• Київська школа істориків;
• Історична реконструкція міського простору;
• Виробнича (науково-дослідна) практика

     Вступив у 1979 р. до київського університету Т. Шевченка на вечірнє відділення історичного факультету, яке скінчив у 1987 р. 1979-1989 рр. Працював у Центральному державному історичному архіві України (ЦДІА) у м. Києві. З 1989 р. працював в Археографічній комісії НАН України. З реорганізацією останньої у 1991 р. в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України (ІУАД) і донині. Кандидат (1995 р.), доктор (2015 р.) історичних наук. З 2002 р. завідувач відділом джерел з історії України ХІХ - поч. ХХ ст. цього інституту, зав. сектором грушевськознавства. З 2023 р. – професор кафедри історії України Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Професійні та наукові інтереси

Коло наукових зацікавлень: історія України ХІХ – поч. ХХ ст.;  українська історіографія, історіософія суспільно-політична думка; персоналістика діячів модерної доби (др.пол. ХІХ – поч. ХХ ст.); інтелектуальна історія, історія культури, грушевськознавство, липинськознавство, історична топографія, києвознавство, джерелознавство (епістологія), збереження культурних цінностей і пам’яток історії та мистецтва, історична освіта в сучасній школі.

Публікації

Автор бл. 700 публікацій, в т. ч. бл. 20 монографій, бл. 500 наукових статей, 5 навчально-методичних посібників

Автор монографій:

• Історичні причини наших поразок і перемог.-Львів: Літературна агенція Піраміда, 2011.-140 с.

2. Київ в українській історії: Києвознавчі статті.-К.: Смолоскип, 2011.-302 с., іл.

3. Між наукою і політикою. Історіографічні студії про вчених-концептуалістів.– Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2012.– 488 с.

4. Київ ХІХ-ХХІ. Путівник.– К.: ДП «Національне газетно-журнальне видавництво», 2013.–256 с.

5. Формування модерної нації. Теорія і суспільні виклики (ХІХ – початок ХХ ст.).– Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014.– 109 с.

6. Українські інтелектуали і політична окремішність (середина ХІХ – початок ХХ ст..). – К.: Український письменник, 2014. – 496 с.

7. Київ: люди і будинки.– К.: Либідь, 2016.– 432 с.: іл.

8. Михайло Грушевський: конструктор української модерної нації.– К.: Смолоскип, 2016.– 840 с.

9. Історичний путівник по Києву. Український Київ ХІХ – поч.. ХХ ст.. Культурологічний есей. – К.: Українські пропілеї, 2016.– 710 с.

10. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття. Культурологічний есей. – Видання друге, виправлене і доповнене.– К., Пенмен, 2017.– 782 + 16 стор фото вклейки

11. Київ: люди і будинки. Видання друге. – К.: Либідь, 2018. – 432 с.: іл.

12. В’ячеслав Липинський: хлібороб і жовнір (Співвідношення демократичного і консервативного в його історіософії).– К., 2019.– 310 с.

13. Українські інтелектуали і політична окремішність (середина ХІХ – початок ХХ ст.) / Видання друге, виправлене і доповнене. К.: Українські пропілеї, 2020.– 452 с.

14. Українська історія: через ідентичність до держави. – К.: Українські пропілеї, 2021. – 270 с.

15. Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності.– Київ: ТОВ. «Видавництво «Кліо»», 2023.– 416 с.

Наукові статті:

1.Політична публіцистика В’ячеслава Липинського (1908-1917) // Липинський В. Суспільно-політичні твори (1908-1917) / Редактори Я.Пеленський, І.Гирич, О.Проценко.– Т.1.– К.: Український письменник, 2015. – С.17-95.

2.Як оцінювати українську історію ХІХ ст.? // У кігтях двоглавих орлів. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016.– С.31-58.3.Державність, національна ідея та люди гетьманської України у спогадах Павла Скоропадського // Скоропадський П.П. Спогади: кінець 1917 – грудень 1918.– К.: Наш формат, 2016.– С.377-453.4.М.Грушевський у досягненні ідейно-культурної соборності та подоланні наддніпрянського партикуляризму в 1906-1907 роках (за матеріалами щоденника) // УІЖ.– №5 (530). – Вересень-жовтень.– С. 101-138.

5.Українська революція: інтерпретаційні проблеми (М.Грушевський та інші державники) // Symposium historiographikum Chercasiensium= Черкаський історіографічний симпозіум/ За ред. В.Масненка.– Том І.– Черкаси, 2016.– С. 222-238.

6.Проблема спадкоємності між державністю УНР та Української Держави гетьмана Павла Скоропадського: історіографічні стереотипи і справа пов’язання між собою різних моделей української державності// Державник і держава: до 100-річчя проголошення Павла Скоропадського Гетьманом України. Збірник наукових праць.– К.: ІУАД, Музей Гетьманства, 2018.– С.52-81.

7.Українська політична еміграція другої половини ХІХ – періоду визвольних змагань 1917-1921 років у Швейцарії // Україна – Швейцарія: Маловідомі сторінки історії та сучасність. Науковий збірник /Упоряд. Ірини Матяш; Інститут історії України НАНУ; Наукове тов-во історії дипломатії та міжнародних відносин.– Берн-Київ: Ін-т історії України НАНУ, 2020.– С.124-143.

8. Українська історіографія 1990-2010-х років: напрями постаті, спільноти // Miȩdzy wolnoṡci a zniwolleniem. Wartoṡci w historiografii polskiej I ṡrodkowoeuropejskiej od coṅca XLIII do  początku XXI wieku/ Між свободою і поневоленням. Цінності в польській та центральноєвропейській історіографії  від кінця ХУІІІ до початку ХХІ століть/ Redakcja naukowa Barbara Klassa i Leonid Zaszkilniak.– Gdaṅsk: Wydawnictwo uniwersytetu gdaṅskiego, 2020.– С.303-328.

9. «Нарис історії українського народу» як твір, що формував ментальність українця модерного часу // Грушевський М. Нарис історії українського народу / Михайло Грушевський; передм. І.Б. Гирича, В.Кавунника. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2021. – С.7-26.

10. Москва – Третій Рим: історія створення історіографічного збірника 1950-х, актуальність та виклики сьогодення // Москва – Третій Рим. Походження міфу / Упорядник Євген Калюжний.– Київ: Смолоскип, 2021.– 640 с.– С.5-40.

11. Олександр Оглоблин і УВАН у США // Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучсаність. Liber amikorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи.– Нью-Йорк-Київ: УВАН у США; ВД Простір», 2021.– С.156-210.

12. Предтечі наукового грушевськознавства: В.Дорошенко і О.Оглоблин та зміна парадигми бачення постатті М.Грушевського // Михайло Грушевський. Студії та джерела. – Кн.3.– К.: ІУАД, 2021.– С.141-192.

13. Національно-визвольний рух та ідеологія рашизму в ХІХ – на початку ХХ ст. // Заборонити рашизм.– К: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023.– С.85-100.

14. Сергій Білокінь: на сторожі національного культурного спадку//  На перехрестях історії: студії на пошану С.І.Білоконя з нагоди 70-річчя.– К.: ВД «Простір», 2023. – С.17-72.

15. Рашизм у ретроспективі// Багатовимірний рашизм: початок і кінець [збірник статей]/ [укладач: В.С. Огризко]. Київ: ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» («ГДІП»), 2023. – С. 23-56 (українська і англійська мови).

16. Наукове товариство імені Шевченка як національно-політичний проєкт Київської громади та Михайла Грушевського // 150 років на службі української науки та культури. Гуманітарні науки. – Львів: НТШ; Дослідно-видавничий центр НТШ.– 2023.– С.80-98.

     Дійсний член Українського історичного товариства (США) з поч. 90-х рр. Член - кореспондент УВАН (США) з 1998 р. Дійсний член НТШ з грудня 2005 р. Рішенням ВАКу від 13.06.2006 р. присвоєне вчене звання старшого наукового співробітника. У 2018 р. обраний академіком Академії  наук вищої школи України. Лауреат премії М.Грушевського Президії НАН України (3.02.2021)