Блок «Практична філософія»

№

з/п

Загальн. обсяг

Кількість годин, відведених на

Фор-ма під-сумк.

контр.

ПІБ розробника курсу, наук. ступ., вч. звання

Годин

Кредитів

лекції

Семінар.

практичні

інд. робота

мод.контр.

сам. робота

1.

«Філософія життя»

5-6 сем

120

4

28

28

8

56

120

канд. філос. н., доцент Брижнік В.М.

Мета курсу – ознайомлення студентів зі змістом «філософії життя» як напрямку німецької некласичної філософії.

Завдання курсу – визначити місце «філософії життя» в німецькій некласичній філософії; ознайомлення з творчістю основних представників «філософії життя» - А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, В. Дільтея тощо; виявити специфіку методологічних підходів і категоріального апарату «філософія життя»; розкрити тлумачення Ф. Ніцше основних норм моралі й християнських догматів; проаналізувати критику А. Шопенгауера і Ф. Ніцше християнства та його базових цінностей; означити обрії ніцшеанського вчення про людину, її життя і смерть, про Надлюдину; окреслити подальшу еволюцію «філософії життя», його вплив на ідеологію націонал-соціалізму; вказати на основні напрямки інтерпретацій цього вчення.

Анотація дисципліни – спецкурс передбачає знайомство з працями А. Шопенгауера («Світ як воля та уявлення», «Афорізми про мудрість життя»), Ф. Ніцше («Людське, занадто людське»; «Ранкова зоря»; «Весела наука»; «По той бік добра й зла»; «Генеалогія моралі»; «Так говорив Заратустра»; «Антихристиянин»; «Сутінки кумирів»). Згідно Ф. Ніцше, в основу«моралі панів»закладена свобода від будь-яких моральних норм і обов'язків, а це, в свою чергу, робить їх сильними, вольовими.В межах спецкурсу обговорюються основні аксіологічні та філософсько-етичні проблеми «філософії життя». Людина має бути незалежною від будь-якого авторитету, і навіть вмирати вонамає вільною смертю (вчення про Надлюдину). Свою Надлюдину Ніцше наділяє гармонією, яка поєднує фізичну силу і досконалість, вищий інтелект і духовність. Спецкурс читається з широким залученням відеоматеріалів, презентацій PowerPoint.

№

з/п

Назва дисципліни

Загальн. обсяг

Кількість годин, відведених на

Фор-ма під-сумк.

контр.

ПІБ розробника курсу, наук. ступ., вч. звання

Годин

Кредитів

лекції

Семінар.

практичні

інд. робота

мод.контр.

сам. робота

2.

Філософія психоаналізу

3-4 сем

120

4

28

28

8

56

120

д-р філос. н., проф.

Горбань О.В.

Мета курсу – ознайомлення студентів із філософією фрейдизму та неофрейдизму.

Завдання курсу – визначити специфіку некласичної філософії, «філософії життя», філософії фрейдизму та неофрейдизму; ознайомити слухачів із біографією та творчою спадщиною З. Фройда; розкрити історію становлення психоаналізу як напрямку філософування; висвітлити основні категорії психоаналітичної філософії – психіка, свідоме, безсвідоме, підсвідоме, Я (Его), Воно (Ід), над-Я (супер-Его), витіснення, сублімація, культура, тотем, табу, символ, аретип тощо; означити основні напрямки еволюції психоаналізу в межах неофрейдизму.

Анотація дисципліни – спецкурс, спрямований на висвітлення альтернативного класичній філософії погляду на суб’єктність людини, її внутрішнього світу, психіки. Якщо класична філософія є філософією свідомості, то психоаналіз звертає увагу на безсвідоме як специфічну форму буття, яка не є ані свідомістю, ані матерією. Спецкурс читається з широким залученням відеоматеріалів, презентацій PowerPoint.

№

з/п

Назва дисципліни

Загальн. обсяг

Кількість годин, відведених на

Фор-ма під-сумк.

контр.

ПІБ розробника курсу, наук. ступ., вч. звання

Годин

Кредитів

лекції

Семінар.

практичні

інд. робота

мод.контр.

сам. робота

3.

Філософія постмодернізму

6 сем

120

4

28

28

8

56

120

д. філос. н., проф.
Додонова В.І.

Мета курсу – ознайомлення студентів з філософією і методологією постмодернізму.

Завдання курсу – означити інтелектуальну атмосферу останньої чверті ХХ ст. в Західній Європі, історичні, соціокультурні та політичні джерела появи постмодернізму; розкрити зв’язок постмодернізму з структуралізмом та постструктуралізмом; описати проблемне поле постмодерністської філософії.

Анотація дисципліни – спецкурс передбачає знайомство з працями Ж. Дерріди, Р.Барта, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі, М. Фуко, Ж. Бодріяра. Викладаються такі методологічні настанови постмодернізму як децентрація, деконструкція, ризоматичність, номадологічність, відмова від логоцентризму та метанарративів тощо. Підіймаються проблеми суб’єкта, мови і мовлення, легітимації знання, влади, філософії історії, соціальної філософії, дискурсу як засобу конструювання соціальної реальності. Спецкурс читається з широким залученням відеоматеріалів, презентацій PowerPoint.

№

з/п

Назва дисципліни

Загальн. обсяг

Кількість годин, відведених на

Фор-ма під-сумк.

контр.

ПІБ розробника курсу, наук. ступ., вч. звання

Годин

Кредитів

лекції

Семінар.

практичні

інд. робота

мод.контр.

сам. робота

2.

Філософія любові

3-4 сем.

120

4

28

28

8

56

залік

канд. філос. н., доцент Мартич Р.В.

Мета курсу – дослідити та спробувати ближче зрозуміти, що таке філософування та філософія, проаналізувати філософську категорію «любові», її первинність у філософії, розглянути філософію як дію та мудрість любові, а філософування як мистецтво любити. Курс досліджує любов з філософської, культурологічної, теологічної та психологічної перспектив.

Завдання курсу – розглянути філософські проблеми любові; спробувати дати відповіді на питання про природу любові: почуття, емоція, дія, бажання, відношення, брехня, обов’язок, хитрість природи, криза, природне/неприродне, духовна/тілесна, суб’єктивна чи ні; висвітлити проблему еротичної любові (Платон, Плотін), християнських інтерпретацій любові як агапе (Августин, Тома Аквінський, А. Нигрен, К. Барт, П. Тілліх), природу романтичної та куртуазної любові (Ортега-і-Гассет, Д. де Ружмон); розглянути розуміння любові у модерному світі (раціоналістичні концепції Р. Декарта, Б. Спінози, владні концепції любові, любов як творча фрустрація) та постмодерному світі (З. Бауман, Р. Барт), психологічні та аксіологічні теорії   любові, моральну та досконалу любов, окреслити її ознаки, властивості, форми та критерії; ознайомитись з міфологією любові, теоріями, видами та історичними концепціями любові,   нормами та практиками пов’язаними з нею, раціональністю емоцій, відношеннями між любов’ю та близькими до неї категоріями; осмислити любов та свободу, буття як любов та біологію любові, діалогічність любові, любов як дарування та ціннісна відповідь.

Анотація дисципліни – курс передбачає читання і обговорення винятково першоджерел, філософських статей і текстів, які стосуються історичних та концептуальних інсайтів та рефлексій про любов. Література включатиме тексти сучасних та класичних філософів: Платона (Бенкет, Федр), Арістотеля (Нікомахова етика), Томи Аквінського (уривки з «Суми теології»), М. Монтеня (Проби), Б. Спінози (Етика), І. Канта (Лекції з етики), А. Шопенгауера (МСЛ), С. Кєркегора (Або/або), Ф. Ніцше (Весела наука) Ж.-П. Сартра, Е. Фромма (Мистецтво любити), Папи Бенедикта XVI(енцикліка DeusCaritasEst); а також К.Льюїс, Любов та Алегорія любові; Д. деРужмон«Любовта західна культура»; Д.фон Гильдебранд Метафизика любви; Е.Левінас, Філософія, справедливість і любов; М. Мамардашвили, В поисках утраченого времени; Ж. Дерріда, Дарувати час; Р. Барт, Фрагмент мови закоханого. Є сертифікований ЕНК.

№

з/п

Назва дисципліни

Загальн. обсяг

Кількість годин, відведених на

Фор-ма під-сумк.

контр.

ПІБ розробника курсу, наук. ступ., вч. звання

Годин

Кредитів

лекції

Семінар.

практичні

інд. робота

мод.контр.

сам. робота

3.

Релігієзнав-

ство

3 сем.

120

4

28

28

8

56

залік

канд. філос. н., доцент Титаренко В.В.

Мета курсу – знайомство з об’єктивними науковими відомостями про національні, регіональні та світові релігії; набуття студентами компетенцій щодо історичних форм релігій, основ їхнього віровчення та культу.

Завдання курсу – виробити компетентнісний підхід до складних процесів релігійного життя України і світу, розуміння релігії як етнозберігаючого чинника та проблем толерантності до представників різних релігійних конфесій.

Анотація дисципліни – «Релігієзнавство» є позаконфесійною дисципліною світського характеру, що дозволяє сформувати уявлення про роль та місце релігії в системі культури, особливості функціонування релігії як соціального інституту та психологічного феномену. Вивчення і систематизація наукової інформації з релігієзнавства, оволодіння термінологією, науковими принципами класифікації та періодизації релігійних процесів. Курс читається з широким залученням відеоматеріалів, презентацій PowerPoint, дискусій та тестів. Курс забезпечений монографіями та колективною хрестоматією викладачів кафедри.

№

з/п

Назва дисципліни

Загальн. обсяг

Кількість годин, відведених на

Фор-ма під-сумк.

контр.

ПІБ розробника курсу, наук. ступ., вч. звання

Годин

Кредитів

лекції

Семінар.

практичні

інд. робота

мод.контр.

сам. робота

1.

Риторика

3-4 сем.

120

4

56

8

56

залік

канд. політ. н., доцент Супруненко А.П.

Мета курсу – надати знання основ класичної і сучасної риторики як науки про мисленнєво-мовну діяльність, спрямовану на переконання, вплив, на досягнення цілей у процесі мовної комунікації. а також виробити у студентів уміння й навички аналізувати та продукувати тексти різного типу відповідно до мети, призначення й умов спілкування в процесі їхньої майбутньої роботи.

Завдання курсу – засвоїти знання, що складають зміст риторики як науки, усвідомити й запам'ятати систему понять, оволодіти риторичною термінологією; вивчити історію і джерела риторики та педагогічної майстерності, тому що кожний відомий ритор був і майстерним педагогом риторики; уважно ознайомитися зі зразками промов якомога ширшого кола визначних ораторів минувшини і сучасності з тим, щоб максимально використати їхній досвід; виробити у студентів уміння й навички аналізувати та продукувати тексти різного типу відповідно до мети, призначення й умов спілкування в процесі їхньої майбутньої роботи.

Анотація дисципліни – у курсі подається огляд історичного становлення риторики та використання досвіду класичної риторики у сучасному світі. Розглядаються складовімовної майстерності. Вивчається композиційна побудова промови, засади культуримовлення та мовні засоби виразності (тропи і стилістичні фігури). Окрема тема присвячена мистецтвуаргументації. Розглядаються також жести та мімічні засоби виразності, особисті якості ритора.