КОНЦЕПЦІЯ
Центру критичного мислення
кафедри філософії та релігієзнавства
Факультету суспільно-гуманітарних наук
Київського столичного університету імені Бориса Грінченка
1. Критичне мислення.
В останні десятиліття чимало робіт філософів освіти присвячено кризі освіти в світі, що, безсумнівно, відноситься і до вітчизняної системи освіти. Причина кризи криється в протиріччі, суть якого полягає в розриві між декларованими і бажаними цілями, цінностями і реальними мотиваційними установками, загальними і професійними компетенціями при реалізації практичної діяльності. В реальному соціальному та професійному житті люди слабо мотивовані до рефлексії з приводу помилок і недоліків, самостійності в прийнятті рішень, творчості та інновацій. Важливо відрізняти істину від підробки і вміти критично мислити.
Критичне мислення – це здатність індивіда сприймати ситуацію системно, оцінювати причини, факти, альтернативи, аргументи і на підставі цього генерувати або корегувати свою позицію та приймати рішення. Це процес аналізу, синтезування й обґрунтування оцінки достовірності або цінності інформації.
За визначенням К. Уейда і К. Тавріса, критичне мислення передбачає прагнення індивіда оцінювати різні твердження і робити об'єктивні судження на основі добре обґрунтованих доказів. Це здатність бачити упущення в аргументах і не піддаватися твердженнями, які не мають достатніх підстав.
Процес критичного мислення починається з постановки питань та проблем, які потрібно вирішити; першій крок до того, аби навчитися критичному мисленню полягає в тому, щоб допомогти розгледіти безкінечну кількість питань навколо. Воно використовує переконливу аргументацію, коли людина знаходить рішення і підкріплює його раціональними аргументами. Таке мислення є соціальним процесом, будь-яка думка перевіряється і відточується тоді, коли ми ділимося нею з іншими – в ході діалогу та полілогу. Адже необхідність критичного мислення виникає тоді, коли з'являється потреба перевіряти достовірність суджень, висловлюваних різними особистостями - або нами самими, або іншими. Тобто йдеться про можливість бути кимось уведеним в оману, свідомо чи несвідомо.
Основними рисами критичного мислення є, насамперед, свобода та самостійність, здатність висловити ідею незалежно від інших. Для формулювання власної точки зору необхідно опрацювати величезну кількість матеріалів. При цьому інформація є відправною, а не кінцевою точкою для розвитку. У ході критичного мислення відбувається «розширення горизонтів», тобто бачення світу навколо стає більш широким, ми помічаємо більше деталей і можемо долучити їх для виокремлення кінцевого висновку. Це уможливлює пошук істини для себе, усвідомлення своїх інтересів, цінностей і потреб. Людина, що мислить критично, має менше шансів стати жертвою маніпулювання. Формально кажучи, критичне мислення - це мислення, що приводить до об'єктивної істини.
Ознаки і навички критичного мислення можна умовно розділити на дві групи:
• філософські та базисні методологічні принципи, що включають в себе відповідні філософські та загальнонаукові положення, а також деякі специфічні фундаментальні положення наукової психології;
• конкретні інструментальні принципи.
Загально-світоглядними передумовами критичного мислення є:
• визнання і прийняття фундаментальної когнітивної недосконалості будь-якої людської істоти;
• визнання своєї невичерпної здатності до самообману й ілюзій внаслідок опосередкованого, а не прямого зв'язку з реальністю;
• визнання того, що така недосконалість може бути істотно виправлена (компенсована) певними навичками зв'язку з об'єктивною реальністю і перевіркою себе реальністю;
• визнання існування питань без відповідей і явищ без сенсу, тобто просто непізнаних (або непізнаваних), невизначених, незрозумілих, невідомих;
• відмова від крайнього бажання дати відповіді на всі питання і надати всьому сенс у вигляді необґрунтованих одкровень і фантазій, які видаються за істину;
• визнання невизначеності (ні віри, ні знання) в цілому ряді питань як нормального аспекту людського існування;
• визнання того, що всього лише сам факт існування людини в відчутному реальному світі є самодостатнім підставою для нескінченно багатого і осмисленого життя без залучення надприродних або інопланетних «причин» і «смислів»;
• визнання віри лише в оптимально розумній мірі, як одного з необхідних компонентів психіки і життя людини, але не виправдання відмови від критичного мислення або від результатів критичного мислення.
Конкретні інструментальні передумови формування критичного мислення у індивіда передбачають формування певних компетентностей, що можуть варіюватися в залежності від спеціалізації майбутнього фахівця.
2. Компетентності, формування яких забезпечує
здатність фахівця до критичного мислення
Інструментальний рівень процесу формування критичного мислення у майбутніх фахівців гуманітарного профілю, зокрема, філософів, включає наступні компетентності:
І. Вправність мислення
- логічність, послідовність, систематичність та аргументованість міркувань;
- здатність робити смислові узагальнення та висновки, виявляти в інформаційних даних та концептах хиби й вразливі місця, суперечності та неповноту аргументації. Прагнення до оптимальних рішень та ясності умовиводів;
- готовність до пізнання нового і неперервного навчання, до опанування нових знань та стратегій/способів мислення;
- навички раціональної організації власної діяльності та ефективного використання часу.
ІІ. Розвиненість рефлексії
- прагнення усвідомлювати підстави власних та інших міркувань, здатність відрізняти суб’єктивні, спонтанні складові суджень від об’єктивних і аргументованих, вміти надавати перевагу останнім;
- критичність та самокритичність;
- схильність до самоперевірки отриманих результатів, турбота про якісне виконання професійних завдань.
ІІІ. Інтелектуальна комунікація
- увага і толерантність до іншої (й інакшої) думки, здатність аналізувати її зміст та структуру в процесі спілкування та адекватно на неї реагувати;
- здатність брати участь в інтелектуальних дискусіях, використовувати ввічливі форми звернення до опонента, концентруватися на значущих складових судження, не переходячи на особистості;
- навички публічного мовлення, здатність ясно та виразно висловлюватися в процесі комунікації;
- навички роботи у групі, розподіл функцій в колективній роботі, взаємодопомогу, терплячість, витримку і доброзичливість;
- відкритість, здатність сприймати та враховувати зауваги, оптимізувати власну позицію в процесі обговорення, налаштованість на діалог, залучення у власні міркування висловлених слушних ідей;
- навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
ІV. Мовно-текстологічна здатність
- аналіз та інтерпретація гуманітарного тексту: здатність виокремити та відтворити смислову структуру тексту, оцінити послідовність та валідність аргументації, виділити продуктивні ідеї;
- порівняння змісту різних текстів, пошук та узагальнення інформації з досліджуваної проблеми;
- навички написання аналітичних і публіцистичних гуманітарних текстів, реферування, створення систематизованих оглядів спеціальної літератури. Дотримання стандартів академічного оформлення тексту;
- здатність використовувати (як усно, так і письмово) державну мову в усіх сферах суспільного життя, зокрема у професійному спілкуванні, читати фахову літературу англійською мовою.
3. Місія Центру.
Місія Центру критичного мислення (далі – Центр) кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (далі – Університет) полягає у формуванні у майбутніх професіоналів-філософів зазначених вище компетентностей.
Центр створюється відповідно до Нової освітньої стратегії Університету з її орієнтиром на докорінну зміну якості підготовки фахівця – лідера, який відповідає потребам сучасного ринку праці, закріплення отриманих студентами теоретичних знань за обраною спеціальністю, формування самостійної, творчої та ініціативної особистості, набуття досвіду практичної роботи.
4. Мета і завдання Центру
Центр створюється з метою організації практично-орієнтованого освітнього середовища в галузі філософії, яке б сприяло підвищенню ефективності підготовки студентів через напрацювання у них навичок критичного мислення, загальних і фахових компетентностей.
Основними завданнями діяльності Центру є:
- забезпечення практичної реалізації навчального процесу спеціальності «Філософія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з дисциплін:
Риторика;
Пропедевтика;
Етика;
Філософія Стародавнього Сходу;
Антична філософія;
Історія релігій;
Лідерство – служіння.
- забезпечення проходження виробничої (асистентської) практики (основної та спеціалізації) спеціальності «Філософія» другого (магістерського) рівня вищої освіти в аспекті реалізації її наступних завдань:
- проведення практичних занять викладачів кафедри, вдосконалення методики викладання навчальних дисциплін;
- проведення практичних занять відповідно до індивідуального завдання керівника практики;
- аналіз роботи Центру з метою формування аналітичних висновків щодо вдосконалення подальших напрямів його діяльності.
Результатом функціонування Центру є напрацювання у студентів-філософів знань, вмінь та навичок, що узагальнюються у вигляді наступних компетентностей:
Загальні компетентності:
Інструментальні компетентності:
¾ Вирішення комплексних проблем (розвиненість рефлексії)
¾ Критичне мислення (здатність до аналізу, синтезу та узагальнення інформації)
¾ Когнітивна гнучкість (здатність до розширення наявних меж знань)
Міжособистісні компетентності:
¾ Комунікаційна взаємодія (здатність до ефективної комунікаційної діяльності)
¾ Емоційний інтелект (здатність розуміти емоційні стани інших людей та формувати соціальні відносини)
¾ Об’єктивна оцінка (здатність до аргументованого мислення).
Системні компетентності:
¾ Орієнтація на високий результат (здатність формувати стратегії досягнення цілей)
¾ Управління людьми (здатність впливати на людей задля отримання бажаного результату)
Фахові компетентності:
Логіко-герменевтичні компетентності:
¾ Філософська обізнаність (здатність розуміти та інтерпретувати знання в філософській галузі)
¾ Методологічна та герменевтико-текстологічна обізнаність (здатність поєднувати знання різних методів наукового та філософського дослідження)
¾ Науково-гуманітарний горизонт мислення (здатність оцінювати об’єкти філософського знання)
Організаційно-управлінські компетентності:
¾ Ефективна взаємодія у професійному середовищі
¾ Навички в організаційно-управлінській діяльності
Аналітичні компетентності:
¾ Практичне використання філософської освіченості (здатність до формування різних форм і методів соціально-філософського, політичного та релігієзнавчого пізнання)
4. Організаційні засади діяльності Центру
Центр критичного мислення є одним з базових центрів компетентностей Факультету суспільно-гуманітарних наук. Він створюється за наказом ректора Університету і працює на засадах самоврядування. Діяльність Центру критичного мислення спрямована на підвищення престижу Університету, зміцнення та розвиток його матеріально-технічної бази.
Центр створюється як структурний підрозділ кафедри філософії і не є юридичною особою. Всі фінансові розрахунки Центр критичного мислення здійснює через розрахунковий рахунок Університету.
Центр працює на базі Факультету суспільно-гуманітарних наук за напрямом освітньої програми спеціальності 033 «Філософія». Навчально-науково-практичне керівництво діяльністю Центру здійснюють закріплені за ним викладачі кафедри філософії та релігієзнавства.
Центр забезпечує проведення практичних занять студентів спеціальності «Філософія» та організовує виробничу практику студентів спеціальності «Філософія» у тісному контакті з відділом практики та студентським науковим товариством Університету.
Центр критичного мислення розміщується за місцезнаходженням Факультету суспільно-гуманітарних наук Університету та використовує його матеріально-технічну базу.
Університет:
- визначає перспективні напрямки роботи Центру критичного мислення відповідно до освітнього профілю спеціальності «Філософія»;
- забезпечує кваліфіковане керівництво професійною діяльністю Центру критичного мислення викладачами Університету чи запрошеними фахівцями;
- виділяє приміщення для діяльності Центру критичного мислення та обладнує його відповідними матеріально-технічними засобами.
Центр як підрозділ Університету зобов'язаний:
- реалізувати основні цілі Нової освітньої стратегії Університету;
- діяти у межах Корпоративного кодексу Університету та нормативно-правових актів, що регулюють освітню діяльність в Україні;
- забезпечувати дбайливе ставлення до майна Університету, що надане Центру критичного мислення у користування.
Дана Концепція є підставою для розробки «Положення про Центр критичного мислення кафедри філософії та релігієзнавства Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка».
