16 травня 2019 року у Київському університеті імені Бориса Грінченка розпочала свою роботуВсеукраїнська наукова конференція «Київські філософські студії».
В роботі конференції взяли участь понад 170 філософів, істориків, політологів, соціологів, у тому числі: 12 докторів, 57 кандидатів наук, 14 старших викладачів і наукових співробітників без ступеня, 2 вчителя середньої школи, 13 аспірантів, 74 студента.Про своє бажання виступити на конференції з результатами своїх пошуків заявили представники Києва,Львова, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Полтави, Миколаєва,Сум, Вінниці, Житомира, Хмельницького, Ужгорода, Мелітополя, Рубіжного тощо. Київський університет імені Бориса Грінченка зустрічав колег з Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Київського національного торговельно-економічного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Сумського державного університету, Запорізького національного університету, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Ужгородського національного університету, Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ, Інституту Вищої освіти НАПН України, Центру гуманітарної освіти НАНУ та з інших вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ України та зарубіжжя.
Відкрив конференцію заступник декана Історико-філософського факультету КУБГ, к. іст. н., доц. Завадський В.М., який побажавучасникам студій плідної роботи та висловив надію на те, що наступного року конференція отримає статусу міжнародної.
Завідувач кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Додонов Р.О. ознайомив присутніх з програмою конференції, розкладом роботи сесій пленарного засідання та секціями студій. У своїй вітальній промові він підкреслив, що «Київські філософські студії» є чудовим майданчиком для апробації філософських і наукових досліджень для докторантів, аспірантів, магістрів і бакалаврів.
Із побажанням плідної роботи звернувся до присутніх муфтій Духовного управління мусульман України «Умма», Президент Всеукраїнського громадського об’єднання «Український центр ісламознавчих досліджень» Шейх Саїд Ісмагілов. У своїй доповіді він окреслив перспективи ісламознавства в Україні як галузі науки про релігію, вказав на найактуальніші його напрямки, закликав до співпраці.
Пленарне засідання складалося з трьох сесій-панелей, кожна з яких була присвячена одному з пріоритетних напрямків досліджень: «Філософія в Києві», «Соціальний потенціал практичної філософії», «Філософська рефлексія політичного життя в Україні».
З доповіддю на тему «Творча спадщина М.Бердяєва у вимірах Київської культури» виступила професорка кафедрифілософіїКУБГ, д. філос. н., проф. Ковальчук Н.Д. Київську тему продовжила завідувачка кафедри історії України КУБГ, д. іст. н., проф. Салата О.О. в своєму виступі «Символіка і метафізика Києва: природа і образ». Альтернативний варіант організації міського простору продемонструвала докторант Донецького національного університету імені Василя Стуса, к. філос. н., доц. Колінько М.В., проаналізувавши топологію анонімних просторів сучасного міста.
Друга сесія пленарного засідання почалася з ґрунтовної доповіді професоракафедри філософіїКУБГ,д.філос. н.,проф. Тура М.Г. на тему «Справедливість у методичній оптиці сучасної практичної філософії». Він продемонстрував особливості контекстуального й універсалістського розуміння категорії справедливості в комунітаристській та ліберальній традиції, доводячи переваги комунікативного підходу до справедливості в сучасній практичній філософії. Із співдоповіддю «Соціальний простір і блага: деякі методологічні уточнення» виступив завідувач відділу філософських проблем етносу та нації Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, к. філос. н. Фадєєв В.Б. Доцент кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к. філос. наук, доц. Кириченко М.С. назвав свій виступ «Пророцтво Ж. Бодрійяра (Ж. Бодрійяр як пророк)» і присвятив його оцінкам сучасними філософами суспільства споживання.
Третя секція пленарного засідання була репрезентована доповіддю«Популізм і постправда як складові виборчого процесу в Україні» професорки кафедрифілософіїКУБГ, д. філос. н., проф. Додонової В.І.
Після перерві конференція продовжила свою роботу в секціях.
Перша секція «Метафізика міста. Києвознавство» (модератори – завідувач кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Додонов Р.О. та професор кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Тур М.Г.) продовжила розпочату на пленарному засіданні тему філософії Києва.
Друга секція «Історико-філософська класика: рецепції та інтерпретації» (керівник – провідний науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України к.філос. н. Брижник В.М.) об’єднала істориків філософії.
Третя секція «Аналітика соціальних процесів» (керівники –професор кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Додонова В.І. та доцент кафедри філософії КУБГ, к. філос. н., доц. Овсянкіна Л.А.) аналізувала сучасний стан соціуму засобами соціальної філософії.
Четверта секція (керівники –доцент кафедри філософії КУБГ, к. філос. н., доц. Хрипко С.А. і к. і. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Купрій Т.Г.) обговорювали «Актуальні проблеми філософії культури, етики та естетики».
П’ята секція «Аналітика релігійних процесів» (керівник –професор кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Ломачинська І.М.) зібрала релігієзнавців.
Шоста секція (керівники –професор кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Горбань О.В.та доцент кафедри філософії КУБГ, к. філос. н. Мартич Р.В.) мала назву «Філософія освіти та сучасний освітологічний дискурс».
Нарешті, у сьомій секції «Аналітика політичних процесів» (керівники –доцент кафедри філософії КУБГ, д. політ. н., доц. Панасюк Л.В. та к. політ. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Супруненко А.П.) досліджувалися тенденції сучасного політичного життя в Україні та світі.
Підводячи підсумки роботи конференції, слід вказати на високий теоретичний рівень доповідей професорів, доцентів, аспірантів, студентів. На секціях відбувалася жвава дискусія в обговоренні доповідей та виступів учасників, що свідчить про практичну орієнтацію й актуальність піднятих тем.
Програма і матеріали конференції додаються.
