослідження цінностей і філософії (CUA) Маклінівського центру вивчення культури та цінностей (MCSCV, Вашингтон, округ Колумбія).
Даніель Флорін Пожоні, доктор теологічного факультету Бухарестського університету оцінював роль Салопійського Престолу в міжнародному праві. Усі доповіді викликали інтерес та активно обговорювались учасниками пленарного засідання.
Шість секцій конференції увібрали в собі основну частину доповідачів: філософів, істориків, політологів, психологів, педагогів, юристів, філологів, мистецтвознавців тощо. Особливу увагу привернули до себе доповіді д. філос. н., проф. М.А. Лепського (Запорізький національний університет) «Переосмислення людиновимірності міста в умовах та після війни», к. філол. н., доц. Т.М. Вінтонів (Факультет української філології, культури і мистецтва КУБГ) «Семантична аура етноергонімів міста Києва (на прикладах закладів харчування)», д. філос. н., проф. Р.О. Додонова (КУБГ) «Оборона Києва 2022 року через призму мемології», д. філос. н., доц. М.В. Колінько «П’ятнадцятихвилинне місто»: поліцентрична структура сучасного мегаполісу», студентки спеціальності «Філософія» КУБГ Андріани Мисишин «Феномен мого міста» (секція 1. «Метафізика міста. Києвознавство»); к. філос. н., доц. Т.Р. Беднарчика (Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова) «Боротьба за духовне лідерство як реінкарнація монархій», студентки спеціальності «Філософія» Юлії Гришиної КУБГ «Філософські засади дослідження консцієнтальної війни», молодшого наукового співробітника бібліотеки КУБГ Г.В. Тимофєєвої «Наратив як форма репрезентації дійсності», магістранта спеціальності «Філософія» КУБГ Андрія Радченка «На порозі інженерно-технічної революції» (секція 3. Аналітика соціальних та політичних процесів») та багатьох інших. В збірці матеріалів конференції оприлюднено понад сто тез доповідей і виступів.
Актуальність філософських та релігієзнавчих питань, що обговорювались на конференції, їх практична затребуваність і, як наслідок, підвищений інтерес учасників читань, свідчить про те, що Університет і в умовах війни продовжує виконувати одну з основних своїх функцій – функцію рефлексії суспільно-політичних процесів і духовного життя нації.
