Засідання студентського наукового клубу «MNEMOSYNE» на тему «Світові релігії: історичний досвід Сходу»

     У вівторок 30 листопада 2021 р. на платформі Google Meet відбулось чергове засідання студентського наукового клубу кафедри всесвітньої історії «MNEMOSYNE». Студенти-історики Київського університету імені Бориса Грінченка мали можливість долучитися до обговорення світових релігій на Сході.

     Тема засідання: «Світові релігії: історичний досвід Сходу».

     Учасники зібрання прослухали і жваво долучилися до обговоренні наступних доповідей:

1. «Поширення ісламу в Китаї». Доповідачка: Іщенко Поліна – студентка IV курсу Історико-філософського факультету

2. «Основні поняття синто». Доповідач: Щерба Борис – студент IV курсу Історико-філософського факультету

     Першою на засіданні виступила студентка-історикиня Іщенко Поліна, яка присвятила свою доповідь поширенню ісламу у Китаї. У викладі студентка висвітлила тенденції розвитку однієї зі світових конфесій – ісламу. Іслам розвивався у Китаї протягом 1300 років і багато в чому  суперечив китайським традиціям. Доповідачка розглянула  шляхи поступового проникнення ісламу до Піднебесної; окреслила роль монгольської династії Юань (1271-1368) у широкомасштабному переселені і злитті національностей, після чого чисельність мусульман стала швидко зростати, і як результат іслам перетворився на релігію багатьох малих народів Китаю. Також згадала династію Мін (1368-1644 рр.), завдяки якій іслам продовжував значно поширюватися в Китаї. Саме тоді ж формується образ класичних ісламських житлових районів, де мечеть виступала в ролі центру. Посилення ізоляції династії Мін призвело до різкого сповільнення імміграції з мусульманських країн. Аналіз наукової літератури дав підстави стверджувати, що влада  Китаю не ставилися вороже до нової конфесії, а навпаки намагалася інтегрувати її до традиційного китайського суспільства. Мусульмани в Китаї закріпилися за певними регіонами, така ситуація зберігається й до нині.

     Виступ Щерби Бориса був присвячений основним поняттям синто. У ньому доповідач зазначав, що синто разом із буддизмом, даосизмом і конфуціанством утворює духовний ландшафт японської культури, в той же час залишаючись єдиною релігією, яка є винятково острівною. Термін «синто», «шлях богів», створений згідно з китайським звичаєм, називати різні вчення «шлях чогось». Доповідач зазначив, що «синто» - це не «шлях», і не систематизована доктрина або вірування, яке може бути виражено в письмових етапах, а «набір» досить аморфних острівних культів з деякими запозиченнями буддизму і даосизму. Також присутнім було пояснено значення «камі» – ключового поняття синто. Так, камі – це дзеркало, тобто камі віддзеркалює всі сутності природи, воно не терпить будь-якого забруднення. Якщо сутність і серце людини чисті – він також стає камі. Доповідачем було визначено ключові поняття релігії айнів. Так, «рамат» – це щось на зразок ефіру або темної енергії, котрий заповнює весь Всесвіт, про його існування ми лише здогадуємось. «Камуй» - це все, що має багато рамат і може ним поділитися. Висвітлення Борисом основних понять синто дало змогу учасникам засідання заглибитися в розуміння основ японської культури.  

     Дякуємо всім членам наукового клубу «MNEMOSYNE» та гостям нашого зібрання за участь у обговоренні, цікаві дискусії та присутність.

     Чекаємо на Вас на наступному засіданні нашого клубу!

Снимок экрана 2021 11 30 в 19.03.06 min 

Снимок экрана 2021 11 30 в 19.14.38 min 

Снимок экрана 2021 11 30 в 19.54.39 min 

Снимок экрана 2021 11 30 в 19.55.35 min 

Снимок экрана 2021 11 30 в 20.05.10 min 

Снимок экрана 2021 11 30 в 20.34.04 min 

Снимок экрана 2021 11 30 в 20.34.11 min

Факультет у соціальних мережах