Науково-дослідна тема НДЛ археології
«Давня історія України: суспільство та технології (за результатами археологічних досліджень»
(2016-2020 рр.)
Проміжний звіт про виконання теми НДЛ археології Історико-філософського факультету
Актуальність теми
В останнє десятиліття у європейській історичній науці, яка працює з археологічними джерелами, відбувається нагромадження та осмислення відомостей стосовно початкового періоду появи перших цивілізацій, в тому числі ранніх процесів урбанізації та розвитку технологій, які сприяли цим процесам. Ці явища пов’язані з низкою культурних комплексів Центральної та Південно-Східної Європи, включно з частиною території України. Серед інших, ключове значення у цьому напрямку досліджень належить вивченню матеріалів, що походять із культурного комплексу Трипілля-Кукутень, який у V-IV тис. до н.е. охоплював територію від Карпат на заході до середньої течії Дніпра на сході.
Особливий інтерес викликає вивчення величезних поселень-протоміст. Розпочате понад 40 років тому українськими археологами, нині воно відбувається за участі провідних наукових установ та університетів Великої Британії та Німеччини, із залученням фахівців із багатьох інших країн. За останні 5 років вдалося провести низку досліджень, результати яких покладено в основу розробки планів подальшого наукового вивчення початкової урбанізації у цій частині Європи. Про виняткове значення та визнання цієї теми міжнародною науковою спільнотою свідчать організація окремої секції на ХХ зібранні Європейської асоціації археологів (Стамбул, 2014 рік), вихід збірок матеріалів та окремих статей з цієї тематики у престижних археологічних виданнях. Міжнародний британсько-український науковий проект «EarlyurbanisminEurope?: thecaseoftheTrypilliamega-sites», який було розпочато 2012 року, 2015 року увійшов до числа наукових проектів, відзначених нагородами на ІІ Шанхайському археологічному форумі.
В цілому поле досліджень виглядає достатньо широким і вимагає залучення значних ресурсів – як наукових, так і матеріальних, що досягається розвитком кооперації на міжнародному рівні. З іншого боку, є можливість окремим установам зосередитися на вивченні певного кола актуальних проблем, зробивши тим самим свій внесок у вирішення загальних питань. З врахуванням цього є можливість розроблена пропонована нижче програма дослідницьких робіт для НДЛ археології.
Одними з ключових питань є причини появи поселень-гігантів та початкові етапи їх розвитку, зародження цієї традиції у середовищі культурного комплексу Трипілля-Кукутень. Однак ситуація склалася таким чином, що дослідженнями усе ще не охоплено найдавніші пам’ятки цього типу, лишається відкритим питання про початкові етапи становлення протоміст у V тис. до н.е. Разом із тим є усі можливості розпочати вивчення цих актуальних питань, оскільки подібні поселення вже відомі науковцям, проведені пошукові роботи, однак їх вивчення усе ще перебуває на початковій стадії. Нині є можливість організувати дослідження саме цих пам’яток, враховуючи попередній досвід такого роду робіт, силами НДЛ, спрямувавши зусилля та ресурси за такими напрямками:
- пошук та систематизація матеріалів археологічних досліджень, починаючи з розкопок В.В. Хвойки, включно з музейними зібраннями та архівними матеріалами;
- організація систематичних польових досліджень – розкопок та розвідок в околицях найдавніших великих поселень на території Київської області.
Актуальним є також продовження наукових досліджень на найбільших поселеннях трипільської культури у межиріччі Південного Бугу та Дніпра з метою вивчення їх забудови, суспільної та виробничої структури, зокрема на поселенні у Майданецькому. Цей напрямок може бути продовжено у співпраці з Германським Археологічним інститутом та університетом м. Кіль.
Феномен поселень-протоміст був би неможливим без солідної економічної бази – системи життєзабезпечення, яка включає харчову та нехарчову сфери виробництва. Традиційно дослідники віддавали перевагу вивченню давнього хліборобства та тваринництва як ключового питання у проблемі самої можливості існування подібних агломерацій у V-IV тис. до н.е. При цьому майже поза увагою все ще залишається розвиток технологій, пов’язаних з нехарчовою сферою – від будівництва до виготовлення знарядь праці, кераміки, одягу – тобто того комплексу матеріальної культури, задля вивчення якого археологи нагромадили величезний обсяг матеріалів. Вони у кращому випадку систематизовані на формально-типологічному рівні, а вивченню давніх технологій, в тому числі із залученням експериментальної археології достатньої уваги не приділено. Таким чином актуальними видаються дослідження з вивчення та реконструкції давніх технологій, які доповнять студії, пов’язані з поселеннями-протомістами та стануть важливою складовою всього комплексу досліджень з пропонованої проблематики.
Оскільки кінцевою метою наукових досліджень є їх практичне впровадження не лише шляхом публікації результатів у наукових виданнях, але і поширення нових знань серед громадськості, важливим є науково-популярне представлення результатів у формі створення виставок, музейних експозицій, музеєфікації виявлених об’єктів, написання науково-популярних праць.
Необхідність дослідження давньої історії України зумовлена логікою розвитку сучасного суспільства й освіти:
- потребами суспільства у отриманні якісних і науково обґрунтованих знань стосовно минулого території України;
- необхідністю вивчення початкового етапу становлення давніх цивілізацій на території Європи, в тому числі процесів ранньої урбанізації та технологічного поступу за матеріалами з території України;
- використанні результатів наукових розробок у забезпеченні якості освіти в умовах університету;
- потребою отримання студентами навичок у проведенні наукових досліджень, що сприятиме свідомому відношенню до відбору та використання інформації у подальшій професійній діяльності;
- узагальнення та практичного використання Європейського досвіду у залученні та використанні культурних ресурсів, представлених археологічними пам’ятками у навчальному та науковому процесі.
Враховуючи визнане наукове значення зазначеної теми досліджень, а також соціально-економічну значущість ролі наукових досліджень у забезпеченні якості освіти для розвитку суспільства та особистості, науково-дослідною темою НДЛ археології на 2016-2020 роки обрано: «Давня історія України: суспільство та технології за даними археологічних досліджень».
Об’єктом дослідження виступають суспільства та технології території України V-IV тис. до н.е., відомі за свідченнями археологічних досліджень.
Предметом дослідження є соціальні зміни в суспільствах V-IV тис. до н.е. на території України,а саме: становлення нових соціальних структур, повязаних з поселеннями-протомістами, етнокультурні процеси; розвиток технологій нехарчової сфери життєзабезпечення.
Мета дослідження: на основі цілісного наукового аналізу отримати, впорядкувати та інтерпретувати джерела, пов’язані з розвитком давніх суспільств та технологій на території України та розробити і провести заходи стосовно освітнього та громадського використання результатів досліджень.
Завдання дослідження:
-зібрати та систематизувати наявну інформацію (архівні матеріали, музейні та фондові колекції) про найдавніші поселення-протоміста трипільської культури;
-розпочати дослідження найдавніших поселень-протоміст шляхом археологічних розкопок на території Київської області;
-провести археологічні розвідки у їх околицях для пошуку супутніх поселень та стоянок;
-провести дослідження на поселеннях-протомістах у межиріччі Дністра та Дніпра;
-дослідити технології давніх виробництв – металургії та металообробки, гончарства, обробки мінеральної сировини з використанням природничих методів досліджень
-провести експериментальні польові дослідження по виготовленню та застосуванню знарядь праці, створенню керамічних та інших виробів;
-організувати реставрацію знахідок та їх подальше експонування та зберігання;
-за результатами досліджень розробити навчально-методичні матеріали;
-використати результати досліджень для створення виставок, музейних експозицій, музеєфікації об’єктів;
-розвивати науково-популярне забезпечення досліджень з метою інформування громадськості про результати досліджень.
Очікувана теоретична та практична значущість дослідження:
На теоретико-методичному рівні передбачається:
- розробка і обґрунтування методології археологічних досліджень;
- визначення й обґрунтування використання археологічних досліджень у навчальному процесі;
- узагальнення європейського досвіду досліджень давньої історії з використанням археологічних джерел.
На рівні практичного впровадження передбачається:
- організація та проведення польових досліджень для забезпечення наукової практики в умовах університету;
- залучення студентів до наукової роботи за результатами польових археологічних досліджень;
- розробка засад музеєфікації досліджених об’єктів та досліди з музеєфікації;
- публікація результатів досліджень, створення виставок та постійної музейної експозиції за результатами розкопок та досліджень давніх технологій.
Результати дослідження будуть узагальнені та опубліковані у вигляді:
Звітів про польові дослідження НДЛА за 2016-2020 рр.
монографії (колективної) «Археологічні дослідження пам’яток трипільської культури 2016-2020» (25 друк. арк.)
монографії «Історія археологічних досліджень пам’яток трипільської культури» (15 друк. арк.)
монографії (колективної) «Дослідження та реконструкція технологій давніх виробництв методами експериментальної археології» (10,0 друк. арк.);
збірок доповідей наукових конференцій
навчально-методичних матеріалів із питань організації та проведення польових і камеральних археологічних досліджень пам’яток трипільської культури (15, 0 друк. арк.);
навчально-методичних матеріалів за окремими напрямами досліджень.
Результати дослідження можуть стати основою для подальшого вивчення давньої історії України, зокрема суспільства і розвитку технологій, проблеми поселень-протоміст трипільської культури. Вони можуть бути використані для забезпечення якості освіти в Україні, а також використовуватись під час розробки навчально-методичної літератури та освітніх програм, присвячених проблемам вивчення давньої історії України, у процесі професійної підготовки студентів та в системі післядипломної освіти за різними напрямами.
Керівник теми: Відейко М.Ю., завідувач науково-дослідної лабораторії археології, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник.
