28 листопада 2016 р. представники 4 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О.відвідали Музей книги і друкарства України, який розташований у давній архітектурній пам’ятці Києво-Печерської лаври – будинку монастирської друкарні, що діяла безперервно понад 300 років із початку ХVІІ ст. до початку XX ст.що є унікальним явищем в історії європейського друкарства.
Лаврську друкарню заснував у 1615 р. архімандрит Єлисєй Плетенецький. Будинок музею (корпус № 9) – пам’ятка архітектури XVIII ст. – доби українського бароко. Будівля гармонійно поєднується з іншими спорудами, зокрема, з Успенським собором. Лаврська друкарня тривалий час була центром книговидавничої справи в Україні. Її книги відзначалися різноманітністю тематики і високим рівнем поліграфічного виконання та художнього оформлення. Вона відігравала велику роль у розвитку духовності українського народу, в піднесенні рівня його освіти, мистецтва, культури. Лаврські друки мали широке розповсюдження в багатьох країнах Європи, особливо в слов’янському світі.
Музей книги і друкарства був створений у 1972 р. У музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу (близько 56 тис. одиниць зберігання). Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів.
Рукописна книга і стародруки (X – перша половина XVIII ст.). Мовою експонатів розповідається про виникнення писемності у східних слов’ян, створення просвітителями Кирилом і Мефодієм в ІХ ст. азбук – кирилиці та глаголиці. Експонуються факсимільні видання рукописних книг – «Київських глаголичних листків» (Х ст.), «Реймського Євангелія» (ХІ ст.), «Остромирового Євангелія» (1056-1057), «Ізборника Святослава» (1073), «Повісті врем’яних літ» (1113), «Слова о полку Ігоревім» (кін. ХІІ ст.), «Пересопницького Євангелія» (1556-1561) – видатної пам’ятки української мови та високохудожнього оформлення. Під час екскурсії студенти дізналися про приклади вживання елементів української мови в рукописних пам’ятках XI-ХIV ст., познайомились із письмом рукописних книг – уставом.
В експозиції показано зародження друкарства в Європі, початок і розвиток кириличного книгодрукування, видавничу діяльність Івана Федорова, Памви Беринди, Петра Могили, Йосипа Тризни, Інокентія Гізеля та інших видатних творців української книги XVII-XVIII ст., стародруки Львівської, Острозької, Почаївської, Чернігівської та Києво-Печерської друкарень.
Книга і друкарство другої половини XVIII - XIX ст.Матеріали експозиції розповідають про складну долю української книжки за обставин заборони на українську мову з боку Російської імперії кінця XVIII - початку ХХ ст. Представлені видання першої гражданської друкарні в Україні (1764) та Києві (1787). Студенти пересвідчилися у важливості створення університетів у Харкові (1804) і Києві (1834) та друкарень при них, де видавались навчальні посібники, підручники, наукові праці з різних галузей знань. Студенти ознайомились із першими виданнями з історії України, фольклору, етнографії, з науковими працями Є. Болховітінова, М. Максимовича, О. Бодянського та ін., з першим виданням «Енеїди» І. Котляревського (1798), з першою граматикою української мови О. Павловського (1818), з першим українським букварем «Граматкою» (1857) та першим виданням роману «Чорна рада» (1857) П. Куліша, прижиттєвими виданнями творів Г. Сковороди, Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесі Українки та інших класиків української художньої літератури, першою книжкою українською мовою на західноукраїнських землях «Русалкою Дністровою» (1837), першими словниками української мови та іншими книжковими пам’ятками ХІХ ст., з діяльністю заснованих у другій половині ХІХ ст. друкарень С. Кульженка, І. Чоколова, Є. Фесенка, з видавничою діяльністю П. Куліша, О. Бодянського, Б. Грінченка, О. Пчілки.
Студентам дуже сподобалась виставка «Креативна книга Олени Медведєвої», на якій вони побачили близько 20 книжок-артбуків різної техніки створення: вишиті, бурштинова, солом’яна, бісерна, в’язана спицями, різьблена на дереві, мереживна (плетена гачком), м’яка (виготовлена із цупкої тканини), гербарна, книга-батик, вербова, шкіряна, книга-будинок, книга-криниця, праска-казка, книга-млин, випалена на дереві. Представлені книги не мають аналога в Україні.
