19 травня 2023 року на кафедрі філософії та релігієзнавства Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася VI Всеукраїнська наукова конференція «Київські філософські студії».
В роботі конференції взяли участь 140 дослідників, у т.ч. 22 доктори наук, професори, 23 кандидати наук, доценти і викладачі без наукового ступеня, 12 аспірантів, 73 студента. Окрім організаторів конференції – Київського університету імені Бориса Грінченка та Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України – учасниками філософського форуму були представники Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету «Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського», Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Київського національного університету технологій та дизайну, Національної академії статистики, обліку та аудиту, Київського національного університету будівництва і архітектури, Запорізького національного університету, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Хмельницького національного університету, Сумського державного університету, Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Східноукраїнського університету імені Володимира Даля, Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська Лавра».
З привітанням до учасників конференції звернулись завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Київського університету імені Бориса Грінченка д. філос. н., проф. Іван Богданович Остащук і завідувачка відділу історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, д. філос. н., проф. Л.О. Филипович. Вітальне слово від Людмили Олександрівни природньо перетворилось у теоретичну доповідь, адже в ньому були розкриті методологічні виклики релігієзнавству під час війни. При цьому поряд з теоретичними викликами, які потребують переусвідомлення, як от методологічні принципи об’єктивності та контекстуальності, перед українською наукою релігієзнавчою постали й практичні виклики.
Серед останніх – відверто антиукраїнська діяльність УПЦ (МП), зокрема, проблема «повернення України» до Києво-Печерської Лаври. Тому не дивно, що на пленарному засіданні обговорювались гострі питання духовної сфери в умовах російської агресії. З доповіддю «Про необхідність суспільного діалогу навколо ситуації в Києво-Печерській Лаврі» виступив в.о. Генерального директора Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська Лавра», к. і. н. Максим Анатолійович Остапенко. Він не лише вказав на точки дотику Лаври та української історії, але й запросив Університет до співробітництва в науково-дослідній сфері, а викладачів та студентів – відвідати заповідник з екскурсією.
Тему Лаври продовжила д. філос. н., проф. Ломачинська Ірина Миколаївна, авторка ґрунтовної монографії «Монастирі України». Вона запропонувала розглядати Києво-Печерську Лавру як міфологізоване місце пам’яті.
«Трансформації православ’я в Україні в умовах війни» аналізувала д. філос. н., проф. Гаврилюк Тетяна Вікторівна, завідувачка кафедри філософії, права та соціально-гуманітарних дисциплін Національної академії статистики, обліку та аудиту.
Темою доповіді д. філос. н. Павла Юрійовича Павленка, провідного наукового співробітника відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України був «Протестантизм в Україні в умовах російсько-української війни».
Завершувала цю сесію пленарного засідання конференції доповідь к. філос. н., доцента, старшого наукового співробітника відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Олега Васильовича Бучми «Релігія, права людини, національна безпека у вимірі війни Росії проти України». Обговорення релігієзнавчих проблем органічно перейшло у секційний формат.
Традиційна англомовна сесія пленарного засідання «Київських філософських студій», яка цього року об’єднала науковців зі Сполучених Штатів Америки, Польщі, Румунії, Литви, також не обійшла теми російської агресії. Так, президентка Литовської соціологічної асоціації д-р Діана Янушаускайнте, головна наукова співробітниця відділу соціальних змін Дослідницького інституту соціології Литовського Центру соціальних наук презентувала доповідь на тему «Війна Росії проти України та її наслідки для безпеки в Литві та за її межами».
Про культурні війни розмірковував д. філос. н., професор Інституту філософії Університету Адама Міцкевича в Познані Даріуш Добжанський.
З ґрунтовною філософською проблемою «Етика миру та її легітимація» виступила професорка Єпін Ху з Ради дослідження цінностей і філософії (CUA) Маклінівського центру вивчення культури та цінностей (MCSCV, Вашингтон, округ Колумбія).
Даніель Флорін Пожоні, доктор теологічного факультету Бухарестського університету оцінював роль Салопійського Престолу в міжнародному праві. Усі доповіді викликали інтерес та активно обговорювались учасниками пленарного засідання.
Шість секцій конференції увібрали в собі основну частину доповідачів: філософів, істориків, політологів, психологів, педагогів, юристів, філологів, мистецтвознавців тощо. Особливу увагу привернули до себе доповіді д. філос. н., проф. М.А. Лепського (Запорізький національний університет) «Переосмислення людиновимірності міста в умовах та після війни», к. філол. н., доц. Т.М. Вінтонів (Факультет української філології, культури і мистецтва КУБГ) «Семантична аура етноергонімів міста Києва (на прикладах закладів харчування)», д. філос. н., проф. Р.О. Додонова (КУБГ) «Оборона Києва 2022 року через призму мемології», д. філос. н., доц. М.В. Колінько «П’ятнадцятихвилинне місто»: поліцентрична структура сучасного мегаполісу», студентки спеціальності «Філософія» КУБГ Андріани Мисишин «Феномен мого міста» (секція 1. «Метафізика міста. Києвознавство»); к. філос. н., доц. Т.Р. Беднарчика (Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова) «Боротьба за духовне лідерство як реінкарнація монархій», студентки спеціальності «Філософія» Юлії Гришиної КУБГ «Філософські засади дослідження консцієнтальної війни», молодшого наукового співробітника бібліотеки КУБГ Г.В. Тимофєєвої «Наратив як форма репрезентації дійсності», магістранта спеціальності «Філософія» КУБГ Андрія Радченка «На порозі інженерно-технічної революції» (секція 3. Аналітика соціальних та політичних процесів») та багатьох інших. В збірці матеріалів конференції оприлюднено понад сто тез доповідей і виступів.
Актуальність філософських та релігієзнавчих питань, що обговорювались на конференції, їх практична затребуваність і, як наслідок, підвищений інтерес учасників читань, свідчить про те, що Університет і в умовах війни продовжує виконувати одну з основних своїх функцій – функцію рефлексії суспільно-політичних процесів і духовного життя нації.
Програма конференції
Збірка матеріалів конференції
16 - 19 травня 2023 р. відбулися засідання: кафедри історії України, кафедри всесвітньої історії, кафедри філософії та релігієзнавства, кафедри політології та соціології Факультету суспільно-гуманітарних наук на яких в були обговорені та рекомендовані кандидатури претендентів на вакантні посади науково-педагогічних (наукових, педагогічних) працівників.
20 квітня 2023 р. відбулася ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція для молодих вчених «Українська минувшина: війни за ідентичність і незалежність» в онлайн форматі, яку в одинадцятий раз організувала та провела кафедра історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського університету імені Бориса Грінченка.
На конференцію було подано 51 доповідь від представників семи вищих навчальних закладів України: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Маріупольського державного університету, Ужгородського державного університету, Київського університету імені Бориса Грінченка, Навчально-наукового інституту менеджменту та психології Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України.
Важливими і актуальними були виступи на пленарному засіданні дослідників Романа Подкура, Тетяни Шептицької, Руслана Куцика, Михайла Лашка, Ольги Мусіяченко. Учасники конференції виголошували доповіді та обговорювали питання на трьох секціях: «Війни за незалежність в історії України: політичний, військовий та особистісний вимір. Українська державність в історичній пам’яті, «Війни за ідентичність: соціокультурні процеси в імперську, радянську та пострадянську добу» та «Роль особистості у збереженні української ідентичності».
Щиро дякуємо всім, хто брав участь у роботі конференції та запрошуємо на ХІІ конференцію «Українська минувшина» у 2024 р.
Наша аспірантка Anastasia Trofymchenko Анастасія Трофимченко з початком повномаштабного вторгнення росії в Україну почала займатися волонтерством в Києві, а з середини квітня 2022 року тимчасово виїхала до Республіки Кіпр. Там вона продовжила свою активну громадську діяльність, за що отримала відзнаку від Посла України і Республіці Кіпр. Радіємо і гордимося успіхами нашої Насті і з нетерпінням чекаємо їх повернення до України.
Представлено звіт Александрової Олени Станіславівни, декана Факультету суспільно-гуманітарних наук за 2022 рік
Переглянути у форматі PDF
14 листопада 2022 року в Чернігівському обласному історичному музеї ім. В.В.Тарновського відбулася презентація наукового видання Листи Петра Рєдкіна Василю Тарновському-старшому: 1833–1866 / упоряд. М. Будзар, Є. Ковальов, С. Половнікова, Н. Самохіна, Т. Терещенко. К., 2021 р., 184 с. Ця книга стала результатом співпраці викладачів і студентів кафедри історії України факультету суспільно-гуманітарних наук Київського університету імені Бориса Грінченка й наукових співробітників Чернігівського обласного історичного архіву ім. В. Тарновського. Видання містить 30-річне листування науковця-юриста, педагога Петра Рєдкіна (1808–1891) з громадським діячем і добродійником Василем Тарновським-старшим (1810–1866). Цей епістолярій є видатною пам’яткою культури й важливим історичним джерелом. Презентацію відкрив директор музею Сергій Лаєвський, він ознайомив присутніх із задумом створення книги. Старший науковий співробітник Ігор Ситий розповів про місце епістолярного комплексу в архівно-літературній групі фондів музею. Старша наукова співробітниця Світлана Половнікова повідомила про обставини знайомства і багаторічної дружби Петра Рєдкіна і Василя Тарновського, а доцентка кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка Марина Будзар охарактеризувала проблематику й визначила змістовну значущість книги. Презентація привернула увагу громадськості міста.
>>>Переглянути відео<<<
19 жовтня 2022 року відбулися Збори трудового колективу Факультету суспільно-гуманітарних наук, в яких взяли участь 53 делегати - науково-педагогічних працівників, студентів та інші категорії. До роботи Зборів долучився проректор з міжнародної діяльності, кандидат історичних наук Огризко Володимир Станіславович.
Головою Зборів трудового колективу факультету було обрано Андрєєва Віталія Миколайовича, професора кафедри історії України, доктора історичних наук, професора та секретаря – Купрій Тетяну Георгіївну, кандидатку історичних наук, доцентку кафедри філософії та релігієзнавства.
На порядку денному були представлені питання про обрання виборних представників з числа працівників до складу вченої ради Факультету та розгляд пропозицій до Плану (Стратегії) розвитку Університету на 2023-2028 рр.
Проректор з міжнародної діяльності Огризко Володимир Станіславович звернув увагу на сильні сторони роботи факультету, його лідерську позицію та високі здобутки, водночас запропонував кожній з кафедр факультету розробляти свою наукову тему, приділяти більше уваги міжнародній діяльності, науковим виданням тощо.
З пропозиціями до Програми (стратегії) розвитку Київського Університету імені Бориса Грінченка на 2023-2028 рр. виступили представники кафедр та студентства. Зокрема, завідувач кафедри археології та давньої історії Відейко Михайло Юрійович звернув увагу на необхідності впорядкування науково-дослідної роботи, в т.ч. і тематики курсових досліджень відповідно до освітніх програм та планових тем, а також залучення аспіратів до організації наукових конференцій, видання електронних видань та матеріалів конференцій.
Завідувач кафедри всесвітньої історії Срібняк Ігор Володимирович озвучив пропозиції, напрацьовані викладачами кафедри:
1. Програми подвійних дипломів із зарубіжними ЗВО.
2. Нова маркетингова стратегія з популяризації освітніх програм.
3. Розширення міжнародної співпраці з університетами Польщі, Німеччини, Хорватії, проведення «літніх» шкіл.
4. Врахувати гендерний аспект у звертанні до професорів (пане професоре, пані професорко).
Завідувачка кафедри політології та соціології Пояркова Тетяна Костянтинівна виступила з такими напрацьованими кафедрою пропозиціями:
- створення підстав й юридичного забезпечення надання платних освітніх послуг для проведення стажування на базі кафедри політології та соціології у межах країни;
- зарахування участі здобувачів у зарубіжних конференціях, вебінарах, телемостах як апробації результатів дослідження при захисті курсових та кваліфікаційних робіт бакалаврів й магістрантів;
- ініціація підписання угод з представництвами України за кордоном для проходження практики, стажування учасників освітнього процесу кафедри політології і соціології;
- ініціація міжфакультетської співпраці із закордонними ЗВО для проведення науково-дослідної роботи кафедр факультету;
- договори про співпрацю із закордонними ЗВО для реалізації права на академічну мобільність;
- участь у грантових програмах Європейської Комісії (Еразмус+).
Виступив також доцент кафедри історії України Бонь Олександр Іванович з необхідністю врахування виховної складової навчального процесу в умовах війни, зокрема наголосив на важливості виховання громадянина, який би належним чином представляв інтереси України на міжнародних теренах.
Професор кафедри історії України Щербак Віталій Олексійович запропонував бачення майбутнього Університету в його стратегічному розвитку як освітнього і наукового центру для студентів і викладачів через вирішення практичних завдань.
Заступниця декана з науково-педагогічної і соціально-гуманітарної роботи Саган Галина Василівна відзначила високий рівень патріотизму студентів та потужну громадянську позицію вихованців факультету.
Завідувачка кафедри історії України Гедьо Анна Володимирівна звернула увагу на розвиток києвознавчих студій та проведенні вже 12 років поспіль Всеукраїнської наукової конференції «Київ і кияни в соціокультурному аспекті». Цього року планується присвятити темі «Місто в системі військово-політичного конфлікту».
Завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Остащук Іван Богданович наголосив на розробці певних позицій кафедри: створенні системного інтегрального курсу «Історія і філософія української національної ідеї», який складатиметься з низки окремих курсів (читатимуться протягом бакалаврату у всіх підрозділах університету з урахуванням їх специфіки). Приклад курсів: «Філософські та політичні ідеї «Братства тарасівців», «Грінченкознавство», «Історія звитяг української зброї», «Філософія українського націоналізму», «Місця пам'яті українського визвольного руху» тощо. Такий інтегральний курс має бути поєднаний з практикою: в Україні є музеї національно-визвольних змагань, місця пам'яті і героїзму, пов'язані з історією національного руху, які студенти зможуть відвідувати або брати участь у відновленні чи їх збереженні. В рамках реалізації курсу можуть бути додатково створені: "Братство молодих тарасівців", Центр дослідження національного руху (або національної ідеї).
Представниця студентства на Зборах трудового колективу Єрмолаєва Дарія Вячеславівна відзначила високий рівень патріотизму студентів факультету та їхню волонтерську діяльність, а також важливість представлення України на міжнародних заходах шляхом участі у фестивалях, конференціях тощо.
Рішення про прийняття пропозицій щодо Програми (Стратегії) розвитку Університету було прийнято одноголосно.
Рішенням Зборів трудового колективу Факультету суспільно-гуманітарних наук було обрано представників до складу вченої ради факультету: професора кафедри всесвітньої історії Надтоку Геннадія Михайловича, професора кафедри філософії та релігієзнавства Горбаня Олександра Володимировича, доцентку кафедри філософії та релігієзнавства Мартич Руслану Василівну, старшого наукового співробітника кафедри археології та давньої історії Гошко Тетяну Юріївну, студента 1 курсу спеціальності «Філософія» Іщука Антона Миколайовича, студента 2 курсу спеціальності «Політологія» Нестеренка Захара Ігоровича.
На Зборах трудового колективу було прийняте рішення про обрання головою профспілки Факультету суспільно-гуманітарних наук Завадського Віталія Миколайовича.
Вітаємо шановних працівників та бажаємо плідної праці, міцного здоров’я та перемоги!
