Засідання студентського наукового клубу «MNEMOSYNE» на тему «Психоісторичні рефлексії щодо особи Наполеона Бонапарта»

     У вівторок 2 листопада 2021 р. на платформі Google Meet відбулось засідання студентського наукового клубу кафедри всесвітньої історії «MNEMOSYNE». Цього разу студенти-історики Київського університету імені Бориса Грінченка намагались зрозуміти логіку дій Наполеона та осягнути велич його діянь.

     Темою засідання було обрано: «Психоісторичні рефлексії щодо особи Наполеона Бонапарта». Учасники зібрання мали змогу прослухати і взяти участь у обговоренні наступних доповідей:

  • «Наполеон Бонапарт крізь призму психоісторії: характер лідера і чинники формування» Доповідач: Шуточкін Владислав – студент ІІІ курсу Історико-філософського факультету.
  • «Де і коли «схибив» Наполеон?» Доповідач: Щерба Борис – студент IV курсу Історико-філософського факультету.
  • «Реформи та винаходи Н. Бонапарта, що змінили час» Доповідач: Алі Рошан – студент ІІІ курсу Історико-філософського факультету.

     Першим на засіданні виступив студент-історик Владислав Шуточкін. У своїй доповіді він з’ясував основні чинники та події, які сформували характер Наполеона, а також проаналізував основні віхи життя Бонапарта.

     Доповідач окреслив як «похмурий, чужий, затятий націоналіст-корсиканець, котрий майже не розмовляв французькою, та ще й з кумедним ім’ям, яке хлопчаки-однокашники перекручували на кшталт «солома в носі», завдяки наполегливому саморозвитку, винятковій цілеспрямованості й енергійності зміг «зловити хвилю і опинитися на її гребні». Шанс втілити свої мрії щодо слави і високого суспільного становища Н. Бонапарт здобув через військову кар’єру.

     Наступна доповідь була присвячена аналізу вчинків і помилок Наполеона Бонапарта. На початку виступу доповідач визначив поняття, якими послуговується при аналізі хиб у діяннях імператора Франції. Борис Щерба відзначив, що і сам Наполеон, перебуваючи на острові св. Єлени, визнавав власні помилки. На думку доповідача, до хибних рішень Бонапарта, визнаних останнім, належать: вторгнення до Іспанії з метою посадити Жозефа Бонапарта на трон у Мадриді у 1808 року; похід до Росії 1812 року; континентальна блокада. До прорахунків внутрішньої політики очільника французів Б. Шерба відніс переслідування якобінців; дозвіл повернутися емігрантам за умови присяги на вірність державі; залишення міністрами ненадійних (Фуше, Талейран); одруження з австрійською принцесою Марією-Луїзою.

     Заключною стала доповідь про реформи та винаходи Наполеона. Рошан Алі послідовно представив новації очільника Франції, чимало з яких не лише були вдало впроваджені в життя, а й збереглися до наших часів. Серед найвагоміших реформ Н. Бонапарта доповідач визнав запровадження Цивільного кодексу, що став уніфікацією тогочасної європейської та французької юридичної теорії і судової практики. Не менш значущою стала і реформа освіти Франції в аспекті уніфікації і державної централізації (запровадження ліцеїв). До культурних новацій епохи Н. Бонапарта, на думку студента-історика, належить: європейська схема нумерації будинків (непарні числа на одній стороні вулиці, парні – на протилежній); скасування іспанської інквізиції; мистецький стиль Ампір.

     У контексті активних дебатів учасники засідання, осмислюючи персональний досвід, мотивацію вчинків і дій величної постаті Наполеона Бонапарта, дійшли думки, що необхідно завжди вірити у себе та свою мрію, наполегливо рухатися до її втілення. 

     Дякуємо всім членам наукового клубу «MNEMOSYNE» та гостям нашого зібрання за участь у обговоренні, цікаві дискусії та присутність. Чекаємо на Вас на наступному засіданні!

Факультет у соціальних мережах